Харківський Фонд місцевої демократії
Громадське сприяння набуття Україною
безвізового режиму з ЄС.
(Моніторинг візової політики країн Європейського Союзу
на прикладі роботи Генерального консульства Республіки Польща у м. Харкові)
липень-жовтень 2009
За підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду «Відродження»
ХАРКІВ
2009
ЗМІСТ
ЕТАПИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВІЗИ. ТИПИ ТА ТЕРМІНИ ДІЇ
ПРОЦЕДУРА ОТРИМАННЯ ВІЗ
ОПЛАТА ВІЗИ
СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ РЕСПОНДЕНТІВ
ВІДГУКИ ТА ВРАЖЕННЯ РЕСПОНДЕНТІВ
ВИСНОВКИ
ЕТАПИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження роботи Генерального консульства Республіки Польща в місті Харків було розпочато 14 червня 2009 року.
У ході дослідження було використано 3 типи анкет, серед яких було експрес-опитування, спостереження та поглиблене інтерв’ю. Звіт поєднує результати всіх трьох досліджень.
За результатом спостереження було виявлено наступне.
Візовий відділ польського консульства в м. Харків працює з 8.15 до 12.15 ранку, але вже о сьомій подавачі документів на отримання візи починають приходити до консульства та створюють досить велику чергу – від 30 до 50 осіб кожного дня.
Тому всі, хто приходить до консульства о 8 та 9 ранку, мають простояти якийсь час у черзі. Черга проходить доволі швидко, оскільки візовий відділ приймає у середньому від 15 до 23 осіб за годину, тому о 9 ранку вже залишається приблизно 17-20 осіб, і через годину вже біля консульства нікого не залишається. Таким чином, подавачі віз самостійно, без будь-яких приводів або умов з боку консульства, створюють для себе незручності у вигляді черги та стояння перед консульством до його відкриття.
З 27 осіб, який було опитано на виході з візового відділу, 19 респондентів вказали, що документи в них було прийнято одразу, одну людину попросили донести документи та шестеро опитаних не змогли подати документи на отримання польської візи – у чотирьох з них було неправильно оформлені документи, у двох – недостатній комплект документів.
Паралельно зі спостереженням за процесом подання документів проводилося експрес-опитування громадян, які вже пройшли процедуру отримання візи з тим чи іншим результатом. Цей етап дослідження проводився з 14 по 23 червня 2009 р. Опитування проводилось на виході з Консульства Польщі у м. Харків. У ході цього етапу було опитано 105 осіб, серед яких було 52 чоловіки та 53 жінки у віці від 15 до 59 років.
ВІЗИ. ТИПИ* ТА ТЕРМІНИ ДІЇ
За результатами опитування, в консульстві Польщі дають візи практично кожному, хто подає документи – 95,2% опитаних. Тільки 4,8% респондентів було відмовлено у візі, але усі з них отримали пояснення щодо причин відмови.
Рисунок 1
Кількість респондентів, які отримали візи до Польщі
і тих, кому було відмовлено в отриманні візи
Масив: всі опитані (n=105 осіб)
Візи, що було видано працівниками Польського консульства в період, коли проводилось дослідження, в основному мають символ С (55,6%) або D (42,4%), тільки 2% респондентів відповіли, що отримали візу з символом В. Майже всі респонденти отримали саме той тип візи, на який вони подавали документи – 58,1% подавали на С; 40% - на D; 1,9% - на B.
Рисунок 2
Типи віз, про які клопотали респонденти, та які отримали, %
Масив: всі опитані (n=105 осіб)
Мінімальний термін дії візи, на який подавались документи – 2 дні, максимальний 1 рік. Середній термін дії візи, що було видано за період дослідження становив 98 днів.
Від півроку до року отримали візи тільки 2,9% опитаних респондентів (всі візи типу «D»); від трьох місяців до півроку – третина опитаних – 33,3%, з них 11,4% візи з символом «С», та 88,6% — з символом «D». Ще чверть респондентів (25,7%) отримали візу від місяця до трьох – в основному з типом візи «С» (70,4%), решта – «D»; та 38,1% отримали візу на строк менше місяця (94,1% - «С», 5,9% - «В»).
Рисунок 3
Термін дії віз, %
Масив: всі опитані (n=105 осіб)
За результатами опитування, більше половини віз, що видаються у Польському консульстві міста Харкова, дозволяють в’їзд до Польщі декілька разів – саме мультивізу отримали 54,1% респондентів. Дозвіл на одноразовий в’їзд отримали 45,9% опитаних – в основному це ті респонденти, які клопотали про отримання візи строком до 1 місяця, переважна більшість (72,1%) одноразових віз мають символ «С». Мультивізу отримали переважно ті, хто просив про візу більш довгострокову – середній термін дії якої становить близько 3 місяців (42,6% з них мають символ «С», 57,4% - «D»).
Рисунок 4
Типи виданих віз за кількістю в’їздів
Масив: всі опитані (n=105 осіб)
Дані опитування дозволяють зробити висновок про те, що респонденти переважно отримують саме той тип візи, на отримання якої вони подавали документи. Єдиною проблемою, яку було названо опитаними – це невідповідність строку дії візи про який клопотали, та який отримали – зазвичай, за словами респондентів, консульство видає візи на термін менший, ніж потрібно. Особливо це стосується середньо - і довгострокових віз (від трьох місяців).
Рисунок 4
Термін дії віз, про який респонденти клопотали та який отримали, %
Масив: всі опитані (n=105 осіб)
ПРОЦЕДУРА ОТРИМАННЯ ВІЗ
У ході дослідження, ми задавали респондентам запитання про те, чи довелось їм під час проходження візової процедури стояти в чергах і як довго. Майже дві третини опитаних (62,5%) відповіли, що в ході здачі документів та отримання віз їм взагалі не довелось стояти в чергах, 28,8% вказали, що вони стояли в чергах, але не більше, ніж півгодини, і тільки 8,7% сказали, що їм довелось стояти в черзі більше, ніж півгодини. Максимальний час стояння в чергах, за словами респондентів, становив одну годину. Як вже було вказано на початку звіту, в основному це люди, які приходили заздалегідь (до відкриття консульства для того, щоб подати документи на візу.
Рисунок 5
Розподіл відповідей респондентів на запитання про те, чи стояли вони в чергах, та якщо так, то скільки часу, під час проходження візової процедури, %
Масив: всі опитані (n=105 осіб)
Більше половини опитаних респондентів отримали візу менше, ніж за тиждень (63,8%). Мінімальний строк оформлення – впродовж одного дня (отримання візи в день подання документів) – 3,8% опитаних. Максимальний строк – 3 тижні (2,8% респондентів); середній – 6 днів.
Оскільки в Польському консульстві існує можливість попереднього запису, ми задавали респондентам запитання, скільки часу (в днях) пройшло з першого контакту з консульством. Результати опитування свідчать про те, що мінімальна кількість днів становить 2, максимальна – 35, а в середньому з першого контакту до отримання візи проходить 11 днів.
Серед документів, які необхідні для отримання візи 100% респондентів назвали анкету та фотографії. Окрім цього, переважна більшість опитаних надавали запрошення (91,3%), прописку (77,9%), підтвердження наявності коштів (29,8%), а також страховку (88,5%*).
При поданні документів на візу враховується також мета поїздки. Респонденти, що їдуть до Польщі з робочою візою, окрім основних документів, мають надати до консульства підтвердження влаштування на роботу в країні спрямування. Респонденти, що мандрують з дітьми, разом з загальним списком документів, мали надати папери, що дозволяють вивозити дитину за кордон (наприклад, дозвіл батька/матері дитини), а також дорожні документи на дитину.
Рисунок 6
Документи, які респонденти подавали на отримання візи
до Польського Консульства, %
Масив: всі опитані (n=105 осіб)
ОПЛАТА ВІЗИ
Загальний збір за розгляд документів в Польському Консульстві становить 35 євро, за результатами опитування 81,9% сплатили саме так суму. Декілька опитаних (4,7%) сплачували подвійний збір за негайний розгляд документів та оформлення візи. Двоє опитаних (1,9%) скористались послугами посередників, один сказав, що сплатив за їх послуги 30 грн., інший – 1400 грн.
Існують певні категорії громадян, які звільняються від сплати консульського збору*:
a) близьки родичі: подружжя, діти (також всиновлені), батьки (опікуни), дідусі i унуки громадян України, які легально проживають на території Євросоюзу;
b) члени офіційних делегацій, які на офіційне запрошення, скероване в Україну, беруть участь у зустрічах, консультаціях, переговорах або програмах обміну, а також у заходах, організованих на території однієї з держав євросоюзу міжурядовими організаціями;
c) члени урядів і парламентів, конституційних трибуналів i верховних судів, у випадку, коли вони не є звільнені з візового обов'язку згідно дійсної угоди;
d) учні, студенти та вчителі, які їх супроводжують, з метою навчання або практики;
e) інваліди, i - якщо це необхідно - їх опікуни;
f) особи, які представили докази, що підтверджують необхідність виїзду з гуманітарних причин, а також з метою термінового медичного лікування разом з особами, що супроводжують; з метою участі у похороні близького родича або з метою відвідин важко хворого близького родича;
g) учасники міжнародних спортивних змагань та особи, що їх супроводжують;
h) особи, які беруть участь у заходах: наукових, культурних та артистичних, а також в університетських та інших програмах обміну;
i) учасники професійних програмів обміну, організованих спорідненими містами;
j) журналісти;
k) пенсіонери по віку та інвалідності;
l) водії - перевізники товару у міжнародному русі, а також водії транспортних пасажирських перевезень, які прямують на територію євросоюзу засобами, зареєстрованими в Україні;
m) члени команд поїздів, вагонів-рефрежераторів i локомотивів у міжнародних потягах, що прямують на територію держав євросоюзу;
n) діти до 18 років, а також діти до 21 року, що залишаються на утриманні батьків
Чверть опитаних вказали, що вони належать до певних категорій громадян, які можуть не сплачувати консульський збір (23 особи), але не всі з них могли скористатися цими пільгами.
Наприклад, з 13 осіб, які є близькими родичами осіб, що проживають на території держав-членів ЄС, тільки 6 не сплачували збір, а 7 чоловік стверджують, що сплачували консульський збір у розмірі 35 євро (але це може пояснюватись тим, що вони не входять до переліку близьких родичів, вказаних консульством). Також водії та залізничники, які здійснюють міжнародні перевезення до Республіки Польща з професійною метою, стверджували, що вони сплачували консульський збір.
Щодо інших категорій громадян, які їдуть з професійною метою, всі з них змогли скористатися пільговими умовами в’їзду (3 особи, які беруть участь у науковій, культурній та мистецькій діяльності, а також 1 пенсіонер та 1 спортсмен).
Рисунок 7
Кількість осіб, що належать до пільгових категорій громадян
Масив: пільговий контингент (n=23 особи)
СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ РЕСПОНДЕНТІВ
У ході дослідження було опитано порівну чоловіків та жінок: 49,5% та 50,5% відповідно. Середній вік респондентів становив 35 років.
Рисунок
Стать респондентів
Масив: всі опитані (n=105 осіб)
Переважна більшість респондентів (69,5%) мають вищу освіту, 21% — середню спеціальну, 8,5% середню та 1 респондент є школяром (1%).
Рисунок
Рівень освіти респондентів, %
Масив: всі опитані (n=105 осіб)
Серед 105 респондентів, що були опитані у ході дослідження, 53,8% працюють, 46,2% — не працюють.
Рисунок
Співвідношення працюючих та непрацюючих респондентів
Масив: всі опитані (n=105 осіб)
З тих 56 осіб, що мають постійне місце роботи, 18 працюють в приватних підприємствах, 14 респондентів — в акціонерних товариствах, десятеро є приватними підприємцями, 8 осіб працюють в державних установах; 3 респонденти — в громадських організаціях, 1 респондент працює в іноземній компанії та один — у колгоспі.
Таблиця
Місце роботи респондентів
Кількість осіб | |
Приватне підприємство | 18 |
Акціонерне товариство | 14 |
Приватний підприємець | 10 |
В державній установі/підприємстві | 8 |
Громадська організація | 3 |
Іноземна компанія | 1 |
Колективне сільгосппідприємство | 1 |
Дві п’ятих респондентів, що працюють (23 особи) є кваліфікованими спеціалістами з вищою освітою, 12 займають посаду керівника підрозділу, 8 опитаних є керівниками або заступниками керівника організації, 7 — кваліфікованими робітниками, 3 — різнороби та 2 — кваліфіковані спеціалісти із середньою спеціальною освітою.
Таблиця
Посади, які займають респонденти
Кількість осіб | |
Кваліфікований фахівець з вищою освітою | 23 |
Керівник підрозділу організації | 12 |
Керівник/заступник керівника організації | 8 |
Кваліфікований працівник | 7 |
Різнороб/підсобний працівник | 3 |
Кваліфікований фахівець з середньою спеціальною освітою | 2 |
Серед тих респондентів, які не працюють, кожен п’ятий навчається (учні та студенти), двоє — пенсіонери, 1 жінка у відпустці по догляду за дитиною та 1 особа є безробітною (зареєстрований у центрі зайнятості), решта – 37 чоловік — тимчасово не працюють.
Таблиця
Ті, хто не мають постійного місця роботи
Кількість осіб | |
Тимчасово не працює | 37 |
Студент/учень | 10 |
Пенсіонер | 2 |
Доглядає за дитиною | 1 |
Безробітний | 1 |
П’ята частина опитаних (22,9%) є харків’янами. Решта респондентів в основному — жителі Східної України (Кривий Ріг, Донецьк, Луганськ, Северо-Донецьк, Полтава та ін. та відповідних областей). Середня відстань, на якій проживають респонденти, що приїхали до Польського консульства з метою отримання візи в Польщу, становить 245 км, максимальна — 600 км.
Серед тих, хто подавав документи на отримання візи до Польського консульства, переважна більшість — жителі обласних центрів (76,2%). Десята частина опитаних проживають у містах, що мають населення більше 50 тис. мешканців (9,5%); 8,6% — у містах менше 50 тис. мешканців; кількість сільських мешканців становила всього 2,9%.
Рисунок
Типи населених пунктів, в яких проживають респонденти, %
Масив: всі опитані (n=105 осіб)
ВІДГУКИ ТА ВРАЖЕННЯ РЕСПОНДЕНТІВ
У ході дослідження ми також звернулись до респондентів з проханням оцінити процедуру отримання віз у Польському консульстві (ставлення співробітників, зрозумілість вимог тощо). Для цього було використано метод поглибленого інтерв’ю.
Серед негативних відгуків, що було відмічено одним з респондентів, те, що перелік документів, що потрібно надавати до Польського консульства не співпадає з переліком в інших посольствах або консульствах. Декілька респондентів нарікали на те, що візовий відділ з якихось причин не дає візу на той термін, про який вони просили (дає дозвіл на менший термін). Окрім цього, деякі респонденти були незадоволені тим, що у перелік документів, які потрібно було надати до Консульства, входили дорожні чеки або інше підтвердження платоспроможності респондентів, одна особа був незадоволений розкладом роботи консульства для немісцевих респондентів: «Видача віз після обіду – це незручно для немісцевих, 1 година – замало»*.
Але здебільшого респонденти сконцентрували свою увагу на позитивних моментах — майже всі відмітили чемність, легкість та зрозумілість процедури, швидкість оформлення документів: «Все в порядку», «Відповідали на всі запитання», «Дуже швидко, толерантно, вимоги зрозумілі», «Все пройшло відмінно», «Нема бюрократії, сподобалась увага, не виникло ніяких проблем».
Респонденти висловили позитивні враження від такого нововведення у роботі Польського консульства як попередній запис. Опитані вказують, що цей механізм робить процедуру подання документів значно зручнішим (в тому числі, у порівнянні з іншими посольствами/консульствам країн ЄС): «Краще, ніж раніше, запис по телефону», «Більш спрощена», «Краще – більш оперативно», «Запис по телефону — це плюс», «Там інше [в інших посольствах] – більше часу, тут простіше, без бюрократії», «Стало простіше отримувати візу, процедура відрізняється, оскільки в польському консульстві строк оформлення — 1 день», «Відрізняється — раніше треба було тричі приїхати, були великі черги, непорозуміння, тепер 2 рази, все простіше».
Стосовно відмінності процедури отримання візи в польському консульстві від процедур оформлення документів у вітчизняних установах (ЖЕКах, судах, органах внутрішніх справ, місцевого самоврядування тощо), можна побачити, що всі респонденти були емоціональні та однозначні в тому, що різниця є суттєвою: «Небо і земля. В наших установах можна отримувати довідку 2 тижні», «Значно відрізняється», «Відрізняється високою якістю, швидко і зрозуміло, а головне – прозоре», «Рівень вище», «Корректно, вежливо», «Кардинально — більш цивілізовано», «Нема бюрократії», «Більше контролю, порядок».
Декілька респондентів відмітили, що їм вдалось скористатись Угодою про спрощення оформлення віз: «Не посилалася на Угоду, все було витримано за вимогами Угоди з боку працівників консульства», «Так, не сплачували збір», «Ні, не звертались до Угоди, вона тут й так діє».
Також у ході дослідження ми ставили питання про те, що, на думку респондентів, має зробити Україна для того, щоб її громадяни могли відвідувати країни ЄС без віз. Відповіді респондентів здебільшого звелися до того, що Україна має підвищувати рівень життя та культури своїх громадян, «навести порядок у себе», врегулювати внутрішнє законодавство: «Жити по-європейському, підвищувати свій рівень культури», «Нема необхідності пускати всіх без обмежень, особливо наших», Привести законодавство до міжнародних стандартів, чітко виконувати свої зобов’язання. Крім того стати більш демократичною країною, провести необхідні реформи, зменшити корупцію», «Державна влада має опікуватись підвищенням матеріального рівню громадян, покращувати рівень життя», «Народ. Не їхати на роботу нелегально», «Навести порядок в країні, тоді народ поважатимуть», «Законодавство привести у відповідність до ЄС, не брати хабарі на кордоні», «Навести порядок у країні. Викликати довіру до себе та повагу в країнах ЄС», «Навести порядок у себе в країні».
ВИСНОВКИ
1. Громадяни України, що оформлювали візу у Генеральному консульстві Республіки Польща у м. Харкові загалом мають приємні враження від спілкування з працівниками консульства, відмічають їх чемність та доброзичливість до заявників.
2. Щодо процедури отримання візи то можна сказати, що з боку польського консульства всі зобов’язання виконуються — режим роботи, терміни розглядання віз, також консульство надає можливість дострокового оформлення документів.
3. Однією з проблем проходження процедури оформлення візи є черги, але вони виникають з вини не працівників візового відділу польського консульства, а з вини самих подавачів документів.
4. Респонденти схвально оцінюють введення попереднього запису по телефону, оскільки це значно спрощує процедуру отримання віз.
5. Однією з основних претензій, що було висловлено респондентами, — те, що польське консульство видає візи на строк, менший, ніж той, про який клопотали.
6. Респонденти виявилися поінформованими про запровадження у дію з 01.01.2008 р. „Угоди між ЄС та Україною про спрощення оформлення віз”. Однак, деякі з них не змогли скористатися її умовами.
7. Респонденти не мають претензій до польського консульства з приводу прискіпливого розгляду документів, що вони подають, оскільки вважать, що громадяни України самі створюють необхідність збереження кордонів та візового режиму.
* Транзитна віза (В) дає право транзиту через територію зони Шенгену, що не перевищує 5 днів.
Короткострокова віза (С) дозволяє перебування на території шенгенської зони не більше 90 днів впродовж 6 днів від дати першого в’їзду.
Довгострокова національна віза (D) є дозволом на перебування тільки на території Польщі.
* Оскільки в опитувальнику страховка не була однією з запропонованих альтернатив, респонденти відзначали її в категорії «інше», тому загальна кількість відповідей «Страховка» менша, ніж 100%, яка має бути, оскільки підтвердження страхування життя є одним з обов’язкових документів, які подаються на отримання візил
* Інформацію взято з офіційного сайту Консульського відділу Посольства Республіки Польща у Києві (http://www.kijowkg.polemb.net)
* Частину відповідей було перекладено з російської на українську.
