УДК 332.146.2 А. Є. Буряченко, канд. екон. наук, доцент,
доцент кафедри фінансів
ДВНЗ «Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана»
Інноваційний потенціал економічного розвитку міст
Ключові слова: стратегічне планування, центр інновацій, інноваційний потенціал, урбанізація, міграція, зайнятість населення.
За сучасних умов без розвитку міст неможливо уявити розвиток будь-якої держави, зокрема України. Це виявляється не тільки в зростаючій значущості завдань упровадження в життя законодавчих норм, а й у необхідності фінансового забезпечення соціально-культурних потреб населення. Міста повинні встановлювати взаємозв’язок із владними структурами іншого рівня для розв’язання загальних і поточних проблем місцевого господарства, у такий спосіб впливаючи на формування місцевої політики.
Забезпечення соціальних гарантій і високої якості життя населення є одним з головних цільових орієнтирів плану соціально-економічного розвитку міста. Утім досягнути гармонійного соціального розвитку неможливо, якщо порушена фінансова збалансованість, забезпеченні якої — гарантія соціального розвитку. При цьому неабияке значення має стратегічне планування на основі створення сприятливого політичного клімату в місті, позаяк план розвитку для міста — це інструмент забезпечення громадської консолідації і підвищення довіри населення до місцевої влади. Наявність стратегічного плану сприяє зростанню впевненості городян в ясно прогнозованому майбутньому міста, дає можливість сформувати уявлення про можливості міста в його перспективних партнерів (іноземних міст-побратимів і партнерів, великих інвесторів, міжнародних організацій тощо). Прикладне організаційне значення стратегічного плану, спрямованого на вдосконалення системи місцевого управління, полягає в посиленні координації різних масштабних програм і проектів, у досягненні узгодженості дій різних секторів і підрозділів місцевої адміністрації і в усуненні дублювання функцій управління.
Глибокий аналіз усіх аспектів стратегічної ролі міст потребує більш серйозного ставлення до формування місцевої політики. Для того щоб ліпше зрозуміти ситуацію та перспективи економічного розвитку міст, необхідно провадити ґрунтовні дослідження в даній сфері. Для цього потрібні сприяння та фінансова підтримка як з боку держави, так і з боку місцевих органів влади, можливо, у формі спеціальної дослідної програми у сфері місцевої фінансової політики.
Важливим елементом стратегічної ролі, яку виконують міста, є їхнє функціонування як центрів інновацій. На нашу думку, цю складову повинна підтримувати держава. Багата культурна спадщина українських міст разом з інтелектуальним потенціалом розташованих у них університетів можуть стати підґрунтям для реалізації не використаних раніше можливостей щодо інноваційної та дослідної діяльності задля здійснення державної політики економічного та соціального розвитку. З погляду перспектив розвитку конкурентоспроможності важливою є проблема перетворення інноваційного потенціалу найбільших міст України у практичну діяльність з виготовлення нових товарів і послуг. Розв’язання цього завдання, безумовно, має відбуватися за підтримки з боку влади. Підвищенню інтелектуального потенціалу великих міст має приділятися особлива увага й у державній структурній політиці, оскільки саме через співпрацю та кооперацію вплив інноваційних центрів пошириться на інші центри і міські регіони біля мегаполісів.
Урбанізація та міграція є вельми важливими аспектами глобалізації, оскільки в перспективі процеси урбанізації триватимуть, і проблеми міграції (як внутрішньої, так і зовнішньої) не втратять актуальності. Наслідки зростання міст, перш за все у комунальній та житловій сферах, також треба розглядати в руслі політики держави стосовно до міст. Урбанізаційні процеси у світі, що відбувалися протягом минулого століття, істотно вплинули на структуру розселення людей. Так, якщо на початку ХХ ст. в містах мешкало 15 % населення, то на теперішній час ця цифра у світі перевищує 50 %, а в найбільш урбанізованій Європі — 80 %. Не обійшли осторонь ці процеси й Україну, де в містах мешкає 65 % населення.
Урбанізація є одним з визначальних чинників прогресу для будь-якої держави, оскільки саме міські агломерації забезпечують вищу продуктивність праці та ефективність використання ресурсного та фінансового потенціалів. Проте в той самий час одні міста та регіони бурхливо розвиваються, а інші перебувають у стані стагнації або навіть занепаду. Українські ж міста та регіони за період здійснення ринкових перетворень та суперечливих реформ зазнали значної диференціації в економічному розвитку, що свідчить про неякісне управління наявним фінансовим потенціалом.
Держава повинна приділити особливу увагу економічному розвитку саме на рівні міст, оскільки, як уже зазначалось, більшість населення України зосереджена нині саме в містах. Ця увага перш за все означатиме, що державні програми розвитку та їх фінансування мають бути скеровані на те, щоб міста одержували більшу частину бюджету. У такому разі для місцевих органів влади це буде вагомою підтримкою з боку держави на всіх стадіях фінансування — від планування до реалізації.
Крім цього, сам процес прийняття рішень має бути наближений до інтересів громадян настільки, наскільки це можливо. Місцеве самоврядування треба розглядати як основу для формування та виконання державної місцевої політики, яка буде підтримувати й доповнювати самостійні ініціативи місцевих органів влади. Це дасть додаткові можливості щодо розподілу коштів на фінансування цільових програм місцевого економічного розвитку.
Ще однією життєво важливою проблемою великих міст є зайнятість населення. Тому в державних програмах щодо подолання безробіття потрібно суттєво змістити акценти саме на користь міст. Більш пильну увагу варто приділити довгостроковим спільним (державних і місцевих владних структур) діям з протистояння безробіттю через виконання програм підтримки зайнятості.
Українські міста потребують активного сприяння в упровадженні інновацій для розв’язання складних проблем, що постають перед ними. Обмін досвідом у цьому плані допоможе озброїтися найбільш ефективними методами для управління містами. Також у цьому аспекті важливу роль повинні відіграти сітьові організації місцевих влад. Їх, на нашу думку, має всебічно підтримувати держава, що сприятиме впровадженню інноваційних методів управління та дослідження, співдружності між містами, університетами, дослідними установами та організаціями культури.
