K | Eеф, МеВ | ||||||||||||||
0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1,0 | 1,5 | 2,0 | 3,0 | 4,0 | 6,0 | |
10 | 0,3 | 0,6 | 0,9 | 1,3 | 1,6 | 2,1 | 2,6 | 3,1 | 3,5 | 3,8 | 5,1 | 5,9 | 6,5 | 6,4 | 5,5 |
20 | 0,3 | 0,6 | 1,1 | 1,5 | 2,0 | 2,6 | 3,3 | 3,9 | 4,4 | 4,9 | 6,6 | 7,6 | 8,3 | 8,2 | 7,1 |
50 | 0,4 | 0,9 | 1,4 | 1,95 | 2,6 | 3,3 | 4,0 | 4,6 | 5,3 | 6,0 | 8,2 | 9,6 | 10,6 | 10,5 | 9,2 |
100 | 0,5 | 1,0 | 1,6 | 2,3 | 3,0 | 3,9 | 4,7 | 5,5 | 6,3 | 7,0 | 9,7 | 11,3 | 12,2 | 12,1 | 10,9 |
5 х 102 | 0,7 | 1,4 | 2,2 | 3,1 | 4,0 | 5,1 | 6,1 | 7,2 | 8,2 | 9,2 | 12,9 | 15,0 | 16,3 | 16,1 | 14,9 |
103 | 0,7 | 1,5 | 2,4 | 3,3 | 4,4 | 5,7 | 7,0 | 8,1 | 9,2 | 10,2 | 14,1 | 16,5 | 18,0 | 17,8 | 16,5 |
5 х 103 | 0,9 | 1,9 | 3,0 | 4,2 | 5,5 | 7,0 | 8,5 | 9,9 | 11,2 | 12,4 | 17,0 | 19,8 | 21,9 | 21,7 | 20,3 |
104 | 1,1 | 2,1 | 3,3 | 4,6 | 5,9 | 7,5 | 9,1 | 10,6 | 12,0 | 13,3 | 18,3 | 21,3 | 23,5 | 23,4 | 22,0 |
5 х 104 | 1,2 | 2,4 | 3,7 | 5,2 | 6,9 | 8,7 | 10,5 | 12,3 | 14,0 | 15,6 | 21,4 | 24,7 | 27,3 | 27,2 | 25,8 |
105 | 1,2 | 2,4 | 3,8 | 5,4 | 7,2 | 9,2 | 11,1 | 13,0 | 14,8 | 16,5 | 22,7 | 26,2 | 28,9 | 28,9 | 27,5 |
5 х 105 | 1,4 | 2,8 | 4,4 | 6,1 | 8,2 | 10,2 | 12,3 | 14,4 | 16,5 | 18,5 | 25,5 | 29,5 | 32,7 | 32,7 | 31,4 |
106 | 1,5 | 3,0 | 4,7 | 6,5 | 8,7 | 10,9 | 13,1 | 15,3 | 17,5 | 19,9 | 26,8 | 31,0 | 34,3 | 34,4 | 33,0 |
5 х 106 | 1,6 | 3,3 | 5,3 | 7,3 | 9,6 | 12,1 | 14,7 | 17,2 | 19,5 | 21,6 | 29,7 | 34,3 | 38,1 | 38,3 | 36,8 |
107 | 1,7 | 3,4 | 5,4 | 7,6 | 10,1 | 12,6 | 15,2 | 17,8 | 20,3 | 22,5 | 31,2 | 35,8 | 29,7 | 39,9 | 38,4 |
Таблиця 6. Вихід фотонейтронів з різних мішеней залежно від енергії електронів
E0, МеВ | N · 10-4 фотонейтрон/електрон | |||
Cu (50 г/см2) | Cu (12,7 г/см2) | Ta (12,5 г/см2) | Pb (23 г/см2) | |
11 | - | - | - | 1,5 |
12 | - | - | 0,6 | - |
15 | 0,8 | 0,4 | 3,5 | - |
19 | - | - | - | 22 |
20 | 6 | 3 | 13 | - |
28 | 21 | 8 | - | 46 |
30 | - | - | 40 | |
34 | 33 | 13 | - | 79 |
35 | - | 14 | - | - |
100 | - | - | 100 | - |
Додаток 2 |
Рекомендації до розрахунку тривалості забороненого періоду
Для видалення надлишку теплоти, що утворюється в робочій камері прискорювача, повинні бути забезпечені кратності повітрообміну не менше наведених у таблиці 1.
Таблиця 1. Мінімальні кратності повітрообміну в робочій камері прискорювача
Обсяг робочої камери, м3 | до 100 | понад 1000 | ||
Кратність повітрообміну, ч-1 | 15 | 10 | 5 | 2 |
При забезпеченні наведених кратностей повітрообміну в робочій камері під час роботи прискорювача у більшості випадків концентрації утворених шкідливих речовин значно перевищують їх граничнодопустимі концентрації (ГДК). Тому після вимикання прискорювача для забезпечення безпеки персоналу вводиться заборонений період (Тзаб), протягом якого вхід персоналу в робочу камеру має бути виключений.
Заборонений період визначається за такою формулою:
| , год, | (1) |
де Ci - концентрація i-ї токсичної (радіоактивної) речовини в робочій камері в момент припинення опромінення, мг/м (ГБк/м3);
ГДКi - граничнодопустима концентрація 1-ї токсичної речовини, мг/м3;
ДКаi - допустима концентрація 1-ї радіоактивної речовини, ГБк/м3;
Ккам - кратність повітрообміну в робочій камері прискорювача, год-1;
li - коефіцієнт, що характеризує хімічну (або ядерну) нестійкість токсичної (радіоактивної) речовини після припинення опромінення, год-1.
У результаті радіолізу повітря утворюються озон і окисли азоту, що є постійними супутніми факторами небезпеки при роботі прискорювача.
Продукти радіолізу повітря на прискорювачах електронів утворюються в зоні пучка прискорених електронів. Потім вони поширюються в об'ємі всієї робочої кімнати (процедурної).
Концентрація озону в зоні дії пучка електронів розраховується за формулою
| , мг/м3, | (2) |
де
- концентрація озону в зоні опромінення (в пучку електронів) під час роботи прискорювача;
tзо - час знаходження повітря в зоні опромінення (в пучку електронів), год;
J - струм пучка електронів, A;
Sзо - площа поперечного перерізу зони опромінення (розгорнення), м2;
Кзо - кратність повітрообміну в зоні опромінення (в пучку), год-1;
lрад - коефіцієнт, що враховує радіаційну нестійкість озону, величина якого залежить від потужності поглиненої дози в повітрі й розраховується за формулою
lрад = 1,6 · 10-2 · P0,6, год-1. | (3) |
Потужність поглиненої дози прискорених електронів у повітрі розраховується за формулою
| , сГр/год, | (4) |
де
- іонізаційні втрати, МеВ · см2/г (див. табл. 2);
d - відстань від вихідного вікна прискорювача до мішені, м.
Таблиця 2. Іонізаційні втрати при проходженні прискорених електронів різної енергії в повітряному середовищі
E0, МеВ | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,6 | 0,8 | 1,0 | 1,5 |
| 2,46 | 2,08 | 1,90 | 1,74 | 1,70 | 1,66 | 1,66 |
E0, МеВ | 2 | 3 | 4 | 6 | 8 | 10 | 20 |
| 1,68 | 1,74 | 1,79 | 1,88 | 1,93 | 1,98 | 2,13 |
E0, МеВ | 30 | 40 | 60 | 80 | 100 |
| 2,22 | 2,29 | 2,38 | 2,45 | 2,50 |
Лінійна швидкість руху повітря в робочій камері (v) обчислюється за формулою
v = Kкам · l, м/год, | (5) |
де Kкам - кратність повітрообміну в робочій камері, год-1;
l - довжина робочої камери, м.
У випадку, коли пучок електронів спрямований перпендикулярно напрямку руху повітря в робочій камері, час знаходження кожної порції повітря в зоні опромінення (у пучку електронів) складе:
| , год, | (6) |
де a - середня ширина перетину пучка електронів, м.
Тоді кратність повітрообміну в зоні опромінення складе:
| , год-1. | (7) |
У такий спосіб визначаються всі параметри (tзо; Кзо; lрад), необхідні для розрахунку концентрації озону в зоні пучка електронів.
Кількість озону, що утвориться за 1 год., буде дорівнювати:
| , мг/год, | (8) |
де Vзо - об'єм зони опромінення, м3.
За 1 год. через робочу камеру проходить L м3 повітря:
L = Vкам · Kкам, м3/ч, | (9) |
де Vкам - об'єм робочої камери, м3.
Концентрація озону в повітрі камери при сталому режимі буде дорівнювати:
| , мг/м3. | (10) |
Концентрація радіоактивного газу в повітрі зони опромінення під час роботи прискорювача може бути розрахована за формулою
| , ГБк/м3, | (11) |
де C0' - постійна швидкості утворення радіоактивного газу в повітрі,
;
T1/2 - період напіврозпаду радіонукліда, що утвориться, год.;
E0 - енергія електронів, МеВ.
У таблиці 3 наведені значення забороненого періоду входу в робочу камеру прискорювача, розраховані за наведеними в цьому додатку формулами для струму пучка електронів J = 1 ма при кратності повітрообміну в робочій камері Kкам = 25 год-1, об'ємі камери Vкам = 560 м3, відстані від вихідного вікна прискорювача до мішені d = 5 м. Розрахунок проводиться, виходячи з утворення озону, 13N й 15O.
Таблиця 3. Величини забороненого періоду часу
E0, МеВ | Тзаб, хв | ||
озон | 13N | 15O | |
10 | 7 | 0 | 0 |
15 | 7 | 3 | 0 |
20 | 7 | 5,5 | 2 |
25 | 7 | 7 | 5 |
30 | 7 | 9 | 7 |
35 | 7 | 11 | 10 |
При енергіях електронів до 30 МеВ розрахунок забороненого періоду варто проводити по озону, а при енергіях понад 30 МеВ - по накопиченню радіоактивних газів.
____________
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1 |
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |


