Про встановлення місцевих податків та зборів (стр. 1 )

У К Р А Ї Н А

Глибоцька селищна рада

Чернівецької області

6 – го скликання

23- я сесія

Р І Ш Е Н Н Я

14 грудня  2012 р.    № 000-23/12

Про встановлення місцевих податків та зборів

Згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 000-VІ із змінами та доповненнями, Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 000-ІІІ із змінами та доповненнями, Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. , типового Положення про порядок обчислення та надходження до бюджету місцевих податків і зборів, керуючись п. 24 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ,селищна рада

ВИРІШИЛА:

1. Встановити з 01.01.2013 р. на території селищної ради дію наступних видів місцевих податків та зборів:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельного податку;

- єдиний податок;

- збір за місця для припаркування транспортних засобів;

- туристичний збір;

- збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

2. Затвердити:

- положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельного податку (додаток 1);

- положення про збір за місця для припаркування транспортних засобів (додаток 2);

- положення про туристичний збір (додаток 3);

- положення про збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (додаток 4),

- положення про єдиний податок (додаток 5 )

що є невід’ємною частиною даного рішення.

3. Єдиний податок справляється відповідно до підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 000-VІ із змінами та доповненнями до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва.

4. Порядок сплати місцевих податків та зборів проводити на підставі положення про місцеві податки та збори. Відповідальність за правильність обчислення та своєчасність сплати місцевих податків та зборів покласти на платників та органи, які уповноважені справляти ці збори, відповідно до чинного законодавства.

5. Податки та збори сплачуються за місцем розташування об’єктів оподаткування і зараховуються до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

6. Оприлюднити вказане рішення та додатки до нього відповідно до вимог пункту 5 розділу ХІХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 000-VІ із змінами та доповненнями.

7. Надати копію рішення про встановлення місцевих податків та зборів у десятиденний строк з дня оприлюднення до ДПІ у Глибоцькому районі.

8. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію селищної ради з питань економіки, бюджету, фінансів, гуманітарних питань ( голова )

9. Визнати таким, що втратило чинність рішення селищної ради від 09.12.2011 р. № 000-12/11 «Про місцеві податки і збори на території селищної ради».

Селищний голова К. І. Горячко

Додаток № 1

до рішення

селищної ради

№______

від _________

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОГО

ПОДАТКУ

( набирає чинності з 01 січня 2013 року )

1. Платники збору

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2. Об’єкт та база оподаткування

2. 1. Об’єкт оподаткування

2.1.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.

2.1.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;

д) гуртожитки.

2.2. База оподаткування

2.2.1. Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.

2.2.2. База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

2.2.3. База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

2.2.4. У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів.

3. Пільги, із сплати податку

3.1. База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири - на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку - на 250 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

4. Ставки збору, порядок обчислення та строки сплати збору

4.1. Ставки податку встановлюються в таких розмірах за 1 квадратний метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості:

для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

4.2. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

4.3. Порядок обчислення суми податку.

4.3.1. Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.

4.3.2. Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органом державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу України від2 грудня 2010 року № 000-VІ із змінами та доповненнями.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об’єкт.

4.3.3. Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.

Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику відповідно до цього пункту.

4.3.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані до 15 квітня року, в якому набрало чинності це положення, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

4.3.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 000-VІ із змінами та доповненнями, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

4.3.6. У разі набуття права власності на об’єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

4.4. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком

4.4.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

4.4.2. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

4.5. Строки сплати податку

4.5.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

5. Відповідальність та контроль за надходженням податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

5.1. Суб’єкти господарювання несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасність сплати податку згідно чинного законодавства.

За порушення законодавства щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки платники несуть відповідальність згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 р. № 000-VI із змінами та доповненнями, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року ІІ із змінами та доповненнями.

5.2. У разі неподання або несвоєчасного подання платником збору розрахунку в термін зазначений у пункті 4.3.5 даного положення відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 000-VI із змінами та доповненнями платник сплачує штраф у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - сплачують штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

5.3. Несплачена сума збору в зазначений термін відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу визначається сумою податкового боргу платника податку, на яку відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Кодексу нараховується пеня з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Нацбанку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день простроченої його сплати.

5.4. У разі якщо платник збору не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених п. 4.5 даного положення, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Секретар селищної ради А. І. Ізраілик

Додаток № 2

до рішення

селищної ради

№___

від ______

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗБІР ЗА МІСЦЯ ДЛЯ ПАРКУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

1. Платники збору

1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської ради організовують та проводять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

1.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічно облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської ради згідно з даним положенням (Додаток 1).

1.3. Новоутворені суб’єкти господарювання, які згідно з п. 1.1 даного положення повинні сплачувати збір включаються до переліку платників. При цьому рада вносить зміни до додатку 1 до даного положення та протягом 15 календарних днів після внесення таких змін повідомляє орган державної податкової служби за місцезнаходженням платника.

2. Об’єкт та база оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської ради спеціально відведено для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

3. Ставки збору, порядок обчислення та строки сплати збору

3.1. Ставка збору встановлюється за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки. Відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі 0,32 копійок за 1 квадратний метр.

3.2. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Податкова декларація подається щоквартально протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за місцерозташуванням об’єкту оподаткування.

3.3. Збір сплачується до місцевого бюджету авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому довключно) за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів.

Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів) сплачується згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 000-VI із змінами та доповненнями, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової звітності, що визначена в п. 3.2 даного положення.

3.4. Суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 000-VІ із змінами та доповненнями.

4. Відповідальність та контроль за надходженням збору за місця для паркування транспортних засобів

4.1. Суб’єкти господарювання несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасність сплати податку згідно чинного законодавства.

За порушення законодавства щодо сплати збору за місця для паркування транспорту платники несуть відповідальність згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 р. № 000-VI із змінами та доповненнями, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року ІІ із змінами та доповненнями.

4.2. У разі неподання або несвоєчасного подання платником збору розрахунку в термін зазначений у пункті 3.2 даного положення відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 000-VI із змінами та доповненнями платник сплачує штраф у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - сплачують штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

4.3. Несплачена сума збору в зазначений термін відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу визначається сумою податкового боргу платника податку, на яку відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Кодексу нараховується пеня з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Нацбанку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день простроченої його сплати.

4.4. У разі якщо платник збору не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених п. 3.4 даного положення, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Секретар селищної ради А. І. Ізраілик

Додаток № 3

до рішення

селищної ради

№____

від _______

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ТУРИСТИЧНИЙ ЗБІР

1. Загальні положення

Туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

2. Платники збору

2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства., які прибувають на територію сільської ради, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

2.2. Справляння збору здійснюється такими податковими агентами:

· адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

· квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договорами найму;

· юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважені сільською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з радою.

2.3. Платниками збору не є особи:

· постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті;

· особи, які прибули у відрядження;

· інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуються);

· ветерани війни;

· учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

· особи, які прибули за путівками та курсівками в санаторії та пансіонати.

2.4. Перелік податкових агентів, які повинні сплачувати збір до місцевого бюджету ради, приймається згідно з даним положення та додається до нього (Додаток 1).

2.5. Новоутворені суб’єкти господарювання, які згідно з п. 2.1 та п 2.2 даного положення повинні сплачувати збір включаються до переліку платників. При цьому рада вносить зміни до додатку 1 до даного положення та протягом 15 календарних днів після внесення таких змін повідомляє орган державної податкової служби за місцезнаходженням платника.

3. Об’єкт та база оподаткування

3.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених п. 2.3 цього положення, за вирахуванням податку на додану вартість.

3.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування. Витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

4. Ставки збору, порядок обчислення та строки сплати збору

4.1. Ставка збору встановлюється у розмірі 1 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 3.1 даного положення.

4.2. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

4.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Податкова декларація подається щоквартально протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за місцерозташуванням об’єкту оподаткування.

4.4. Збір сплачується до місцевого бюджету авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому довключно) за місцем розташування об’єкту оподаткування.

Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів) сплачується згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 000-VI із змінами та доповненнями, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової звітності, що визначена в п. 4.3 даного положення.

4.5. Суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 000-VІ із змінами та доповненнями.

5. Відповідальність та контроль за надходженням туристичного збору

5.1. Суб’єкти господарювання несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасність сплати податку згідно чинного законодавства.

За порушення законодавства щодо сплати туристичного збору платники несуть відповідальність згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 р. № 000-VI із змінами та доповненнями, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року ІІ із змінами та доповненнями.