Дайджест

Дайджест

ПрофесійнОЇ асоціаціЇ реєстраторів і депозитаріїв

ДЕПОЗИТАРНА ДІЯЛЬНІсТЬ

№ 40(06/12/2013)

ПАРД інформує	2
Ø ПАРД проти застосування Центральним депозитарієм санкцій до депозитарних установ Ø Щодо подання адміністративних даних депозитарних установ до НКЦФПР Ø Кабмін пропонує встановити штрафи на ненадання клієнту інформації про фінансову послугу Ø Міндоходів пояснює як формує плани перевірок Ø Оприлюднено нові узагальнюючі податкові консультації Міндоходів Ø НКЦПФР повідомляє про рішення щодо порушень законодавства на ринку цінних паперів та зупинення внесення змін до систем депозитарного облку цінних паперів	2 2 3 3 4 5
Запитання-відповіді	9
Ø Позиція НКЦПФР щодо відображення у звітності депозитарних установ обліку знерухомлених цінних паперів Ø Про вимоги до особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку в професійному учаснику Ø НКЦПФР роз’яснила питання участі торговця в договорах застави цінних паперів та про поділ майна	9 9 10
Анонси подій	11
Ø 12.12.2013 відбудеться наступне спільне засідання Ради ПАРД та Ради АФП Ø 09-20.12.2013 кваліфікаційні курси з питань фондового ринку у м. Києві Ø 09-21.12.2013 кваліфікаційні курси з питань фондового ринку у м. Одеса	11 12 13
Проекти Законів України	14

ПАРД інформує

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

***

29 листопада 2013 року на засіданні Комітету НКЦПФР з питань методології регулювання професійної діяльності на фондовому ринку розглядалося питання щодо погодження проекту змін до Правил Центрального депозитарію цінних паперів (далі – Правила ЦД). Вказані зміни, зокрема, стосуються викладення в Правилах ЦД питань щодо контролю за проведенням операцій депозитарними установами

Так, проектом змін до Правил ЦД передбачається право Центрального депозитарію застосовувати санкції за порушення клієнтом Правил ЦД/Регламенту/Положення про СОІ та законодавства України. Встановлюється перелік санкцій, що може застосовувати Центральний депозитарій: штрафні санкції, не виконання розпоряджень клієнта, зупинення виконання операцій за рахунком у цінних паперах клієнта та інші санкції, визначені відповідним договором.

Слід зазначити, що статтею 30 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено вичерпний перелік повноважень контролю, які здійснює Центральний депозитарій з метою забезпечення формування та функціонування системи депозитарного обліку. Серед вказаних повноважень відсутнє повноваження Центрального депозитарію щодо застосування санкцій.

Окрім того, застосування санкцій за порушення законодавства України щодо провадження депозитарної діяльності є виключною компетенцією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Натомість зміни до Правил ЦД передбачають право Центрального депозитарію застосовувати санкції до своїх клієнтів за порушення законодавства, в тому числі штрафні.

Також проектом змін до Правил ЦД не визначено за які саме порушення Правил ЦД/Регламенту/Положення про СОІ та законодавства України застосовуються санкції, а також розмір штрафних санкцій. Зазначене фактично означає право Центрального депозитарію застосувати будь-які санкції до будь-які порушення Правил ЦД/Регламенту/Положення про СОІ та законодавства України.

Враховуючи вищезазначене, ПАРД звернулась до НКЦПФР з вимогою виключення норм щодо застосування Центральним депозитарієм санкцій до своїх клієнтів із проекту змін до Правил ЦД як таких, що суперечать чинному законодавству та порушують права клієнтів Центрального депозитарію, створюють можливість зловживань.

***

Депозитарним установам – членам ПАРД

Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв (надалі – ПАРД) на виконання листа НКЦПФР №09/03/24327/НК від 22.11.2013 року повідомляє наступне.

За інформацією, наданою НКЦПФР до ПАРД, під час моніторингу адміністративних даних встановлено, що деякі депозитарні установи після 12.10.2013 року надавали щоденні, щомісячні та нерегулярні адміністративні дані до Комісії відповідно до Положення про порядок складання адміністративних даних зберігачами цінних паперів та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Рішенням Комісії № 000 від 11.09.2012 року (надалі – Положення № 000), незважаючи що 12.10.2013 року набрало чинності нове Положення про порядок звітування депозитарними установами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затверджене Рішенням Комісії № 000 від 11.06.2013 року (надалі – Положення № 000).

У випадку, якщо така ситуація має місце у діяльності Вашої компанії, рекомендуємо переподати щоденні, щомісячні та нерегулярні адміністративні дані з моменту їх виникнення відповідно Положення № 000.

***

Кабмін вніс до Верховної ради України законопроект «Про внесення змін до статей 41 і 43 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 25.11.2013 за реєстр. № 000

Законопроект передбачає надання регулятору повноважень застосовувати штрафні санкції за ненадання або несвоєчасне надання клієнту передбаченої частинами першою та другою статті 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» інформації про умови надання фінансових послуг:

для юридичної особи – професійного учасника фондового ринку - у розмірі від 100 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

для посадової особи професійного учасника - у розмірі від 20 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім того, пропонується встановити штрафні санкції за створення перешкод у виконанні посадовими особами Уповноваженого органу покладених на них обов’язків — у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

***

Міністерство доходів і зборів України своїм листом від 15.08.2013 р. № 000/6/-02-15 роз’яснює як формуються плани перевірок

Відповідно до п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України послідовно впроваджується принцип мінімізації втручання у господарську діяльність сумлінних платників податків, згідно з яким до планів перевірки включаються лише підприємства, які мають ризики несплати податків та зборів.

Для виконання визначених функцій та завдань підрозділами Міндоходів використовується зібрана податкова інформація та результати її опрацювання (п. 74.2 ст. 74 Кодексу).

Згідно зі ст. 72 Кодексу для забезпечення діяльності податкових органів використовується, зокрема, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків, за результатами податкового контролю.

Також відповідно до п. 73.5 ст. 73 Кодексу з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Таким чином, Міндоходів вважає, що наявний у Міністерстві обсяг інформації дозволяє формувати переліки підприємств з найбільшими ризиками несплати податків з мінімальним втручанням у бізнес та виключенням впливу людського фактора.

***

Повідомляємо, що Міністерство доходів і зборів України затвердило низку узагальнюючих податкових консультацій з окремих питань застосування Податкового кодексу України, зокрема:

Щодо оподаткування податком на прибуток операцій з відступлення права вимоги (факторингу);

Щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток;

Щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання банками заставного майна.

***

НКЦПФР повідомляє про рішення щодо порушень законодавства на ринку цінних паперів та зупинення внесення змін до систем депозитарного облку цінних паперів

Додаток

***

Додаток

***

Додаток

***

Запитання-вдіповіді

***

Позиція НКЦПФР щодо відображення у звітності депозитарних установ обліку знерухомлених цінних паперів

ПАРД отримала відповідь НКЦПФР на свій лист від 15.10.2013 року № 000-01 щодо порядку відображення у звітності депозитарної установи обліку знерухомлених цінних паперів.

Так, на виконання підпункту 4 пункту 5 розділу VI Закону України «Про депозитарну систему України» (далі – Закон), з метою збереження у системі депозитарного обліку інформації про випуски емісійних іменних цінних паперів, які не були переведені у бездокументарну форму, та про власників цих цінних паперів НКЦПФР рішенням від 18.04.2013 року № 000 (далі – Рішення 729) затвердила Порядок передачі інформації, що міститься у системі реєстру власників іменних цінних паперів, до системи депозитарного обліку (далі – Порядок 729).

Згідно пункту 7 Рішення 729 цінні папери, що обліковувались на рахунках зберігачів, та за якими зберігач або депозитарій є номінальним утримувачем відповідно до Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» (далі - знерухомлені цінні папери) заблоковані (обмежене здійснення операцій з відповідними цінними паперами), щодо них складені облікові реєстри/зведені облікові реєстри та виписки про стан рахунку у цінних паперах, які підлягають передачі до Центрального депозитарію у встановленому порядку.

Такі цінні папери згідно Рішення 729 залишаються в обліку зберігачів на рахунках депонентів у режимі обмеження здійснення операцій з цінними паперами відповідних випусків.

У зв’язку з вищевикладеним виникає питання щодо порядку та необхідності відображення особою, яка здійснює депозитарну діяльність, обліку знерухомлених цінних паперів.

Листом від 03.12.2013 року №09/03/25086/НК НКЦПФР повідомила, що юридичні особи, які до 12.10.2013 року здійснювали депозитарну діяльність на підставі ліцензії на провадження депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, при поданні щоквартальних адміністративних даних за IV квартал 2013 року відповідно до Рішення НКЦПФР від 11.09.2012 року № 000 повинні відображати дані випуски цінних паперів у документарній формі.

Депозитарні установи при поданні щоквартальних адміністративних даних за IV квартал 2013 року згідно Рішення НКЦПФР від 11.06.2013 року № 000 не відображають у щоквартальних даних інформацію про випуски цінних паперів, які не були переведені у бездокументарну форму.

***

Про вимоги до особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку в професійному учаснику

ПАРД отримала відповідь НКЦПФР на свій запит від 23.10.2013 року № 000-01 про вимоги до особи, що здійснює ведення бухгалтерського обліку.

Так, рішенням НКЦПФР від 25.04.2013 року № 000 затверджено Професійні вимоги до головних бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів (далі – Професійні вимоги) (набирає чинності з 01.01.2014 року).

При цьому пунктом 2 Професійних вимог передбачено, що ці Професійні вимоги поширюються на осіб, які займають посаду головного бухгалтера професійних учасників фондового ринку (крім банків).

У разі якщо в професійному учаснику фондового ринку відсутня посада головного бухгалтера, зазначені вимоги застосовуються до особи, яка виконує обов'язки з ведення бухгалтерського обліку в професійному учаснику фондового ринку.

Пунктом 4 Професійних вимог передбачено, що головний бухгалтер професійного учасника фондового ринку повинен, зокрема, мати документ про підвищення кваліфікації шляхом підготовки за типовою програмою професійної підготовки бухгалтерів професійних учасників фондового ринку, затвердженою рішенням НКЦПФР, та атестації в порядку, визначеному Положенням про порядок навчання та атестації фахівців з питань фондового ринку, затвердженим наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24 вересня 1996 року N 215, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 жовтня 1996 року за N 584/1609 (зі змінами) (далі – документ про підвищення кваліфікації). У разі відсутності такого документа у тримісячний строк після прийняття на роботу на посаду головного бухгалтера пройти підвищення кваліфікації. Проходити дане підвищення кваліфікації не рідше одного разу на три роки.

У зв’язку з вищевикладеним ПАРД звернулась до НКЦПФР із питанням щодо поширення Професійних вимог на осіб, що здійснюють ведення бухгалтерського обліку професійного учасника фондового ринку, та не є співробітниками професійного учасника (спеціаліст з бухгалтерського обліку, зареєстрований як підприємець) та/або є юридичною особою (аудиторська фірма). Також виникає питання чи повинна особа, яка займає посаду бухгалтера професійного учасника та здійснює ведення його бухгалтерського обліку, призначена на дану посаду до 01.01.2014 року відповідати Професійним вимогам (у тому числі абзацу 3 пункту 4 Професійних вимог) з 01.01.2014 року та чи може бути призначена після 01.01.2014 року на посаду бухгалтера професійного учасника особа, яка не має документа про підвищення кваліфікації? Чи буде на таку особу поширюватись норма абзацу 3 пункту 4 щодо можливості отримання документа про підвищення кваліфікації у тримісячний строк після прийняття на роботу на посаду бухгалтера?

НКЦПФР у своєму листі від 03.12.2013 року № 08/02/25225/НК повідомила, що Професійні вимоги поширюються на будь-яку фізичну особу, яка виконує обов’язки з ведення бухгалтерського обліку в професійному учаснику фондового ринку.

Також в листі зазначається, що незалежно від дати прийняття на посаду головного бухгалтера професійного учасника фондового ринку, така особа після 01.01.2014 року повинна відповідати вимогам, передбаченим пунктом 4 Професійних вимог.

При цьому, якщо на посаду головного бухгалтера професійного учасника була призначена особа, що не має відповідного документа про підвищення кваліфікації, то після 01.01.2014 року відповідно до абзацу третього пункту 4 Професійних вимог така особа протягом трьох місяців з дати прийняття на роботу повинна отримати документ про підвищення кваліфікації встановленого зразка.

***

НКЦПФР роз’яснила питання участі торговця в договорах застави цінних паперів та про поділ майна

ПАРД отримала відповідь НКЦПФР на свій лист від 04.11.2013 року № 000-01 щодо участі або посередництва торговця в договорах щодо цінних паперів.

Так, відповідно до пункту 8 статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі – Закон) правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торгівця цінними паперами, крім випадків, передбачених Законом.

Правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених Законом, є нікчемними (пункт 9 статті 17 Закону) (норма Закону набрала чинності 01.01.2013 року).

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У зв’язку з вищевикладеним виникає питання, чи є нікчемними укладені після 01.01.2013 року без участі торговця договір застави, предметом якого є цінні папери та договір про поділ майна, яким є цінні папери, чи повинні такі договори укладатися за участю торговця. Також виникає питання чи є належним документом, що підтверджує наявність підстав для проведення депозитарною установою депозитарної операції щодо встановлення обмеження прав на цінні папери, договір застави цінних паперів, укладений без участі або посередництва торговця цінними паперами, а також чи є підставою для проведення облікової операції, пов’язаної з набуттям/припиненням прав на цінні папери, договір про поділ майна, яким є цінні папери, але при цьому дані про торговця цінними паперами відсутні у розпорядженні на проведення операції або вказано, що договір укладено без участі торговця.

НКЦПФР у своєму листі від 04.12.2013 року № 11/03/25239/НК повідомила, що застава цінних паперів та поділ спільного майна не є правочином щодо цінних паперів, який пов'язаний з торгівлею цінними паперами, сутність якої розкривається у статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». У зв’язку з цим участь торговця цінними паперами не є обов’язковою.

Також Комісія повідомила, що згідно Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.2013 року № 000, відсутня підстава для відмови у проведенні депозитарною установою депозитарної операції у разі укладення правочину щодо переходу прав власності на цінні папери без участі торговця цінними паперами. У вищевказаному випадку відомості про торговця цінними паперами не є обов’язковим реквізитом у розпорядженнях на проведення облікових операцій.

***

Анонси подій

***

12 грудня 2013 року члени Ради ПАРД та Ради Асоціації "Фондове партнерство" зберуться на чергове спільне засідання

Нагадаємо, 17 жовтня 2013 року Ради двох професійних об’єднань на фондовому ринку – асоціацій ПАРД та «Фондове партнерство» – затвердили зміни та доповнення до Меморандуму про співробітництво між Асоціацією «Фондове партнерство» і Професійною асоціацією реєстраторів і депозитаріїв.

Співпраця Асоціацій в рамках Меморандуму триває вже понад 2 роки. Наразі ж керівні органи Асоціацій вирішили поглибити взаємодію для захисту прав та законних інтересів своїх членів як профучасників ринку, емітентів та платників податків.

***

Одеський національний економічний університет

запрошує на підготовку фахівців з питань фондового ринку

Ліцензія Міністерства освіти і науки України АЕ № 000 від 02.09.2013 р.

Договір про співробітництво з НКЦПФР № 7/14 від 13.02.2012р.

Дата проведення	Напрямок підготовки
09-21.12.13	За повною програмою: - торгівля цінними паперами - депозитарна діяльність - ведення реєстру - управління активами
16-21.12.13	За скороченою програмою: - торгівля цінними паперами - депозитарна діяльність - ведення реєстру - управління активами
09-10.12.13	Навчання фахівців фінансового моніторингу професійних учасників фондового ринку
09-21.12.13	Навчання бухгалтерів професійних учасників фондового ринку **

**Нагадуємо, що згідно з рішенням НКЦПФР № 000 від 25.04.13 р. , починаючи з 01 січня 2014 року однією з вимог до головних бухгалтерів є «підвищення кваліфікації шляхом підготовки за типовою програмою професійної підготовки бухгалтерів професійних учасників фондового ринку», у разі якщо в професійному учаснику фондового ринку відсутня посада головного бухгалтера, дана вимогазастосовується до особи, яка виконує обов’язки з ведення бухгалтерського облікув професійному учаснику фондового ринку

Контактна інформація:

ОНЕУ, ФПК

м. Одеса, в к. 106

т/ф (0,

http://fpk. oneu. /

E-mail: fpk. *****@***ru

***

Проекти Законів України

***

Таблиця зареєстрованих у Верховній Раді України проектів Законів України щодо регулювання фондового ринку та акціонерних товариств

№ п/п

Назва проекту Закону

Реєстраційний номер

Статус проекту

Стислий зміст

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств

6434

20.05.2011 року прийнято в першому читанні

Очікує на друге читання. Вручено таблицю поправок-2 15.11.2011 року

Серед іншого даним законопроектом заплановано внесення змін до Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» щодо створення Кабінетом міністрів України юридичної особи для ведення реєстрів акціонерних товариства у яких державна частка становить 50 і більше відсотків акцій. Аналогічні зміни заплановані і до Закону України «Про управління об’єктами державної власності».

ПАРД звернувся до Комітету ВРУ з питань забезпечення правоохоронної діяльності (головний комітет) до Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності, а також до ДКЦПФР з обґрунтуванням для відхилення даних пропозиції.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо фінансового моніторингу діяльності професійних учасників фондового ринку)

7051

Зареєстровано 27.08.2010р. Готується на повторне перше читання.

Передано на доопрацювання в Комітет 30.11.2010р.

Комітетом враховано пропозиції 11.01.2011року.

Метою розробки зазначеного законопроекту є запровадження додаткових вимог щодо фінансового моніторингу діяльності професійних учасників фондового ринку. Такі додаткові вимоги, зокрема, стосуватимуться необхідності додержання філіями та представництвами професійних учасників фондового ринку вимог щодо організації фінансового моніторингу за межами України.

Крім того, законопроектом передбачені норми з метою законодавчого врегулювання питання недопущення володіння значною часткою у статутному капіталі професійних учасників фондового ринку особами, які мають непогашену та не зняту судимість за злочини у фінансовій та службовій сферах.

З цією метою, проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності професійних учасників фондового ринку» пропонується внести зміни до статей 16 та 27 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо:

- передбачення умовою отримання ліцензії та здіснення професійної діяльності на фондовому ринку - відсутність володіння значною часткою у статутному капіталі професійних учасників фондового ринку особами, які мають непогашену та не зняту судимість за злочини у фінансовій та службовій сферах.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо емісії облігацій міжнародних фінансових організацій)

9470

Зареєстровано 17.11.2011 року Прийнято в першому читанні (17.05.2012)

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо емісії облігацій міжнародних фінансових організацій розроблений Міністерством фінансів на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 23.08.2011 № 000/17/1-11 до листа Адміністрації Президента України від 15.08.2011 №02-01/2170 з метою створення механізму здійснення міжнародними фінансовими організаціями операцій з кредитування у національній валюті України шляхом випуску облігацій на території України.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімізації ризиків фізичних осіб на фінансовому ринку та підвищення надійності фінансових установ

10632

Зареєстровано 18.06.2012 року.

Передано на розгляд керівництву (18.06.2012).

Прийнято в першому читанні (04.07.2012)

Проектом Закону передбачається врегулювати відносини, пов’язані із випадками необхідності розкриття певної інформації щодо діяльності та стану учасників фондового та інвестиційного ринків, використання в регуляторних цілях рейтингових оцінок шляхом внесення відповідних змін до ряду законів України.

З цією метою у проекті Закону містяться положення щодо внесення необхідних змін до Законів України: «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Змінами до законів передбачено:

- чітке визначення випадків розкриття інформації населенню про фінансовий стан суб’єктів господарювання, які залучають кошти фізичних осіб;

- можливості використання кредитних рейтингів в регуляторних цілях;

- встановлено коло осіб, яким необхідно отримувати та оновлювати кредитний рейтинг;

- визначені заходи впливу та контролю за діяльністю учасників фондового та фінансового ринків при залученні коштів від фізичних осіб.

Значна увага в проекті приділена встановленню випадків та обов’язку проведення та визначення кредитного рейтингу при залученні учасниками фінансового та фондового ринків коштів від фізичних осіб з метою їх захисту.

Для забезпечення відкритості та прозорості діяльності фінансових установ та мінімізації ризиків на фінансовому ринку удосконалено інформаційну складову процесу.

Передбачено розкриття інформації щодо дійсного стану учасників фінансового ринку, у тому числі шляхом оприлюднення чинного кредитного рейтингу, та вільному дозволу до такої інформації, у тому числі шляхом встановлення обов’язку розкриття цієї інформації.

У частині діяльності зберігача, передбачається запровадження наступної норми:

«Банк, який є зберігачем активів ІСІ (крім венчурного фонду) у формі цінних паперів, повинен мати кредитний рейтинг не нижче інвестиційного рівня, що визначений уповноваженим або визнаним міжнародним рейтинговим агентством, кредитні рейтинги якого використовуються у сфері банківського регулювання та нагляду, за Національною рейтинговою шкалою.

У разі якщо кредитний рейтинг банку, який є зберігачем активів ІСІ (крім венчурного фонду) у формі цінних паперів, знизився до спекулятивного рівня за Національною рейтингового шкалою або втратив чинність, ІСІ (крім венчурного фонду) протягом трьох місяців з дня зниження рівня кредитного рейтингу або втрати ним чинності зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Закону в порядку, встановленому Комісією.»

Проект Закону про внесення змін до статі 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг

11060

Зареєстровано 02.08.2012 року, 10.08.2012 року надано для ознайомлення

Прийнято в першому читанні (18.09.2012)

Вручено таблицю поправок-2 (16.10.2012)

Проект Закону розроблено на виконання підпункту 4.5.2 пункту 4.5 Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, затвердженої Законом України від 20.05.2010 І, а саме: розроблення проекту Закон України про внесення змін до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (щодо заборони провадження діяльності з надання фінансових послуг, види яких не визначені законом по суті).

Відповідно до статті 5 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання риків фінансових послуг” (далі – Закон) фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їхньої компетенції.

На сьогодні спостерігаються випадки здійснення суб‘єктами господарювання діяльності з надання послуг, які за своєю суттю є фінансовими, але не підпадають повністю під жодний конкретний вид, врегульований законом повною мірою. Відсутність регулювання такої діяльності призводить до послаблення захисту споживачів фінансових послуг, внаслідок чого для громадян збільшується ризик бути залученими до участі в схемах, які за своєю суттю є шахрайськими або побудованими як «фінансова піраміда».

Предмет регулювання проекту Закону належить до сфери фінансових послуг як пріоритетної сфери адаптації законодавства України до законодавства ЄС, визначеної в статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною.

Проект Закону про внесення змін до статі 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг

0972

Одержано Верховною Радою (12.12.2012)

27.12.2012 року надано для ознайомлення

Вручено таблицю поправок-2 (21.05.2013)

Закон прийнято (10.10.2013)

Закон направлено на підпис Президенту (18.10.2013)

Повернуто з підписом від Президента (04.11.2013)

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімізації ризиків фізичних осіб на фінансовому ринку та підвищення надійності фінансових установ

0971

Одержано Верховною Радою (12.12.2012)

27.12.2012 року надано для ознайомлення

Змінами до законів передбачено:

- можливості використання кредитних рейтингів в регуляторних цілях;

- встановлено коло осіб, яким необхідно отримувати та оновлювати кредитний рейтинг;

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розподілу прибутків акціонерного товариства

1174

Зареєстровано 26.12.2012 року

Передано на розгляд комітету (26.12.2012)

Надано для ознайомлення (28.12.2012)

Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розподілу прибутків)" підготовлено з метою відновлення права власності та соціальної справедливості у відношенні міноритарних акціонерів акціонерних товариств, особливо в умовах фінансово-економічної кризи, та з метою припинити здійснення тіньових схем ухиляння від сплати податків шляхом навмисного неприйняття справедливого рішення про розподіл прибутку загальними зборами акціонерного товариства.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств

2037

Зареєстровано 17.01.2013 року

Передано на розгляд керівництву (17.01.2013)

Надано для ознайомлення (22.01.2013)

Вручено подання комітету про розгляд (18.04.2013)

Прийнято в першому читанні (18.06.2013)

З метою комплексного удосконалення законодавчих норм щодо діяльності акціонерних товариств Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про акціонерні товариства» в частині:

удосконалення механізму визначення ринкової вартості цінних паперів;

запровадження механізму повідомлення акціонерів через депозитарну систему України;

заборони акціонерним товариствам придбавати власні акції під час їх розміщення;

зобов’язання публічного акціонерного товариства, що пройшло процедуру включення акцій до біржового списку, залишатися у такому списку хоча б на одній фондовій біржі;

удосконалення питання щодо проведення загальних зборів акціонерів, у тому числі питань щодо голосування на загальних зборах акціонерного товариства, щодо діяльності лічильної комісії та скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства, складення протоколу про підсумки голосування та проведення загальних зборів акціонерів шляхом заочного голосування (опитування);

запровадження механізму обов’язкового прийняття рішення про призначення голови колегіального виконавчого органу або особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження у разі припинення повноважень голови виконавчого органу;

запровадження механізму функціонування корпоративного секретаря акціонерного товариства;

удосконалення питання щодо реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій тощо.

Також, Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського та Цивільного кодексів України, Законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», «Про аудиторську діяльність».

Крім того, з метою спрощення процедури та скороченню витрат часу при приватному розміщенні акцій Законопроектом пропонується запровадження механізму обмеження переважного права акціонерів на придбання акцій додаткової емісії у разі прийняття загальними зборами акціонерів рішення про відмову від використання переважного права.

Слід також зазначити, що запровадження можливості обмеження переважного права акціонерів за рішенням загальних зборів є приведенням національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, а саме до статті 29 Директиви № 77/91/ЄС від 13.12.1976 «Про координацію захисних положень, які для забезпечення захисту інтересів учасників та третіх сторін вимагаються державами-членами від компаній відповідно до положень параграфу другого Статті 58 Договору стосовно створення публічних компаній із обмеженою відповідальністю, їх діяльності та змін у їхньому капіталі для того, щоб досягти еквівалентності таких положень», впровадження норм якої включено до Плану заходів щодо виконання у 2012 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 .

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" (щодо зниження кворуму проведення загальних зборів акціонерного товариства з метою забезпечення стабільного інвестиційного режиму в Україні)

2035

Зареєстровано 17.01.2013 року

Передано на розгляд керівництву (17.01.2013)

Надано для ознайомлення (22.01.2013)

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про акціонерні товариства” (щодо зниження кворуму проведення загальних зборів акціонерного товариства з метою забезпечення стабільного інвестиційного режиму в Україні) є галузевим законом та направлений на встановлення процедури реалізації законодавчо встановленого права простої більшості голосів акціонерів товариства приймати участь в управлінні та безпосередньо в діяльності господарських товариств, учасниками яких вони є через прийняття рішень на загальних зборах акціонерів.

Проектом пропонується внести зміни до статті 41 Закону України „Про акціонерні товариства”, зазначивши, що загальні збори акціонерів визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 50 відсотків голосів.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо виконавчих органів юридичних осіб та покращення інвестиційної політики)

2006-1

Зареєстровано 31.01.2013 року

Надано для ознайомлення (31.01.2013)

Вручено подання комітету про розгляд (19.03.2013)

Проектом передбачено внесення змін до низки законодавчих актів.

Зокрема, проектом пропонується запровадити інститут «керуючого юридичною особою»для чого внести зміни до Цивільного кодексу України (далі – ЦК) та інших Законів України.

Враховуючи, що відносини з призначення виконавчого органу іншої особи носять фідуціарний характер та, як і здійснення функцій виконавчого органу (чи його члена), ближче за все до відносин представництва та доручення, пропонується доповнити ЦК після глави 68 «Доручення» новою главою 68-1, у §1 якої врегулювати відносини особи, що здійснює повноваження щодо призначення членів виконавчого органу юридичної особи (керуючого юридичною особою) з цією юридичною особою (яка, враховуючи схожість з відносинами з договору доручення, названа довірителем).

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інституційної системи захисту персональних даних

2282

Зареєстровано 12.02.2013

Надано для ознайомлення (14.02.2013)

Вручено подання комітету про розгляд (20.03.2013)

Прийнято в першому читанні (04.04.2013)

Проект Закону розроблено Міністерством юстиції з метою забезпечення принципу незалежності органу, який здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, відповідно до вимог Додаткового протоколу до Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних, а також Директиви Європейського Парламенту та Ради 95/46/ЄС від 24 жовтня 1995 року стосовно захисту фізичних осіб у питаннях обробки персональних даних і вільного обігу цих даних.

Метою проекту Закону є визначення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини уповноваженим органом у сфері захисту персональних даних.

Так, проектом Закону планується внести до Закону України «Про захист персональних даних» зміни, які, окрім визначених Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», наділять Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зокрема такими повноваженнями:

- проведення планових та позапланових, виїзних та безвиїзних, перевірок володільців та/або розпорядників персональних даних;

- направлення до володільця та/або розпорядника персональних даних подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для вжиття ними заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства про захист персональних даних;

- надання рекомендації у сфері захисту персональних даних;

- внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері захисту персональних даних в порядку, визначеному законодавством;

- здійснення моніторингу нових практик, тенденцій та технологій захисту персональних даних;

- погодження корпоративних кодексів поведінки;

- підготовка та оприлюднення щорічної доповіді про стан дотримання законодавства про захист персональних даних в Україні.

Міністерство юстиції продовжуватиме виконувати функції головного органу у системі центральних органів виконавчої влади щодо формування державної політики у сфері захисту персональних даних. А на Державну реєстраційну службу пропонується покласти функцію державної реєстрації баз персональних даних.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення пропонується визначити, що протоколи за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних складатимуть представники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (замість Державної служби з питань захисту персональних даних) та передаватимуть їх на розгляд до суду. Окрім цього, проектом Закону передбачено удосконалення статті 18839, якою встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних.

Проектом Закону пропонується встановити перехідний період строком на 6 місяців з моменту його опублікування з метою приведення всіх законодавчих актів у відповідність до нього, а також задля надання можливості Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини підготуватись до реалізації нових повноважень.

До участі у розробці проекту Закону Міністерством юстиції були залучені представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення функціонування фондового ринку

2697

Зареєстровано 02.04.2013 року

Передано на розгляд керівництву (02.04.2013)

надано для ознайомлення (05.04.2013)

Вручено подання комітету про розгляд (11.10.2013)

Метою розробки проекту Закону України є вдосконалення функціонування фондового ринку шляхом:

- передбачення єдиного переліку документів, які необхідно подавати для отримання ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку чи відмови у видачі такої ліцензії, а також уточнення та уніфікації зазначеного переліку документів;

- передбачення обов'язкового підтвердження українською аудиторською фірмою копії аудиторського висновку аудитора іноземної держави, що подається для отримання ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку юридичною особою, яка має намір провадити професійну діяльність на фондовому ринку та засновником якої є іноземна юридична особа;

- заборони передачі ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку третім особам, а також юридичним особам, які утворилися внаслідок припинення такого учасника;

- передбачення уніфікації строку видачі ліцензію на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку чи відмови у видачі такої ліцензії;

- удосконалення процедури проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб - професійних учасників фондового ринку,

- удосконалення порядку вчинення операцій з неемісійними цінними паперами.

Законопроектом передбачено внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» із урахуванням змін, внесених Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22 грудня 2011 року І, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» від 4 липня 2012 року І і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства юстиції України, Міністерства культури України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів, а також Державного космічного агентства України» від 16 жовтня 2012 року , а також до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» із урахуванням змін, внесених Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» від 4 липня 2012 року І і «Про депозитарну систему України» від 6 липня 2012 року І.

Зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» передбачають:

- обов'язковість отримання державним реєстратором від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації про відсутність нескасованих випусків цінних паперів, у разі проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - емітента цінних паперів та про відсутність чинних ліцензій на здійснення певного виду професійної діяльності на фондовому ринку юридичної особи, у разі проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - професійного учасника фондового ринку

- доповнення переліку підстав залишення без розгляду документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Зміни до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачають:

- вилучення із Закону норми, що передбачає повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлювати перелік документів, необхідних для отримання ліцензії;

- обов'язковість повідомлення особою, яка має істотну участь у професійному учаснику фондового ринку, такого професійного учасника фондового ринку про зміни розміру частки такої істотної участі, про структуру власності (для юридичних осіб) або відомості про своїх асоційованих осіб (для фізичних осіб);

- доповнення переліку документів, які юридична особа, яка має намір провадити професійну діяльність на фондовому ринку, подає Комісії для отримання ліцензії на провадження відповідного виду такої діяльності, аудиторським висновком аудиторської фірми про фінансовий стан юридичної особи на кінець останнього повного кварталу (крім юридичних осіб державна реєстрація, яких була проведена протягом поточного кварталу);

- обов'язковість підтвердження українською аудиторською фірмою копії аудиторського висновку аудитора іноземної держави, що подається для отримання ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку юридичною особою, яка має намір провадити професійну діяльність на фондовому ринку та засновником якої є іноземна юридична особа;

- заборону передачі ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку третім особам, а також юридичним особам, які утворилися внаслідок припинення такого учасника;

- уніфікацію строку видачі ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку чи відмови у видачі такої ліцензії;

- уточнення норм щодо змісту операцій з неемісійними цінними паперами, які можуть проводитись без участі або посередництва торговця цінними паперами;

- інші редакційні уточнення.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури стосовно фінансових векселів

2845

Зареєстровано 17.04.2013 року

Прийнято за основу із скороч. строку підготовки (18.04.2013)

Вручено таблицю поправок-2 (23.05.2013)

Законопроект підготовлено з метою комплексного вирішення питання законодавчого врегулювання механізму використання інституту фінансового векселя.

Шляхами досягнення зазначеної мети є внесення змін та доповнень до Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України та законів України „Про обіг векселів в Україні”, „Про цінні папери та фондовий ринок”, „Про Державний бюджет України на 2013 рік”.

Зокрема, законопроектом пропонується у законах України „Про обіг векселів в Україні” та „Про цінні папери та фондовий ринок” надати визначення термінів „фінансовий банківський вексель” та „фінансовий казначейський вексель” та відповідно передбачається, що Порядок видачі, обігу, погашення та стягнення за фінансовими банківськими векселями затверджується Національним банком України, а Порядок видачі, обігу та погашення фінансових казначейських векселів, що випускаються центральним органом виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджується Кабінетом Міністрів України у відповідності до закону про Державний бюджет на відповідний рік.

Уточнюється, що фінансовий казначейський вексель видається в документарній формі або в формі електронного документа та визначається порядок підписання векселя, складеного у формі електронного документу. При цьому пропонується визначити, що видача фінансових казначейських векселів України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

У Податковому кодексі пропонується встановити, що до 1 січня 2014 року органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі отриманих висновків відповідних органів державної податкової служби із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету, можуть відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2013 рік” за заявою платників податків видавати їм зазначені у висновках суми бюджетного відшкодування шляхом видачі фінансових казначейських векселів у строки, визначені пунктом 200.13 статті 200 цього Кодексу.

З метою приведення у відповідність до норм Закону України „Про бюджет на 2013 рік” пропонується встановити, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства сплачується до загального фонду державного бюджету.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів

2903

Зареєстровано 23.04.2013 року

Направлено на розгляд комітету (23.04.2013)

Вручено подання комітету про доопрацювання (02.07.2013)

Метою прийняття проекту Закону України є вдосконалення законодавчих актів, що регулюють питання припинення повноважень та звільнення посадових осіб юридичної особи та посилення їх матеріальної відповідальності.

Нова редакція частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України передбачає усунення нечіткості і розбіжностей у тлумаченні стосовно можливості негайного припинення або тимчасового призупинення повноважень виконавчого органу товариства, а також узгодження з Законом "Про акціонерні товариства" (зокрема із
п. 10 ч. 2 ст. 52, ч. ч. 2, 3 ст. 61).

Засади цивільно-правової відповідальності, у відповідності із пунктом 22 статті 92 Конституції України, визначаються виключно законами України. З метою реалізації зазначених конституційних положень, а також враховуючи, що відповідальність у вигляді обов’язку відшкодувати завдану шкоду та порядок притягнення до відповідальності імперативно встановлені чинним законодавством, проектом вносяться зміни стосовно відповідальності як членів наглядової ради акціонерного товариства (ч. 3 ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства", при цьому усувається внутрішнє протиріччя із ч. 2 ст. 63 Закону) так і загалом посадових осіб будь-якого господарського товариства
(ч. 4 ст. 89 Господарського кодексу України). Запропоновані зміни передбачають, що відповідальність посадових осіб визначається законом і полягає в обов’язку відшкодувати завдану шкоду, що унеможливить уникнення чи зменшення відповідальності посадових осіб через включення відповідних положень до установчих документів, внутрішніх положень чи договорів.

Одним з головних правових бар’єрів на шляху розвитку практики притягнення посадових осіб до майнової відповідальності є розповсюдження на регулювання відносин між посадовими особами та товариством норм Кодексу законів про працю України.

Проектом Закону України пропонується внести до Кодексу відповідні зміни, які дозволять скасувати обмеження щодо обрахування розміру завданої шкоди (ст. 130 КЗпП), забезпечивши можливість включати до неї неодержані доходи та суттєво зменшити випадки застосування до менеджерів обмеження майнової відповідальності посадової особи (ст. ст. 132, 133 КЗпП), зокрема, виключивши з переліку такі поширені випадки зловживань, як "зайві виплати", "розкрадання" та "випуск недоброякісної продукції".

Також пропонується передбачити таку підставу для звільнення, як припинення повноважень посадових осіб (ст. 41 КЗпП), забезпечивши можливість розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб.

При цьому, в якості компенсації для захисту інтересів посадових осіб, пропонується законодавчо встановити мінімальний розмір вихідної допомоги при розірванні трудового договору у зв’язку із припиненням повноважень посадової особи в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців (ст. 44 КЗпП).

Проектом передбачається внесення змін до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про акціонерні товариства". Реалізація положень даного законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів

2013а

Зареєстровано 15.05.2013 року

Надано для ознайомлення (17.05.2013)

Вручено подання комітету про розгляд (02.07.2013)

Прийнято в першому читанні (17.09.2013)

Вручено таблицю поправок-2 (05.11.2013)

Законопроектом пропонується внесення доповнень до законодавства з метою введення одного з найефективніших інструментів захисту учасниками товариств своїх порушених прав – похідного позову. Механізм похідного позову полягає у наданні кожному учаснику (акціонеру) господарського товариства права звернутися в суд від імені товариства для притягнення до відповідальності посадових осіб товариства за збитки, завдані їх незаконними діями. Як свідчить практика розвинених країн, саме механізм похідного позову дозволяє притягнути до відповідальності недобросовісних посадових осіб, які діють всупереч інтересам товариства і при цьому користуються підтримкою контролюючого учасника (акціонера), або здатні заблокувати роботу загальних зборів у випадку відсутності частини учасників (акціонерів).

З метою передбачення можливості звернення до суду в інтересах товариства у випадках визнання недійсними значних правочинів, правочинів щодо вчинення яких є заінтересованість Законопроектом запроваджується норма щодо можливості звернення учасником (акціонером) до суду у випадку нанесення посадовою особою товариства своїми діями (бездіяльністю) збитків такому товариству. Запропонована узагальнена норма надає можливість звертатися учасникам (акціонерам) до суду в інтересах товариства як у випадках визнання недійсними значних правочинів, правочинів щодо вчинення яких є заінтересованість, так і будь-якому іншому можливому випадку, в результаті якого посадова особа товариства може задати збитків цьому товариству. При цьому, у Законопроекті передбачені норми, що до суду із позовом в інтересах товариства можуть звернутися учасники (учасник), які сукупно є власниками 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (акціонери (акціонер), які сукупно є власниками 5 і більше відсотків простих акцій товариства).

Проект Закону про Фонд гарантування вкладів та інвестицій фізичних осіб

3132

Зареєстровано 28.08.2013 року

Направлено на розгляд комітету (30.08.2013)

Надано для ознайомлення (02.09.2013)

Проект Закону України "Про Фонд гарантування вкладів та інвестицій фізичних осіб" розроблено з метою приведення законодавства України у відповідність до вимог законодавства ЄС. Директива 94/19 ЄС Європейського Парламенту і Ради від 30 травня 1994 року «Щодо схем гарантування депозитів» та Директива 97/9/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 3 березня 1997 року "Про схеми компенсації інвесторам" передбачає, що усі держави-члени повинні мати схеми компенсацій для вкладників та інвесторів, які б гарантували узгоджений (гармонізований) мінімальний рівень захисту, принаймні, для невеликого вкладника та/або інвестора – фізичної особи, у випадку, коли фінансова установа буде неспроможною виконати свої зобов'язання перед таким своїм клієнтом.

Розроблення проекту Закону України "Про Фонд гарантування вкладів та інвестицій фізичних осіб" обумовлено необхідністю створення Фонду, метою діяльності якого буде здійснення відшкодування неповернених вкладів та компенсаційних виплат інвесторам - фізичним особам, які втратили свої кошти внаслідок недостатності коштів учасника Фонду та за умови настання одного з наступних випадків:

1) набрання чинності рішенням щодо анулювання ліцензії учасника Фонду, крім випадків анулювання ліцензії за заявою учасника Фонду;

2) порушення учасником Фонду законодавства щодо напрямів використання вкладів та/або інвестицій, вимог інвестиційної декларації чи іншого документа, що визначає напрями використання вкладів та/або інвестицій;

3) прийняття рішення про ліквідацію строкового інституту спільного інвестування раніше закінчення строку, на який він створений;

4) нездійснення інститутом спільного інвестування відкритого або інтервального типу, емісія цінних паперів якого здійснена шляхом публічного (відкритого) розміщення викупу таких цінних паперів у разі отримання від інвестора заявки на викуп;

5) порушення провадження у справі про банкрутство учасника Фонду.

Необхідно зауважити, що фінансові установи, що здійснюють діяльність з управління цінними паперами, провадять управління цінними паперами, грошовими коштами та іншими активами, які належать на праві власності іншим особам. При цьому, обсяг активів, якими управляють фінансові установи, як правило, у десятки разів перевищують обсяги їх власних активів.

У зв'язку з цим, законопроектом пропонується створити Фонд гарантування вкладів та інвестицій фізичних осіб, за рахунок коштів якого будуть здійснюватися відшкодування вкладникам та компенсаційні виплати інвесторам - фізичним особам у разі втрати вкладів та/або інвестицій - коштів та цінних паперів, переданих фінансовій установі на підставі відповідних до професійної діяльності фінансової установи договорів.

Учасниками Фонду гарантування інвестицій мають стати банки, кредитні спілки, установи накопичувального пенсійного забезпечення, торговці цінними паперами, які отримали ліцензію на провадження діяльності з управління цінними паперами, компанії з управління активами, що здійснюють управління активами пайового інвестиційного фонду, емісія інвестиційних сертифікатів якого здійснена шляхом публічного (відкритого) розміщення та корпоративні інвестиційні фонди, емісія акцій яких здійснена шляхом публічного (відкритого) розміщення інвестиційні фонди і компанії.

Законопроектом пропонується встановити, що джерелами формування коштів і майна Фонду є:

1) початкові збори з учасників Фонду;

2) регулярні збори з учасників Фонду;

3) спеціальний збір до Фонду;

4) доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;

5) доходи, одержані у вигляді процентів, нарахованих Національним банком України за залишками коштів на рахунках Фонду, відкритих в Національному банку України;

6) кошти Державного бюджету на день створення Фонду та кошти, що були внесені Національним банком на день створення Фонду;

8) кредити і позики, залучені відповідно до законодавства;

9) кошти, одержані за програмами міжнародної фінансової допомоги;

10) благодійні внески, гранти, технічна допомога, у тому числі від іноземних осіб;

11) кошти, одержані від продажу майна ліквідованих учасників Фонду, в розмірі проведених компенсаційних виплат;

12) інші надходження.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування адміністративних послуг, які надаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку

3144

Зареєстровано 29.08.2013 року

Надано для ознайомлення (02.09.2013)

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування адміністративних послуг, які надаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку» передбачає внесення змін до статей 7 та 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», статей 48 та 49 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та статей 6, 9, 47, 52 та 55 Закону України «Про інститути спільного інвестування» з метою узгодження повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які є адміністративними послугами, із повноваженнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, визначеними іншими законами та нормативно-правовими актами з питань функціонування фондового ринку.

Законопроектом пропонується передбачити на рівні закону повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які в даний час передбачені та надаються відповідно до нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Це стосується, насамперед, видачі дублікатів, копій та переоформлення документів, які видаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, - ліцензій, свідоцтв про реєстрацію випуску цінних паперів, свідоцтв про реєстрацію об'єднання професійних учасників фондового ринку та про надання статусу саморегулівної організації професійних учасників фондового ринку та інших документів.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та суб'єктами господарювання)

3164

Зареєстровано 03.09.2013 року

Надано для ознайомлення (05.09.2013)

Проектом передбачено внесення змін до низки законодавчих актів.

Зокрема, проектом пропонується внести наступні зміни до Господарського кодексу України (далі – ГК).

У ч.7 ст.73 та ч.7-1 ст.78 пропонується встановити бланкетні норми, які дозволять припиняти або зупиняти повноваження керівника державного або комунального унітарного підприємства так само, як у випадку товариства. Це відкриє шлях для застосування механізму, передбаченого наразі у ч.3 ст.99 ЦК, вірність якого підтверджена Конституційним Судом України. Водночас пропоновані норми є загальними, тобто законами можуть бути встановлені певні особливості або додаткові підстави припинення або зупинення повноважень керівника державного або комунального унітарного підприємства. При цьому враховано, що ч.7 ст.73 у чинній редакції не створює жодного регулювання: законом і так можуть бути визначені особливості статусу керівника державного унітарного підприємства, в тому числі встановлено підвищену відповідальність керівника за результати роботи підприємства, якщо Верховна Рада визнає це за потрібне, а жодного «дозволу» на це, що наразі міститься у ч.7 ст.73, не потрібно. Відтак зберігати цю частину у чинній беззмістовній редакції не слід.

У ч.6 ст.73 та ч.7 ст.78 пропонується уточнити, що керівник є не будь-яким органом управління, а саме виконавчим органом (тобто йому не належать, зокрема, права на внесення змін до статуту, зміни статутного фонду тощо, бо такі повноваження належать власнику). Виходячи з юридико-технічних міркувань передбачається також викласти ці частини одноманітно з використанням однакових формулювань.

У ч.2 ст.89 пропонується уточнити, що голова виконавчого органу входить до складу виконавчого органу, аби до голови застосовувалися всі вимоги і правила, встановлені до членів виконавчого органу. Пропонується також термін «спостережна рада» замінити терміном «наглядова рада», аби прибрати неузгодженість із Законом «Про акціонерні товариства».

У ч.4 ст.89 криються одразу дві різнонаправлені можливості для зловживань. Перша - можливість установчими документами обмежити розмір шкоди, що відшкодовується менеджерами, та передбачити якийсь дивний «порядок» відшкодування. Це може бути використано мажоритарними учасниками, які негласно дають вказівки менеджерам діяти всупереч інтересам товариства, для убезпечення їх від відповідальності. Друга – можливість, навпаки, установчими документами встановити захмарний розмір шкоди, що відшкодовується менеджерами. При цьому останні не можуть вплинути на внесення змін до установчих документів, та й не завжди можуть ознайомитись з ними. Тож виявляється, що розмір їх відповідальності може бути довільно змінений товариством в односторонньому порядку. Тому пропонується цю частину виключити.

У Цивільному кодексі України (далі – ЦК) пропонуються такі зміни.

Усуненню нечіткості у регулюванні правового режиму виконавчого органу товариства та усуненню колізій має слугувати запропоноване проектом виключення ч.1 ст. 99 ЦК. Так, на практиці викликає труднощі застосування незрозумілого терміну «створення» виконавчого органу (замість його обрання чи призначення), до того ж його компетенція і склад визначаються в свою чергу законом та установчими документами, а не окремими рішеннями загальних зборів. Крім того, викликає непорозуміння імперативність норми в частині «створення» виконавчого органу саме загальними зборами товариства, хоча чинним законодавством передбачені випадки, коли виконавчий орган товариства формується іншим шляхом, ніж обрання загальними зборами (в акціонерних товариствах). Водночас редагувати цю частину нема потреби з огляду на загальне правило ч.1 ст.98, за яким загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх без винятку питань діяльності товариства (навіть з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу). Тому і повноваження щодо обрання чи призначення виконавчого органу за цим загальним правилом належить зборам. Тож пропоноване проектом виключення ч. 1 ст. 99 ЦК призведе до того, що виконавчий орган обиратиметься загальними зборами відповідно до згаданої ч.1 ст.98, якщо спеціальним законом (зокрема, Законом «Про акціонерні товариства») не передбачене інше.

У ч.3 ст.99 пропонується врахувати всі можливі ситуації, передбачені наразі чинним законодавством (зокрема, п.10 ч.2 ст.52, ч. ч.2, 3 ст.61 Закону «Про акціонерні товариства»), коли член виконавчого органу позбавляється повноважень. Відтак пропонується поділити їх на два види: припинення повноважень (остаточне усунення від виконання своїх обов'язків) та зупинення повноважень (тимчасове усунення від виконання своїх обов'язків). Зупинення повноважень може бути необхідним, наприклад, якщо остаточне вирішення питання належить до компетенції іншого органу (як це може бути в акціонерних товариствах), або якщо для прийняття виваженого остаточного рішення уповноважений орган (наприклад, збори ТОВ) вважає необхідним вчинити певні дії (наприклад, провести аудит, внутрішнє розслідування, замовити експертизу, одержати консультацію тощо). Крім того, у цій частині пропонується надати можливість органу, який зупинив повноваження члена виконавчого органу, призначити тимчасово виконуючого його обов’язки. Це може бути необхідним, якщо інші члени виконавчого органу не в змозі виконувати його обов’язки, якщо неможливо забезпечити необхідний кворум тощо.

Якщо відповідно до ч.3 ст.99 право припинення (зупинення) повноважень члена виконавчого органу є беззастережним, то у ч.3-1 ст.99 воно обмежується необхідністю обрання нового голови чи складу цього органу або осіб, тимчасово виконуючих їх обов‘язки, у тому випадку, якщо йдеться про припинення (зупинення) повноважень голови або виконавчого органу у повному складі. Тож ч.3-1 ст.99 є спеціальною по відношенню до ч.3 ст.99 і слугуватиме запобіганню втрати товариством дієздатності.

Кореспондуючі зміни вносяться і до п.3 ч.4 статті 145, при цьому з огляду на правило ч.3 ст.99 немає потреби зазначати про можливість припинення (зупинення) повноважень менеджера, але слід уточнити, що його може бути обрано або призначено.

Чинна редакція ч.4 ст.653 ЦК не дозволяє повернення того, що було виконане сторонами за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору. Це спричиняє значні труднощі у правозастосуванні і викликає справедливі нарікання з боку практикуючих юристів, у тому числі суддів (див.: Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського кодексів України /Під редакцією , - К.: Реферат, 2005, С. 165). Зокрема, ця норма заважатиме товариству, яке сплатило менеджеру, який працює за цивільно-правовим договором, надмірну суму (можливо, з вини цього ж менеджера) чи певну суму авансом до розірвання договору. Скоріш за все, у згаданій частині малося на увазі встановити правило щодо так званих «триваючих договорів», які передбачають здійснення сторонами час від часу зустрічного виконання (наприклад, періодичні поставки товарів, оренда). За цим правилом не підлягає поверненню лише те, за що вже було одержано зустрічне виконання до моменту зміни або розірвання договору (тобто якщо зобов’язання в цій частині припинено виконанням). Водночас не слід намагатися прописати це у ч.4 ст.653 ЦК, бо розірвання договору на майбутнє не може вплинути на зобов’язання в частині, що вже припинене виконанням в минулому. Тому ч.4 ст.653 ЦК пропонується виключити.

Однією з найбільших проблем, що негативно впливає на бізнес клімат України та робить українські корпорації непривабливими, є труднощі при звільненні менеджерів та відсутність практики притягнення менеджерів до відповідальності. Одним з головних правових бар‘єрів на шляху розвитку практики притягнення посадових осіб до майнової відповідальності є недоліки та прогалини Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Хоча у ч.3 ст.99 ЦК у чинній редакції і міститься загальна норма, згідно з якою члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, її застосування на практиці стикається з труднощами.

Так, до прийняття Конституційним Судом України рішення у справі /2010[1] не всі суди розмежовували поняття «відсторонення від роботи» (ст.46 КЗпП) і «усунення від виконання обов'язків членів виконавчого органу товариства» (ч.3 ст.99 ЦК). КСУ підтвердив необхідність можливості усунення від виконання обов'язків членів виконавчого органу і роз’яснив, що таке усунення «є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності», причому воно «не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 Кодексу законів про працю України».

Водночас усунення від виконання обов'язків (припинення чи зупинення повноважень) менеджера не тільки не означає відсторонення його від роботи, а й не означає його звільнення. Внаслідок такого усунення (припинення чи зупинення повноважень) лише призупиняється робота менеджера, бо він не може виконувати її із-за відсутності організаційних умов, необхідних для виконання роботи (відсутності необхідних повноважень. Таке призупинення роботи називається простоєм (ч.1 ст.34 КЗпП).

Водночас якщо такий простій не є тимчасовим (тобто якщо повноваження менеджера не тимчасово зупинені, а припинені) необхідним є і припинення трудового договору з менеджером. Водночас підстави для припинення трудового договору з менеджером у разі припинення його повноважень наразі законом не передбачені. Цю прогалину пропонується заповнити, доповнивши ст.36 КЗпП новим пунктом 5-1.

В якості компенсації для захисту інтересів посадових осіб пропонується встановити для них значні гарантії – мінімальний розмір вихідної допомоги при розірванні трудового договору у зв‘язку із припиненням повноважень посадової особи в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців (зміни до ст. 44 КЗпП). При цьому всю статтю пропонується викласти у новій редакції, бо зміни, внесені до неї, визнано неконституційними.

Пропонується також суттєво зменшити випадки застосування до менеджерів обмеження майнової відповідальності посадової особи (ст.133 КЗпП), виключивши з переліку такі поширені випадки зловживань, як «зайві виплати», «розкрадання» та «випуск недоброякісної продукції», зробивши застереження про неумисність порушень, та уточнивши, що йдеться про звйві виплати лише працівникам, а не контрагентах. У новій ст.138-1 КЗпП передбачається встановити спеціальне правило відповідальність посадових осіб у розмірі заподіяних збитків. Визначення збитків при цьому не дається, бо воно вже є у ст.22 ЦК, а відповідно до ч.1 ст.9 ЦК положення ЦК застосовуються, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

До Закону України «Про акціонерні товариства» вносяться зміни, що кореспондують іншим передбаченим проектом змінам. Зокрема, у п.8 ч.2 ст.52 нема потреби писати про припинення повноважень, бо проектом передбачена загальна норма у ст.99 ЦК, а про припинення повноважень йдеться у пропонованій редакції п.10 цієї частини, до якого вносяться відповідні зміни; у п.9 ч.2 ст.52 та ч.5 ст.58 пропонується врахувати, що з менеджерами можуть укладатись не тільки контракти, а й договори. Пропонується також нова редакція ст.61, у якій враховується, що повноваження щодо припинення членів виконавчого органу можуть належати не наглядовій раді, а загальним зборам.

До ст.41 Закону України «Про господарські товариства» вносяться зміни, що кореспондують іншим передбаченим проектом змінам. Необхідність внесення змін у цю статтю диктується тим, що відповідно до Закону України від 17.09.2008 р. вона втратила чинність лише у частині, що стосується акціонерних товариств, а для інших господарських товариств її чинність зберігається (зокрема, на неї є посилання у ст.59 цього Закону.

Проект Закону про ліквідацію надмірного регулювання

3256

Зареєстровано

17.09.2013 року

Надано для ознайомлення (19.09.2013)

Законопроектом передбачено:

- скорочення кількості регуляторних документів;

- забезпечення державою безпеки споживачів та захисту права власності;

- усунення зайвого регулювання господарської діяльності.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кваліфікованих інвесторів в цінні папери

3423

Надано для ознайомлення (18.10.2013)

Змінами до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачається, зокрема, покладення на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку завдання щодо встановлення порядку ведення Реєстру кваліфікованих інвесторів в цінні папери та визначення критеріїв ризикованості цінних паперів з метою обмеження доступу інвесторів, які не мають статусу кваліфікованих інвесторів, до ризикових операцій з такими цінними паперами.

Змінами до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», зокрема, передбачається законодавче введення поняття «кваліфіковані інвестори в цінні папери» та механізму набуття зазначеного статусу.

Нормами законопроекту передбачено встановлення обмеження на здійснення розміщення (видачі) та обігу цінних паперів, які віднесенні до ризикових відповідно до критеріїв ризикованості, серед некваліфікованих інвесторів та запровадження механізму забезпечення такого обмеження.

Також, нормами законопроекту, якими доповнюються Закони України «Про цінні папери та фондовий ринок» та «Про інститути спільного інвестування» передбачається визначення особливостей емісії цінних паперів, що здійснюється шляхом приватного розміщення виключно серед кваліфікованих інвесторів в цінні папери.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах

3441

Надано для ознайомлення (22.10.2013)

Законопроектом пропонується запровадити механізм обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера – власника 95 відсотків акцій товариства, який у випадку зміни типу акціонерного товариства з публічного на приватне зобов’язаний бути запропонованим власником 95 відсотків акцій такого товариства.

Проект передбачає:

- удосконалення механізму визначення ринкової вартості емісійних цінних паперів;

- запровадження механізму зобов'язання власника пакету акцій акціонерного товариства у розмірі більше ніж 75 відсотків простих акцій, запропонувати всім акціонерам цього товариства придбати у них прості акції;

- передбачення можливості прийняття загальними зборами акціонерного товариства рішення про право запровадження механізму обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера – власника 95 відсотків акцій товариства, який у випадку зміни типу товариства з публічного на приватне є обов’язковим до застосування.

Проект Закону про внесення змін до статей 41 і 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо захисту інтересів споживачів)

3689

Надано для ознайомлення (29.11.2013)

Проект Закону передбачає внесення змін до статей 41 та 43 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, які пропонується доповнити положеннями, які встановлюють відповідальність за ненадання клієнту передбаченої частинами першою та другою статті 12 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” інформації про умови надання фінансових послуг та за створення перешкод для виконання посадовими особами Нацкомфінпослуг покладених на них обов’язків.

***

[1] справа за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України (справа /2010 від 12 січня 2010 року).

Проект Закону про внесення змін до статі 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення функціонування фондового ринку

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури стосовно фінансових векселів

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та суб'єктами господарювання)

Проект Закону про ліквідацію надмірного регулювання

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кваліфікованих інвесторів в цінні папери

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах

Домашний очаг

Справочная информация

Техника

Общество

Образование и наука

Мир

Бизнес и финансы