Позиція УФІБ у сфері економічних реформ

ВГО «Українська Федерація Індустрії Безпеки»

Позиція УФІБ у сфері економічних реформ

Напередодні чергових парламентських виборів в Україні професійна громадська організація ВГО «УФІБ» заявляє про свою готовність співпраці з іншими представниками малих та середніх підприємств (МСП), громадськістю та політичними силами з метою реалізації в країні нижченаведених реформ.

1. Зменшення податкового навантаження у сфері інженерних систем будівель

Обгрунтування. До галузей економіки, що виробляють високотехнологічну продукцію та послуги, належить сфера інженерних систем будівель включно з системами безпеки. Підприємства з такою спеціалізацією створюють робочі місця з виробництва/постачання продукції та послуг з високою доданою вартістю. Сфера інженерних систем впливає на можливість будівництва безпечних та енергоефективних будівель з високою доходністю експлуатації, на будівництво та реконструкцію об’єктів транспортної інфраструктури, на реконструкцію житлового фонду та сфери ЖКГ в цілому.

Пропозиція. З урахуванням вищезазначеного необхідно поширити пільговий податковий режим, передбачений законопроектом «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції», на сферу інженерних систем будівель в цілому. Спеціальний податковий режим, розрахований на 10 років — до 2023 року, має передбачати 5% податок на прибуток компаній сфери ІКТ та інженерних систем будівель (Компаній), 5% податок на доходи фізичних осіб-співробітників Компаній, а також пільговий розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - від суми, що дорівнює двом розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої на день нарахування єдиного внеску (на сьогодні це становить 2188 гривень).

2. Забезпечення взаємодії підприємців з органами влади виключно через єдині дозвільні центри («єдине вікно»)

Обгрунтування. Радикальне зменшення податкового навантаження та «корупційного» податку на бізнес не можливе без осучаснення принципів та технологій роботи державних органів.

Пропозиція. Необхідно нарешті реалізувати принцип «єдиного вікна» через створення єдиних дозвільних центрів. Для цього необхідно законодавчо відокремити функції сервісного характеру від інспекційних. Послуги мають надавати окремі органи сервісного типу - дозвільні центри («єдині вікна»), успішність роботи яких має оцінюватися за кількістю наданих послуг та відгуками клієнтів. За зразок може бути взята модель єдиного дозвільного центру, що працює у Вінниці. Вже протягом 2013 року принцип єдиного вікна має бути запроваджено в усіх районах Києва.

Внутрішній документообіг між органами влади має стати відповідальністю самих державних органів. У відносинах бізнесу з державними органами має бути запроваджено принцип мовчазної згоди, зокрема у питаннях відкриття та закриття бізнесу. Усі контролюючі та регулюючі органи мають бути позбавлені права стягувати штрафи, вилучати майно, в тому числі документи, а також у будь-який інший спосіб перешкоджати веденню бізнесу без рішення суду.

3. Забезпечення реального доступу МСП до кредитних ресурсів

Обгрунтування. На сьогодні частка кредитів, наданих МСП, у кредитному портфелі українських банків є мізерною у порівнянні з країнами ЄС. Умови кредитування МСП – надзвичайно несприятливі, а рішення надання кредиту чи відмову – часто непрозорі та корумповані. Такий стан справ в Україні значно звужує можливості МСП у сфері інвестування розроблення сучасних технологій та створення сучасних виробництв. Внаслідок цього ціни на будь-які товари в Україні вже не рідко перевищують ціни на аналогічну продукцію в ЄС.

Пропозиція. Для спрощення доступу МСП до кредитних ресурсів процес ухвалення рішення про надання кредиту необхідно зробити більш прозорим та формальним. Мають бути запроваджені:

ñ нормативне визначення долі кредитів для МСП у кредитному портфелі банків, що працюють в Україні;

ñ програма пільгових умов кредитування МСП, де частина відсотків за кредит (у визначених галузях пріоритетного розвитку) компенсуватиметься державою.

4. Забезпечення реального доступу МСП до державних закупівель

Обгрунтування. Обсяг державних закупівель в Україні становить близько третини Державного бюджету, через який, з врахуванням бюджету Пенсійного фонду, перерозподіляється майже 50% ВВП. За винятком структур, пов’язаних з представниками влади, МСП в Україні практично не можуть брати участь в тендерах на закупівлю державою товарів, робіт і послуг. Основними причинами такої ситуації є висока корумпованість цієї сфери, яка формально закріплюється нормативними бар’єрами у вигляді вимог надання гарантій фінансового забезпечення для участі в тендерах і т. п.

Пропозиція. Для забезпечення реального та рівного доступу МСП до державних закупівель необхідно:

ñ зменшити гарантії фінансового забезпечення та підвищити відповідальність ОБОХ сторін за виконання зобов’язань за угодами (зменшити «вхідні» бар'єри на користь «вихідних»);

ñ передбачити більш сприятливі умови створення об’єднань (консорціумів) МСП для участі у державних закупівлях;

ñ запровадити у систему звітності Мінекономіки та органу, відповідальному за розвиток підприємництва, показник частки МСП у загальному обсязі державних закупівель, та узгодити зміст цього елементу звітності з Радою підприємців при КМУ;

ñ законодавчо забезпечити право професійних об’єднань здійснювати громадський контроль якості робіт, виконаних за результатами держзакупівель.