Інформаційні банківські системи

Лекція

ІНФОРМАЦІЙНІ БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ

1. Банківська справа і інформаційні технології.

2. Інформаційні системи підтримки банківського менеджменту.

3. Структура систем комплексної автоматизації банків.

4. Перспективи інформаційного забезпечення менеджменту.

1. Банківська справа і інформаційні технології.

В сучасному банківському бізнесі неможливо обійтися без інформаційних технологій. Ті можли­вості, які забезпечує електронна обробка даних, дозволили бан­кам істотно розширити діапазон своїх послуг і довести їх якість і ефективність до такого рівня, який не міг бути досягнутий при роботі «уручну».

Без автоматизації офісів і інформаційних техно­логій сучасна банківська справа просто не могла б існувати у сьогоднішньому своєму вигляді. Інформаційні технології (IT), стали основою сучасних банків­ських структур.

Використання комп'ютерних систем сьогодні охоплює всі ас­пекти банківського бізнесу, а також створення, маркетинг і без­посередньо надання фінансових послуг клієнтам. В результаті банки займають найбільш передові позиції у використанні новітніх досягнень техніки і технологій в своїй галузі.

Банки використовують IT з метою економії коштів і збіль­шення прибутку, а також внаслідок зростання конкуренції з бо­ку іпотечних, інвестиційних та інших фінансових установ.

Банки вже довели, що банківські операції можна прово­дити без безпосередніх відвідин клієнтами контори — таку мож­ливість неможливо забезпечити без використання сучасних технологій.

Розглянемо деякі приклади того, як комп'ютерні системи змінили роботу банків з своїми клієнтами.

КЛІРИНГ (взаємозалік платежів по чеках)

Вже багато ро­ків платіжне доручення або чек є тим основним засобом, за до­помогою якого гроші перекладаються з одного рахунка на іншій. Для клієнта розрахунок чеком є відносно простою операцією: він просто письмово доручає банку заплатити, знявши з його ра­хунка певну вказану в чеку суму. Для банку ж взаємозалік платежів по чеках є операцією, у виконанні якої на певному етапі може бути зайнято до 60% персоналу банку.

Розробки у сфері інформаційних технологій дали банкам дві можливості зниження обсягів рутинної роботи і зусиль, що вит­рачаються на її виконання, при проведенні платежів по чеках:

а) автоматизація процесу обробки самих чеків з метою зро­бити цей процес менш трудомістким;

б) впровадження альтернативних засобів переказу грошей з метою зниження кількості чеків, що проходять через банківські системи, наприклад, платіж платіжною карткою або застосуван­ня системи клієнт-банк.

ЗБУТ І МАРКЕТИНГ

Коли в 60-і роки в банках почали впроваджувати комп'ю­терні системи, автоматизована обробка даних була точним віддзеркаленням того, що проводилося вручну. Комп'ютери­зацію вважали засобом автоматизації обробки вели­ких обсягів проводок і виконання інших рутинних дій. Постав­лена мета була досягнута, але при цьому абсолютно недостатньо враховувалася інформація про клієнтів. Великі комп'ютери об­робляли обліково-фінансову інформацію, базуючись звичайно на номерах рахунків.

Персональні дані, такі як вік, професія, адреса і сімейний стан клієнтів не були потрібні в системах обробки банківських транзакцій. Це істотно ускладнюва­ло роботу служб маркетингу, не даючи можливості одержувати ясне уявлення про свої реальні і потенційні ринки.

Наслідком комп'ютеризації банківських операцій на основі рахунків з'явилося також те, що відповідними засобами стали користуватися служби збуту і маркетингу.

Добре укомплектована маркетингова інформація дозволяє проводити значно більш цілеспрямовані маркетингові компанії, уникаючи при цьому марних зусиль, коли, наприклад, виявляється, що у клієнта вже є те, що йому пропонується, або він зовсім не та людина, якій потрібні пропоновані продукти або послуги.

КРЕДИТУВАННЯ

Кредитування — це процес, який цілком підходить для комп'ютеризації, наприклад, при оцінці одержувачів кредитів.

Оцінка одержувачів кредитів — це методика, використовува­на звичайно у разі надання невеликих кредитів. Заснована вона на статистичних оцінках кредитоспроможності (як правило, фізичних осіб), що одержуються на основі таких відомостей, як особистий дохід, рівень добробуту, витрат, ліквідність, наявність інших чинників, що так чи інакше впливають на здатність своєчасно і сповна повернути кредити. Відповідні відомості по­дає сама претендуюча на отримання кредиту особа, заповнюючи спеціальну декларацію, що вводиться потім в комп'ютер. Ос­танній дуже швидко може провести перевірку заявлених відомо­стей і санкціонувати надання позики або видати відмову.

АВТОМАТИЗОВАНІ КАСОВІ АПАРАТИ (ATM)

Банки обробляють щорічно велику кількість паперової інформації. Обробка такої інформації і її фізичне транспортування трудомісткі, тому банки намагаються істотно скороти­ти обсяги таких операцій, звертаючись до допомоги автоматизо­ваних систем.

БАНКІВСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПО ТЕЛЕФОНУ І НА ДОМУ

Досягнення у галузі телекомунікацій також певним чином упорядкували банківську діяльність. У клієнтів тепер є можли­вість запитати інформацію з банківського комп'ютера безпосе­редньо за допомогою телефону як в усному вигляді так і у паперовому при допомозі факсів.

Деякі системи функціонують з використанням спеціальних мультичастотних сигналів, що генеруються телефоном або спеціальною приставкою до телефону, інші сприймають голос клієнта. У будь-якому випадку центральний комп'ютер банку відповідає на призначені для користувача запити через систему синтезу мови, що генерує «людський» голос і що використовує наперед сформований набір слів.

Такі традиційні банківські послуги, як надання довідок по балансу стають доступними.

ПЕРЕКАЗ КОШТІВ

Банківська діяльність істотно полегшується при викорис­танні різних систем електронного переказу коштів, таких як SWIFT, CHAPS, BACS і Національна система масових електрон­них платежів.

СИСТЕМА МАСОВИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ

Система масових електронних пла­тежів забезпечує переказ платежів клієнта безпосередньо на ра­хунок торгуючої організації в її банку.

Пластикова картка клієнта вставляється в прочитуючий пристрій, потім вводиться вартість покупки (або послуги). Необхідна інформація після цього відправляється в центральний комп'ютер, який може зна­ходитися зовсім в іншому місті. У більшості систем в результаті відправляється запит у банк клієнта, де автоматично переві­ряється його платоспроможність (або наявність овердрафту) і потім санкціонується транзакція. Центральний комп'ютер пере­казує кошти клієнта на банківський рахунок продавця.

2. Інформаційні системи підтримки банківського менеджменту.

На комп'ютерні системи в банках покладаються певні функції:

а) обробка транзакцій;

б) зберігання і надання банківським службовцям інфор­мації про клієнтів маркетингового призначення;

в) надання експертних послуг (наприклад, допомога в оцінці потенційних одержувачів кредитів);

г) інструментальне забезпечення менеджменту.

Менеджер відділення банку відповідає за кредитну політику в своєму відділенні. Його діяльність може включати:

а) забезпечення особистих контактів з клієнтами;

б) загальну відповідальність за ведення рахунків клієнтів;

в) залучення клієнтів, пропозиція їм всього спектру фінан­сових послуг банку;

г) забезпечення безпеки і захисту наявних засобів і іншого фінансового інструментарію свого відділення.

У число інших функцій, що виконуються менеджером в бан­ку, входять:

а) менеджмент персоналу;

б) міжнародна ділова співпраця;

в) адміністративні дії по поверненню прострочених забор­гованостей;

г) комерційне (у протилежність приватному) кредитування;

д) операції на валютному ринку;

е) торгівля цінними паперами;

ж) консультаційна діяльність і перерозподіл фондів;

з) злиття і покупка (компаній, капіталу);

і) підтримка кредитних карток і різного роду розстрочок;

к) менеджмент капіталу (наприклад, робота з інвестиційни­ми, пенсійними фондами).

Для всіх перерахованих видів діяльності розроблені всілякі автоматизовані інформаційні системи, які орієнтовані на підтрим­ку виконання адміністративно-управлінських функцій.

3. Структура систем комплексної автоматизації банків.

У країнах СНД і в Україні банківські системи конструюють­ся по принципу операційного дня банку (скорочено ОДБ). Схо­вищем інформації тут виступає база даних, розташована на сер­вері. Найпоширеніші системи управління базами даних в українських банках Oracle, Microsoft SQL Server.

Звичайно власною базою або декількома базами даних во­лодіє кожний філіал банку. Так само звичайно існує центральна база банку, куди поступають дані зі всіх філіалів. Основним про­грамним комплексом, що працює з БД є, «Операційний день банку» (ОДБ). Він працює з базою даних філіалу, забезпечує формування, оплату і контроль документів, відкриття/закриття рахунків, роботу з клієнт-банком, формування звітності на по­даткову адміністрацію і для НБУ, розрахунково-касове обслуго­вування, визначення та обслуговування зарплати співробітни­кам.

Часто для вищезгаданих цілей використовуються і окремо розроблені програми, що працюють зі своїми базами даних.

Основні фун­кції ОДБ наведені на діаграмі (рис.2.1.2).

4. Перспективи інформаційного забезпечення менеджменту.

Сучасний інформаційний простір будь-якої організації переповнений надмірною, іноді спотвореною та суперечливою інформацією. Виникає необхідність систематизації інформаційних потоків, що в свою чергу потребує вирішення організаційних, технічних, управлінських задач високого рівня.

Організаційні перетворення управлінської діяльності, у зв'язку з комп'ютеризацією менеджменту, відбуваються в напрямку систематизації інформаційних потоків.

Цими вимогами є: забезпечення повноти і достовірності обліку всіх важливих (із позиції обраної цілі) сторін господарської практики. А саме:

- досягнення нерозривного зв'язку між оперативним, статистичним і бухгалтерським обліком;

- мінімізація інформаційного шуму та обмеження інформаційної надмірності;

- забезпечення нерозривного зв'язку між комплексним первинним обліком і прийняттям рішень на всіх рівнях управління;

- раціоналізація системи оцінних показників відповідно до цільової функції управління;

- розмежування контурів управління, мінімізація їх перетинань і суміщень;

- відділення рутинного опрацювання масових даних від творчої частини аналізу і підготовки рішень, переклад опрацювання масових даних на комп'ютерні технології.

Особливо гостро постають питання зниження інформаційного "шуму" і надмірності. Інформаційна надмірність — перевищення обсягів сигналів або міри складності структур управлінської системи в порівнянні з їх мінімальним значенням, при якому можливе виконання поставленої задачі.

Слід зазначити, що до інформаційної надмірності в управлінні відноситься дублювання.

Воно обумовлено вимогами надійності і багатоконтурності управління. Проте ріст дублювання викликаний неузгодженістю дій різних управлінських органів, перестраховкою і т. ін.

Збільшення числа "паперової" інформації зростає з появою, удосконаленням і збільшенням числа засобів тиражування. У зв'язку з цим виникла нагальна потреба удосконалювання потоків інформації як традиційними шляхами, так і на основі нових організаційних методів і прогресивної техніки.

Систематизація потоків інформації, процедур менеджменту, в зв'язку з використанням засобів інформатики, різко підвищує інформаційні можливості управляючих систем. Досягається спрощення систем фіксації і передача інформації.

Можна зробити такі висновки стосовно перспектив впровадження інформаційних систем:

- загальна кількість адміністративно-управлінського персоналу в умовах подальшої автоматизації і комп'ютеризації управління буде зростати;

- із впровадженням ЕОМ в апараті управління з'являються спеціалісти нових професій — програмісти, аналітики інформаційних систем. При цьому виникає необхідність у значному збільшенні їх кількості;

- важливе значення має підготовка кваліфікованих секретарів, спроможних працювати в умовах експлуатації нової інформаційної техніки.

Інформаційна культура — це нове бачення інформаційних процесів, новий підхід до стилю, методів, процедур управління. Якщо їх не оцінювати з позицій здорового глузду, вони можуть негативно впливати на життя і роботу, направляти їх у потік безглуздої боротьби з труднощами, надуманими проблемами, можуть звести нанівець зусилля з прискорення прогресу.