Диктанти з основ безпеки життєдіяльності

Диктанти

з основ

безпеки

життєдіяльності

ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Пожежа

Якось увечері всі жителі хутора Сороківки пішли на концерт. Володя залишився вдома.

Володя порався у клуні. Раптом він почув запах диму. Він вибіг на подвір’я і, вражений, зупинився. Горів телятник.

Володя схопив відра і побіг туди. Полум’я охопило стелю. Ревла худоба.

Хлопець кинувся до дверей. За хвилину він опинився в телятнику і почав виганяти телят. Скоро всі телята були в безпеці.

Подяка

Маленького Петрика залишили самого дома. Він почав гратися сірниками. Від цього загорілася постіль. Чорний дим наповнив кімнату.

Петрик почав кричати. На подвір’ї його крик почув Василько. Він швидко кинувся кликати людей. Люди загасили пожежу.

Батьки дякували Василькові за порятунок сина.

Охорона лісів

Ліси – наше багатство. Наша держава дбає про охорону лісів.

У лісі заборонено розводити багаття. Від нього легко може початися лісова пожежа. Пожежу в лісі важко загасити. Від вогню гинуть дерева і тварини.

Школярі разом з дорослими доглядають наші ліси.

Ожеледь

Надворі було тепло, а потім підмерзло. Шляхи стали блискучими і слизькими. Почалася ожеледь.

Я вийшов на вулицю. По дорозі біжить хлопчик. Він біг і простягся на льоду.

Я побіг до нього. Раптом я посковзнувся і з усього розмаху впав на лід.

Я дуже забив спину, і мені чомусь не було смішно.

У ШКОЛІ

Вогнехвостика

(заняття з ППБ)

Вчитель Сахновська Надія Михайлівна

м. Сніжне

ОШ № 3

Дійові особи: автор, дід, баба, онук Андрій, онучка Ксенія, Вогнехвостик,

вогнеборці.

Автор.

Біля лісу, на галявині,

Жили в хаті дід та бабця.

Був у них домовинок –

Вогнехвостик-дивачок.

Бабці він допомагав,

В пічці він господарював.

Він підпалював дрівцята,

Борщик кип’ятив в горнятах,

Ні на хвильку не вгавав

І стареньких зігрівав.

(Звучить пісня Вогнехвостика).

Вогнехвостик.

Я гарний Вогнехвостик,

Веселий Вогнехвостик.

Сиджу собі у пічці

І хороше мені.

Тут друзі полум’яні,

Жовтенькі та рум’яні.

Усе ми поїдаєм

І спопеляєм все.

Припів:

Гоп, гоп, гоп чи не гоп,

А я стрибаю.

Гоп, гоп, гоп чи не гоп,

А я моргаю.

Гоп, гоп, гоп чи не гоп,

Я весело співаю.

Автор.

Бабця й дід його любили,

Не лаяли, не сварили;

Але пильно стерегли,

Щоб не скоїв він біди.

Дверці в пічці закривали,

Керосину не давали.

Від бензину берегли, -

Захищали, як могли...

Якось влітку, ледь світало,

В гості внуки завітали.

Ксеня – мила щебетушка

І бешкетничок Андрюшка.

Рада бабця, радий дід,

Весело муркоче кіт.

Вже канікули настали,

В гості внуки завітали.

Бабка.

Здрастуйте, мої хороші,

Тут дідусь складав вам гроші.

Дід.

На базар поїдем нині,

Купимо мопед дитині.

Ксеня. А мені ж бо вже нічого?

Бабка.

Босо ніжечки на ноги!

І цукерок солоденьких,

Киценько моя маленька!

Ксеня.

Ой, бабусю, я так рада.

Ти одна – моя відрада!

Андрій.

Ти, дідусю, просто “клас”!

Так ніхто не любить нас!

Дід.

Що ж, малята, порядкуйте,

І без нас тут не нудьгуйте.

Десь, мабуть, в обідній час

Ми повернемось якраз.

Автор.

Дід і бабка попрощались,

На базар мерщій подались.

А малята посідали,

Врешті-реш занудьгували.

Вогнехвостик тут із печі

Весело моргнув малечі.

Вогнехвостик.

Ну ж бо, сірники беріть

Та в лісочок побіжіть.

Там багаття розкладете.

Моїх братиків знайдете.

Свято враз для всіх настане,

Нудьгувати перестанем.

Автор.

Ось малята в ліс прийшли,

Дровенят сухих знайшли.

Підпалили сірничок

І з’явився язичок.

Ось багаття запалало,

Вогнехвостиків зібрало.

Діти почали стрибати,

Пісню голосно співати.

(Звучить пісня дітей).

Діти.

Ти не зазирай у вічі,

Я дрова принесла двічі.

Так, знаю свою помилку:

Чом я не взяла сокирку.

Але ти сьогодні, брате,

Все пробачиш мені.

Приспів:

Вогнище велике ми мерщій розкладем.

Дровенят принесем, у вогонь покладем.

А Вогнехвостик весело сміється:

- Ха-ха! Ні про що не шкодуй,

Хай горить все до тла.

Автор.

Ой, як полум’я горить!

Та куди ж воно біжить?

Ксеня.

Вогнехвостик, поможи,

Що робити, підкажи.

Вогнехвостик.

Що робити? Веселіться!

Ви чому скривили лиця?

Ксеня.

Ой, боюся я, Андрійку!

Треба набирати “двійку”.

Андрій.

Ні, пожежна – це “0 – 3”.

Та не плач, ти, не реви!

Автор.

А полум’я розгоралось,

На дерева накидалось.

Діти кинулись втікати,

Щоб сховатися до хати...

Полякались, заховались,

А пожежа наближалась.

До стодолі підступила,

Вже частину даху з’їла...

Тут, на щастя, наша пара

Повернулася з базару.

Дід побіг людей скликати,

Щоб стодолу рятувати.

Бабка дзвонить на пожежну.

Набирає “0 – 1”,

Щоби викликать команду,

Де працює її син.

(Бабка набирає номер пожежної частини.

З’являються вогнеборці, співають).

Вогнеборці.

Язики жаркі, вогненні,

Тануть прямо на очах.

І під струменем водички

Жар зникає, попіл, прах.

Де з’являємось на виклик,

Пропадає миттю страх,

А бліді, нещасні люди

Оживають на очах.

Приспів:

Ми - дужі вогнеборці.

Усі – сміливі хлопці.

Хоробрі – на всі сто!

О! О! О!

Куди нас викликають,

Там полум’я зникає,

Загасає на очах!

Ах! Ах! Ах!

(Пожежа згасає. Вогнеборці виходять).

Бабка.

Де ж це діти неслухняні?

Щоб не сталося біди!

Треба їх мерщій шукати

І доставити сюди.

Дід.

Ось вони сидять у хаті,

Малі ледарі вухаті.

Ніби мирні, ніби тихі.

Скільки наробили лиха!

Треба нам мопед продати,

Щоб стодолу залатати.

І нема чого ганяти!

Треба правила вивчати!

Бабка.

Щоб не трапилось біди,

Знайте правила завжди!

Ото їдьте в свою школу,

Розкажіть про цю стодолу.

Про пожежу, про незнання,

Про своє бешкетування.

Дід.

Ми ще хочемо пожити,

То не треба нас палити.

Якщо робите нам зло,

Щоб ноги тут не було!

Приїдете, онучата, коли будете все знати.

Автор.

Соромно малятам стало,

Що поводились недбало.

Та й злякалися, нівроку,

Згадуватимуть все щороку.

Дуже швидко час минав,

Ось і новий рік настав.

У гостині діти їдуть

На потіху бабі й діду.

(З’являються діти).

Діти.

Ми за вами сумували,

Добре правила вивчали.

Щоб не сталося біди,

Їх повторюєм завжди:

1. Якщо трапиться пожежа,

“0-1” набрати треба!

2. Сірники, всі мусять знати,

Не іграшки для маляти!

3. Дим побачив – не втікай,

Вогнеборців викликай!

4. Телевізор почав тліти,

То не можна воду лити!

5. Із бенгальськими вогнями

До ялинки не підходь!

Краще неприємність прикру

Якнайдалі ти обходь!

6. Всім завжди пожежний щит

Біля хати треба мати.

Вогнегасник тут, відро,

І пісочок, і лопата...

Разом.

Правила запам’ятайте!

Їх в житті не забувайте!

(Лунає урочиста музика).