Батьківські збори

Батьківські збори

Виступ

практичного психолога

ДНЗ № 1 “Сонечко”

І.

Раніше нам так здавалося, що так званих благополучних сімей у нас значно більше, ніж сімей алкоголіків, ледарів та просто неосвічених людей з брутальною поведінкою, яким притаманне насильство щодо дітей. Ми змалку засвоїли істину, що “сміття з дому виносити не можна”, а це означало повне замовчування тих трагедій, які розгорталися за зачиненими сімейними дверима. Іноді ми чуємо: “Як це могло статися? Адже цей хлопчик з благополучної сім’ї?” А він з великою вірогідністю був свідком домашнього насильства – чи приниження, чи ігнорування, чи навіть побиття матері, братика і т. д. Може, і сам ставав жертвою насильства, не спроможний був захистити ні себе, ні матір, ні з ким не міг поговорити про свій біль.

Сьогодні ми вже всі добре знаємо про існування такого ганебного та досить, на жаль, поширеного явища, як насильство в сім’ї. Прийнято Закон України “Про попередження насильства в сім’ї”.

За статистикою 75% потерпілих від домашнього насильства в сім’ї є діти.

Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають такі скарги батьків чи педагогів на поведінку дітей:

- бійки

- конфлікти з оточенням

- низький рівень навчальної діяльності

- замкнутість

- підвищена агресивність

- похмурий, сумний настрій

- депресія

- тривожність, страхи

- нестійкість емоційної системи

Жорстокість щодо дітей виникає з різних причин:

- якщо дорослі мають негативні моральні якості

- якщо вони не задоволені своїм життям

- як результат конфліктів у сім’ї

- як психічне захворювання батьків та інших кривдників

Наслідки домашнього насильства:

Шляхи запобігання:

Коли дитина поводиться агресивно:

- з’ясуйте причину агресії

- навчайте дитину висловлювати свої почуття і потреби відкрито. Традиційно ми привчаємо дітей стримувати свій гнів та агресивність. І коли ці почуття виникають, дитина навчається їх ховати, відчуваючи сором, провину

- установіть чіткі та незмінні межі поведінки, переконайтесь, що дитина розуміє: ворожі, агресивні дії неприпустимі ніколи

- пам’ятайте, що ваші дії для дитини – основний взірець для наслідування

Коли дитина стала свідком проявів насильства в сім’ї:

- допоможіть дитині поділитися своїми почуттями з кимось із дорослих, не замикалась у собі

- обговоріть ситуацію, її причини, можливі наслідки

- допоможіть їй зрозуміти, що в тому, що батьки сваряться, немає її вини

- якщо не впораєтесь самі – звертайтесь до психолога.

Лекторій практичного психолога Іванківського ДНЗ №1 І.

План лекторію

Вступ

1. Складання схеми “Причини процвітання торгівлі людьми” ( робота підгрупами ).

2. Теоретичний матеріал.

3. Вироблення шляхів запобігання торгівлі людьми ( робота підгрупами ).

4. Ознайомлення з порадами щодо запобігання торгівлі людьми.

Торгівля людьми

Торгівля людьми – актуальна проблема сьогодення в нашій країні. Все більше людей потрапляє на гачок работорговців. Поширюється використання дітей, від яких відмовилися батьки, для трансплантації органів. Все більше дітей потрапляє в рабство, до якого їх віддають близькі люди, які хочуть заробити на дитячій праці.

Що спонукає людей потрапляти в рабство?

По-перше, віра в легке матеріальне збагачення. Молоді люди, які вирішили якнайшвидше піти із сім’ї та швидко розбагатіти, “купляються” на сумнівні оголошення, які можна зустріти в газетах, журналах, на вулицях, в Інтернеті. Сумнівні організації пропонують роботу танцівниць, хатніх господарок, нянь за кордоном в різноманітних країнах світу. Але здебільшого за такими пропозиціями криється сексіндустрія. Люди, які потрапляють на таку роботу, залишаються один на один в чужій країні з безвихіддю, без паспортів, грошей, а головне – захисту своїх прав, життя. Так як ця праця є нелегальною, ці люди ніде не фігуруються, їх не можуть захистити навіть представники консульства.

По-друге, існує дуже багато, на жаль, неблагополучних сімей, де вже давно батьки не захищають і не поважають права власних дітей. Дітей використовують, як “речі”, які не мають право голосу. Були випадки, коли дітьми “розплачувались” за певний борг, віддаючи їх у підневільну працю – виконувати певну роботу, жебракувати, красти і т. д.

По-третє, за гонитвою великих грошей, дорослі люди не зважають на дітей, які не можуть себе захистити, скоюють жахливі операції щодо трансплантації органів.

Як уникнути цієї жахливої проблеми?

* Батьки повинні весь час тримати контакт зі своєю дитиною, цікавитись її життям, знати, чим захоплюється дитина, чи не має вона сумнівних знайомих ( навіть з близького оточення ), які можуть завербувати її на таку нелегальну працю.

* Обов’язково проводьте бесіди з дитиною про торгівлю людьми, поясніть наслідки даної проблеми.

* Вчіть дитину оберігати свої права, не забувати про власну гідність.

* Якщо Ви вирішили знайти роботу за кордоном, обов’язково проконсультуйтесь з фахівцями, представниками громадських організацій, що займаються боротьбою з торгівлею людьми. Це може бути Міжнародна організація з міграції (або Міжнародний жіночий правозахисний центр “Ла Страда – Україна” (, або Міжнародна організація праці (

Причини процвітання торгівлі людьми

Криза виробництва

Юридична необізнаність трудових мігрантів

Рівень доходів ( за кордоном вищий, ніж на батьківщині )

Безробіття, трудова дискримінація, низька оплата праці, низький рівень соціального захисту населення

Крайня довірливість трудових мігрантів

Поради психолога Як уникнути цієї жахливої проблеми? * Батьки повинні весь час тримати контакт зі своєю дитиною, цікавитись її життям, знати, чим захоплюється дитина, чи не має вона сумнівних знайомих ( навіть з близького оточення ), які можуть завербувати її на таку нелегальну працю. * Обов’язково проводьте бесіди з дитиною про торгівлю людьми, поясніть наслідки даної проблеми. * Вчіть дитину оберігати свої права, не забувати про власну гідність. * Якщо Ви вирішили знайти роботу за кордоном, обов’язково проконсультуйтесь з фахівцями, представниками громадських організацій, що займаються боротьбою з торгівлею людьми. Це може бути Міжнародна організація з міграції (або Міжнародний жіночий правозахисний центр “Ла Страда – Україна” (, а також Міжнародна організація праці (

Консультація для батьків та педагогів

Діти емігрантів

Проблема української трудової міграції є надзвичайно актуальною сьогодні. Найсумніше те, що масштаби цієї проблеми зростають. На даний час не існує статистики щодо кількості українських трудових емігрантів, та їх навіть не тисячі, їх – мільйони. Люди з болем у серці залишають домівки і їдуть за кордон, щоб мати змогу прогодувати родину, вивчити дитину чи придбати власне житло, тому що рідна держава, на превеликий жаль, нездатна забезпечити їх достатньою роботою. Сюди також можна віднести і батьків-вахтовиків, які теж на певний час залишають власні оселі. Та головна проблема полягає в тому, що ті, хто зостається вдома, - це діти, які дуже часто залишаються наодинці з собою і, незважаючи на бабусь і дідусів, відчувають себе покинутими та самотніми. Звідси і починаються проблеми: пропуски занять без поважних причин, зниження успішності у навчальній діяльності, агресивна та неспокійна поведінка, вживання алкоголю, наркотиків, куріння, бродяжництво.

Та іноді виявляються й позитивні зміни. Діти стають більш самостійними, відповідальними, більше цінують і поважають батьків. Та все ж передбачити ситуацію неможливо. Чи у змозі ми вберегти сьогодні наших дітей?

Позитивні та негативні сторони еміграції

Поради психолога батькам:

* Прийміть рішення про від’їзд разом з дитиною. Це допоможе їй зрозуміти, що ви їдете через необхідність та заради її майбутнього.

* Підготуйте дитину психологічно до вашого від’їзду, щоб їй не здавалось, що ви її кидаєте.

* Проінформуйте заздалегідь близьких та родичів про від’їзд, щоб забезпечити належний догляд за дитиною.

* Повідомте педагогів про вашу тимчасову відсутність, а також повідомте їм свій контактний телефон.

* Переконайтесь, що під час вашої відсутності умови проживання та харчування дитини будуть задовільними.

* Регулярно підтримуйте зв’язок з дитиною. Домовтеся про дні, коли ви будете телефонувати і дотримуйтесь визначених термінів.

Поради вихователям

1. Тримайте постійний зв’язок з батьками, які виїхали за кордон або знаходяться на вахті, відрядженні ( майте контактні телефони, адресу ).

2. Дітям емігрантів приділяйте підвищену увагу, стежте за іх розвитком, здоров’ям, настроєм. Завжди цікавтесь їхніми справами, досягненнями, успіхами. Приходьте на допомогу, виправляйте разом з дитиною її помилки, пояснюйте їй незрозумілі речі, особливо соціального характеру ( правила поведінки, стосунки між людьми та ставлення до них ).

3. Створюйте відповідні комфортні умови для перебування дітей у групі, залучайте їх до спільних ігор, співпраці з іншими дітьми, давайте посильні доручення.

4. Не забувайте про постійну підтримку, схвалення успіхів дитини.

Бібліографія

1. Конвенція ООН про права дитини.

2. Види домашнього насильства та їх класифікація. Жорстоке поводження з дітьми // Психолог. Бібліотека - № 1, 2005.

3. Як не потрапити на гачок работорговців? / Товариш, № 000, 2007.

4. Виховуємо дитину разом / Психологічна газета, № 23, 2005.

5. Євтушенко О. Українські мігранти ризикують майбутнім / Товариш, № 000, 2007.

Виступ

на семінарі для вчителів початкових класів

на тему:

Ігри та вправи для дітей, які допоможуть краще адаптуватись до шкільного життя:

Для всіх дітей:

1. “Посмішка по колу” – діти стоять у колі та по черзі посміхаються сусідові з правого боку, а потім – з лівого. Можна промовляти “Вітаю”.

2. “Назви лагідно ім’я сусіда” – кожен учасник називає лагідно сусіда, який стоїть праворуч. І так по черзі, стоячи у колі.

3. “Малюємо себе” – дитині пропонується намалювати себе зараз і в минулому. Запитайте дитину, що їй подобається і не подобається в собі.

4. “Чарівний мішечок”. В мішечок “викидається” усе негативне – злість, образи, страх, сум. Потім викидається і сам мішечок. Варіант гри: з “чарівного мішечка” діти можуть взяти собі позитивні емоції, які вони забажають.

5. “Компліменти” – по черзі діти говорять один одному компліменти, бажано говорити добрі слова про риси дитини, а не про її зовнішній вигляд.

6. Вправи на дихання: “Хвилі”, “М’ячі”, “Спортсмени” та інші.

7. Пальчикові ігри ( особливо корисні перед уроками, де є письмо ).

8. Психологічні етюди на різноманітну тематику з використанням музики.

9. “Кричалки” – діти повинні запам’ятати, що на певний колір “сигналу” потрібно зробити відповідну дію. На жовтий – мовчати, на зелений – плескати в долоні, на червоний – покричати.

10. Веселі фізкультхвилинки, фізкультпаузи.

Ігри для гіперактивних дітей

1. “Зоопарк” – кожна дитина зображує свою тваринку, інші відгадують, кого вона зобразила. Після того, як усіх впізнали, всі “тваринки” стрибають, кричать, гарчать і т. ін.

2. “Дзеркало” – дорослий показує рухи, а діти їх повторюють.

3. “Спостережливість” - діти запам’ятовують зовнішній вигляд один одного, а потім закривають очі, дорослий за цей час щось змінює на дітях. Діти відкривають очі та пригадують, що змінилося.

4. “Малюнок удвох” – діти діляться на пари, виконують малюнок удвох, тримаючись за один олівець та малюючи на одному аркуші паперу.

5. “Помічник на день” – обирається гіперактивна дитина, яка на протязі дня повинна спостерігати за дітьми, допомагати їм вирішувати конфлікти, приходити на допомогу слабшим, розважати сумних і замкнутих дітей.

6. “Заборонене число” - діти стоять у колі, домовляються про заборонене число або числа ( наприклад, 3, 7,Потім починають лічбу по черзі і на кого припадає заборонене число, та дитина його не називає, а називає слідуючи число за ним число.

Ігри для агресивних дітей

1. Ліплення з пластиліну ( можна з подальшим руйнуванням виліплених фігур ).

2. Ігри з піском – з подальшим руйнуванням, виплескуючи негативні емоції.

3. Зображення у малюнках своєї злості, гніву та подальше знищення малюнків.

4. “Зморшки” – діти виконують цю вправу перед дзеркалом, помічаючи, яке негарне зле обличчя.

5. “Чарівність” – формування дружніх стосунків. Дітям пропонується написати таємну записку декільком однокласникам, в яких описуються їхні риси чарівності. Якщо агресивній дитині ніхто не написав, педагог сам повинен написати таку записку.

Ігри для тривожних та сором’язливих дітей

1. “Хто я?” – діти по черзі намагаються назвати якомога більше відповідей на запитання “Хто я?” з метою опису себе, використовуючи характеристики, риси, інтереси й почуття. Кожне речення починається з займенника “Я”: “Я – хороша людина”, “Я – людина, що займається спортом” ...

2. “Мій подарунок” – діти по черзі дарують подарунки один одному, зображуючи їх за допомогою міміки та жестів, рухів. Тому, кому дарують подарунок, повинен відгадати, що це за подарунок.

3. “День народження”. Аналогічні грі “Мій подарунок”, але всі подарунки даруються сором’язливій дитині, яка повинна їх відгадати.

4. “Покажи казку” – за допомогою міміки та жестів, можна підгрупами.

5. “Закінчи речення” ( підняття самооцінки ):

· Я хочу...

· Я вмію...

· Я зможу...