3.10.2014 «Порядок денний»
В студії працює Юрій Табаченко. Сьогодні у нас на порядку денному, така сфера діяльності країни, життя певної частини нашого суспільства, як освіта засуджених осіб – це доволі велика частина громадян України і, безумовно, права цих людей, вони мають бути дотримані, мають бути під контролем держави, і вся робота з відповідним контингентом повинна, очевидно, спрямовуватись саме на те, щоб людина вийшовши на волю могла продовжувати нормальне життя, не повертись до злочинної діяльності, а знайти себе у якійсь професії, заробляти собі чесно, як це робить більшість українців. Отже, про освіту засуджених говоримо із начальником управління соціальної психологічної роботи із засудженими Державної пенітенціарної служби Ігорем Андрушком. Освіта для засуджених – це обязаловка, як кажуть, чи, все ж таки, зацікавлені в ній і засуджені, і держава.
АНДРУШКО: Я б не казав, що це обязаловка, тому що це стратегічне завдання всієї країни і тактичне завдання пенітенціарної служби в роботі із засудженими, тому що головне завдання, яке стоїть перед службою в роботі із особами, які тимчасово перебувають в установах нашого відомства – це з першого дня підготовка до звільнення, і освіта – це один із основних чинників, які дозволять людині після відбуття кримінального покарання, вийти нормальним і соціальному відношенні людиною, і дозволить їй в подальшому робити кроки, які не будуть перечити закону, які не будуть неприйнятні суспільством, і це буде якраз та база, яка дозволить людині йти впевнено по нормальному суспільному життю в подальшому.
ВЕД: Тут, очевидно, треба розділити на дві частини, як і в звичайному житті, є освіта середня, яка обов»язкова для всіх громадян, є освіта вища або спеціальна, яку вже людина обирає сама за своїм бажанням. Так само і для засуджених?
АНДРУШКО: Звичайно. Організація навчання засудженим, вона організовується і базується на підставі тих же законодавчих актів, які і для цивільного суспільства – це і Конституція України стаття 53, це і кримінально виконавчий кодекс стаття 125, де чітко розписана організація і порядок навчання засуджених, і також ми керуємось положеннями закону України про освіту. Якщо говорити мовою цифр, то сьогодні, наприклад, навчається в загальноосвітніх навчальних закладах в місцях позбавлення волі 9 тисяч 839 учнів. Ця цифра постійно збільшується. Якщо, наприклад, в 2010 році осіб, які не мали повну завершену середню освіту було 16 тисяч, то на сьогодні близько 10 тисяч. Із цих 10 тисяч 95 відсотків залучені до навчання, не навчаються тільки особи, які знаходяться десь на лікуванні, або етапуються з одного місця в інше.
ВЕД: Якимось чином відстежується рівень освіченості. Чи можна простежити рівень тенденції в цьому напрямку?
АНДРУШКО: Справа в тому, що дуже великий об»єм роботи відбувається на першому етапі надходження засуджених до установ виконавчої системи вже в карантинних відділеннях, коли особи перебувають 14 днів на етапі підготовки до переведення в загальну саму засуджених, і вивчають в медичному аспекті осіб, вивчають особову справу, дивляться психологічні особливості засуджених, також і з»ясовується рівень освіченості, я які з цього приводу є наявні документи. Якщо особа, яка прибула відбувати кримінальне покарання, не має повної загальної освіти, звичайно, робиться все, щоб їй можна було створити максимум умов для того, щоб вона отримала знання, пройшла навчання і отримала відповідний диплом. До речі, який зовсім не відрізняється від цивільної школи, Там немає ніяких відміток, що освіту ця людина отримала в місцях позбавлення волі.
ВЕД: Тобто, влаштовуючись на роботу, людина може не афішувати те, де провела певний період свого життя?
АНДРУШКО: Саме так.
ВЕД: Ми уявляємо, як влаштований процес навчання в звичайному житті, в звичайних школах, як все це відбувається за гратами?
АНДРУШКО: Даний напрямок роботи систематично перевіряється органами прокуратури і освіти, працівниками апарату нашого відомства. Я хочу підкреслити, що ні принципових, ні великих проблем в даному напрямку роботи, немає взагалі. Ми маємо відповідну базу, відповідну кількість кабінетів, 2 тисячі викладачів, маємо бібліотечний фонд, маємо специфіку обладнання класів. Загальноосвітні школи функціонують в 136 установах виконання покарань, із яких 44 вечірні школи, 69 класів з вечірньою формою навчання і 23 навчально-консультативні пункти.
ВЕД: Тобто, людина вдень може працювати, увечері проводити навчання, так? А що таке консультативні пункти?
АНДРУШКО: Всі ці три рівні навчальних закладів дають один і той самий рівень, просто говорить про форму навчання, і про кількість педколективу. Програма одна й та ж. Викладачі чітко дотримуються відносно начитки певних годин, певних предметів, і засуджені отримують той рівень знань, який вони мають отримати в загальноосвітній школі, і, відповідно, складають іспити і отримують кінцевий документ.
ВЕД: А викладачі – це ті самі люди, які закінчували певні педагогічні навчальні заклади, чи є якась особлива спеціалізація? Вони входять у вашу структуру, чи вони десь окремо працюють? Який їх статус?
АНДРУШКО: Особливого статусу у цих викладачів немає, окрім надбавки за особливі умови роботи. А взагалі - це цивільні викладачі, які зранку можуть викладати у звичайній школі, а вечором вони приходять у вечірню школу і викладають засудженим. Я стикався із ситуацією, коли викладачі зізнаються про те, що засуджені учні більш відповідальні, більш прискіпливі, і хто бажає навчатись і не скоювати більше в житті помилок, то вони більш відповідальні і дисципліновані. Були випадки, коли у випускних класах засуджені випускники своїм вчителям в якості подяки складали вірші, а вчителю англійської мови складали вірші англійською мовою.
ВЕД: У звичайних навчальних закладах часто і батьки учнів, і самі педагоги нарікають на те, що хотілося б поліпшити умови навчання, десь ремонт не зроблений, десь підручників не вистачає, десь приміщень… Які умови створені для навчання ув»язнених?
АНДРУШКО: Ми, як державна структура, постійно знаходимось під контролем міжвідомчої контролюючої структури по підготовці навчального року, і в липні-серпні місяці всі навчальні заклади наші проходять обстеження на предмет готовності до навчального року. Звичайно, ми сьогодні не маємо нових приміщень, не маємо останніх версій комп»ютерної техніки, але сьогодні в дії 462 комп»ютери у навчальних класах на 136 установ. У нас є 616 тисяч примірників бібліотечного фонду, і завдячуючи належній співпраці з місцевими органами освіти, цей бібліотечний фонд постійно оновлюється і поповнюється. У нас є 198 тисяч примірників підручників, які сьогодні рекомендовані, затверджені до використання в теперішній навчальній програмі, і ніяких проблем з цього питання немає.
ВЕД: Зараз, в силу відомих усім нам подій, велике значення приділяється патріотичному вихованню у школах, у вищих навчальних закладах. Зрозуміло, що в тюрмах інше питання на перше місце виходить, однак, і патріотичне виховання теж стороною обійти не можна. Згадується в цьому контексті нещодавня подія, коли влучили снаряди в Донецьку область в тюрму, і в»язні, які мали змогу звідти втекти, значна частина потім повернулася назад в цю установу, хоча мали можливість піти на бік сепаратистів. Все ж таки, по патріотичне виховання.
АНДРУШКО: Я хочу розвінчати той міф про те, що немає патріотичного виховання в місцях позбавлення волі. Наведений вами приклад – є тому підтвердженням. З іншого боку, я хочу сказати про те, що тільки за останні два місяці, апарат пенітенціарної служби отримав біля 200 звернень засуджених, серед них є і колективні, які бажають брати участь по захисту суверенітету і цілісності нашої держави. Якщо проектувати ситуацію на загальноосвітні навчання, то, звичайно, у нас є і традиції, і є такий момент патріотичного виховання, передусім, це патріотичні уроки, це проведення масових заходів, і вони мають відповідний сенс. В цьому році, як ніколи, відбувся перший урок на тему «Україна – єдина країна», надали можливість висловитись всім засудженим відносно до цього ставлення. На нашу радість, немає таких негативних якихось підводних течій серед засуджених для того, щоб у своїй основі підтримували розділ України. Крім цього, ми систематично проводимо виставки, конкурси, щорічно проводимо конкурси художньої творчості в цілому ряді установ, під назвою «Червона калина». В цьому році був під гаслом «Тримаючи в руках «Кобзар». Систематично проводяться виставки, і наші засуджені перемагають навіть в міжнародних конкурсах. Зараз я не можу перерахувати всіх заходів, але керівництво регіональних управлінь, враховуючи специфіку закладів, дуже активно використовують заходи для того, щоб спонукати засуджених на творчість різного роду.
ВЕД: У засуджених рівні можливості з громадянами брати участь у зовнішньому незалежному оцінюванні, чи багато бажаючих скласти його?
АНДРУШКО: Ситуація неоднозначна… З боку адміністрації, зроблено все для того, щоб забезпечити права засуджених на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні, вже п»ятий рік поспіль ми підписуємо відповідну угоду з українським центром оцінювання якості освіти, і засуджені користуються цим правом щорічно. Тільки в цьому році зареєструвалось 326 засуджених, пройшли оцінювання 211, решта не пройшли з причини, яка не залежить від нас.
ВЕД: Зараз багато схвальних відгуків про новий закон про вищу освіту. Чи стосується він засуджених осіб, які також виявляють бажання здобувати вищу освіту?
АНДРУШКО: Якщо мати на увазі закон про освіту від 1 липня, то основні із тез цього закону те, що він визначає одну із форм заочного навчання - це дистанційне навчання. Дистанційна форма навчання – це форма навчання з використанням комп»ютерів, що забезпечують інтерактивну взаємодію викладачів та студентів на різних етапах навчання, і самостійну роботу з матеріалами інформаційної мережі. Для засуджених дистанційне навчання дає можливість доступу до навчальних матеріалів, постійну підтримку та консультації викладачів. Останнім часом, ми внесли зміни до діючого законодавства про статус засудженого, і сьогодні в установах широко проводиться, а в цілому ряді установ вже завершена робота по встановленню мереж інтерним зв»язком. Зараз вже визначено систему доступу засуджених до мережі Інтернет для того, щоб вони мали доступ до таких корисних комунікацій, і безпосередньо в рамках дистанційної форми навчання, і самоосвіти. Зараз 34 особи навчається і вищих навчальних закладах за дистанційною формою навчання, з яких 6 неповнолітні.
ВЕД: Я дякую вам за розмову. Ігор Андрушко був в студії Українського радіо. Провів програму Юрій Табаченко.
