Ігор Білоус: Чим простіше податкова система – тим менше корупції

Ігор Білоус: Чим простіше податкова система – тим менше корупції

«Чим простіше буде податкова система – тим менше буде корупції. Тому у запропонованому реформуванні податкового законодавства передбачено значне скорочення, з 22 до 9, кількості податків, що спростить адміністрування податків», - заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус

Для вирішення цих проблем Уряд України пропонує комплексний план змін в податковій системі.

 «Однією з головних цілей податкової реформи є детінізація економіки. Саме тому, реформування єдиного соціального внеску, оподаткування заробітної плати та податку на доходи фізичних осіб - це  нагальна необхідність, а не просто бажання щось змінити», – наголосив Ігор Білоус.

Розроблену Концепцію реформування податкової системи винесено на обговорення громадськості та бізнесу, яке ще триває. Після цього, остаточний проект Закону буде винесено на розгляд Верховної Ради України.

Голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус зазначив: «Саме в цей тяжкий час, треба всім і, в першу чергу, народним депутатам замислитись про долю нашої країни. Ці закони потрібні для громадян, для усього суспільства, адже це дозволить змінити нашу державу».

Застосування касових апаратів повинно бути обов'язковим – І. Білоус

Введение кассовых аппаратов должно быть обязательным для всех розничных торговцев. Об этом во время заседания Экономического совета сказал председатель Государственной фискальной службы Игорь Белоус.
 
 "Введение кассовых аппаратов, то есть РРО, в онлайн-отчетности должно быть обязательным для всех розничных торговцев", - отметил И. Билоус.
 
 Вместе с тем он отметил, что исключением является только первая группа, то есть те, кто торгует на рынке.
 
 Кроме этого И. Билоус отметил, что Государственная фискальная служба выступает за обязательное введение платежных терминалов.
 
 "Также мы вместе с Национальным банком будем бороться за определенное регулирование обращения наличности в стране", - добавил он.

Ігор Білоус: Ми пропонуємо скоротити кількість податків, значно спростити адміністрування та децентралізувати податки

«Відповідно до запропонованої податкової реформи, в Україні ми пропонуємо скоротити кількість податків, значно спростити адміністрування та децентралізувати податки», - про це заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус під час прямого ефіру на телеканалі «Україна».

Глава Державної фіскальної служби зазначив, що в Україні понад 70% зарплат виплачуються в конвертах. «Ми  пропонуємо змінити принцип системи оподаткування фізичних осіб - хто більше заробляє, той більше платить. Існує шість моделей»,– наголосив Ігор Білоус. Для вирішення цих проблем Уряд України пропонує комплексний план змін в податковій системі.

«В концепції податкової реформи, ми запропонували шість моделей цього виду оподаткування і вони усі у відкритому доступі на нашому сайті. Разом з бізнесом та підприємцями, при обговоренні цього питання ми зможемо вибрати найбільш оптимальну модель оподаткування доходів фізичних осіб», – наголосив Ігор Білоус.

Розроблену Концепцію реформування податкової системи винесено на обговорення громадськості та бізнесу, яке триватиме місяць. Після цього остаточний проект Закону про економічне зростання буде винесено на розгляд Верховної Ради України.

Слабоалкогольні напої реалізуємо після придбання ліцензії

Фахівці Лозівської ОДПІ інформують , що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 000/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 000) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06,

Національний стандарт України «ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» встановлює терміни та визначення основних понять у галузі лікеро-горілчаної промисловості. Згідно зазначеного стандарту лікеро-горілчаний напій – алкогольний напій міцністю від 1,2 відс. до 60,0 відс., виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інґредієнтами та підготовленою водою, насичений або ненасичений діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв).

Слабоалкогольний напій – алкогольний напій з вмістом етилового спирту від 1,2 до 8,5 відс. об’ємних одиниць та екстрактивних речовин не більше як 14 г на 100 см3, виготовлений на основі водно-спиртової суміші з використанням інґредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю (ст. 1 Закону № 000).

Відповідно до Закону України від 19 вересня 2013 року ІІ «Про митний тариф України» зі змінами та доповненнями лікеро-горілчані напої відносяться до групи 2208 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання мають право здійснювати роздрібну торгівлю такими слабоалкогольними напоями як: «Джин-Тонік», «Ром-Кола», «Бренді-Кола», «Лонгер» тощо виключно за умови наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Сплата податку за нерухомість , яка стала нежитловою .

Фахівці Лозівської ОДПІ пояснюють, що згідно з положеннями Податкового кодексу об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.

Згідно п. п. 8 п. 1 ст. 18 Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки, видається Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Платнику податку-фізичній особі податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховується контролюючим органом за об’єкт нерухомого майна, переведений з житлового в нежитловий, при наявності документів, що підтверджують право власності (Свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення тощо) за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому здійснено таке переведення.

Для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації),зазначають у Лозівській ОДПІ.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає йому нове податкове повідомлення-рішення.

Урядовці та аграрії обговорили шляхи підвищення ефективності сільгоспвиробництва

Під час «круглого столу» на тему «Основні аспекти Урядового пакету комплексних змін у податковій системі (Концепції реформування податкової системи України)», який проходив сьогодні на Черкащині під головуванням Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, аграрії висловили свої пропозиції щодо реформування податкової системи України у напрямі підвищення ефективності сільгоспвиробництва.

За словами учасників, подальшому розвитку агарної галузі сприятимуть нові податкові зміни, які запропоновані Урядом.  На сьогодні Концепція реформування податкової системи проходить активне обговорення з бізнесом та громадськістю для пошуку оптимальних моделей та напрямів здійснення запропонованих змін.

Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус головним завданням на сьогодні вважає досягнення балансу інтересів держави та бізнесу.

«Нині в Україні триває робота зі збирання цьогорічного врожаю. Незважаючи на великі втрати сільгоспугідь у зоні проведення АТО та анексованого Криму, урожай та об’єми зібраного зерна суттєво перевищують показники, зафіксовані у минулому році. Є підстави розраховувати на більші обсяги урожаю, ніж торішні. У 2013 році частка аграрного ринку склала 11%, або 160 млрд. грн. До загального фонду державного бюджету сплачено 1,3 млрд. грн. податків. Тобто частка податків, які зараховуються до держбюджету, в ВВП складає всього 0,8%», – зазначив Ігор Білоус.

При цьому, за словами керівника ДФС, третину виручки по країні сплачують 90 відс. аграрних підприємств, які мають річні обсяги виручки не більше 20 млн. гривень. Майже половину площ сільськогосподарських угідь обробляє трохи більше 3% підприємств.

«Ситуація на сході України докорінно змінює модель існування господарських зв’язків, змушує бізнес шукати шляхи адаптації до нових умов існування. З іншого боку існує близька перспектива європейської інтеграції,  ключом до якої є швидка адаптація українських товаровиробників до стандартів ЄС. Враховуючи все це ми повинні спільно вирішити, якими повинні бути зміни податкового та митного законодавства, яка концепція реформування зарплатних податків може бути прийнята лідерами аграрного виробництва», – наголосив Ігор Білоус.

Під час обговорення запропонованих Концепцією податкових змін аграріям було запропоновано надати конкретні пропозиції щодо оподаткування галузі, які, у свою чергу, будуть детально опрацьовані Міністерством фінансів та ДФС України. 

За несплату військового збору передбачена фінансова та адміністративна відповідальність

За ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору до податкових агентів застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та адміністративна відповідальність. На цьому наголошують у Лозівській ОДПІ.

Статтею 127 Податкового Кодексу України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть  за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає  нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Зазначені штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку та виправляється в наступних податкових періодах протягом  податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

Крім того, відповідно до ст. 129 ПКУ у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента нараховується пеня.

Зокрема, пеня нараховується із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб. Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Крім того, за вказані порушення передбачена адміністративна відповідальність згідно статті 163 Кодексу про адміністративні правопорушення у вигляді попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

юридична особа, яка має відокремлені підрозділи, перераховує військовий збір, як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.

Таку позицію пояснено тим, що, відповідно до пункту 29.2 статті 29 Бюджетного кодексу України (БК), військовий збір належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Нарахування ж, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Податкового кодексу України (ПК).

Зокрема, відповідно до абзацу 1 підпункту 168.4.3 ПК суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Водночас абзацом 2 підпункту 168.4.3 ПК встановлено, що податок на доходи, нарахований працівникам неуповноваженого відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого неуповноваженого відокремленого підрозділу.

Однак вищезазначена норма регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, ця норма не може бути виконана для військового збору.

Які документи є оригіналом при проведенні електронної перевірки?

Відповідно до статті 14 Закону України від 22 травня 2003 року № 851 «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
 
 При цьому перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (ст. 12 Закон № 000).
 
 Пунктом 6 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 000 - XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
 
 Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово - господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
 
 Отже, платник податку при проведенні податкової перевірки зобов'язаний у разі необхідності звернутися до контрагента, яким створювалися первинні документи в електронному вигляді з вимогою виготовити їх копії на паперових носіях та після отримання останніх надати їх належним чином завірені копії контролюючому органу, який проводить перевірку.

Уплачивает ли экологический налог плательщик – собственник транспортного средства?

 Плательщики единого налога, в соответствии с п. 297.1 НКУ не освобождаются от уплаты экологического налога. Поэтому при наличии объекта и базы налогообложения субъект хозяйствования, уплачивающий единый налог, является плательщиком экологического налога.

 В соответствии с п. 240.1 НКУ плательщиками экологического налога являются субъекты хозяйствования, юридические лица, не осуществляющие хозяйственную (предпринимательскую) деятельность, бюджетные учреждения, общественные и другие предприятия, учреждения и организации, постоянные представительства нерезидентов, включая тех, которые исполняют агентские (представительские) функции в отношении таких нерезидентов или их учредителей, во время осуществления деятельности которых на территории Украины и в пределах ее континентального шельфа и исключительной (морской)экономической зоны осуществляются: 
 – выбросы загрязняющих веществ в атмосферный воздух стационарными источниками загрязнения;
 
 – сбросы загрязняющих веществ непосредственно в водные объекты; 
 – размещение отходов (кроме размещения отдельных видов (классов) отходов как вторичного сырья, размещаемых на собственных территориях (объектах) субъектов хозяйствования);
 
 – образование радиоактивных отходов (включая уже накопленные);
 
 – временное хранение радиоактивных отходов их производителями сверх установленного особыми условиями лицензии срока.
 
 Кроме того, п. 240.2 НКУ установлено, что те же лица, а также граждане Украины, иностранцы и лица без гражданства, осуществляющие выбросы загрязняющих веществ в атмосферу подвижными источниками загрязнения в случае использования ими топлива, также являются плательщиками экологического налога.
 
 Следует отметить, что лиц, перечисленных в п. 240.2 НКУ, назвать плательщиками налога можно весьма условно, поскольку налог взимается (удерживается и уплачивается в бюджет) налоговыми агентами во время реализации им топлива (п. 241.1 НКУ).
 
 В соответствии с п. 241.2 НКУ к налоговым агентам относятся субъекты хозяйствования, которые:
 
 – осуществляют торговлю на таможенной территории Украины топливом собственного производства и/или передают заказчику или по его поручению другому лицу топливо, произведенное из давальческого сырья такого заказчика;
 
 – осуществляют ввоз топлива на таможенную территорию Украины.
 
 Следует также отметить, что Законом Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины в части отмены экологического налога за утилизацию снятых с эксплуатации транспортных средств» от 01.01.2001 г. , с 18.04.2014 г. отменен ранее действовавший экологический налог за ввоз, производство, приобретение транспортных средств и кузовов к ним, в дальнейшем подлежащих утилизации (пп. 240.1.6 НКУ и п. 240.21 НКУ).
 
 Исходя из вышеизложенного, можно сделать вывод о том, что плательщики единого налога – собственники транспортных средств, так же, как и другие плательщики экологического налога, которые не соответствуют критериям, изложенным в п. 241.2 НКУ, самостоятельно не начисляют и не уплачивают экологический налог за выбросы в атмосферу загрязняющих веществ подвижными источниками загрязнения, а также не составляют и не подают налоговую отчетность по этому виду экологического налога.

Які цивільно-правові договори підлягають оподаткуванню військовим збором?

 Заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму (п. п. 14.1.48 Податкового кодексу України; далі — ПКУ). Вступаючи у трудові відносини з підприємствами, працівники укладають трудові договори. Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ним органом або фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації чи уповноважений ним орган або фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Виконання робіт, надання послуг фізичною особою може здійснюватися як на підставі трудового договору, так і на інших юридичних підставах, зокрема на підставі цивільно-правового договору. Відповідно до п. п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку із трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Тобто під об’єктом оподаткування військовим збором розуміється дохід, який нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку із трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Таким чином, оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, зокрема договором підряду/договором про надання послуг, виконання робіт/надання послуг яких підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання-передання), на підставі яких здійснюється їх оплата.

Куди сплачувати військовий збір, якщо місце реєстрації юридичної особи та місцезнаходження різні?

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Податкового кодексу України (ПК). Це передбачає підпункт 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень ПК.

Тобто в питанні сплати (перерахування) військового збору діють ті ж правила, що й для податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Згідно з підпунктом 168.4.1 ПК, ПДФО зараховується до бюджету згідно з вимогами Бюджетного кодексу України (БК).

Так, статтею 64 БК визначено, що ПДФО, нарахований на доходи, що виплачуються фізичній особі, зараховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) податкового агента — юридичної особи.

Однак ця норма регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету. А згідно з частиною 2 статті 29 БК, військовий збір належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Із врахуванням зазначеного юридична особа має сплачувати військовий збір на відповідний рахунок державного бюджету, відкритий в органі Держказначейства, за своїм місцезнаходженням.

При цьому місцезнаходженням юридичної особи вважається її податкова адреса. Тобто це відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (п. 45.2 ПК).

Отже, у даному випадку юридична особа має сплачувати військовий збір на рахунок державного бюджету не за фактичним місцезнаходженням, а за місцем податкової адреси (реєстрації).

Яка податкова декларація з плати за землю подається в разі укладання протягом року нового договору (декількох договорів) оренди на ту ж саму земельну ділянку без змін умов договору (або зі змінами умов договору)?

Відповідно до пункту 286.2 Податкового кодексу України (ПК), платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня й не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. Під час подання першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ПК).

Згідно з пунктом 286.4 ПК, за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі — податкова декларація), що затверджена наказом ДПАУ від 24.12.2010 № 000, використовується платниками до 01.01.2015. Починаючи з 01.01.2015 запроваджується форма декларації, затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 000.

До податкової декларації додається додаток 1 «Відомості про наявні земельні ділянки» (далі — додаток 1), який є її невід’ємною частиною.

Отже, у разі укладання протягом року нового договору оренди на ту ж саму земельну ділянку без змін умов договору або зі змінами умов договору (термін дії попереднього договору закінчився), а звітна податкова декларація подана платником плати за землю на термін дії цього попереднього договору, то такий платник протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, у якому укладено новий договір оренди землі, має право подати уточнюючу податкову декларацію з урахуванням показників останньої поданої декларації за рік, що уточнюється, або подавати щомісяця звітну податкову декларацію починаючи з календарного місяця, у якому фактично виникло право оренди земельної ділянки за новим договором оренди землі. До податкової декларації додається додаток 1.

Особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа, у тому числі в разі, коли до такої особи перейшли обов’язки зі сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу (п. 183.17 ст. 183 Податкового кодексу України (далі — ПКУ)).  

Згідно з пунктом 200.5 статті 200 ПКУ, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до підпункту «б» пункту 184.1 статті 184 ПКУ, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених розділом V ПКУ.

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п. 184.7 ст. 184 ПКУ).  

Враховуючи те, що під час реорганізації (злитті, приєднанні, поділі, виділенні) платника податку відбувається анулювання реєстрації такого платника ПДВ та, відповідно, здійснюється реєстрація платником ПДВ іншої новоутвореної особи, то платник податку за анулювання реєстрації платника ПДВ у зв’язку з реорганізацією (злиттям, приєднанням, поділом, виділенням) має право на отримання бюджетного відшкодування, виключно за результатами останнього податкового періоду. При цьому новоутворена особа не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за податковим кредитом, сформованим підприємством-попередником.

У разі зміни протягом поточного року площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на них права власності або користування, платник ФСП зобов’язаний протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним податковим місяцем, у якому виникли такі зміни, подати:

уточнюючу загальну податкову декларацію з ФСП разом з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок», а також підтверджуючі документи щодо земельних ділянок та їх нормативної грошової оцінки (до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням); уточнюючу звітну податкову декларацію з ФСП з аналогічними документами (до контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки).

У разі самостійного виправлення помилок строк сплати податкових зобов’язань з ФСП яких не настав, виправлення помилок здійснюється шляхом подання:

уточнюючої загальної податкової декларації з ФСП (до контролюючого органу за місцезнаходженням платника податку); уточнюючої звітної податкової декларації з ФСП (за місцем розташування земельної ділянки).

Чи можливо подати податкову накладну на паперових носіях для її реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо термін дії електронних цифрових підписів закінчився.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 000, визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість — продавців товарів (послуг).

Зокрема, в пункті 2 Порядку № 000 зазначається, що внесення відомостей, що містяться в податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів у електронній формі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 000, продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому наказом ДПА України від 10.04.2008 № 000, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку в такому порядку:

першим — електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Отже, на сьогодні Порядком № 000 не передбачено подання платниками податків податкових накладних на паперових носіях до органів доходів і зборів для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кількість звернень до Інформаційно-довідкового ресурсу ДФС перевищила один мільйон

Як повідомляє Державна фіскальна служба України з початку 2014 року платники податків та працівники органів ДФС більше мільйона разів скористались електронним сервісом відомства „Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс” („ЗІР”). Більшість з користувачів – це суб`єкти господарювання та громадяни.

На сьогодні ЗІР об’єднує в собі понад 12 тисяч запитань - відповідей з „Бази знань”, 586 нормативних та інформаційних документів та 380 витягів з письмових консультацій, підготовлених Інформаційно-довідковим департаментом Державної фіскальної служби на типові звернення суб’єктів господарювання та громадян.

Нагадаємо, що Загальнодоступний інформаційно – довідковий сервіс запрацював у тестовому режимі з 1 січня 2014 року у рамках побудови Електронного уряду.

Інформація в ЗІР систематизована по тематиках: оподаткування, митна справа, єдиний внесок, електронний цифровий підпис. Ресурс надає можливість працівникам органів доходів і зборів здійснювати зворотній зв`язок з платниками податків та покращувати якість своєї роботи завдяки використанню єдиного джерела інформації.

В свою чергу, зовнішні користувачі ЗІР забезпечені інформаційно – довідковим ресурсом, який постійно оновлюється.

Скористатись Загальнодоступним інформаційно – довідковим ресурсом можна на офіційному порталі Міністерства доходів і зборів України за посиланням:  „Інформаційно – довідковий ресурс”, або за електронною адресою: http://zir. minrd. .

Про оподаткування пасивних доходів

Фахівці Лозівської ОДПІ повідомляють, що з   2 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 04 липня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів», яким визначені особливості оподаткування пасивних доходів фізичних осіб у вигляді процентів, дивідендів, доходів у вигляді виграшів, призів, зокрема:

- встановлено оподаткування процентів та дисконтних доходів за єдиною ставкою 15 відсотків;

- передбачено подання річної податкової декларації платниками податку при отриманні інвестиційного прибутку, з якого податковим агентом нараховується (утримується) податок за ставкамивідсотків;

- уточнено порядок перерахунку податку на доходи фізичних осіб при достроковому розірванні договору вкладу (депозиту);

-  запроваджено оподаткування дивідендів за ставкою 5 відсотків, за винятком дивідендів, нарахованих платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням, тобто за ставкоювідсотків.

 

Про оподаткування ПДВ деревинної продукції

Лозівська ОДПІ повідомляє,  що Законом України від 31 липня 2014 року № 000-VII  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України»  (далі – Закон № 000-VII) внесено зміни в абзаці першому пункту 23 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме - слова та цифри "та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4" виключено.

Тобто, з дня набрання чинності Закону № 000-VII – 3 серпня 2014 року, операції з постачання, у тому числі операції з імпорту деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4" оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою 20 відсотків.

Всі податкові накладні з 1 січня 2015 року підлягатимуть реєстрації в ЄРПН незалежно від суми ПДВ

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі та зареєстровану в ЄРПН.

Також з 1 січня наступного року обов’язковій реєстрації як платника ПДВ підлягатимуть особи, у яких загальна сума оподатковуваних операцій перевищує 1,0 млн. гривень (у 2014 році – 300 тис. грн.). Обмеження щодо добровільної реєстрації платником ПДВ відсутні. Достатньо лише подати заяву.

З 1 січня 2015 р. при постачанні товарів/послуг база оподаткування ПДВ не може бути нижче ціни придбання, а база оподаткування при постачанні необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалась станом на початок звітного податкового періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

У разі відсутності обліку необоротних активів база оподаткування обчислюється виходячи із звичайної ціни.

Зазначені норми не стосуються товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню, а також газу, що постачається для потреб населення.

Нагадаємо, що такі зміни внесені Законом України від 31.07.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» та набули чинності з 3 серпня 2014 року.

Зміни в оподаткуванні прибутку підприємств

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та до інших законодавчих актів України» від 31 липня 2014 року № 000-VII прийнято низку норм, що стосуються пільгового оподаткування прибутку підприємств. Зазначені зміни набули чинності 3 серпня 2014 р., а саме:

- збільшено ставку оподаткування з 10% до 18% прибутку від операцій з цінними паперами (п.153.8 ст.153 ПКУ), в зв’язку з виключенням п.151.4 ст.151 ПКУ;

- відмінено пільгове оподаткування прибутку, отриманого від надання  готельних послуг, та прибутку підприємств галузі електроенергетики, які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії (підпункти «а» і «в» пункту 17 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ);

- змінено умови для отримання податкових пільг підприємствами паливно-енергетичного комплексу, а також водо-, теплопостачання та водовідведення (п.154.8 та 154.9 ПКУ), в зв’язку з виключенням  абзацу дев’ятого п.152.11 ст.152 ПКУ. Тобто, відтепер такі підприємства повинні вести окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування, а також проводити розподіл витрат, які одночасно пов’язані як з діяльністю, дохід  (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю згідно п.152.11 ПКУ.

Зміни в Регламенті Акредитованого центру сертифікації ключів

Фахівці Лозівської ОДПІ інформують , що для впорядкування та спрощення процесу отримання усіма категоріями клієнтів послуг електронного цифрового підпису внесено зміни до Регламенту АЦСК ІДД Міндоходів, витяг з якого можна завантажити/переглянути на веб-сайті відомства у розділі «Регламент роботи».

Зокрема, у Регламенті АЦСК ІДД Міндоходів змінено перелік документів для ідентифікації адміністраторами реєстрації клієнтів – тепер замість обов’язкових копій сторінок паспорта з першої по четверту надаються копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) та сторінка з відміткою про реєстрацію з місця проживання.

Також змінами конкретизовано порядок реєстрації, введено окрему частину, що передбачає порядок реєстрації державних установ, підприємств, організацій. Внесені зміни до процедур та механізмів обслуговування посилених сертифікатів тощо.

Важливо відмітити, що нова редакція Регламенту АЦСК ІДД Міндоходів набуде чинності з 22 серпня 2014 року, після чого інформаційне наповнення ресурсу буде приведено у відповідність до чинного Регламенту АЦСК ІДД Міндоходів.

Де можна отримати форми заяв для блокування, скасування та поновлення посиленого сертифiката відкритого ключа?

Форми заяв на блокування, скасування та поновлення посиленого сертифiката відкритого ключа знаходяться на веб-сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі – АЦСК ІДД)www. acskidd. в розділі «Форми документів».

Блокування посиленого сертифіката можна здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписувачем) до АЦСК ІДД засобами телефонного зв’язку за номером (0При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

- ідентифікаційні дані власника сертифіката;

- реєстраційний номер сертифіката ключа;

- ключову фразу голосової автенфікації.

Письмова заява на блокування посиленого сертифіката подається до АЦСКК ІДД або до відокремленого пункту реєстрації користувачів за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (підписувала). У разі якщо власником сертифіката є юридична особа, підпис уповноваженого представника юридичної особи засвідчується печаткою.

Статус фізичної особи – підприємця підтверджує витяг з Єдиного державного реєстру

Фахівці Лозівської ОДПІ пояснюють, що документом, що підтверджує статус фізичної особи – підприємця відповідно до Закону України від 15.05.2003 року № 000- VI «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», як суб’єкта підприємницької діяльності, може  слугувати витяг з ЄДР, в якому зазначаютося основні види дільності.

Витяг – це документ, що сформований програмними засобами введення ЄДР за відповідними критеріями пошуку та містить відомості з ЄДР, які є актуальними на дату формування витягу або на дату  та час, визначену запитувачем у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі (п.3.1 Порядку, затвердженого наказом Мін’юсту України від 14.12.2012 ркоу № 000/5).

Відомості, що містяться в ЄДР є відкритими та загальнодоступними, за вийнятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно, відомостей, передбачених ст. 17 Закону України від 15.05.2003 року № 000- VI.

Цей документ, а точніше його копія, фізичні особи – підприємці або самозайняті особи надають особам, які нараховують (виплачують)  доходи від здійснення ними підприємницької діяльності, з метою не утримання податку на доходи (п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України).

Які відомості про ФОП платника ЄП вносяться  до Реєстру платників ЄП ?

Фахівці Лозівської ОДПІ пояснюють, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
2) податкова адреса суб’єкта господарювання;
3) місце провадження господарської діяльності;
4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;
5) ставка єдиного податку та група платника податку;
6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності першої та другої груп;
9) дата анулювання реєстрації.

Зміни для платників ПДВ

Лозівська ОДПІ повідомляє, що парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 000-VII.

Зокрема зміни, які стосуються для платників ПДВ :

 - податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (з 01.01.2015 р.);

 - введено електронне адміністрування ПДВ (з 01.01.2015 р.);

 - введена обов’язкова реєстрація усіх податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (з 01.01.2015 р.);

 - збільшено «поріг» обов’язкової реєстрації платником ПДВ з 300 тис. грн до 1 млн грн (з 01.01.2015 р.);

 - скасовано оподаткування за нульовою ставкою ПДВ послуг із перевезення пасажирів швидкісними потягами Інтерсіті+;

 - скасовано звільнення від оподаткування ПДВ операцій із постачання лісоматеріалів, паливної деревини, відходів лісопереробної промисловості;

 - продовжено до 31 грудня 2014 року включно режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з експорту зернових і технічних культур (встановлено п. 151 підрозд. 2 розд. ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ).

База нарахування ЄСВ

Сума місячного мінімального страхового внеску з ЄСВ становить 422,65 грн., максимальний розмір бази нарахування ЄСВ –грн., а місячна максимальна сума – 7184,98 грн.
Окремі положення Закону України від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», визначено платників єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, стягнення заборгованості за несвоєчасну або не в повному  обсязі сплату єдиного внеску.
Так, базою нарахування ЄСВ фізичній особі-підприємцю, що перебуває на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Одночасно сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений Законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Розмір внеску становить 34,7%, від мінімальної заробітної плати, що з початку 2014 року становить - 1218 грн. Отже, сума місячного мінімального страхового внеску з ЄСВ становить 422,65 грн., максимальний розмір бази нарахування ЄСВ –грн., а місячна максимальна сума ЄСВ становить – 7184,98 грн. (20706 грн. х 34,7 %).
Згідно з пп. 2 п. 4.5 розділу IV Інструкції, підприємець на загальній системі сплачує ЄСВ авансовими платежами протягом року - до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і 15 листопада (щокварталу 25% річної суми ЄСВ, обчисленої від суми, визначеної контролюючими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб). Згідно частини 8 ст. 9 Закону, остаточна сплата ЄСВ, нарахованого за календарний рік, здійснюється до 10 лютого наступного за звітним року.

Нові податкові зміни

Відповідно до концепції Кабінету Міністрів України частина податків скорочується і узагальнюється. Серед іншого, якісно видозмінюється акцизний податок. До нового акцизного збору будуть входити, зокрема,  класичний податок на розкіш, екологічний податок, цільова надбавку по тарифу за електроенергію.

Замість податку на нерухоме майно і плати за землю введеться єдиний податок на нерухоме майно, який передбачатиме як оподаткування земельних ділянок, так і нерухомості, на якій розташовані дані земельні ділянки.

В аграрному секторі буде переведено на загальну систему оподаткування підприємства, у яких обсяг виручки перевищує 20 млн. грн., а площа сільгоспугідь становить більше 3 тис. гектарів землі. Інші підприємства залишаться на діючій пільговій системі оподаткування.

  Запропонованi кроки є необхiдними для того, щоб почалося зростання в українськiй економiцi.

 Крім того, наслідком запровадження нової податкової системи стане зниження тиску на бізнес, зменшення впливу людського фактору та зменшення корупції.

Хто і як повинен платити податок на депозити

Фахівці Лозівської ОДПІ пояснюють, що з 1 серпня українці сплачують податок від доходів з депозитів і інших рахунків. Для клієнтів це фактично означає, що всі їхні доходи, отримані в банках, оподатковуватимуться за ставкою 15%. При цьому не має значення ні сума депозиту, ні отриманих за ним відсотків - така ставка діє абсолютно для всіх вкладів без винятку.

Всю процедуру розрахунку зазначеного податку, його стягнення і перерахування до держбюджету беруть на себе банки. Клієнтів банку цей процес взагалі ніяк не торкнеться. Банкіри будуть розраховувати і перераховувати до держбюджету ці податки щомісяця.

У разі, коли вкладник звертається в банк для дострокового зняття вкладу, буде відбуватися перегляд та перерахування сум податку.

Нагадаємо, податок на доходи з депозитів і рахунків був введений законом № 000а "Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів, щодо пасивних доходів", який парламент ухвалив 4 липня поточного року.

Про відпустку без податків

Фахівці Лозівської ОДПІ пояснюють, що фізичні особи – підприємці, платники єдиного податку І і ІІ груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця.

Аби скористатися цим правом, підприємець повинен заздалегідь подати до податкової інспекції заяву у довільній формі.

Одночасно, платники єдиного податку першої і другої груп є платниками єдиного соціального внеску. Чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки та хвороби. Отже, єдиний соціальний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків.

«Пульс»

Лозівська ОДПІ нагадує, що для підвищення довіри довіри громадян Міністерством доходів і зборів України запроваджено сервіс «Пульс».

"Пульс» - це гаряча лінія, на яку цілодобово можуть звертатися платники податків, зателефонувавши за номером  (044), у разі виникнення труднощів у спілкуванні з посадовими особами податкової, неякісного обслуговування, корупційних проявах.

Також сервіс надає можливість отримати відповіді з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на Міндоходів, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів.

Клієнти отримують повідомлення в режимі Сall-back (працівник сервісу повідомляє про результати розгляду) невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання не перевищує 15 днів, а результати розгляду анонімної інформації не повідомляються.

Сплата податку мобілізованими підприємцями .

Фахівці Лозівської ОДПІ інформують, що 8 червня набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації", яким запроваджено низку пільг для мобілізованих осіб. Зокрема, ідеться про звільнення від сплати ПДФО, єдиного податку та ЄСВ.

Так, мобілізовані підприємці і особи, що ведуть незалежну професійну діяльність, на весь період військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати і подання податкової звітності з ПДФО, єдиного податку і ЄСВ, за умови, що такі самозаняті особи не мають найманих працівників.

Підставою для такого звільнення є:

- заява самозайнятої особи;

- копія військового квитка або іншого документа із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації.

Вказані документи подаються в орган доходів і зборів за місцем реєстрації впродовж 10 днів після демобілізації.

Якщо ж мобілізована самозайнята особа має найнятих працівників і на строк своєї військової служби уповноважує іншу особу виплачувати працівникам заробітну плату та/або інші доходи, то обов'язок по нарахуванню та утриманню ПДФО з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

До того ж така уповноважена особа виконує зобов'язання по ЄСВ, визначені підпунктами 1 (окрім сплати ЄСВ), 2, 3, 4, 5, 6, 10, 12 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Нараховані і утримані ПДФО і ЄСВ сплачуються фізичною особою-підприємцем протягом 180 днів після демобілізації з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Звітність про суми податків та ЄСВ, нарахованих протягом військової служби ФОП уповноваженою особою подається демобілізованим підприємцем у порядку та строки, встановлені ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Вказані норми застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року N 303 "Про часткову мобілізацію".

На Харківщині оперативники Міндоходів увімкнули "червоне світло" нелегальним таксистам

Співробітники оперативного управління ГУ Міндоходів у Харківській області продовжують вести активну боротьбу з веденням незаконної господарської діяльності.

Так, днями оперативники виявили двох таксистів-нелегалів. Чоловіки таксували між станціями метро «Пролетарська» та «Імені академіка Барабашова». Однак, при цьому вони не мали правовстановлюючих і дозвільних документів на здійснення даної підприємницької діяльності.

Про це розповів начальник оперативного управління ГУ Міндоходів у Харківській області Сергій Мережко. Посадовець відзначив, що відносно кожного нелегального таксиста складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 164 КупАП.

Вартість авто, на яких здійснювалося незаконне перевезення пасажирів, як повідомив головний оперативник ГУ Міндоходів області,  складає 150 тис. грн. та 220 тис. грн. Наразі транспорт вилучено до рішення суду.

Окрім цього, протягом останніх  декілька днів працівники податкової міліції вилучили 270 літрів лікеро-горілчаної продукції та близько 1 100 пачок цигарок, які харків’яни продавали з лотків, кіосків та торгівельних павільйонів, не маючи при цьому державної реєстрації як суб’єкта господарської діяльності та ліцензії на право торгівлі підакцизними товарами.

Про право на податковий кредит

Фахівці Лозівської ОДПІ пояснюють, що товари, отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, так як відсутній факт їх придбання (оплати).

 Платник податку має право включити до складу податкового кредиту суму податку, яка нарахована (сплачена) ним у зв'язку з придбанням товарів (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу). Після закінчення терміну позовної давності щодо оплати товарів відносно суми податку на додану вартість, яка входила до складу вартості таких товарів, платник податку втрачає право на податковий кредит.

 У звітному періоді, в якому минув термін позовної давності щодо оплати таких товарів чи послуг, платник податку зобов'язаний зняти нараховану суму податку на додану вартість та відобразити цю суму  в рядку 16.1 розділу II податкової декларації з податку на додану вартість.

Обмеження фінансової допомоги

Фахівці Лозівської ОДПІ повідомляють, що підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою з фізичною особою в межах 150000 гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, розрахунків за договорами, надання чи повернення позики, в тому числі за виплачену та повернену поворотну фінансову допомогу.

Єдинщикам бартер недоступний

Якщо такі платники і надалі бажають перебувати на спрощеній системі оподаткування  здійснювати  бартерні операції  їм забороняється.

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України  бартерна (товарообмінна) операція  - це господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі, причому в рамках одного договору.

До уваги платників акцизного податку!

 3 серпня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» від 31.07.2014 року , яким внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема й щодо акцизного податку. Так, у період з 03.08.2014 р. по 01.01.2015 р. акцизним податком обкладається «Паливо моторне альтернативне» (код УКТ ЗЕД 3за ставкою 99 євро за 1000 кг палива. З 1 вересня 2014 року підвищаться ставки акцизу на тютюнову продукцію. Зокрема, мінімальне акцизне зобов’язання на: — сигарети з фільтром — 304,11 грн (зараз 289,63 грн) за 1000 шт.; — сигарети без фільтра — 133,35 грн (замість 127,00 грн) за 1000 шт. З 1 листопада 2014 року акцизним податком обкладатиметься продукція товарних позицій 2, 2УКТ ЗЕД, якщо вміст спирту в ній 8,5% об’ємних одиниць і більше.

Чи можна надіслати поштою форми , , ?
За загальним правилом взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб — підприємців як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей із реєстраційної картки, наданих державним реєстратором. Подання заяви за ф. та копій документів, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру*, здійснюється одночасно із пред’явленням оригіналів відповідних документів. Заява за ф. подається фізичною особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, особисто, через уповноважену особу, або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення. Повідомлення за ф. платник може надіслати поштою.

Хто подає звіт з ЄСВ у разі смерті страхувальника-підприємця або самозайнятої особи?

Коли у разі припинення страхувальника є правонаступник, то звіт з ЄСВ до органу доходів і зборів подається ним, якщо правонаступництво підтверджене установчими документами (п. п. 2.12 розд. II Порядку № 000*). Також згідно з п. п. 97.4.4 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу фізичної особи (у т. ч. фізичної особи — підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність), яка померла або визнана судом безвісно відсутньою чи оголошена померлою або визнана недієздатною, є особа, яка вступає у права спадщини чи уповноважена здійснювати розпорядження майном такої особи. Ураховуючи зазначене вище, податківці зауважили, що відповідальною особою за подання звіту з ЄСВ у разі смерті страхувальника — підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є особа, яка вступає у права спадщини чи уповноважена здійснювати розпорядження майном померлої особи.

Якщо юридична особа переходить на спрощенку чи потрібно повідомляти податківців про це за місцезнаходженням філій?

Лозівська ОДПІ пояснює, що представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи не можуть бути платниками єдиного податку, якщо сама юридична особа не є платником цього податку (п. п. 291.5.6 ПКУ). Також контролери зауважили, що при поданні юридичною особою заяви про застосування спрощеної системи оподаткування така юридична особа подає, зокрема, розрахунок доходу за попередній календарний рік. У цьому розрахунку зазначається дохід юридичної особи, включаючи дохід її представництв, філій, відділень, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п. п. 2 п. 292.1 ПКУ). Тобто у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування юридична особа, до складу якої входять відокремлені підрозділи та філії, повинна зазначити також інформацію про такі відокремлені підрозділи та філії. При цьому податківці зазначають, що нормами ПКУ не встановлено обов’язок юридичної особи щодо повідомлення контролюючих органів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та філій про обрання спрощеної системи оподаткування.

Які цивільно-правові договори підлягають оподаткуванню військовим збором?

 Заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму (п. п. 14.1.48 Податкового кодексу України; далі — ПКУ). Вступаючи у трудові відносини з підприємствами, працівники укладають трудові договори. Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ним органом або фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації чи уповноважений ним орган або фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Виконання робіт, надання послуг фізичною особою може здійснюватися як на підставі трудового договору, так і на інших юридичних підставах, зокрема на підставі цивільно-правового договору. Відповідно до п. п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку із трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Тобто під об’єктом оподаткування військовим збором розуміється дохід, який нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку із трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Таким чином, оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, зокрема договором підряду/договором про надання послуг, виконання робіт/надання послуг яких підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання-передання), на підставі яких здійснюється їх оплата.

Якщо є переплата з ЄСВ, як заповнити графу 4 довідки-розрахунку?

Фахівці Лозівської ОДПІ пояснюють, що платники-роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Таким чином, при заповненні страхувальником довідки-розрахунку до Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати у графі 4 «Переплата єдиного внеску» зазначається сума переплати ЄСВ без урахування авансових платежів до органів доходів і зборів, тобто платежів, здійснених до дня отримання коштів в установах банків у поточному звітному періоді за цей звітний період.

Про строки сплати податкових зобов’язань для юридичних осіб

Фахівці Лозівської ОДПІ роз’яснюють, що відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків повинен самостійно сплатити суму  податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, впродовж 10 календарних днів, що настають а останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

Для платників податків у п. 49.18 ПКУ встановлені різні строки подання податкової звітності (декларацій) залежно від базового звітного (податкового) періоду. А саме:

Для календарного місяця – впродовж 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 ПКУ, для декларацій з ПДВ аналогічна норма встановлена у п. 203.1 ПКУ).

Для календарного кварталу – впродовж 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ).

Для календарного року – впродовж  60  календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПКУ).

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний банківський день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

Якщо юридична особа зареєстрована за адресою засновника, чи є у нього пільга з податку на нерухомість ?

Фахівці Лозівської ОДПІ роз’яснюють , що відповідно до п. п. 265.4.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються на об’єкти оподаткування, які використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності). Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ПКУ). Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (п. 45.2 ПКУ). Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. місцезнаходження юридичної особи — адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце провадження діяльності чи розташування офісу, з якого здійснюється щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та управління й облік. Отже, фізична особа — засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована ця юридична особа.