ПИТАННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ
«ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ЗВ'ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ»
(магістри)
Теорія та історія соціальних комунікацій
1. Умови виникнення магістерського курсу «Теорія та історія соціальних
комунікацій» і передумови виникнення поняття «соціальні комунікації» в
Україні.
2. Структура поняття «соціальні комунікації».
3. Науки про соціальні комунікації та паспорти наукових спеціальностей:
загальний огляд.
4. Ознаки та рівні соціальних комунікацій як публічного спілкування.
5. Поняття про соціальнокомунікаційні інститути та їхні види.
6. Поняття про суспільну комунікаційну систему (СКС).
7. Соціальні комунікації в системі соціальної інженерії.
8. Поняття про соціальну пам’ять в системі соціальних комунікацій.
9. Соціальнокомунікаційна культура суспільства.
10. Соціальнокомунікаційні потреби, мотиви, цілі та завдання.
11. Соціальнокомунікаційне поняття про документ.
12. Масова комунікація в системі соціальних комунікацій.
13. Журналістика в системі соціальних комунікацій.
14. Інституціалізація в соціальнокомунікаційній сфері України.
15. Роль українських медіа у розвитку соціальних комунікацій.
16. Церква і соціальні комунікації: історія питання.
17. Медіаосвіта як засіб формування медіакультури сучасного суспільства.
18. Соціальні комунікації як обмін соціальною інформацією.
19. Роль влади і українського законодавства в розвитку соціальних
комунікацій.
20. Соціальноінформаційний підхід у методології соціальнокомунікаційних
досліджень.
21. Наукові засади розвитку соціальних комунікацій.
22. Роль громадських організацій у становленні соціальних комунікацій.
23. Інформаційна технологізація суспільства. Соціальні комунікації в умовах
перенасичення інформаційного простору.
24. Професіоналізація кадрів у системі соціальних комунікацій.
25. Етапи становлення соціальних комунікацій.
Документознавство
26. Поняття «документ». Класифікація документів. Визначення особливостей
їх основних типів і видів.
27. Документна інформація як вид соціальної інформації.
28. Властивості та ознаки документа. Функції документа: головна, загальні (інформаційна, комунікативна, кумулятивна), спеціальні (регулятивна, когнітивна, правова, облікова, культурна, меморіальна, гедонічна тощо).
29. Інформаційна складова документу, принципи поділу соціальної інформації.
30. Методи та методологія документознавчих досліджень.
31. Системи документування та їх еволюція. Розвиток носіїв інформації.
32. Комунікаційні можливості документа.
33. Електронний документ і його специфічні характеристики.
34. Кодування інформації (основні риси).
35. Взаємозв’язки документознавства з іншими науками.
36. Поняття та основні види документів з ПР-діяльності. Критерії класифікації.
37. Принципи складання фінансових і нефінансових звітів та вимоги до них.
38. Особливості, структура договору про надання ПР-послуг.
Історія науки про зв’язки із громадськістю
39. Періодизація історії науки про зв’язки з громадськістю
40. Погляди щодо впливу на громадську думку у доантичні часи та у ранньоантичних ораторів
41. Еволюція поглядів на зв’язки з громадськістю в античності (давньогрецький та давньоримський періоди)
42. Зміни цивілізаційної парадигми від античності до християнства для протонауки про громадську думку: причини та результати
43.Історичні причини та наслідки зміни поглядів щодо впливу на громадську думку від завершення епохи християнського Середньовіччя до повернення громадської думки до ідеалів гуманізму.
44. Зміна суб’єктів громадської думки від Платона через Аристотеля та Цицерона до св. Августина, діячів Відродження та Просвітництва.
45. Ставлення до громадської думки та зв’язків з громадськістю в епоху Просвітництва
46. Поява сучасної науки про зв’язки з громадськістю на межі ХІХ та ХХ століть та її причини.
47. Науковий фундамент перших світових інститутів «паблік рилейшнз»
48. Класики світової науки про PR х рр. про позитивні та негативні явища і тенденції в сфері масової комунікації
49. Проблеми та перспективи розвитку сучасної світової науки про PR
Теорія та історія журналістики
50. Дати визначення понять «журналістика» та «соціальні комунікації»,
«засоби масової інформації» та «засоби масової комунікації». Порівняти ці
визначення, знайти спільне та відмінне.
51. Дати визначення понять «преса», «періодика» («періодичні видання»),
«часопис». Порівняти ці визначення, знайти спільне та відмінне.
52. Дати визначення поняття «жанр». Жанрові різновиди у журналістиці.
Дослідження українських і зарубіжних учених у цьому питанні.
53. Аналітичні жанри в сучасних ЗМК: загальна характеристика (за
дослідженнями сучасних українських і зарубіжних науковців).
54. Художньо-публіцистичні жанри журналістики: загальна характеристика.
55. Визначити основні взаємоперехідні та взаємокореляційні процеси,
характерні сьогодні для художньо-публіцистичних жанрів.
56. Сучасні типологічні моделі періодичних видань. Подати приклади.
57. Класифікація друкованих видань за знаковою природою,
систематичністю виходу, кількістю уміщених матеріалів тощо.
58. Проблеми вивчення історії української журналістики на сучасному етапі.
59. Розвиток журналістикознавства в системі наук про соціальні комунікації.
60. Історія журналістики і журналістикознавства: методологія дослідження,
здобутки і проблеми.
61. Питання виникнення журналістики як соціокультурного явища: історико-
теоретичний аспект.
62. Місце і роль журналістики у масовоінформаційних відносинах
демократичного суспільства.
63. Концепції, методи і технології медійного впливу.
64. Система журналістських жанрів, явище жанрової дифузії у
журналістській творчості.
65. Ефективність, дієвість, результативність масовоінформаційної діяльності:
теоретичний аспект.
66. Вітчизняна і міжнародна практика у галузі інформаційної політики й
інформаційного обміну.
67. Журналістсько-аналітична діяльність засобів масової комунікації (огляд
сучасних наукових досліджень).
68. Міждисциплінарні дослідження засобів масової комунікації.
69. Міжкультурна комунікація і комунікативістика: здобутки вітчизняних і
зарубіжних учених.
70. Джерела інформації для журналіста, доступ до них, можливості
використання.
Теорія зв'язків із громадськістю
71. Місце теорії зв'язків із громадськістю серед наук із соціальних комунікацій.
72. Теоретико-методологічні засади дослідження зв'язків із громадськістю.
73. Особливості та структура наукового знання про зв'язки із громадськістю.
74. Поняття системи зв'язків з громадськістю. Характеристика, елементи, функції.
75. Спеціалізована комунікація: поняття, види, форми. Типи спеціалізованої комунікації зв'язків із громадськістю.
76. Технології зв'язків із громадськістю: рівні, типи, види, формати.
77. Типологія стратегічної комунікації в системі зв'язків із громадськістю. Класифікація стратегій.
78. Поняття конвергенції. Характеристики, види, типи, форми. Контентна конвергенція зв'язків із громадськістю.
79. Поняття мобільної комунікації. Мобільна комунікація в системі зв'язків із громадськістю. Характеристики та особливості.
80.Громадськість у галузі паблік рилейшнз: визначення, класифікація, закономірності функціонування.
81. Співвідношення понять громадськість та аудиторія.
82. Дослідження зв'язків із громадськістю. Соціологічні дослідження. Методи збору інформації. Моніторинги. Компаративний аналіз. Ситуаційний аналіз.
83. Дослідження ефективності діяльності зв'язків із громадськістю.
84. Поняття проекту в зв'язках із громадськістю. Види проектування.
85. Трансформації соціальної комунікації та нові вимоги до освіти у галузі зв'язків з громадськістю.
86. Особливості комунікативної компетентності спеціаліста із зв'язків із громадськістю.
Соціальна інформатика
87. Теоретичні засади соціальної інформатики: об'єкт, предмет, мета і
завдання. Зв'язок з інформатикою, теоретичною інформатикою, теорією
соціальних комунікацій.
88. Технології формування, організації та використання інформаційних
ресурсів, інформаційний менеджмент.
89. Стандартизація та системи управління якістю у сфері соціальної
інформації.
90. Інформаційно-пошукові ресурси і стратегії в системі засобів масової
комунікації.
91. Інформаційно-пошукові системи та мови в соціально-комунікаційних
структурах.
92. Роль інформації в управлінні суспільством. Інформація як засіб
соціального регулювання.
93. Природа соціальної інформації. Інформаційна взаємодія в різних
галузях суспільної діяльності.
94. Соціальні особливості виробництва і передачі інформації.
Інформаційні потреби та фактори їх формування.
95. Основні концепції соціальної інформатики. Інформаційні проблеми
розвитку суспільства.
Прикладні соціально-комунікаційні технології
96. Зміст поняття „медіа-PR”.
97. Специфіка категорій громадськості у медіа-PR.
98. Функціональні обов’язки працівників PR-відділу в мас-медіа.
99. Критерії оцінки ефективності медіа-PR.
100. Особливість підготовки спікерів від мас-медіа до спілкування зі ЗМІ
101. Внутрішній PR у медіа галузі.
102. PR-інструменти створення і підтримки іміджу телевізійного ведучого.
103.Моделювання ситуацій та створення інформаційних приводів у медіа-PR
104. Cкладові іміджу і бренду мас-медіа.
105. Основні тенденції PR-промоції мас-медіа в мережі інтернет
106. Digital-інструменти реалізації PR-стратегії мас-медіа.
107. Специфіка кризових ситуацій у галузі мас-медіа.
108. Причини виникнення кризових ситуацій у галузі мас-медіа.
109. Сутність концепції інтегрованих маркетингових комунікацій.
110. Інтегровані маркетингові комунікації: основні інструменти та концепція планування.
111.Система інтегрованих маркетингових комунікацій як сукупність засобів маркетингових комунікацій.
112.Синергетика та синергетичний ефект в системі інтегрованих маркетингових комунікацій.
113. Комунікативні стратегії маркетингових комунікацій.
114. Комунікативні бар’єри маркетингових комунікацій та їх подолання.
115. Міф у системі інтегрованих маркетингових комунікацій.
116. Позитивні та негативні наслідки інтенсифікації інтегрованих маркетингових комунікацій.
117.Зовнішні і внутрішні фактори впливу на поведінку споживача.
118. Мотивація і потреба у інтегрованих маркетингових комунікаціях.
119. Психологічні основи ефективних інтегрованих маркетингових комунікацій.
120. Основні поняття та показники медіапланування.
121. Розрахунок основних показників медіаплану інтегрованих маркетингових комунікацій.
122. Методи оцінки ефективності інтегрованих маркетингових комунікацій.
123. Контроль, оцінка та аудит інтегрованих маркетингових комунікацій
