Проект
УКРАЇНА
ГВІЗДОВЕЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
СОКИРЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ №
_________________ 20___ року село Гвіздівці
Про Положення про порядок списання та
відчуження матеріальних цінностей, що
є власністю територіальної громади с. Гвіздівці.
Керуючись Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні“ з метою вдосконалення порядку списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села сільська рада вирішила :
1. Затвердити положення про порядок списання та відчуження матеріальних цінностей, що є
власністю територіальної громади села.
(положення додається)
2. Встановити, що підприємства, установи і організації територіальної громади села при списанні та
відчуженні матеріальних цінностей, які знаходяться у них на балансі керуються цим положенням.
3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань соціально –
економічного та культурного розвитку села, бюджету та фінансів.
Сільський голова
ЗАТВЕРДЖЕНО
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Це Положення відповідно до нормативно-правових актів України встановлює єдиний порядок списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села.
1.1. Чинність цього Положення поширюється на такі матеріальні цінності підприємств, установ і організацій (далі підприємств) :
· необоротні активи – будинки і споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти,
прилади та інвентар, інші основні засоби(крім земельних ділянок та капітальних витрат на
поліпшення земель (бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові не
титульні споруди, інвентарна тара, авторські та суміжні з ними права, інші нематеріальні активи );
· запаси-сировина і матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, будівельні матеріали, інші виробничі запаси, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали для учбових та інших цілей, продукти харчування, медикаменти і перев’язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, паливо, горючі і мастильні матеріали, тара, запасні частини до машин і обладнання та інші матеріали.
1.2. Дія цього Положення не поширюється на :
а). цілісні майнові комплекси підприємств, їхні структурні підрозділи, об’єкти незавершеного будівництва, законсервовані об’єкти та інше майно, яке підлягає відчуженню, відповідно до законодавчих актів України з питань приватизації ;
б). цілісні майнові комплекси підприємств, їхні структурні підрозділи та інше майно, яке є предметом застави, згідно з договором застави і відчуження яких здійснюється з урахуванням вимог, які визначаються Законом України «Про заставу»;
в). майно, порядок відчуження якого визначається окремими нормативно-правовими актами України (майно, на яке звернено стягнення за рішенням суду, господарського суду та інше майно).
1.3. Списання з балансу підприємств матеріальних цінностей здійснюється шляхом їх :
– продажу
– безоплатної передачі
– ліквідації (на підставі акту)
1.4. Кошти, отримані підприємствами від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей (у т. ч. списаних за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові, дорогоцінні метали) у т. ч. відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорогоцінне каміння залишаються у розпорядженні підприємства, витрачаються на покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування зазначених матеріалів на приймальні пункти, витрати на інші господарські потреби і на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням брухту та відходів, на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд), та матеріальних цінностей, а також на інші видатки за кошторисом.
Суми, отримані підприємствами від продажу будівель і споруд, вносяться на спеціальний рахунок сільського бюджету розвитку.
2. СПИСАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ, ЩО Є ВЛАСНІСТЮ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СЕЛА ГВІЗДІВЦІ.
2.1. Списанню підлягають матеріальні цінності, як такі що:
а). непридатні для подальшого використання ;
б). виявлені в результаті інвентаризації, як недостача;
в). морально застарілі;
г). фізично зношені;
д). пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони можуть бути реалізовані).
Крім того, підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв’язку з будівництвом нових об’єктів та такі, що зруйновані внаслідок атмосферного впливу і тривалого використання.
2.2. Знос, нарахований в розмірі 100 відсотків вартості на необоротні активи, не може бути підставою для їх списання.
2.3. Для визначення непридатності матеріальних цінностей і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту цінностей, наказом керівника підприємства щорічно створюється постійно діюча комісія, яка діє протягом року у складі:
– керівника або його заступника (голови комісії);
– головного бухгалтера або його заступника (на підприємствах) у яких штатним розписом посада
головного бухгалтера не передбачена, особа на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);
– керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або
інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;
– особи, на яких покладено відповідальність за збереження матеріальних цінностей;
– інших посадових осіб (на розсуд керівника підприємства);
2.4. Наказ про створення постійно діючої комісії поновлюється щорічно або за потребою.
2.5. Право визначення непридатності матеріальних цінностей і встановлення неможливості або неефективності проведення відновлюваного ремонту, а також оформлення необхідної документації наказом керівника підприємства може бути надано щорічній інвентаризаційній комісії.
2.6. Непридатність механічного, електро – та медичного обладнання обчислювальної техніки визначається на підставі висновків відповідних спеціалізованих підприємств.
2.7. Для участі в роботі комісії з встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів та інших необоротних активів, які перебувають під наглядом Державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.
3. ПОСТІЙНО ДІЮЧА КОМІСІЯ ПІДПРИЄМСТВА :
3.1. Проводить огляд матеріальних цінностей для складання акта про їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку і встановлює можливість або неможливість відновлення і подальшого використання матеріальних цінностей, та вносить пропозиції про їх продаж, передачу чи ліквідацію;
3.2. Встановлює конкретні причини списання об’єкта, фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та ін.;
3.3. Встановлює осіб, з вини яких трапився передчасний вихід матеріальних цінностей з ладу
(якщо такі є);
3.4. Встановлює можливість використання окремих вузлів списаного об’єкта і проводить їх оцінку;
3.5. Здійснює контроль за вилученням із списаних цінностей придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів визначає їх кількість, вагу, контролює їх здавання на відповідний склад;
3.6. Визначає вартість списання матеріальних цінностей.
3.7. У разі, коли обладнання списується у зв’язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним пер6еоснащенням діючих об’єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції з технічного переоснащення і робить в акті про списання посилання на пункт та дату затвердження плану;
3.8. За результатами обстеження комісією складаються акти про списання матеріальних цінностей за типовими формами бухгалтерського обліку і звітності;
3.9. Про списанні матеріальних цінностей можуть складатися акти довільної форми із зазначенням вичерпної інформації щодо їх кількісних та якісних показників, а також причин вибуття (списання).
В акті про списання матеріальних цінностей детально висвітлюються причини вибуття об’єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обґрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення.
При списанні автотранспортних засобів, крім того вказується пробіг автомобіля і дається технічна характеристика агрегатів і деталей автомобіля та можливість подальшого використання основних деталей і вузлів, які можуть бути отримані в результаті демонтажу.
При списанні матеріальних цінностей, які були внаслідок аварії, до акта при списання додається копія акта про аварію з поясненням причин, які викликали аварію та вказуються заходи, щодо винних осіб прийняті.
Якщо в результаті ліквідації матеріальних цінностей окремі деталі, вузли, матеріали можуть бути використані чи підлягають передачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей.
3.10. Акти про списання матеріальних цінностей, складений комісією, затверджуються керівником підприємства;
3.11. Дозвіл на списання з балансу матеріальних цінностей надається керівником підприємства, сільською радою або відповідним управлінням (відділом) РДА в залежності від вартості матеріальних цінностей та причин списання.
3.12. Дозвіл на списання матеріальних цінностей як таких, що непридатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за винятком виявлених в результаті інвентаризації як недостача) надається в такому порядку:
– вартістю за одиницю (комплект) в розмірі до 2 тис. 500 гривень - за наказом керівника
підприємства.
– вартістю за одиницю (комплект) в розмірі від 2500 гривень до 5000 гривень - за розпорядженням
керівника відповідного управління відділу РДА.
– вартістю за одиницю (комплект) в розмірі понад 5000 гривень – за рішенням сільської ради.
3.13. Недостачі матеріальних цінностей, виявлені в результаті інвентаризації понад норми природних витрат, втрати при псуванні, стихійного лиха (повені, пожежі та інші), а також коли конкретні винуватці не встановлені (втрати від нерозкритих крадіжок, тощо) списуються з балансу лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущення фактів у подальшому в такому порядку :
– за кожним випадком недостач або псувань матеріальних цінностей на суму 2500 гривень
включно – за наказом керівника підприємства.
– за кожним випадком недостач або псувань матеріальних цінностей на суму від 2500 гривень до
5000 гривень включно –за розпорядженням керівника відповідного управління (відділу) РДА.
– за кожним випадком недостач або псування матеріальних цінностей на суму понад 5000 грн. – за
рішенням сільської ради.
У документах, які підприємства подають для оформлення списання недостач понад норми природних втрат і втрат від псування матеріальних цінностей, слід вказати заходи, яких вжито задля попередження таких втрат.
3.14. Списання з балансу підприємства основних засобів та інших необоротних активів (за винятком пошкодження в наслідок аварії чи стихійного лиха,) морально застарілих, фізично зношених та виявлених в результаті інвентаризації як недостача (до закінчення періоду нарахування зносу на них, не може бути здійснено.
3.15. Списання матеріальних цінностей проводиться за первісною вартістю або за відновлюваною вартістю (у разі проведення індексації або переоцінки матеріальних цінностей).
При списанні необоротних активів, що були в експлуатації в документах поряд з їх первісною (відновлювальною) вартістю вказується сума нарахованого зносу.
3.16. Усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації необоротних активів оприбутковуються на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку, а непридатні деталі та матеріали оприбутковуються як інші матеріали і підлягають обов’язковій здачі підприємству, на яке покладено збір сировини.
Також підлягають обов’язковій здачі виготовлені із кольорових металів деталі та вузли, які не використовуються на даному підприємстві для ремонту машин, інструментів, приладів, обладнання.
3.17. Деталі і вузли, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінні каміння, вилучені після демонтажу матеріальних цінностей відповідно до Положення про порядок збирання і здавання відходів і дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння підлягають здачі на спеціалізованих підприємствах України, що здійснюють приймання та переробку відходів і лому дорогоцінних металів і каміння.
За наявності відомчих або централізованих пунктів, що займаються збиранням і демонтажем техніки, апаратури, приладів та інших виробів, останні здаються без демонтажу, цілим комплексом.
Забороняється знищувати, викидати, здавати в лом техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінне каміння без попереднього вилучення і одночасного оприбуткування цінних деталей.
Забороняється передача, списання і продаж техніки, апаратури та інших необоротних активів за цінами, нижчими від вартості дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться в них, за вирахування витрат на їх вилучення.
3.18. Розбирання і демонтаж матеріальних цінностей, які втратили своє виробниче призначення або стали непридатними, проводяться тільки після затвердження у встановленому порядку акта про їх списання.
3.19. Посадові особи, які порушили порядок зберігання матеріальних цінностей або безгосподарно ставились до них (знищення, підпалювання та інше) несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відшкодування сум збитків здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 000 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання
та нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей ", та Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації, розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей".
3.20. Списання матеріальних цінностей з обліку (як ліквідація на підставі акту про списання) без наступної їх реалізації або передачі іншій бюджетній установі, проводиться лише у випадках, коли подальше використання цих цінностей неможливо або економічно недоцільно.
3.21. Для розгляду питання про списання матеріальних цінностей підприємство подає :
– клопотання з обґрунтуванням доцільності списання майна, матеріальних цінностей в сільській
раді, крім того, погодження відповідного управління (відділу ) РДА;
– копії затвердженого акта про списання матеріальних цінностей і додатків до нього;
– безоплатна передача матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади.
3.22. Безоплатна передача матеріальних цінностей відповідного підприємства до іншого та в усіх інших випадках, що перебувають у власності територіальної громади села здійснюється за рішенням сільської ради.
3.23. Передача майна власності територіальної громади села в державну власність здійснюється відповідно до Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності".
3.24. Для прийняття рішення про безоплатну передачу матеріальних цінностей сільській раді подаються :
а). звернення підприємства і погодження відповідного управління (відділу) РДА;
б). техніко-економічне обґрунтування доцільності безоплатної передачі матеріальних цінностей;
в). акт про оцінку вартості матеріальних цінностей згідно з даними бухгалтерського обліку - за
встановленою формою (додаток № 1);
г). акт про інвентаризацію матеріальних цінностей, які підлягають передачі (додаток № 2);
д). акт про технічний стан майна.
4. ПРОДАЖ (ВІДЧУЖЕННЯ) МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ, ЩО Є ВЛАСНІСТЮ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СЕЛА ГВІЗДІВЦІ
4.1. Продаж матеріальних цінностей, які згідно з фінансовими інструкціями віднесені до основних засобів (у т. ч. повністю зношених,) здійснюється тільки на конкурентних засадах (через біржу, аукціони та за конкурсом).
4.2. Продаж будівель (у т. ч. приміщень), споруд, транспортних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, які відносяться до необоротних активів проводяться за експертною оцінкою. Експертна оцінка – це визначення вартості матеріальних цінностей експертом за договором з підприємством. Експертом являється суб’єкт господарювання, який має сертифікат суб’єкта оціночної діяльності.
Продаж інших матеріальних цінностей та запасів здійснюється за справедливою вартістю.
Справедлива вартість – це вартість, за якою матеріальні цінності можуть бути продані в
результаті операції між добре обізнаними, незалежними та бажаючими здійснити таку операцію сторонами. Представником підприємства при визначені справедливої вартості являється комісія (створена відповідно до вимог пункту 2.3. цього Положення. Справедлива вартість визначається з урахуванням первісної вартості матеріальних цінностей та фізичного і морального зношення.
4.3. Відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села шляхом продажу проводиться безпосередньо підприємством, на балансі якого перебувають матеріальні цінності після отримання на це дозволу сільської ради, за погодженням з відповідним управлінням (відділом) РДА.
4.4. Для розгляду питання про продаж матеріальних цінностей до сільської ради подаються :
а). документи, передбачені пунктом 3.24. цього Положення;
б). звіт про оцінку майна (акт оцінки майна, складений комісією).
Постійна комісія сільської ради з питань бюджету і фінансів та управління об’єктами спільної власності територіальних громад району може вимагати додаткову інформацію та документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення.
Термін дії документів не може перевищувати шести місяців від дати, за станом, на яку проводилась інвентаризація чи оцінка.
4.5. Після проведення оцінки майна забороняється здійснювати дії щодо об’єкта відчуження, які можуть привести до зміни його вартості. Термін дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) не перевищує шести місяців від дати оцінки.
Якщо майно, на яке надано дозвіл на відчуження, не реалізовано, а термін дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) закінчився, то необхідно виконати актуалізацію (уточнення) звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) вартості об’єкта відчуження на нову дату та погодити її з відповідним управлінням (відділом) РДА.
4.6. Термін прийняття рішення про надання чи відмову в наданні дозволу або погодження щодо відчуження майна становить тридцять робочих днів від часу надходження повного комплексу документів, потрібних для прийняття відповідного рішення.
4.7. Підприємство після отримання рішення про відчуження майна, шляхом його продажу (при здійсненні продажу через біржі, на аукціоні) забезпечує укладання договору з юридичною особою, яка має відповідну ліцензію про продаж майна.
4.8. Кошти, одержані внаслідок відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села (за вирахуванням плати за послуги та суми податків) використовуються відповідно до п.1.4. цього Положення.
Підприємства зобов’язані письмово повідомити сільську раду про використання коштів, отриманих у результаті відчуження майна, протягом тридцяти днів (з моменту реалізації) шляхом подання звіту (додаток № 3) за встановленою формою.
4.9. Відчуження майна власності територіальної громади села, наданого в оренду, здійснюється з ініціативи орендаря з дозволу орендодавця та за умови наявності відповідних Положень у договорі оренди.
При відчуженні майна, наданого в оренду, підлягають компенсації грошові кошти, які відповідно до вимог договору оренди, направлялись орендарем на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого майна і призвели до збільшення балансової (первісної) вартості об’єкта.
4.10. Для отримання дозволу орендар подає сільській раді :
а). документи згідно з п.4.4. цього Положення;
б). пропозиції щодо умов продажу основних засобів та проект змін до договору оренди – суми
договору, переліку орендованого майна, тощо);
в). довідку щодо використання амортизаційних відрахувань;
г). довідку щодо суми невід’ємних поліпшень майна, яке підлягає компенсації;
д). аудиторський висновок щодо суми здійснення орендарем невід’ємних поліпшень майна, яке
підлягає відчуженню.
4.11. Сільська рада приймає рішення щодо надання дозволу на відчуження матеріальних цінностей шляхом продажу орендарю з визначенням :
– змін договору оренди;
– умов продажу.
4.12. Одержані внаслідок відчуження матеріальних цінностей кошти (за вирахуванням плати за послуги та компенсацію орендареві невід’ємних поліпшень, суми яких мають бути погоджені з орендодавцем) є власністю територіальної громади села і використовуються відповідно до вимог
договору оренди або зараховуються до сільського бюджету (у разі невизначеності в договорі
оренди).
Сума компенсації орендареві вартості здійснених невід’ємних поліпшень розраховується виходячи:
– з питомої ваги цих поліпшень у балансові (первісній) вартості об’єкту, якщо він був проданий
під час відчуження за ціною, яка нижче за балансову (залишкову) вартість;
– з фактичної вартості цих поліпшень, якщо об’єкт продано за ціною, яка вища за його балансову
(залишкову) вартість.
4.13. Всі зміни та доповнення до договорів оренди, пов’язані з відчуженням орендованого майна, підписуються після реалізації майна на підставі попередніх погоджень між орендодавцем та орендарем.
4.14. Продаж наданих в оренду матеріальних цінностей іншим покупцям, а не орендарю, здійснюється за умови їх виведення зі складу орендованих.
5. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
5.1. Відповідальність за дотримання порядку списання і відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села та достовірність наданої інформації покладається на керівників підприємства.
5.2. У разі потреби для з’ясування обставин, пов’язаних зі станом матеріальних цінностей (та техніко-економічним обґрунтуванням доцільності їх списання та відчуження, сільська рада може залучати незалежних консультантів та експертів (юридичних осіб), які мають право надавати такі послуги.
5.3. Термін дії дозволу щодо відчуження майна власності територіальної громади села шляхом продажу не повинен перевищувати дванадцять місяців.
5.4. Контроль за дотриманням вимог цього Положення здійснює постійна комісія сільської ради з питань соціально-економічного та культурного розвитку села, бюджету та фінансів.
Секретар сільської ради
Аналіз регуляторного впливу
проекту регуляторного акту - рішення Гвіздовецької сільської ради
«Про Положення про порядок списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці»
Відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" проект рішення «Про Положення про порядок списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці» віднесено до регуляторного акту. За вимогами ст. 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.04 № 000 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта" було розроблено аналіз регуляторного впливу зазначеного проекту регуляторного акту.
1. Визначення проблеми, яку пропонується розв’язати шляхом прийняття рішення
Є необхідність вдосконалити процес списання та відчуження майна спільної власності шляхом затвердження нового Положення про порядок списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці.
2. Цілі прийняття цього рішення:
Проект рішення розроблений з метою встановлення процедури списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці.
3. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей – відсутні.
4. Механізм, який пропонується застосувати для розв'язання проблеми, і відповідні заходи
Прийняття Положення про порядок списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці забезпечує реалізацію процедури приватизації об'єктів спільної власності (цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів; індивідуально визначеного майна; нерухомого майна; об’єктів незавершеного будівництва) визначеними законодавством способами (продажу об’єктів за конкурсом та шляхом викупу). Дане Положення регулює механізм здійснення контролю за процесом списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади та за належним і своєчасним виконанням умов договорів купівлі-продажу.
5. Можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
У разі прийняття запропонованого проекту регуляторного акту буде врегульовано порядок та умови списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці, та інші суттєві умови майнових відносин.
6. Очікувані результати прийняття акта
Затвердження Положення про порядок списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці, забезпечує встановлення порядку подання заяви, проведення процедури розгляду питання приватизації об’єктів спільної власності та визначає умови і підстави прийняття рішення про приватизацію майна спільної власності та методи контролю за здійсненням списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці.
Негативні результати впровадження рішення не передбачаються.
Очікувані результати прийняття регуляторного акта визначено із застосуванням методу аналізу вигод та витрат:
- збільшення доходів сільського бюджету від відчуження майна та матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці;
- підвищення ефективності використання майна та забезпечення чіткого контролю за правильністю проведення процедури приватизації відчуження;
- витрати коштів територіальної громади села Гвіздівці пов’язаних з виконанням вимог Положення не значні;
7. Строк дії акта
Пропонується безстроковий термін дії регуляторного акту з внесенням до нього змін у разі виникнення такої потреби внаслідок змін чинного законодавства.
8. Аргументи переваг обраного способу досягнення встановлених цілей
Процедура списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці, на даний час не має ефективної нормативно-правової бази і потребує врегулювання, тому обраний спосіб досягнення встановлених цілей є доцільним.
9. Обґрунтуване доведення, що встановлені цілі можуть бути досягненні з найменшими витратами для суб’єктів господарювання, громадян та держави
У разі прийняття запропонованого проекту регуляторного акта, буде сформульовано основні засади проведення списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці. Будуть досягнуті основні принципи законності, гласності, прозорості, економічної та юридичної обгрунтованості прийнятих управлінських рішень.
10. Обґрунтування доведення доцільності понесених витрат
Головною метою прийняття Положення про порядок списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці, є встановлення підстав та умов списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади.
11. Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акта
В проекті регуляторного акта не визначено строк його дії, але після прийняття його може бути доповнено або відмінено за рішенням сесії сільської ради.
12. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття
У разі прийняття запропонованого проекту регуляторного акту, з метою відстеження дотримання вимог Положення буде проводитись ефективний контроль за списанням та відчуженням матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці та за виконанням покупцями умов договорів купівлі-продажу.
Сільський голова І. Гангал
Повідомлення
про оприлюднення проекту регуляторного акта – проекту рішення сесії Гвіздовецької сільської ради «Про Положення про порядок списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці»
Виконавчим комітетом Гвіздовецької сільської ради розроблено проект рішення сесії Гвіздовецької сільської ради «Про Положення про порядок списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці», метою якого є необхідність вдосконалити порядок списання та відчуження матеріальних цінностей шляхом затвердження нового Положення про порядок списання та відчуження матеріальних цінностей, що є власністю територіальної громади села Гвіздівці.
Проект даного рішення розроблено відповідно вимог Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. № 000/97 ВР, ст. 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.04 № 000 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта"
Впровадження регуляторного акту дозволить вирішити конкретні завдання щодо забезпечення виконання сільського бюджету.
Поштова адреса розробника проекту регуляторного акта: 60225, Гвіздовецька сільська рада,
вул. Шевченка, 9, с. Гвіздівці, Сокирянського району Чернівецької області,
З метою одержання зауважень та пропозицій електронну версію проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу розміщено в мережі Internet на офіційному порталі територіальних громад Чернівецької області на сторінці: http://gromady. /sk/rada/200/ (розділ «Документи»).
Зауваження та пропозиції приймаються протягом 1 місяця з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Зауваження та пропозиції у друкованому або електронному вигляді слід надсилати на адресу: 60225, Гвіздовецька сільська рада, вул. Шевченка, 9, с. Гвіздівці, Сокирянського району Чернівецької області,
року
Сільський голова І. Гангал
