Президент України указом від 12 лютого 2007 року № 000/2007 затвердив Стратегію національної безпеки України

	Електронний вісник Інституту Медіа Права Розвиток законодавства та практики в медіа сфері
Інститут Медіа Права – громадська організація, яка ставить за мету захист права на свободу слова та свободу інформації, сприяння вільному поширенню інформації та розвитку незалежних засобів масової інформації. Адреса: вул. Ризька, 15 м. Київ, 04112 | тел./, | Site: http://medialaw. | LJ: http://community. /medialaw_ua/ | e-mail: info [at] medialaw.

Президент України указом від 12 лютого 2007 року № 105/2007 затвердив Стратегію національної безпеки України. Стратегія визначає принципи, пріоритетні цілі та механізми забезпечення життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від, захисту від зовнішніх і внутрішніх загроз. Її головна мета - забезпечити такий рівень національної безпеки, який би гарантував поступальний розвиток України, її конкурентоспроможність, забезпечення прав людини і громадянина та основних свобод, подальше зміцнення міжнародних позицій та авторитету Української держави у сучасному світі. У документі, зокрема, наголошується на тому, що на інформаційний простір України посилюється негативний зовнішній вплив, а це загрожує розмиванням суспільних цінностей і національної ідентичності. Крім того, залишаються недостатніми обсяги вироблення конкурентоспроможного національного інформаційного продукту та наближається до критичного стан безпеки інформаційно-комп'ютерних систем в галузі державного управління, фінансової і банківської сфери, енергетики, транспорту, внутрішніх та міжнародних комунікацій тощо. Стратегія відзначає, що необхідно продовжити реформування політичної системи, зокрема у напрямку свободи слова. Також потребує реформи і мовна політика, яка має провадитись із додержанням конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови (як державної та мови офіційного спілкування у всіх сферах суспільного життя на всій території України), а також щодо вільного використання громадянами російської чи іншої рідної їм мови. Крім того, Стратегія передбачає забезпечення інформаційної безпеки при інтеграції до структур глобального інформаційного суспільства. Інформаційне законодавство, відповідно до Стратегії, також має бути вдосконалено шляхом ухвалення Закону України „Про перехоплення телекомунікацій” та через доведення до європейських стандартів законодавства з питань охорони державної таємниці. Реалізація стратегії повинна відбуватись під контролем держави та громадськості, що буде здійснюватися за такими принципами: відкритості інформації про діяльність суб'єктів забезпечення національної безпеки, що не становить державну таємницю(шляхом підготовки та періодичного оприлюднення „білих книг”); відповідальності посадових осіб за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається, та за належне реагування на звернення громадян, громадських організацій та виступи у засобах масової інформації. Текст Стратегії: http://www. president. /documents/5728.html

Президент України відроджує свій офіційний вісник. Указом № 000/2007 від 12 лютого 2007 року Президент доручив Державному управлінню справами („ДУС-я”) „вжити в установленому порядку заходів щодо заснування інформаційного бюлетеня „Офіційний вісник Президента України” з метою оперативного і повного забезпечення правовою інформацією органів державної влади, підприємств, установ і організацій, доведення актів законодавства України до відома громадян. Вісник видаватиметься державною мовою і в ньому будуть публікуватися закони України, чинні міжнародні договори, укладені від імені України, укази і розпорядження Президента України. Хочемо звернути увагу на той факт, що в Україні існує щонайменше 4 видання, в яких публікуються нормативно-правові акти. Крім того, нам не зрозуміло, чим керувався Президент, доручаючи „ДУС-і” заснувати бюлетень, оскільки відповідно до ст. 14 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу)” державній реєстрації не підлягають законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади. Саме головне, що Указ ніяк не пояснює, що таке "заснування бюлетеню" - це реєстрація видання у Міністерстві юстиції чи створення нового державного підприємства, чи щось інше. У такій ситуації будь-які кроки ДУСі можна буде ставити під сумнів.

13 лютого до Верховної Ради України було внесено проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про рекламу” (законопроект № 000, н. д. М. Г. Кульчинський, фракція блоку „Наша Україна”; щодо переривання трансляції кіно - і телефільмів рекламою та заборони рекламування тютюнових виробів та алкогольних напоїв). Законопроектом пропонується заборонити переривати рекламою кіно - та телефільми для дітей, а також заборонити переривати рекламою кіно - та телефільми тривалістю до 70 хв. Якщо такі кіно - та телефільми триватимуть від 70 до 90 хв., їх дозволятиметься переривати один раз, а якщо їх тривалість перевищить 90 хв., - два рази блоками не більш, ніж по 10 хв. Крім того, автор пропонує заборонити спонсорство і рекламу алкоголю й тютюну на радіо та телебаченні. А також передбачається заборонити їх рекламу на перших й останніх сторінках газет і журналів та на їх обкладинках. Законопроект передбачає також заборону розміщення зовнішньої реклами ближче, ніж за 300 метрів прямої видимості від території медичних, санітарно-курортних, оздоровчих установ, військових організацій, закладів культури та мистецтва, культурно-просвітніх установ, а також закладів фізичної культури і спорту, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд.

Тринадцятого лютого до Верховної Ради України було внесено проект Закону України „Про Національну комісію з питань регулювання зв'язку України” (законопроект № 000, н. д. В. Т. Корж, фракція „БЮТ”, н. д. В. Л. Сівкович, фракція Партії регіонів). Проектом закону змінюється підпорядкування НКРЗ. На сьогодні діє положення про НКРЗ, затверджене указом Президента України від 21 серпня 2004 року за № 000/2004. Відповідно до нього діяльність НКРЗ координується Кабінетом міністрів, і вона є підконтрольною Президенту. Автори пропонують зробити НКРЗ підзвітною Верховній Раді України. Також розширюється і повноваження НКРЗ: окрім існуючого обов’язку регулювання поштового зв’язку та телекомунікацій додається регулювання радіочастотного ресурсу. Такий порядок може створити серйозні неузгодження між НКРЗ та Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, яка, власне, і видає ліцензії телерадомовникам на використання частотного ресурсу. Повний текст проекту: http://gska2.rada. /pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=29483&pf35401=102868

Відповідно до розкладу засідань Верховної Ради України, на 22 лютого 2007 року заплановано розгляд проекту нещодавно ветованого Закону України „Про захист персональних даних". Головне науково-експертне управління Верховної Ради України відхиляє більшість підстав, які вказані Президентом як такі, що дають йому право застосування вето. Управління погоджується з тим, що Закон не визначає правовий статус уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних та його місце в системі органів державної влади; і згодне з тим, що в документі не визначені випадки, в яких передбачається можливість збирання персональних даних в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Проте управління вважає, що такі підстави не є достатньо суттєвими для відхилення Закону в цілому. Крім того, 22 лютого планується розгляд проекту Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України” (законопроект № 000, н. д. В. Л. Толстенко, фракція „БЮТ”, н. д. М. В. Оніщук, фракція блоку „Наша Україна”; щодо використання української мови та визначення статусу перекладача в господарському судочинстві).