«Неймовірні пригоди учителів школи»

Жовтнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

«Неймовірні пригоди учителів школи»

Святкова програма до Дня Учителя

Педагог-організатор: М

н. р.

Святкова програма до Дня Учителя

«Неймовірні пригоди учителів школі»

На фоні музики дівчина читає вірш

«Ти – Учитель».

Виходять ведучі

Ведучий. Ось і настала осінь. Красива золота осінь, що вишиває клени, сріблом осипає землю.

Ведуча. А перша неділя жовтня дарує всім нам тепле і радісне свято - День учителя.

Ведучий. Учительське свято – свято вдячності. Сьогодні це особливий день, тому що учні школи підготували для Вас, милі і ніжні вчителі, свято нестандартне, свято оригінальне і специфічне. Хочемо, щоб ви посміхались, раділи і залишались завжди такими, якими Ви є.

Ведуча. Ну можливо, трішки змінились, як нам здається, знову ж для нас, у кращу сторону. Але…

Ведучий. Завжди: (говорять частинки фрази по черзі) вранці і вдень, ввечері і вночі, взимку і влітку, вдома і на роботі, в місті і селі, з сім`єю і з друзями, з нами, Вашими учнями-шибениками, будьте такими ж класними і прикольними якими Ви є зараз.

Ведуча. Щастя Вам, здоров`я, наснаги і доброго настрою.

І.

Голос із-за куліс.

Червень 2013 року. Нарешті закінчився навчальний рік…

Голос директора із-за куліс (запис).

О. М.Д Нарешті, колеги, ми добре і результативно попрацювали у цьому навчальному році і знайшли класних спонсорів… Ми їдемо до Форосу, на море… Квитки Наталія Миколаївна вже купила, так що всі гуртом пакуємо чемодани і вперед. Наталіє Миколаївно та Ольго Сергіївно, займіться, будь ласка, справою, щоб наш «досуг» був цікавим і корисним. Оформляйте документи…

Вчителі: Стан. Дмитр. Обов”язково відвідаємо Ластівчине гніздечко.

Сергій Мих. І підемо в Нікітський ботанічний сад.

Ольга Микол. Шановні, що це ви як завжди, не могли за два тижня попередити. В мене ж сім`я, а буряки …

ІІ.

Оголошення на вокзалі (із-за куліс): Шановні пасажири! На 4 колії починається посадка на швидкісний поїзд Мінськ – Ялта. Номерація вагонів починається з хвоста поїзда. Повторюю: нумерація вагонів починається з хвоста поїзда. Громадяни вчителі гімназії№, пху ти, Жовтневої школи, будь ласка, підійдіть до 36 вагона. Запам”ятайте –36 вагон співпадає з номером вашої школи на вулиці Жовтневій. Там на вас чекає пані директорка.

ІІІ.

Вихід Вєрки Сєрдючки під музику

Вєрка. Йолкі-палкі, весь перон оббєгала, 36 вагон не найшла. Товарищі, де ж мій вагон. Бабуля, який там вагон?

Чоловік. А який вам треба?

Верка. А ви шо баба, я у женщини спрашую, який там вагон кажу. Так там 26, здесь 1, 26 плюс 10 – 36. Наконец то…

Ой, шо ж це мені так погано, целий дєнь у мене давлєніє, з самого утра єлі на ножиньках стою, як собака на цирлах. У вас є хоть чуть-чуть милосєрдія, хоть 50 грам состраданія.

Так товаріщі, починаємо посадку. (Заходе бабуля). Так, бабушка шо ви тут бродите передо мною, показала білєт, впєрьод, шнель!!! Предьявляємо документики.

О. М.К. Шановні, зачекайте... Як же без мене? В мене по гороскопу щасливий день. Будь ласка візьміть мене, там же мої колеги. Без зампрофсоюзу свята та й відпочинку не буде. Не думала, але поїду.

Вєрка. А ти шо з профсоюзу, чи шо? Та мені в принципі по барабану, предьявляєм документики і проходим, немає – до свіданья!!!

О. М.К. Та візьміть...

Вєрка. І не проси, не візьму, бігав за мною ще на Привокзальній, і тут прийшов просить. В мене свободних мєст немає. До с - в - і - д - а - н - ь - я! (О. М.нахиляється до неї, щось говорить) І не суньте мені свої дєньгі, на чорта вони мені нада, шоб я за твою сотню всю дорогу трусилась, воно мені не нужно 300 лет. Щас ревізори перед празніками шастають, тебе ж на пешій станції висадять, мене ж на першій станції посадять, воно мені не нужно. Тю-тю – на Воркутю. 25 лет работала – не брала й брать не буду, я так воспітана, у мєня такой менталітєт.

(О. М. говоре суму) Ско-ко??? Та за такіє дєньгі, бежи за вагоном і махай весело профсоюзним своїм білетом. Проходим, товаріщі, проходим. Заканчуєм посадку.

Лунає музика

Наконец то тронулись, я на цій проклятій роботі сама скоро тронусь, клянусь.

Оп-а-а!!! Поїзд їде – вона лізе! Женщина ви шо, Анна Кареніна, чи що?

Труба Та я фрукти в дорогу купував!

Вєрка. Та я бачила – вибирв. Стояв с продавцом язиками тіліпали.

Д. О.М. Скажіть, будь ласка, а що у вас в асортименті?

Вєрка. В нас в репертуарі всьо: і чай, і кофє, і другіє напіткі.

К. Н.М. Будь ласка, можна чай в останнє купе?

Вєрка. Женщіна, ви ото якась тричі дивна, не успіли сісти, вже кричете – чаю. Хочу чаю – бо... скучаю.

Так, вніманіє, обьявлєніє! Ахтун-ахтун! Всє немєдлєнно взялі постєлі. Кто постєлі нє бєрьот – глазок ночью нє сомкньот! Женщнина, я вас прошу, не нада ховаться за матрацом, я все бачу, як ото мала дитина.

Вербило. Так вона ж мокра!!!

Вєрка. Ти скажи спасіба, шо мокра, а не грязна. Найшлась мені принцеса на вагоні. Найшла собі центрофугу, по-агакай мені там ще...

Вербило. А по чому ж тоді постіль???

Вєрка. 50 гривень!!! (перепитують) Да, 50. Я такі цени не видумую. Он в соседнєм вагонє у Лідки по 75 – і лежать, не жужать.

Іде Труба

Вєрка. Що це ви бродете, як привид по вагону, як не спиться, то я щас присплю.

Труба. Та я замер, дайте другу ковдру.

Вєрка. Я вам, сказала, шо другого одєяла не дам. Це ще мені божий одуванчик. Іди спи, морочеш голову. Ну достали...

О. М. А у вас є цукор в чай???

Вєрка. Який ще тобі цукор? Це тобі не сахар, це ценістий кальцій в рафінаді. І побачла ж...

О. М. Як ви говорете, що ви собі дозволяєте???

Вєрка. Ой, та вам слово сказать нізя, прям страше...

К. Н.М.. Я вже не можу це терпіти, коллеги! Давайте напишемо скаргу, яке ваше прізвище?

Вєрка. Та пишіть, жалуйтесь кому хочете. Моя фамілія Клара Цеткін, так шо вперьод – строчи.

О. М.Д. Пані Віро, а ви Гоголя читали?

Вєрка. Не морочте мені голову. При чому тут Гоголь? Як здрастє ото! Яйце вбили, сахарю насипали – ось вам і гоголь-моголь!

О. М.Д. А як би ви себе поводили, як би тут їхав ваш земляк?

Вєрка. Шо Гоголь, чи шо??? От дивак! Який земляк, покажіть його, не смішіть людей. Це шо, з Полтави?

О. М.Д.. А хто там ще відомий з Полтави?

Вєрка. Ой, я так давно не була дома, так скучила, страшне... Я ото, як собака, на цирлах, скачеш, стараєшся, як перед тим 8 Марта... Жизнь проходіт – кольоса стучат... (починає плакати)

(Різко) А ви, шо, вчителі??? Такі вічливі, справжні українці, мені аж соромно за свой язик.

Ой, ви такі мої хароші. Давайте спойом пєсню за встрєчю...

Співають „……….. ”

Вєрка. Ой устала я сьогодні, заморочили мені ви голову. Все – всє спать...

Всі сплять, голосно стукають колеса поїзда

Вєрка. Так, подйом... Хвате спать, приїхали. Все в люлє – мама на пєронє. Висадка дєсанта... Школа, до свіданья...

ІV.

Вивіска „Макошине”

К. Н.М. (паніка) Яке Макошине? Мала ж бути Ялта. Ми ж у Форос. Я не хочу Макошике!!!

Труба. (заспокоює всіх) Наташа, заспокійся! Давайте зорієнтуємось, дочекаємось ранку, розтаборуємось на природі.

Д. О.М. А, що! Наталія Миколаївна, ще ж дешевше вийде!

Вербило. Ну раз вже приїхали в Макошике, дослідимо берег Десни, так Наталіє Миколаївно?

К. Н.М. Ой, Деснянські кручі – це моя стихія!

Труба. Та й гриби тут нічого!

Трало Багато іноземних туристів в «Аратті»відпочивають . Хоч потренуюсь говорити з справжніми англійцями, бо в школі…

К. Н.М та я вже й план розробила, прямо як план роботи гуртка з туризму.

Д. О.М. Ну що колеги?! Значить так: будемо відпочивати, як всі цивілізовані люди – дикарями. Часу вдосталь. Я оце хоч накази всі перечитаю.

Стан. Дм. Замєчательно! (русько - українське. Незадоволено)

Розбивають табір, лягають спати

Голос із-за куліс. Наші туристи навіть і не здогадувались, що поряд був табір циган...

Виходять цигани танцюють, обкрадають вчителів і зникають

V.

Лайка, ГАЛАС

Труба. (свистить у свисток, будить усіх)

Н. П.. Боже, що це!!! Обікрали! Мало того що в хімкабінеті реактиви крадуть, ще й тут обібрали... Шо робити...?

Стан. Дм. Навіть з точки зору теорії ймовірності такий поворот передбачити не можна було.

Вербило. І, що ж нам тепер робити? Олено Михайлівно, оце вам відпочинок…

К. Н.М. (знайшла гриб) Збирати гриби, гриби збирати!!!

К. О.М. Заробляти гроші!

Д. О.М,.Та й що ж ми справді себе забезпечити не зможемо. Так, я ще один план напишу...

Стан. Дм.. Я от можу заробити, а от ви...

Труба. В мене знаєте теж...(голова, жестами показує) не балалайка!!!!

Вербило. Ну да????? А ми, значить так, декорації.

Труба. Та й дійсно! Оля ти права.

К. О.М. Ну як це так?! В нас, на Чернігівщині завжди всі гуртом. А гуртом і батька легше бити... Це є ознака українського братерства, так же, Наталіє Миколаївно!

Вербило А ми разом пісню заспіваємо!

Усі співають пісню

Всі разом. Ми подолаємо всі перешкоди. Бо головне те, що разом нам не сумно... Ви класні! Ми вас любимо! Ви найкращі! (показують в зал на учителів)

Танець ( 3 клас)

(Звучить мелодія пісні «Так на світі повелося», діти виходять на сцену, згодом, вишикувавшись, співають на мотив пісні з репертуару «Братів Карамазових»).

Так на світі повелося,

Що розпочинає осінь

Наша пісня сонячно проста.

Так нам ангели сказали,

Щоб учителів вітали

Наші душі, мислі і вуста.

Приспів:

Многа літ, многа літ,

Шановні вчителі,

Неприховано радійте

Благодаті на землі,

Ми обіймем вас піснями,

Зачаруєм у віршах,

Помандруєм разом з вами

У казкових мріях-снах.

(Виступ 10,11 класів)

Учень 1. Один раз на рік наближається день, коли ми вимовляємо «учитель», згадуючи при цьому не контрольну роботу, тематичне опитування чи підсумкову атестацію, а квіти і добрий настрій під час контрольної роботи, тематичного опитування чи підсумкової атестації

Учениця 2. І сьогодні ми з вами якраз напередодні такого дня - Дня працівників освіти.

Учениця 1.

Розмаїття ідей, неосяжність шляхів

Ті, хто з гордістю носять ім'я - освітяни -

Презентують. І доля прийдешніх часів

В їхній праці окриллям постане.

Учень 3. Хто у працю виснажливу втілює думку?

Хто до учнів несе її подих живий?

Хто дає нам знання світового гатунку?

Всі разом. Любі, знані, шановні мої вчителі!

Учениця 4

Запорукою тому - талант і натхнення,

Що стає чарівним ледь не кожен урок,

Бо майстри перетворюють сіре будення

На незвіданий шлях до далеких зірок.

Учень 5.

Ваша праця й любов до дітей - нерозлучні

Кожен - паростки вічності в серці плека.

Адже всі вчителі - це ще трішечки учні,

Бо знання невичерпні, як мудрість людська.

Учениця 6.

Адже в кому покликання серця відчутне,

Усвідомлює навіть в теперішній час,

Що на терені школи зростає майбутнє,

А майбутнє сьогодні залежить від нас.

(Діти співають на мотив пісні з репертуару Али Пугачової «Зтот мир придумай не нами»).

I.

За те, що кожен раз заходите ви в клас,

За кожен новий день, за весен політ

Ми будем вдячні вам, ми привітаєм вас,

Ми скажем від душі: «Віват, вчителі!»

Приспів: Хай ваш дім наповниться щастям,

Хай душа святково бринить,

Хай добром вам щиро віддасться

Кожен день, година і мить.

II.

За радісну блакить, за небосхил надій,

Де наша зірка вже давно зайнялась,

За всі ці десять літ, за кожен рік шкільний -

Спасибі, що ви є, і згадуйте нас.

Приспів:

Хай любов вас вік не покине,

Хай летять у безмір пісні,

Хай надій нестримна лавина

Подарує сонячні дні!

(Вручення квітів)

Учень 3. Любі друзі, а чи не задумувалися ви, що таке справжній учитель?

Учениця 2. Справжній учитель - той, на кого при зануренні у клас не діє виштовхувальна сила.

Учениця 3. Справжній учитель - ідеальний у всьому: одягнений з голочки, в руках усе горить - прямо не вчитель, а їжачок на пожежі!

Учень 1. Напередодні професійного свята справжній учитель весь завалений квітами і цукерками - просто не вчитель, а ювілейний портрет директора кондитерської фабрики.

Учень 5. Так-то воно так, та чи не здається вам, що для вчителів нашої школи сьогодні треба знайти якісь особливі, тремкі слова, які повернули б їх у дитинство, налаштували б на ліричний лад, викликали б світлі спо подарували б святковий настрій?

Учень 6. Ну, тоді нам потрібна підтримка залу!

(Звучить лірична мелодія. На її фоні - слова).

(10,11 кл.)

Учень 1.

3 усіх усюд я все ж тебе знайду,

З далеких піль твій голос я почую,

Учителю, з-за моря примандрую

Й тобі обітницю у вірності складу.

Учень 2.

Впіймаю серцем, наче між долонь,

Моя душа любов'ю запульсує,

Бо вчителем запалений вогонь

Через життєві терни пронесу я.

Учениця 3. Бо вчитель- професія особлива.

Учениця 4. Вчитель несе любов туди, де була неприязнь.

Учень 5. Він прощає там, де ображають.

Учениця 6. Він мирить там, де були непорозуміння.

Учень 1. Він відновлює віру там, де були сумніви.

Учениця 2. Він дарує надію замість відчаю.

(Діти співають на мотив пісні «Наша служба и опасна и трудна»

із кінофільму «Слідство ведуть знавці»).

I.

Ви забудьте про журнали хоч на мить,

Поки пісня ця окрилено дзвенить,

Поки свято нас тримає у своїм

Радіснім полоні,

Ми для вас, шановні наші вчителі,

Принесемо із далекої землі

Сонце на долоні.

II.

Ви не вірте, що підкорять вас роки,

А частіше усміхайтесь залюбки,

І фортуна подарує вам джек-пот,

І душа розквітне,

І весела безтурботна дітвора

Прокричить для вас гучне: «Гіп-гіп ура!» -

Щиро і привітно.

III.

Ви розкрийте свої радісні серця,

Бо удача педагогам до лиця,

І тоді на добру сотню щасних літ

Долю приголубим,

Проспіваємо натхненно світлий гімн

І повторимо ще раз для вчителів:

«Ми вас дуже любим!»