Стаття 1. Податковий Кодекс України (стр. 51 )

283.1.5. релігійні та благодійні організації, зареєстровані відповідно до законодавства України, що не провадять підприємницьку діяльність;

283.1.6. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

283.1.7. громадські організації інвалідів України, підприємства та організації громадських організацій інвалідів, майно яких є їх повною власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявністю дозволу на право користування такою пільгою, який надається Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

283.1.8. заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

283.1.9. підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України; 

283.1.10. на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку;

283.1.11. новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах – протягом п'яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.

284.1. Не сплачується податок за:

284.1.1. сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

284.1.2. землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

284.1.3. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

284.1.4. земельні ділянки, зайняті автомобільними дорогами загального користування у межах смуги відведення;

284.1.5. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

284.1.6. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.

285.1. ї Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. 

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо вказаної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

285.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому втрачено це право.

285.3. Якщо платники податку, що користуються пільгами щодо податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок на земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування (оренду), сплачується на загальних підставах, з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам.

286.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

286.2. Податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний місяць.

286.3. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

287.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

287.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності, як платника плати за землю), разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

287.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним.

287.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним.

287.5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року податкове повідомлення – рішення про внесення податку.

287.6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю, з урахуванням прибудинкової території.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

288.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

288.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня. 

288.3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

288.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

288.5. Податок фізичними особами сплачується рівними частками до 15 серпня і до 15 листопада.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватись через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Фізичні особи, які своєчасно не були залучені до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за три попередні роки.

288.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

288.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті Стаття 277, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

288.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку або приміщення, переведеного у нежиле у зв’язку із набуттям його у власність в установленому законом порядку, повинен сплачувати до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами), з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території, з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

288.9. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

289.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

289.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

289.3. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

289.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

289.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

289.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

289.5.2. не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об’єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі) – 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду – 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

289.6. може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

289.7. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

289.8. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів здійснюється відповідно до вимог статей Стаття 286-Стаття 288 цього розділу.

290.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

290.2. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = Кіп х ( [І - 10]:100),

де І – індекс споживчих цін, встановлений законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

Кіп – добуток коефіцієнтів індексації за попередні роки.

290.3. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

291.1. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, щороку станом на 1 січня уточнюються на коефіцієнт індексації.

291.2. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки податку, встановлені пунктом 276.1статті Стаття 276 цього розділу, які індексуються станом на 1 січня відповідного року на коефіцієнт індексації за формулою, визначеною у пункті 290.2 статті Стаття 290 цього розділу.

291.3. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за поданою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі статистики інформацією про середньорічний індекс інфляції визначає величину коефіцієнтів індексації базових ставок податку, встановлених пунктом 276.1 статті Стаття 276 цього розділу, і не пізніше 15 січня відповідного року інформує центральний орган державної податкової служби і власників земельних ділянок та землекористувачів про коефіцієнти індексації.

РОЗДІЛ ХІV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ

ГЛАВА 1. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

292.1. Платниками податку з урахуванням пункту 292.2 цієї статті є фізичні особи – підприємці, які протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цій главі – фізичні особи):

кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 2 особи (включаючи членів сімей таких фізичних осіб);

обсяг доходу не перевищує гривень.

292.2. Спрощена система оподаткування не поширюється на:

292.2.1. фізичних осіб – підприємців, які здійснюють:

а) діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статтіСтаття 14 розділу І;

б) виробництво та роздрібний продаж підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

в) виробництво та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

г) видобуток, виробництво та інші види діяльності з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, в тому числі органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";

ґ) видобуток та реалізацію корисних копалин;

д) фінансову діяльність;

е) операції з нерухомим майном;

є) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

ж) діяльність з надання послуг у сфері телерадіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення";

з) діяльність у сфері наземного, водного, авіаційного транспорту, надання додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (крім діяльності таксі, діяльності нерегулярного пасажирського транспорту та діяльності автомобільного вантажного транспорту);

и) зовнішньоекономічну діяльність, крім експорту програмного забезпечення і послуг з віддаленої підтримки програм та обладнання, розробки постачання та оновлення програмного забезпечення, наданням послуг у сфері інформатизації;

і) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;

ї) діяльність з проведення розслідувань та забезпечення безпеки;

й) діяльність у сфері права;

к) діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;

л) діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії;

м) діяльність з консультування з питань комерційної діяльності та управління;

н) діяльність з управління підприємствами, допоміжну діяльність у сфері державного управління;

о) рекламну діяльність;

п) технічні випробування та дослідження;

р) підбір та забезпечення персоналом;

с) діяльність з перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

т) роздрібну торгівлю виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, обробленим та необробленим дорогоцінним камінням;

у) роздрібну торгівлю уживаними товарами, товарами "секонд-хенд";

ф) роздрібну торгівлю через мережу Інтернет;

х) роздрібну торгівлю через торгові автомати;

292.2.2. фізичних осіб – підприємців, які на день подання заяви про реєстрацію платником податку мають податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

292.3. Платники податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у готівковій та/або безготівковій формі.

292.4. Платники податку при здійсненні розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до закону.

292.5. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

292.6. Граничний обсяг доходу, визначений у пункті 292.1 цієї статті, підлягає щорічній індексації на індекс споживчих цін, встановлений законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

292.7. Фізичні особи, які здійснюють діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, діяльність автомобільного вантажного транспорту мають право застосовувати спрощену систему оподаткування до 1 січня 2012 року.

У зв’язку з цим положення пункту 293.3 статті Стаття 293 цієї глави втрачає чинність з 1 січня 2012 року.

293.1. Об’єктом оподаткування є дохід платника податку.

При визначенні граничної суми доходу, зазначеної в пункті 292.1 статті Стаття 292 цієї глави, сума доходу зменшується на такі суми, що надійшли у звітному періоді:

а) суму кредитів, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з моменту її отримання;

б) суму коштів цільового призначення, що надійшли від державних фондів соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів (в межах державних програм);

в) суму коштів (зокрема аванс, передоплата), які повертаються покупцю – платнику податку внаслідок повернення ним товару або розірвання договору, а також суму коштів, які повертаються платником податку покупцю внаслідок повернення таким покупцем товару (в розмірі, який не перевищує суми, сплаченої за товар);

г) суму коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), які реалізовані в період перебування платником податку на загальній системі оподаткування та вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи;

ґ) суму коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються платнику податку з бюджетів або державних цільових фондів.

293.2. До суми доходу за звітний період включається сума кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності та вартість безоплатно одержаних протягом звітного періоду матеріальних і нематеріальних цінностей (активів). При цьому вартість таких активів визначається за цінами, не нижчими за звичайні у порядку, встановленому розділом ІІІ цього Кодексу.

293.3. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума винагороди повіреного (агента).

293.4. Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (в касу) платника податку, дата списання кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності та дата фактичного отримання платником податку безоплатно одержаних матеріальних і нематеріальних цінностей (активів).

294.1. Базою обкладення податком є виражений у гривнях дохід платника податку, визначений згідно з пунктами 293.1 –293.3 статті Стаття 293 цієї глави.

294.2. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання таких доходів.

294.3. Дохід у вигляді безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг визначається за звичайними цінами у порядку, встановленому розділом ІІІ цього Кодексу.

295.1. Ставки податку встановлюються щороку сільськими, селищними та міськими радами (далі у цій статті – органи місцевого самоврядування) залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць у межах:

а) на території населених пунктів з чисельністю населення понад 150 тис. осіб – від 200 до 600 гривень;

б) на території інших населених пунктів – від 20 до 200 гривень.

295.2. Для фізичних осіб, які провадять діяльність у сфері інформатизації ставка податку встановлюється у розмірі 1000 гривень з розрахунку на календарний місяць.