Катерина Кувіта
Реформи охорони здоров’я у Польщі
Останніми роками питання про необхідність реформ у галузі охорони здоров'я в Україні постає досить гостро. Для того, щоб розробити ефективний механізм реформ, необхідно ретельно вивчити досвід країн, яким вдалося успішно провести такі реформи. Найбільш доцільним є розгляд реформ охорони здоров’я країни-сусіда, яка не так вже й давно вступила до Європейського Союзу. Тому короткий огляд реформ, впроваджених у Польщі, є досить корисним для нашої країни.
Поступове відхилення якості охорони здоров’я у Польщі від рівня розвинених західноєвропейських держав наприкінці 80-х років спонукало до рішучих дій та планування поступових реформ охорони здоров’я країни. Ситуація ускладнювалась низьким рівнем доходів населення країни, що знижувало доступність лікарських засобів та якісного медичного обслуговування в цілому. Іншими критичними факторами були: поширення інфекційних захворювання, нездорове харчування та вживання алкоголю та тютюнових виробів. Необхідно зазначити, що до того, як впровадити проект реформ, він був винесений на громадське обговорення. Це є досить знаковим, адже залучення громадськості дозволяє отримати загальнонаціональну підтримку реформ, що призведе до більш ефективного і швидкого її впровадження.
Головний крок у реформуванні охороні здоров’я у Польщі був зроблений у 1999 році, коли вступив у силу закон про загальне медичне страхування. Перш за все були створені регіональні фонди охорони здоров’я. Такі фонди збирали внески громадян і укладали договори. З 2003 року ці фонди увійшли у підпорядкування Національному фонду здоров’я, який, своєю чергою, звітує Міністерству охорони здоров’я Польщі. Фонд збирає кошти з громадян у розмірі 9% від заробітної плати, держбюджету, а також із місцевих бюджетів і на основі цього формулює обсяги фінансування сфери охорони здоров’я та встановлює ліміти для медичних установ. Таким чином, реформи такого типу не перетворюють систему охорони здоров’я на окремий бізнес-сегмент, адже сфера досі контрольована державою. Також важливо зазначити, що збір коштів із громадян складає лише частину загального бюджету, що не створює надлишковий тиск на економіку окремих господарств.
Продовжуючи вивчення реформ охорони здоров’я у Польщі, необхідно зазначити, що така система забезпечує лікування всіх громадян, а також дає право на вибір лікарні та лікаря. До того ж, 99% працездатних громадян підпорядковані обов’язковому медичному страхуванню. Обсяг послуг, який забезпечує державний бюджет, є обмеженим: система зорієнтована на наданні первинної допомоги, а тому такі послуги, як стоматологічне протезування, пластична хірургія та вакцинація не входять у покриття.
Незважаючи на це, існує можливість отримати лікування у приватних лікарнях, але для цього лікарня має підписати контракт на дозвіл обслуговування громадян. Звичайно, такі послуги можуть не покриватись бюджетом Національного фонду, але для того, щоб не платити з власної кишені, громадяни можуть підписати договір зі страховою компанією. Також дуже важливою рисою таких реформ є той факт, що працівники державних лікарень не мають права надавати платні послуги пацієнтам, що ліквідує можливості отримання хабарів.
Наступним важливим процесом у реформування охорони здоров’я Польщі є створення загальної бази даних – OSOZ. Така база дозволила стандартизувати та перевести в електронну форму інформацію про лікарні, аптеки та пацієнтів. Таким чином, процес надання інформації щодо годин роботи лікаря, аптеки набагато пришвидшується. Також, лікарі можуть швидко отримувати інформацію історії попередніх лікувань та діагнозів пацієнта, що прискорює процес надання медичної допомоги.
Вартий уваги і чіткий розподіл відповідальностей у Польських лікарнях. Директор лікарні має функції менеджера: забезпечення фінансовими та технічними ресурсами, а також загальне керівництво. Заступник директора не повинен розділяти ці функції, а насамперед займається лікувальним процесом.
Окрім загального опису процесів реформування охорони здоров’я у Польщі, потрібно виокремити дві сфери медичного обслуговування – сімейна медицина та охорона психічного здоров’я, оскільки сьогодні в Україні дуже гостро стоїть питання якнайшвидшого реформування цих галузей.
Психічне здоров’я у Польщі вважається невід’ємною частиною суспільного здоров’я. З моментом реформування охорони здоров’я та запровадження системи медичного страхування витрати на психіатричну допомогу у середньому становлять 3,5% від загального бюджету на медичні послуги. Але такий рівень фінансування вважається недостатнім, тому подальші плани реформування і збільшення фінансування активно обговорюються.
Зараз створюється національна програма охорони психічного здоров’я в Польщі, що має на меті “забезпечення осіб із психічними розладами всебічною доступною оздоровчою опікою та іншими формами допомоги, що уможливлюють життя в родинному та соціальному середовищі”. Також програма працює над впровадженням заходів, спрямованих на знищення стереотипів та запобігання дискримінації психічно хворих людей.
Ця сфера є досить розвиненою в Польщі. Сімейні лікарі належать до первинної ланки надання медичної допомоги, і більшість пацієнтів отримують лікування саме на цій стадії. Лише за необхідності отримати високоспеціалізовану медичну допомогу пацієнта направляють на вищі рівні її надання. Така система забезпечує ефективний розподіл фінансових і кадрових ресурсів.
Список використаних джерел
Реформа системи охорони здоров'я: Україна пішла шляхом Польщі/ Ярослав Вовк / http://www. epravda. /publications/2011/12/12/309345/
Про охорону психічного здоров’я в Республіці Польща/ Ю. Закаль./ Журнал “Вестник ассоциации психиатров Украины” - 2011- №2 / http://www. /archive/article/27208
Фінанси країн Європейського Союзу / М. І.Карлін. – К. 2011р. / http://pidruchniki. ws//finansi/finansi_krayin_yevropeyskogo_soyuzu_-_karlin_mi
Здоров'я. Чехія. Польща. Реформа охорони здоров'я: європейський вектор. Чехія. Польща./ О. Приходько /http://healthy-society. /index. php? option=com_content&view=article&id=173:&catid=34:&Itemid=53
GreenPaper. Improving Mental Health of thepopulation: Towards astrategyonmental health for the European Union / European Commission, Health&Consumer Protection Directorate-General. - Brussels, 14.10.2005. - COM (20
