1-й ведучий Добрий день дорогі друзі, шановні викладачі!
2-га ведуча. З святом вас! Прийміть найщиріші вітання зі святом весни, ніжності і тепла 8 Березня!
1-й ведучий Березень - перший місяць весни - це весна світла. Це не тільки відблиск крижинок і приліт перших птахів.
2-га ведуча. Березень - це початок тепла, краси.
1-й ведучий. І тому не випадково перше свято весни День жінок. Все найпрекрасніше, що є в світі пов’язано з вами, жінки.
2-га ведуча. Дорогі жінки! Вітаємо вас з святом 8 Березня! Ви поєднали в собі все: і теплоту душі, і ніжність, і гармонію витонченості, жіночності.
1-й ведучий. 8 березня. Саме в цей день людство вшановує жінку, жінку-матір, жінку-світоч, жінку-трудівницю, жінку-берегиню життя на землі. Мати... Це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина. Мама – які надлюдські глибини скарбів містять вони в собі. А мамина колискова звучить найніжнішою музикою, і тоді, коли посрібляться наші скроні, не мав би світ стільки геніїв, стільки великих мужів, якби над їхнім дитинством не тремтіло б серце матері. Мати – корінь життя, та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ все ясніше. Міцно тримає жінка свічку життя, затуляючи її тендітний вогник от подихів вітру, подиху зла.
2-га ведуча. Коли настає весна і на вулицях з’являються перші весняні квіти, в кожному домі, в селі і в місті відзначається велике свято – Міжнародний день – 8 березня. Ось і сьогодні ми зібралися на свято – свято весни. Ми вітаємо жінок, наших мам, бабусь, сестер. Всіх кого ми знаємо і не знаємо. Всіх хто живе поруч з нами і далеко від нас. Посивілих жінок і молодих дівчат. Низький уклін Вам, дорогі жінки, милі мами і бабусі. Хай же буде на Землі довіку прославлена в пісні хорошій Ваша материнська любов.
1-й ведучий. А пам’ятаєте легенду? Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному, і тоді Господь вирішив створити і жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка.
2-га ведуча. Тоді бог взяв кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягуючу силу магніту. Змішав все разом, а потім додав туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії.
1-й ведучий. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: “Бери її такою і не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті”.
Жінка – це вічний біль і вічна втіха. Вона може перетворити життя на рай і на пекло.
(Звучить пісня)
ПІСНЯ:
Сьогодні привітати хочем
Ми всіх дівчат із Днем весни!
І побажати щиро хочем,
Щоб завжди гарними були.
Дорогі наші дівчата!
Зі святом вас вітаємо
І усякого добра
Щиро вам бажаємо!
Щоб ви були здорові, гарні,
Вчилися на «12».
А коли нам буде треба,
Щоб дали списати!
Щоб ходить могли ми разом
На прогулянку у сквер.
Бути джентльменами
Дружно обіцяємо – тепер!
А ще бажаємо ми вам,
Подругами стати нам,
Щоб у класі ми дружили,
А не бились і сварились.
Якщо дражнили ми вас невдало,
Чесне слово, нам соромно стало.
І не від злості, а від звички
Смикаємо вас за розкішні косички.
Джентльмени всі ми справжні:
Коли треба чергувати,
Для дівчаток звільним місце -
Їм не будем заважати!
Ну, а я такий вже хлопець:
Може, часом ущипну!
Ви на нас не ображайтесь,
Бо іще ми хлопчаки.
А поважати ми вас будем,
Дайте трохи підрости!!!
Кожен з нас давно вже знає
Ви, дівчата, – просто клас!
І зі святом березневим…
Всі: Ми вітаємо всіх вас!
1-й ведучий. Божа Матiр, Мати-Україна, рідна ненька — це три матерi, що освічують наше життя. В образі Матері осягаємо розумом своїм рідну вишневу Україну, оспiвану тисячами жіночих материнських сердець. І нарешті, Мати — родовідниця, котра зi своїм молоком, зi своєю журливою колисковою влила в нашi душi прекрасне чуття українського народу.
За них, за цих трьох матерів, дитяча молитва.
Молитва за маму
Є в мене найкраща у світі матуся,
За неї до тебе, Пречиста, молюся.
Молюся устами, молюся серденьком,
До тебе, небесна Ісусова ненько.
Благаю у тебе дрібними словами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу.
Щоб вивели діток у світ той, у люди.
Щоб нами раділа — пишалася всюди.
За це я складаю в молитві долоні
До тебе, Царице, на сонячнім троні.
Жінка – величне, дивне, ніжне слово.
Тобі вклоняємось сьогодні знову.
Ти – господиня гарна,
Добра, ніжна мати,
Яка не може жити в світі марно,
Все вміє і все хоче знати...
Друга частина свята - сценки, зіграні учнями, з відомих п’єс, вистав, казок.
Друга частина свята:
(Фон. музика – щебет птахів, півень кукурікає)
Ведуча: А щоб наші матусі, бабусі були завжди усміхненими, радісними, ми покажемо уривки відомих українських п`єс, казок про долю жінки на одвічні теми.
Уривок з п’єси І. Котляревського ” Наталка - Полтавка ”. Діло було в Полтаві.
(* Сцена прибрана у вигляді укр. села. Подвір’я. Тин. Криниця. Іде Наталка, співаючи, пісню)
Наталка: Розквітає рута – м’ята,
Моркви – помідори,
Женихів кругом багато
Так усі – потвори
Де мій сокіл, я питаю,
Мій Петро коханий?
Бо без нього борщ скисає
І картопля в’яне…
Прислухається. Чути стукіт у двері.Знов хтось в двері стука –
Це пан Возний, мабуть …
(Входить Возний одягнений багато, але з несмаком, з телефоном, суржик у мовленні.)
Возний: (цитує з книгою)
Я пришов к тєбє з приветом
Россказать, што сонце встало…
Наталка: Краще б замість Фєта
Ти приніс шматочок сала!
Возний: Не дивись, що я маленький
А дивись в мою кишеню!
Як за мене вийдеш заміж –
Дам долярів цілу жменю!
(Возний трясе пачкою грошей)
Наталка: Забирайся геть, неборе!
Нам таких, як ти, не треба!
Якщо вийду я за кого,
То вже точно не за тебе!
Возний: Я ж крутий предпрініматель.
В мене лічная кобила!
Все, що схочеш, будеш мати,
Тільки б мене полюбила!
Наталка: Ой, вертайся ти до хати,
Не дивись на чорні брови!
Як мені тебе кохати,
Якщо ти не знаєш мови?!
(Наталка підносить гарбуза)
Наталка: Знов когось несе до мене
Виборний приїхав!
(Виборний – зверху піджак зі знаком депутат, знизу шаровари)
Виборний: Наталка, ти мене лишила сну,
Як я побачив – твоїх очей дніпрову глибину
Чи думав, що таку красу зустріну?
Недаром батьківщиною слонів
Назвали нашу славну, рідну Україну!
Наталка: Яких слонів? Пан Виборний агов!
Він правду каже – очманів та й годі…
Та ви мені через свою любов
Всі буряки стоптали в городі!
Виборний: Я – щирий українець – патріот,
і регулярно маю те, що маю,
Я повсякчасно дбаю про народ
Тому без черги хабарі приймаю!
Наталка: Від мене гарбуза тримай –
і хобот свій не сунь, куди не треба!
(Наталка підносить гарбуза)
Петро: Вийшов час тобі страждати,
Потерпати лихо…
Я до тебе, люба Нато,
Назавжди приїхав!
Наталка: Я люблю тебе одного,
Соколе, мій Петре!
За тобою йти готова
Хоч три кілометри!
Ведуча: Поки Наталка – Полтавка і Петро співали пісень, в іншому мальовничому куточку весело гомоніли два куми!
Ведуча: От таке воно залицяння, сватання. Та що там й казать.
Варто лиш кожному своє згадати…
А яке ж село та без вечорниць…
Ось уже дід з бабою чекають гостей до вечері.
(стіл, застелений вишитою скатертиною.)
Баба: Діду, годі тобі вже той часник товкти.
Та вдягни чисту свитку бо скоро діти приїдуть на вечорниці.
Дід: Га? Ти до мене?
Баба: Та ні, то я Миколі Угоднику кажу.
(дід підходить до ікони, хреститься: “Святий Миколо Угодник…”)
Баба: Матір Божа! Зовсім сліпий став. Нічого не бачить. Сорочку обтруси, бороду розчеши, а то висить, як собачий хвіст!
(Стукіт у двері. Заходить хл. і дівч. в укр. вбранні, кланяються)
Хл. і Дівч.: Добрий вечір господарі милі, ми до вас на вечорниці завітали.
Баба: Добрий вечір, заходьте і сідайте на лави.
Гриць: Христю, ти мені ледь ногу не роздавила.
Христя - мистя
Вуха з листя
Ніс – цибулька
Зверху гулька.
Христя: А ти Гриць пихатий
Соломою напханий
Гвіздочками прибитий
Щоб не бути сердитим.
Баба: Та годі вам, дітоньки, сваритися. Краще пиріжки мої скуштуйте.
Гриць: Діду, як ваше село називається?
Дід: Га? Що ти кажеш? Кажи голосніше.
Гриць: Я питаю, як ваше село називається? Ну «деревня»
Дід: А-а-а. Дерева. Є у нас дерева. Берези, клени, тополі.
Христя: Діду, а хто у вас в селі найстарший?
Дід: А-а-а. Найстарший – моя баба.
Христя: Та ні, ну, кого у вас, у селі бояться?
Дід: А-а-а Бугая. Як задере хвіст, то старе й мале тікає.
Разом: Ой, діду, краще ми підем.
Дід: Е ні! Заждіть. Я відповів на ваші питання. А тепер і ви на мої відповідайте! Іду це я вранці біля річки, а воно плиг у воду і попливло, і попливло
Хлопець: Може то жаба!
Дід: Та ні не баба! Баба здорова, а воно маленьке.
Христя: Може то щука?
Дід: Ні, не щука
Хлопець: Може то окунь?
Дід: Ні, не боком. Сам бачив прямо пливло
Разом: Ой, діду, краще ми підем.
(Виходять, танцюючи)
Ведуча: Ох і веселі ті вечорниці.
А ще як хтось слівце вдале скаже.
І не одне й не два.
Але як забагато балакає, то вже біда.
Немає гірше од людини,
Що не вміє язик за зубами вдержати.
(Виходить Петро в укр. костюмі)
Петро: Гарна у мене жінка Хвеська,
усім гарна, та тільки на язик швидка.
Що їй не скажу, усе своїм язиком розплеще.
Уже прохав, вмовляв, сердився – нічого не помагає!
От раз поїхав орати та й виорав гроші, скарб.
(до жінки, яка на лаві щось шила)
От диво, я сьогодні гроші знайшов!
Хвеська: Йо-й!? Де ж вони, чоловіче? О тепер будемо багаті!
Петро: Та не дуже, бо як економ довідається, то одніме.
Хвеська: А як ж він довідається. Та я ж нікому не скажу. Не зійти мені з цього місця.
(Хвеська посиділа, походила по хоті, далі каже:)
Як-таки про своє щастя не розказати? Побіжу до Меланки.
(Виходить Меланка. Хвеська до неї )
Добридень (боїться сказати) Ой, хотіла справити собі нові чоботи до свята, так нема за що й справити.
Меланка: Що правда, то правда, кумасю, я ж кажу!
Хвеська: Та може, бог дасть, скоро не будемо вбогі…
Меланка: Як-то так? (нашорошила вуха)
Хвеська: Ох, куманю, не знаю, як і казать.
Меланка: Та кажіть - бо, кажіть (вмовляє)
Хвеська: Не знаю, як і казати, бо це діло таке, що нікому, нікому не велів чоловік казати!
Меланка: Ох, ненько! Та хіба я ж така? Та я все одно, що стіна!
Хвеська: Ну, кумасю, це вже я вам тільки,
Та глядіть – нікому, нікому!
(Пошепки про гроші розповідає …)
Та мій Петро гроші виорав…
Хвеська йде з хати. Меланка за хустку.
Меланка: Ой, побіжу до Пріськи.
- Кумочко, чи ви чули!...
Ведуча: Ви посміхались, наші любі мами і бабусі. Очі сяяли. Це найкраща нагорода нам. Нехай ваші діти радують Вас. Посміхайтесь, будьте здоровими і щасливими!…
Пісня…(«І в вас і в нас хай буде гаразд…»)
Хай стелиться вам доля рушниками,
Хай береже від злого майбуття,
Із всіх доріг вертайтеся до мами,
Тоді щасливим буде все ваше життя.
Дозвольте сьогодні ще раз побажати
Багато хороших і сонячних літ
Найкращим жінкам у це гарне свято
Подарувати весь сонячний світ.
Всіх, хто нас чує, хто нас знає,
Ми з 8 Березня вітаєм!
Бажаєм щастя всім родинам,
Здоров’я, злагоди і миру!
