Основні новели нового Кримінально-процесуального кодексу України
Основними новелами нового Кримінально-процесуального кодексу України можна зазначити такі, як:
Органи дізнання уже не є окремими органами, а складовою частиною органів, що здійснюють досудове розслідування. Саме ж дізнання – є формою досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків.
Перестає існувати така стадія кримінального провадження як порушення кримінальної справи, а досудове слідство уже вважається формою досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів. У свою чергу досудове розслідування є стадією кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Передбачається створення нового органу досудового розслідування - державного бюро розслідувань, а органи прокуратури перестають виконувати слідчі функції.
Вперше передбачено введення посади слідчого судді ( суддя суду першої інстанції) до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та визначення запасного судді автоматизованою системою документообігу суду для конкретного судового провадження. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
У КПК вперше чітко зазначено, що допустимість доказів визначається положеннями Кодексу, які були чинними на момент отримання доказів.
КПК вперше передбачається, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі уже не трьох осіб (один професійний суддя і два народні засідателі), а трьох професійних суддів. У такому складі розгляд справи має відбуватися судом уже без подання клопотання підсудним.
Вводиться суд присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Це континентальна модель суду присяжних: 2 судді та 3 присяжних (спільно вирішують питання винуватості, кваліфікації та покарання). Така модель суду присяжних дії у Німеччині.
Вперше врегульовано питання про територіальну підсудність у разі, якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень. У такому випадку кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Значно розширено перелік прав підозрюваного. Новими правами підозрюваного, зокрема, стали: право брати участь у проведенні процесуальних дій; під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу; застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь.
Терміни «обвинувачений» та «підсудний» більше не розмежовуються, а вживаються як слова-синоніми. Розширено також перелік прав обвинуваченого. Новими правами обвинуваченого, зокрема, стали: право брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; право висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;право ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження.
Захисником, який здійснює захист потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію) може бути тільки адвокат, а не просто фахівець у галузі права. Таким захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Як захисники уже не можуть допускатися до участі у справі близькі родичі обвинуваченого, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.
Розширено коли випадків, у яких участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні. За новим КПК участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо всіх особливо тяжких злочинів, а не тільки тих із них, за які санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне позбавлення волі. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. Новим випадком, який передбачає обов’язкову участь захисника є справа щодо реабілітації померлої особи. У цьому разі участь захисника забезпечується з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути уже не тільки фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Важливою новелою КПК є право потерпілого на всіх стадіях кримінального провадження примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та КПК випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
Розширено коло осіб, які не можуть бути допитані як свідки. До цього переліку, зокрема, додано: журналістів - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; осіб, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення; осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи;осіб, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.
Бова І. В. в. о. начальника Краснокутського районного управління юстиції Харківської області
