Соціологічне дослідження концепції вексельних розрахунків за житлово-комунальні послуги

УДК 316:332.8

, ст. 5-го курсу ФМ (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне)

СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ВЕКСЕЛЬНИХ

РОЗРАХУНКІВ ЗА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ

Обґрунтовано концепцію вексельних розрахунків за житлово-комунальні послуги, а також проведено соціологічне дослідження на

підтвердження її прийнятності.

Сonception of bill calculations of exchange was grounded for public utilities housing, and also sociological research was conducted in support of its

acceptability

Постановка проблеми. Житлово-комунальне господарство – це важлива соціальна галузь, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами, суттєво впливає на розвиток економічних взаємовідносин у державі.

На сьогоднішній день комунальне господарство перебуває в досить скрутному становищі. Населення не отримує послуг належної якості, проте тарифи постійно зростають. Болючою проблемою є також подвійність тарифів. Найвищі рівні тарифів встановлюються, як правило, для промислових і комерційних підприємств, дещо нижчі – для установ і організацій, діяльність яких фінансується з державного і місцевих бюджетів, а найнижчими вони є для населення.

Зокрема, зростає заборгованість населення міста Кузнецовськ за житлово-комунальні послуги з кожним роком. Так, станом на 10.12.2006 року заборгованість склала 1 млн. 677 тис. грн.

Основна причина - низький рівень доходів більшості населення. Звісно, одним з варіантів покращення даної ситуації є постійне збільшення заробітної плати, але це в подальшому може призвести до інфляції.

Способи подолання кризи неплатежів, що нині застосовуються, мають більш репресивний характер, адже опис майна чи примусове виселення не є дієвими і тому ситуація очевидна – заборгованість помітно не зменшується. Отже, потрібні зміни.

Аналіз основних досліджень публікацій. Серед науковців та дослідників активно працюють у напрямку реформування житлово-комунального господарства: М. Логачов, В. Козак, О. Кубарь, П. Єщенко, В. Гусаков, Г. Крамаренко, І. Осипенко, Т. Строкань. Окрім вітчизняних авторів слід відмітити і дослідників близького та дальнього зарубіжжя, які працюють над проблемами житлового господарства країн Східної Європи в т. ч. України, а також над теорією житлового господарства. Це російські спеціалісти В. Горемикін, Є. Бугунов, О. Крутік, Н. Косарєва, О. Пузанов, А. Новіковим, І. Дмітрієвою, А. Копєйкіним, В. Марфіциним В. Хомяков, а також науковці з інших країн такими як К. Ревелс, А. Бабак., М. Глассером та К. Ревелс.

Однак, донині не розроблені прийнятні і дієві механізми вирішення проблеми оплати комунальних послуг.

Постановка завдання – провести соціологічне дослідження концепції вексельних розрахунків за житлово-комунальні послуги стосовно її прийнятності для населення.

Основні результати дослідження. Суть концепції вексельних розрахунків полягає в тому, що власник помешкання, який споживає житлово-комунальні послуги і не має можливості або, користуючись іншими мотивами, видає житловий вексель компанії, яка надає послугу. Цим самим власник засвідчує свій борг перед послугопостачаючою організацією і доручає трасату погасити борг перед ремітентом. Трасатом може виступати посередник, який отримує в заставу від трасанта нерухоме майно. Ціна векселя в момент його видачі буде складатися з комерційної вартості нерухомого майна з урахуванням його майбутньої вартості. Цей коефіцієнт розраховується, виходячи із прогнозу зміни вартості з плином часу. Фінансовим посередником може виступати банк, агентство нерухомості або інше підприємство. Ризик отримати збитки є досить низьким за рахунок застави. І це є вкладанням в реальні активи, які в подальшому можна реалізовувати як надання соціального житла, адже це також є гострою проблемою на даний час. Механізм припинення вексельних розрахунків полягає в тому, що його викупляє зі ставкою дисконту векселедавець чи його спадкоємець, а у разі відсутності останнього: передача нерухомого майна (квартири) у власність посередника ( рис. 1)

Рис 1. Механізм припинення вексельних розрахунків за комунальні послуги.

Житловий вексель є економічним механізмом. Його застосування носить комерційний характер. Адже посередник використовуючи власні обігові кошти оплачує періодично за векселем платежі, але взамін отримує житло, вартість якого може в декілька разів бути більшою здійснених затрат. Як мінімум при викупі векселя посередник все рівно отримує певну величину дисконту.

Щодо величини дисконту, то шляхом емпіричних розрахунків можна спрогнозувати його зміну з часом (рис 2). Для цього можна взяти вибірку ставки відсотку за кредитами у національній валюті. Фактор ризику має незначний вплив на даний проект, адже він реалізовується під заставу нерухомого майна. Тому його можна не враховувати.

Рис 2. Динаміка зміни ставки відсотку за кредитами.

Рівняння прогнозу ставки дисконту має такий вигляд:

Де, y – прогнозоване значення ставки дисконту, %

- значення прогнозованого періоду

З графіку очевидна тенденція до зниження ставки відсотку, але вона ніколи не досягне нульового значення.

Щоб перевірити, чи буде погоджуватися населення на відчуження вартості житла за рахунок векселів, було проведено соціологічне дослідження шляхом розроблення анкет, на снові яких здійснювалося опитування випадкових перехожих в м. Кузнецовськ.

Кількість респондентів складає 20 чоловік. Структура респондентів відповідно до їх статусу має наступний вигляд: 40% складають пенсіонери, 30% - зайняті, та 30% - безробітні (рис 3).

Рис 3. Статус респондентів

На поставлене запитання: чи погоджуєтесь Ви на оплату комунальних послуг за рахунок векселів, позитивно відповіли 90% респондентів і лише 10% не погодилися (рис.4).

Рис 4. Відповіді на поставлене запитання: чи погоджуєтесь Ви на оплату комунальних послуг за рахунок векселів?

Розглянемо детальніший аналіз анкетування шляхом групування респондентів відповідно до їхнього статусу.

Результати проведеного опитування безробітних респондентів наведені в таблиці 1, з якої очевидно, що погоджуються на оплату комунальних послуг за рахунок векселів всі респонденти, вік яких коливається від 23 до 49 років. Середньомісячний дохід респондентів складає 180 – 200 гривень, при чому близько 50% йде на сплату комунальних послуг. Розмір заборгованості опитаних коливається від 0 до 340 гривень. Отже, підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що на 100% згоду безробітних респондентів оплачувати комунальні послуги за рахунок векселів впливають такі чинники як низький середньомісячний дохід та особисте сприйняття вексельного розрахунку.

Таблиця 1

Результати проведеного опитування безробітних респондентів

№ п/п	Вік років	Середньомісячний дохід, грн	Розмір комуналь-них платежів, грн	% до середньо-місячного доходу	Розмір заборго-ваності, грн	Чи погоджуються на вексельні розрахунки?
1	23	0	90	-	250	Так
2	30	180	84	46,7	160	Так
3	32	180	96	53,3	340	Так
4	36	220	66	30	78	Так
5	40	200	130	65	-	Так
6	49	194	94	48,6	170	Так

Результати проведеного опитування з числа зайнятого населення віком від 24 до 44 років наведені в табл. 2. Як видно з таблиці не всі респонденти, порівнюючи з попереднім аналізом погоджуються на таку форму розрахунків. Це зумовлено тим, що один з них має досить великий дохід, і тому в нього навіть не виникає сумніву щодо виникнення потреби у таких розрахунках, а інший – пояснив недовірою до суб’єктів вексельних розрахунків свою відмову.

Аналізуючи решту респондентів, очевидно, що їх доходи є також порівняно невисокими 420 – 600 гривень, а частка комунальних платежів в доходах різниться від 10 до 35%. При чому ми спостерігаємо заборгованість лише у одного з респондентів.

Узагальнюючи результати, видно, що причиною позитивного ставлення респондентів до такої форми розрахунків є також невисокі доходи і особисті сприйняття.

Таблиця 2

№ п/п	Вік, років	Середньомісячний дохід, грн	Розмір комуналь-них платежів, грн	% до середньо-місячного доходу	Розмір заборго-ваності, грн	Чи погоджуються на вексельні розрахунки?
1	24	1250	124	9,8	-	Ні
2	25	500	100	20	-	Так
3	34	600	72	12	-	Так
4	35	460	162	35,2	-	Ні
5	43	450	150	33,3	-	Так
6	44	424	45	10,6	252	Так

Результати проведеного опитування зайнятих респондентів

Результати проведення опитування респондентів-пенсіонерів наведено в табл. 3. Отже, як видно, всі респонденти-пенсіонери погоджуються на вексельні розрахунки. Вік респондентів від 50 до 82 років. Середньомісячний дохід коливається в межах 387 – 580 гривень, а частка комунальних платежів в ньому складає від 12,9 до 31%.

Таблиця 3

Результати проведеного опитування респондентів-пенсіонерів

№ п/п	Вік, років	Середньомісячний дохід, грн	Розмір комуналь-них платежів, грн	% до середньо-місячного доходу	Розмір заборго-ваності, грн	Чи погоджуються на вексельні розрахунки?
1	50	400	100	25	1200	Так
2	50	387	120	31	-	Так
3	55	496	64	12,9	-	Так
4	64	430	120	27,9	-	Так
5	67	454	120	26,4	-	Так
6	70	450	70	15,6	-	Так
7	76	444	44	9,9	-	Так
8	82	580	120	20,7	-	Так

Одним з головних факторів, що впливають на таку ситуацію з погоджуваністю є вік пенсіонерів, а інший – невисокі доходи.

Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать, що особливо пенсіонери з невеликими доходами впевнено погоджуються на застосування вексельного механізму розрахунків за житлово-комунальні послуги.

Перевагами впровадження житлових векселів є:

Можливість планування майбутніх витрат громадянам, власникам житла. Економічний, ринковий механізм ліквідації заборгованості. Соціально, особливо для одиноких громадян похилого віку. Легальний спосіб отримання прибутку фінансовим посередникам, що регулюють оплату за житлово-комунальні послуги населення.

1.Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, N 1875-IV. 2., Орлов і механізми застосування вексельних розрахунків за комунальні послуги.//Вісник НУВГП, 2005. 3. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 червня 1991 р. N 1201 – XII/