Позаблоковість дасть єдність
Як вважає колишній державний секретар МЗС з питань європейської інтеграції, віце-президент Консорціуму «Індустріальна група» Олександр Чалий, український народ не хоче вступу своєї країни ні до НАТО, ні до військового блоку на чолі з Росією. І тому Україні слід домогтися юридичного закріплення свого позаблокового статусу на найвищому міжнародному рівні. Хоча, каже Чалий, він зовсім не проти розвитку відносин України з НАТО.
KW: Нещовано посол США в Україні Вільям Тейлор заявив, що в разі вступу України в НАТО, США не будуть розташовувати власну базу на території України. Наскільки Україна може довіряти такій заяві американського посла?
і здається, що заява посла США відповідно до положень Віденської конвенції про право міжнародних договорів та міжнародної практики породжує юридичні зобов‘язання для його країни. Це відома практика. І мені здається, що журналістам слід би було більш конкретно уточнити позицію посла США і запитати його, чи усвідомлює він, що така заява може породити односторонні юридичні зобов‘язання його держави щодо розташування американських баз на українській території.
KW: Ви часто висловлюєтесь проти євроатлантичної інтеграції України. Водночас у приватних розмовах Ви стверджуєте, що не є противником НАТО. В чому полягає Ваша позиція?
О. Ч. Ви ніде не знайдете моїх публічних висловлювань проти євроатлантичної інтеграції України. Я виступаю за поглиблення співпраці та інтеграційних відносин України з НАТО. Водночас, моя позиція полягає в тому, що набуття Україною членства в НАТО тими пришвидшеними темпами, які пропонують сучасні українські державні мужі, не є ефективним засобом забезпечення національної безпеки. Нашою ціллю повинно бути не вступ до тої чи іншої організації, а забезпечення національної безпеки. Я переконаний, що в сучасних геополітичних і геоекономічних умовах України найкращим засобом і принципом забезпечення її національної безпеки буде політика позаблоковості та нейтральності.
KW: Чи слід Україні в процесі вступу в НАТО домогтися ліквідації цієї бази?
О. Ч. По-перше, російська база в Севастополі розташована на підставі положень міжурядових угод, які ратифіковані українським парламентом. Статус цієї бази також має певну регламентацію в перехідних положеннях Конституції України. Тому як фахівець - юрист, я не бачу ніяких підстав ставити питання про незаконність перебування російського чорноморського флоту у Севастополі.
Водночас це не означає, що конкретна імплементація положень цих міжурядових документів може здійснюватися неналежним чином, що під час імплементації конкретних положень цих документів можуть виникнути проблеми та певні правопорушення. Але ці питання більш технічні, вони повинні вирішуватись за столом двусторонніх переговорів на рівні експертів.
По-друге, високі чини НАТО у своїх заявах стверджують, що не бачать проблеми між можливим вступом України в НАТО і розташуванням на території України бази Чорноморського флоту Росії. Як фахівець, я вважаю, що це не так. Але чи можемо ми не довіряти заявам, які офіційно роблять високі представники НАТО?
KW: Як Ви можете прокоментувати заяви російського прем‘єр-міністра про те, що Україна продавала ракети Китаю та Індії? Чи пов‘язана ця заява з саммітом «Вісімки» у Санкт-Петербурзі?
О. Ч. Не перший раз Україна стикається з ситуацією, коли великі країни, наші стратегічні партнери при тому чи іншому розвитку політичної ситуації в Україні звинувачують нас в недотриманні норм та режимів нерозповсюдження. Вже була історія з радарною установкою „Кольчуга”, і ніхто не знайшов її там, куди вказували обвинувачувачі України.
У випадку з продаджем ракет Китаю та Індії я не можу знайти раціональних пояснень, чому не можна було спочатку провести україно-російські консультації з цього чутливого питання, з‘ясувати позицію, конкретні обставини і вже після цього виходити з гучною заявою. Стратегічні партнери повинні бути більш чутливими і більш обережними при здійсненні заяв такого роду. Я довіряю тим офіційним заявам, які зробив український уряд стосовно цієї ситуації.
KW: Яка система колективної безпеки була б, на Вашу думку, найбільш прийнятною для України?
їна є учасником колективної безпеки в рамках системи ООН. На жаль сьогодні так склалися обставини, що віддавши ядерну зброю і отримавши певні політичні гарантії своєї незалежності від ядерних країн, Україна не стала членом жодної регіональної системи колективної безпеки. Вона не є ані членом НАТО, ані членом Ташкентського Договору – регіональної системи колективної безпеки під егідою Росії. Об‘єктивно в силу різних причин, як внутрішньоукраїнських, так і глобальних, і загальноєвропейських, серед українського народу не існує консенсусу щодо вступу в НАТО чи в російський блок безпеки. Тому на мій погляд, найбільш природня ситуація для забезпечення безпеки України - це вимагати від ядерних країн, які у зв‘язку з відмовою від ядерної зброї на політичному рівні гарантували нам безпеку і недоторканість та територіальну цілісність, підсилити ці гарантії і перевести їх в юридичну площину. В такому статусі Україна була, є, і буде залишатись. Хотів би звернути увагу, що на це є політична воля українського народу, зафіксована в Декларації про незалежність України.
KW: Ви стверджуєте, що найкращою позицією для України є нейтралітет. Чи впевнені Ви, що за умов нейтралітету, країни-партнери України будуть дотримуватись взятих на себе зобов‘язань і не порушуватимуть безпеку та суверенітет України?
О. Ч. Я переконаний, що найкращою політикою в галузі безпеки для України, була б політика, базована на принципах позаблоковості і нейтральності. Яка конкретно форма – політична, чи юридична, може бути втілена в життя, щоб забезпечити цю політику, це предмет серйозних консультацій. Вони мають проводитись як всередині держави – під час прийняття відповідних законодавчих актів в українському парламенті, так і шляхом контактів з країнами-гарантами територіальної безпеки і незалежності України та інших країн.
В сучасному світі безпека базується не на військовому компоненті, а на єдності країни, її здатності знаходити відповіді на сучасні виклики щодо тероризму, нелегального трафіку зброї, наркоторгівлі, організованої злочинності. Ключове значення також має здатність розвивати конкуретноспроможну економічну систему. На моє глибоке переконання, Україна має достатньо боєготову армію, яка могла б захистити нашу державу від збройних домагань. Щодо посилення інших складових забезпечення безпеки сучасної європейської держави та її сталого економічного розвитку, то саме статус позаблоковості і нейтральності дасть нам єдність всередині держави і відповідно максимальну здатність захистити себе від сучасних викликів безпеці України.
Валерій Савицький
ENGLISH:
Neutrality: a guarantor of our country’s unity
Oleksandr Chaliy, the former state secretary on Issues of European Integration within the Ministry of Foreign Affairs and Vice President of the Industrial Group Consortium, believes that Ukrainians do not want their country to join NATO or any military bloc headed by Russia. That is why Ukraine needs to legally secure its out-of-bloc status at the top international level, though, Chaliy says, he is absolutely in favor of developing relations between Ukraine and NATO.
KW: Recently, the U. S. Ambassador to Ukraine William Taylor stated that in case Ukraine joins NATO, the U. S. will not place its own military base on the territory of Ukraine. Can Ukraine trust this statement?
OC: It seems to me that the statement of the U. S. Ambassador, according to provisions of the Vienna Convention on the Law of Treaties and International Practice, entails legal obligations for his country. It is a well-known practice. It seems to me that journalists should have tried to define the position of the ambassador more precisely and ask him whether he realizes that such a statement could envisage unilateral legal obligations of his country as to the stationing of U. S. bases on the Ukrainian territory.
KW: You’ve often spoken against Euro-Atlantic integration of Ukraine. At the same time, in private conversations you say that you are not a NATO opponent. Can you explain your position?
OC: You will not find my public statements against Euro-Atlantic integration of Ukraine. I am in favor of enhancing cooperation and integration relations of Ukraine and NATO. At the same time, I believe that acquiring membership in NATO as early as Ukrainian politicians propose is not an effective method of ensuring national security. Ensuring national security and not membership in some organization must be our objective. I am convinced that in today’s geopolitical and geo-economic conditions, out-of-bloc status and neutrality would be the best way for Ukraine to ensure its national security.
KW: Should Ukraine demand elimination of the naval base in Sevastopol in the process of accession to NATO?
OC: First of all, the Russian military base in Sevastopol is located on the basis of intergovernmental agreements ratified by the Ukrainian parliament. The status of this base is also regulated to some extent in provisions of the Constitution of Ukraine. That is why, as a specialist and a lawyer, I see no reason to question the legality of stationing of the Russian Black Sea Navy in Sevastopol. At the same time, this does not mean that concrete implementation of provisions of these intergovernmental agreements can be fulfilled inadequately and that in the course of implementation of concrete provisions of these documents certain problems and violations could arise. These, however, are rather technical issues; they must be settled around the table in bilateral talks at the level of experts.
Second, top ranking NATO officials say in their statements that they see no problem between Ukraine’s accession to NATO and stationing of the Russian Black Sea Navy on Ukrainian territory. As an expert, I believe this is not true. However, can we not trust statements officially made by NATO top representatives?
KW: How would you comment on statements of the Russian premier that Ukraine sold missiles to China and India? Do you think this statement is somehow related to the scheduled G8 summit in St. Petersburg?
OC: This is not the first time that Ukraine is facing a situation where large strategic partners accuse us of failure to comply with non-proliferation norms and regulations every time some political situation arises in our country. It suffices to recall the scandal with the Kolchuga passive early warning radar detection system, which nobody found in the place where the accusers of Ukraine claimed it was located.
In the case with the sale of missiles to China and India, I cannot find rational explanations of why it was impossible for Ukraine and Russia to begin talks on this sensitive issue, clarify their positions and concrete circumstances and only then step up and make vocal statements. Strategic partners must be more sensitive and careful about making such statements. I trust the official statements of the Ukrainian government in this particular situation.
KW: In your opinion, what system of collective security would be most acceptable for Ukraine?
OC: Ukraine is a participant of collective security within the UN system. Unfortunately, the present situation is such that that, having given up nuclear weapons and received political guarantees of its independence from nuclear countries, Ukraine never became a member of any regional system of collective security. It is not a member of NATO or the Tashkent Agreement, which is a regional system of collective security under the auspices of Russia. For different reasons, including internal Ukrainian, global and general European, there is no consensus among Ukrainian people concerning membership in NATO or the Russian security bloc.
This is why in my opinion the most natural way of ensuring Ukraine’s security is demanding from nuclear countries that guaranteed us security, immunity and territorial integrity on a political level in exchange for surrender of our nuclear arsenal reinforce those guarantees and register them legally. This is the status Ukraine had, currently has and always will have. I would like to point out that this is the political will of the Ukrainian people registered in Ukraine’s Declaration of Independence.
KW: You affirm that neutrality is the best position for Ukraine. Are you sure that in conditions of neutrality, Ukraine’s partner countries will comply with their obligations and not violate Ukraine’s security and sovereignty?
OC: I’m convinced that a security policy based on principles of neutrality and non-participation in blocs would be the best for Ukraine. The concrete form of implementation of this policy – political or legal – must be decided through consultations, which should be held inside the country during consideration and adoption of corresponding legislative acts in the Ukrainian parliament, as well as through contacts with countries that would be guarantors of the territorial security and independence of Ukraine and other countries. In the modern world, security is based not on the military component, but on the unity of a country, its capability to find solutions to modern challenges such as terrorism, illegal arms trading, drug smuggling, organized crime, etc. The capability of developing a competitive economic system is also of key importance. In my opinion, Ukraine has a fully capable army, which could protect our country from military attacks. As for reinforcing other constituents of guaranteeing the security of a modern European country and its stable economic development, out-of-bloc status and neutrality will ensure unity inside the country and therefore the maximum capacity for protecting ourselves from today’s challenges to Ukraine’s security.
