Питання до кандидатського іспиту з філософії для аспірантів та здобувачів інститутів суспільного профілю НАН України.
Філософія як самосвідомість людини і суспільства.
Філософія і світогляд.
1. Філософія: передумови становлення та характерні особливості філософського знання (Аналіз проблеми в контексті однієї з праць: Агацці Е. Людина як предмет філософії // Вопросы философии.- М.,1989.- № 2; Мамардашвілі М. К. Філософія - це свідомість вголос. Бути філософом - це доля // Мамардашвили я понимаю философию.- М.: Прогресс, 1990).
2. Специфіка філософських питань та структура філософського знання.
3. Поняття світогляду, його структура та історичні форми. Філософія та світогляд.
4. Проблематизація і критика як форми філософських міркувань. Характеристика філософських традицій та основних періодів історії філософії. Поняття “культури мислення”.
5. Діяльність як універсальний спосіб буття людини в світі та форми опанування людиною світу: духовно-теоретична, духовно-практична, матеріально-практична. Структура діяльності.
6. Характерні риси міфології як історичної форми світогляду. Особливості міфологічного світогляду давніх слов’ян. Класична та соціальна міфологія.
7. Історичні умови становлення та характерні риси релігійного типу світосприйняття. Філософія і релігія: особливості розв’язання основного питання світогляду.
8. Світогляд і наука: проблема природи науки. Наука як пізнавальна система, як соціальний інститут і як компонент культури. Поняття етосу науки.
Історія філософії
9. Філософська самосвідомість античної епохи: основні риси світосприйняття та філософії. Характеристика основних періодів розвитку античної філософії. Вплив античної традиції на формування європейської культури.
10. Натурфілософія як висхідний етап розвитку античної філософії. Основні проблеми філософії “досократиків”.
11. Софісти і Сократ. Метод Сократа як виток розуміння діалогічної природи філософського знання.
12. Філософія Платона: теорія ідей, пізнання, соціально-політичні погляди. Аналіз проблематики праці Платона “Держава” // Платон. Соч. в 3-х тт. Т.3, ч.1 - М.,1971 або: Собр. соч. в 4-х тт. Т.III.- М., 1994.
13. Філософія Арістотеля: основні ідеї та критика теорії ідей Платона. Аналіз проблематики праці Арістотеля “Політика” // Аристотель. Соч. в 4-х тт. Т.4.-М.,1976.
14. Сократична школа кіників.
15. Школи еліністично-римської філософії: епікурейці, стоїки, скептики.
16. Давньоіндійська філософія: брахманізм, буддизм,
індуїзм.
17.Філософія давнього Китаю: даосизм та
конфуціанство. Порівняльний аналіз “західної” та “східної” філософських традицій.
18. Теоцентризм як тип духовності “середньовічної”
людини. Етапи розвитку релігійної філософії в епоху становлення християнства і середні віки (патристика, схоластика). Напрямки схоластичної філософії.
19. Морально-філософсько-теологічний синкретизм культури Київської Русі. Вплив християнства на розвиток вітчизняної філософії та культури: зародження філософських ідей (аналіз за роботою Іларіона Київського “Слово про закон і благодать // Історія філософії України. Хрестоматія. К., 1993 або: Антология мировой философии. Методический сборник философских текстов. Т.1, ч.1.- К., 1991; Хрестоматия по древнерусской литературе.- М.,1974; Філософська і соціологічна думка, 1988. - № 4).
20. Релігійні течії в західній філософії ХХ ст.: неотомізм, тейярдизм, сучасний філософський протестантизм, персоналізм.
21. Етико-антропологічна проблематика в релігійній філософії (аналіз в контексті праці “Серце і його значення в духовному житті людини” // Юркевич произведения.- М., 1990).
22. Гуманістичні ідеї та характерні риси філософії “російського релігійного ренесансу”: лінія “філософії всеєдності” (В. Соловйов, С. Булгаков, П. Флоренський та ін.) та екзистенційно-персоналістичний напрямок (М. Бердяєв, Л. Шестов та ін.). Аналіз на основі праць філософів.
23. Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм, антропоцентризм, пантеїзм, натуралізм. Ренесансний гуманізм та утопія.
24. Філософія історії та політики в праці Н. Макіавеллі “Державець”// Макиавелли Никколо. Сочинения.-М., 1990; СПб., 1998.
25. Особливості філософії та культури Нового часу (аналіз в контексті праці М. Хайдеггера “Час картини світу” // Время и бытие.- М.,1993.- С.41-62; Новая “технократическая волна” на Западе.- М.,1986.- С.93-118).
26. Проблема методу пізнання в філософії Нового часу (Ф. Бекон, Р. Декарт). Характеристика раціоналізму та емпіризму.
27. Філософія людини в “ренесансній” та “новочасній” традиціях: аналіз в контексті робіт М. Монтеня. Досвіди // Опыты. В 3-х кн.-М., 1991 та Б. Паскаля. Думки// Мысли.- М., 1994.
28. Філософія Просвітництва: погляди на людину, суспільство, релігію, природу. Аналіз проблематики праці Ш. Монтескьє “Про дух законів” // Антология мировой философиии. Т.2 - М.,1970; Избранные произведения.- М., 1955.
29. Філософія Ім. Канта: теорія пізнання, вчення про антиномії, етика.
30. Філософія Г.-В.-Ф. Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, панлогізм, діалектика, розуміння історії. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні (за працею Гегеля “Хто мислить абстрактно? // разных лет. В 2-х тт. Т.1. - М.,1972).
31. Філософія Л. Фейєрбаха: антропологічний принцип та вчення про релігію.
32. Філософія К. Маркса: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику (Одна з праць на вибір: Економічно-філософські рукописи 1844 р.// Из ранних произведений.- М., 1956 або: Соч. Т.42; Німецька ідеологія. Розд.1// Собр. соч. Т.3.-М.,1955; Концепція людини у Маркса // Душа человека.- М., 1992).
33. Філософія в Києво-Могилянській академії: характеристика основних ідей професорів Академії.
34. Основні теми філософських пошуків Г. Сковороди. Аналіз однієї з робіт: Кольцо; Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни; Наркісс. Разглагол о том: Узнай себя // Вірші. Пісні. Байки. Діалоги...- К.,1983; Сковорода. Твори в 2-х тт. Т.1 - К., 1961.
35. Соціально-філософські погляди І. Франка. Праця “Що таке поступ?// Франко І. Я. Твори. Т.45 - К., 1986.
36. Метафізика волі А. Шопенгауера.
37. С. Кьєркегор про екзистенційний характер істини.
38. Нігілізм Ф. Ніцше: аналіз основних ідей. Праця “Антихристиянин // Сумерки богов. - М.,1990 або: Соч. в 2-х тт. Т.2.- М., 1990.
39. Характеристики класичної та некласичної традицій в філософії. ”Постмодерністський поворот” в культурі ХХ ст. Філософський модерн та постмодерн.
40. Філософська антропологія як течія західної філософії ХХ ст. Різновиди антропологічних концепцій (позиції М. Шелера, Х. Плесснера, А. Гелена, Е. Кассірера та ін.)
41. Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії: основні представники, школи та проблеми.
42. Аналіз проблематики екзистенціальної філософії за працями: Ж.-П. Сартр “Екзистенціалізм - це гуманізм”, А. Камю “Міф про Сізіфа” // Сумерки богов.- М.,1990 або: Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство.- М., 1990.
43. Герменевтика: проблема інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло.
44. Комунікативний поворот у сучасній філософії: становлення і розвиток комунікативної раціональності. Поняття “інтерсуб’єктивності”. Аналіз в контексті робіт представників “класичної” філософії комунікації та напрямку “комунікативної етики” (“практичної філософії”).
Діалектика, онтологія, гносеологія, феноменологія.
45. Проблеми буття та субстанції в історії філософії: концепції монізму, дуалізму, плюралізму.
46. Матерія: еволюція уявлень. Атрибути матерії.
47. Діалектика: її сутність та основні історичні форми. Поняття закону. Категорії “закон” і “хаос”.
48. Філософські категорії: практична природа та культурно-історичний зміст (концептуальні підходи та системи категорій Платона, Арістотеля, Канта, Гегеля).
49. Характеристика діалектичних законів: єдності і боротьби протилежностей; взаємопереходу кількості і якості; заперечення заперечення.
50. Аналіз категорій “сутність” і “явище”, “форма” і “зміст”, “структура” і “елемент” в науковому пізнанні та діяльності. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання.
51. Принципи детермінізму та індетермінізму. Категорії детермінації: причина і наслідок, необходимість та випадковість, умова та обумовлене.
52. Теорія пізнання (епістемологія, гносеологія): загальна характеристика, основні категорії та проблеми. Класичні та некласичні теорії пізнання.
53. Проблема пізнання. Суб’єктно-об’єктна парадигма в історії філософії та в науці (класична, некласична та постнекласична наука). Проблема суб’єкта та об’єкта в соціогуманітарних науках.
54. Істина як гносеологічна та філософсько-світоглядна категорія. Класична концепція істини. Істина та достовірність. Проблема критерію істини. Принцип фалібілізму. Некласичні концепції істини. Проблема істини в соціогуманітарних науках. Істина та розуміння, істина і правда.
55. Чуттєве і раціональне в свідомості і в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Емпіризм, апріоризм та теоретизм як концепції епістемології та методології науки.
56. Теоретичний рівень наукового пізнання: форми та методи. Теорія і факти. Структура наукової теорії та її функції. Проблема, ідея, концепція, теорія в соціогуманітарних науках.
57. Науковий метод, наукова методологія, наукова раціональність (критерії, норми, ідеали). Структура наукового знання. Емпіричний рівень пізнання: форми та методи. Методологічна роль філософії у науковому пізнанні.
58. Творчість як сила людини та сутнісний елемент її буття. Особливості наукової творчості. Інтелект (логіка), емоції та інтуїція в науковій творчості. Роль світогляду в науковому пізнанні і в процесі наукового дослідження (ціннісні та етичні компоненти та мотиви).
59. Філософія науки: основні напрямки. Позитивізм, його історичні форми. Позитивістська та антипозитивіська методологія в соціогуманітарних науках (герменевтика, методи феноменологічного аналізу і т. ін.)
60. Постпозитивізм як напрямок філософії науки ХХ ст. Концепції динаміки наукового знання: К. Поппер, Т. Кун, П. Фейєрабенд (проблема демаркації та принцип фальсифікації, поняття парадигми та наукової революції, епістемологічний анархізм).
61. Наука та суспільство. Роль науки в сучасній культурі та цивілізації. Критика сцієнтизму, технократичного мислення, радікального антисцієнтизму. Проблеми гуманізації та соціальної відповідальності науки, її соціокультурні функції в сучасну добу.
Філософська антропологія та проблеми свідомості, самосвідомості та духовного буття людини.
62. Свідомість як проблема філософії: свідомість як ідеальна реальність та суспільний феномен. Свідомість і мова.
63. Свідоме, несвідоме, підсвідоме: психоаналітичні та феноменологічні підходи до аналізу свідомості.
64. Проблема свободи в історії філософії: аналіз концептуальних підходів. Соціальний смисл свободи як принципу людського буття і здатності вибору.
65. Поняття духовності. Основні виміри духовного буття людини. Смисл життя як морально-соціальна проблема. Категорії кінцевих підвалин (життя, смерть, безсмертя) як смисложиттєві чинники філософування.
66. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.
67. Мистецтво як відтворення дійсності у її можливостях. Принцип краси.
68. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини (буття гуманізму). Культура і цивілізація. Масова культура і її роль в сучасному суспільстві.
Соціальна філософія та філософія історії
69. Соціальне буття як проблема: співвідношення основних сфер суспільного життя людини: економічної, соціальної, політичної, духовної. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
70. Філософія історії: специфіка, головні проблеми. Проблема смислу та спрямованості історії. Основні концепції критеріїв суспільного розвитку. Аналіз однієї з праць на вибір: А. Дж. Тойнбі. “Осягнення історії”// Постижение истории.- М., 1991; Кінець історії? //Вопросы философии.- М., 1990.- № 3; Витоки історії та її мета.// Смысл и назначение истории.- М.,1991.
71. Проблеми розуміння та типологізації історії. Культура, цивілізація, формація, епоха як категорії філософії історії.
72. Політика і політична організація суспільства та їх роль у визначенні суспільних процесів. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм. Політична культура як “суб’єкт” політики та показник стану суспільної свідомості.
73. Проблема суб’єктів історії: особа, народні маси, класи, нації. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти та консенсус як форми суспільних трансформацій.
74. Держава як організація суспільства та основний показник типу суспільного ладу. Гепезис держави, типи правління, форми і функції.
75. Громадянське суспільство і держава. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні. Аналіз феномену влади, бюрократичних режимів та критика ідеологій в сучасній політичній антропології (Х. Арендт, К. Касторіадіс, М. Фуко та ін.)
76. Право і правосвідомість. Ідея правової держави та проблема прав людини у філософії права “новочасної” та сучасної доби. Право і закон. Право і справедливість (аналіз в контексті сучасних концепцій справедливості).
77. Соціальна структура суспільства. Роль інтелігенції в суспільному розвитку. Ідея еліти.
78. Феномен сучасної глобалізації та глобальні проблеми сучасності: їх генеза та пошуки розв’язку.
Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації.
