«Лідерами стають чи народжується?»
Обдарованість — це ніби природний дар, який людина одержує, щось спадково зумовлене. Обдарованість є функцією всієї системи умов життєдіяльності в її єдності, функцією особистості. Вона нерозривно пов'язана з усім життям особистості й тому виявляється на різних етапах її розвитку. Природні задатки організму самі собою не детермінують однозначно обдарованості людини. Вони лише є невід'ємним компонентом тієї системи умов, які визначають розвиток особистості, її обдарованість. Обдарованість виражає внутрішні можливості розвитку не організму як такого, а особистості. Однак якщо обдарованість виражає внутрішні особливості особистості, то до неї повною мірою можна віднести концептуальне положення: внутрішнє завжди опосередковане зовнішнім і невіддільне від нього. Обдарованість і лідерські здібності людей відрізняються не в кількісному, а в якісному відношенні. Якісні відмінності обдарованості виражаються не тільки в тому, що одна людина обдарована в одній сфері, а інша - в другій, а й у рівні сформованості обдарованості. Пошук у здібностях якісних відмінностей - важливе завдання психології. Мета дослідження обдарованості і лідерства полягає не в ранжуванні людей за рівнями, а в розробленні способів наукового аналізу їх якісних особливостей, а також розробка заходів з їх розвитку та підвищення.
Лідерство — це процес за допомогою якого певні індивіди ведуть за собою групу до досягнення певної мети та максимального проявлення своїх здібностей. На особливості сприймання лідера в учнівській групі та зв’язок лідерства з успішністю звернув увагу Н. Обозов у світі „Психології міжособистісних відносин”. Р. Крічевській, Є. Дубовська, автори „Психології малої групи”, проводили дослідження в спортивних групах виявленню норм – якостей, якими повинен володіти лідер (як інструментальний так і емоційний лідер).
Б. Паригін виділяє такі степені диференціації лідерства:
1) За змістом діяльності: а) лідер-натхненник, який пропонує програму поведінки; б) лідер-виконавець, організатор вже заданої програми; в) лідер, який є одночасно як натхненником, так і організатором.
2) За стилем керівництва: а) авторитарний; б) демократичний; в) лідер, який втілює в собі елементи того й іншого стилів.
3) За характером діяльності: а) універсальний, тобто той, що постійно проявляє свої якості лідера; б) ситуативний, тобто той, що проявляє якості лідера в певній, спеціалізованій ситуації.
«Лідерство – це мистецтво спонукати інших робити те, що ти хочеш, так, щоб вони думали, ніби самі хочуть робити це», - говорив Дуайт Ейзенхауер, відомий воєначальник, маючи на увазі здатність лідера впливати на своїх послідовників.
Багатьом проблема розвитку лідерських якостей здається надуманою. На їх думку, лідерство – це дар, даний людині від природи, і або є або немає і ніколи не буде. Проте їм можна привести принаймні три заперечення.
По - перше, існують громадські організації, які вже роками успішно розвивають і виховують лідерів.
По - друге, ніхто не народжується лідером. Бувають люди з такими задатками, але щоб перетворитися на справжніх лідерів, їм необхідно розвивати свій потенціал, і тут не обійтися без спеціальних знань і навиків.
І по-третє: якщо ознайомитися з біографією, то буде ясно, що багато хто з них пройшов певну школу лідерства.
У книзі «Воля до лідерства» Марвін Бауер, переконує керівників відмовитися від ієрархічних структур і розвивати лідерство перш за все в собі. Найпоширеніше визначення поняття «лідер» звучить приблизно так: це людина, яка ставить мету і здатна залучати інших до її досягнення. Будь хто, хто хоче стати лідером, повинен володіти певними якостями і рисами вдачі. Для того, щоб проявити свої здібності дітям іноді не вистачає лідерських якостей, чи то ініціативності, чи то рішучості. Біля витоків майже всіх соціальних рухів стояла меншість, яка впливала на більшість, а іноді і сама в кінці кінців ставала нею. «Вся історія, - пише Ральф-Вальд Емерсон, - є літопис могутності меншості, в тому числі меншості, яка складається з однієї людини.» Згадаймо про Коперника і Галілея, про Мартіна Лютера, про Наполеона. Ці люди були обдаровані і змогли себе проявити завдяки своїм лідерським якостям, вмінню відстоювати свої думки.
«Головні риси лідера»
1.Чесність. Фахівці по лідерству вважають, що чесність – найважливіша риса лідера чи керівника. Правду варто говорити хоча б тому, що це простіше. Як говорив Річард Хекерт: «Якщо ви завжди говорите правду, вам не потрібно запам’ятовувати всі свої слова». Чесність в усьому – хороший спосіб завоювати довіру всередині організації та за її межами.
2. Стриманість і невимушеність. Людина зарозуміла і самозакохана не може бути лідером за визначенням. Але і соромливим лідер бути не повинен. Справжні лідери думають не про себе, а про організацію і підлеглих, поводяться неформально і невимушено і тому формують навкруги себе неформальне середовище, в якому можна найповніше виразити свої вміння та обдарованість.
3. Уміння слухати. Це може здаватися не таким важливим, але всі багато раз переконувалися у зворотному, хоча більшість лідерів не володіють цим умінням. Вони перебивають інших – наступного разу ці люди швидше за все не схочуть виступати, яким би важливим не було для них це питання.
4. Сприйнятливість. Лідер, з яким не сперечаються, йому не задають «зайвих» питань і прагнуть не турбувати поганими новинами стає самовпевненим і самодостатнім, він втрачає сприйнятливість. У результаті страждає якість ухвалення рішень. Сприйнятливий лідер краще інформований, у нього більш продуктивні відносини з колегами і підлеглими. Він ніколи не говорить «ні» відразу, а залишає собі час на роздум і, яким би не було його рішення, не забуває повідомити про нього тих, кого воно торкається.
5. Уміння увійти в становище іншого. Щоб переконувати інших, потрібно знати, що вони думають. Набагато простіше переконати людину, якщо знаєш про його відчуття і переживання.
6. Ініціативність. Цю найважливішу рису будь-якого лідера легко розвинути в собі. Просто не тягніть час: подумайте, тверезо оцініть ситуацію і починайте діяти. Відомо, що ієрархічні системи пригнічують ініціативу, особливо на її нижчих рівнях. Але якщо ви лідер – ви ніколи не упустите нової можливості і реалізуєте їх.
7. Уміння мотивувати. Сьогодні мотивація дуже часто зводиться до характерних для командно-адміністративної системи грошових стимулів або обіцянок підвищення по службі. Але справжній лідер повинен бути мотивований результатами своєї праці, відчуттям, що він вносить внесок у розвиток чогось важливого.
Разом з лідерами учнівського самоврядування було вирішено провести роботу з дітьми по розвитку та підвищенню лідерських здібностей. Робота відбувалась в декілька етапів:
1. Опрацювати поняття про лідерство, його складові.
2. Провести анкетування для визначення рівня лідерських здібностей.
3. Провести анкетування учнів 7,8,9 класів для встановлення головних на їхню думку якостей лідера та визначити якості над активізацією яких потрібно працювати.
4. Провести тренінг сприяння активізації та розвитку лідерства на основі результатів анкетування.
1. Поняття про лідерство було опрацьовано.
2. Результати анкетування на визначення рівня лідерських якостей серед учнів.
7 клас.
В анкетування брало участь 16 учнів. Серед них:
слабкий рівень лідерських здібностей — 2 учнів;
середній рівень — 8 учнів;
високий рівень — 4 учнів;
рівень диктату — 2 учнів.
8 клас.
В анкетування брало участь 24 учнів. Серед них:
слабкий рівень лідерських здібностей — 6 учнів;
середній рівень — 18 учнів;
високий рівень —0 учнів;
рівень диктату — 0 учнів.
9 клас
В анкетування брало участь 19 учнів. Серед них:
слабкий рівень лідерських здібностей — 6 учнів;
середній рівень — 13 учнів;
високий рівень — 0 учнів;
рівень диктату — 0 учнів.
3. Результати анкетування учнів 7,8,9 класів для встановлення головних на їхню думку якостей лідера та визначення якостей над активізацією яких потрібно працювати.
7 клас (опитано 16 учнів)
Лідер має:
А) бути впевненим у собі – 7 учнів;
Б) мати організаторські здібності – 4 учнів;
В) бути наполегливим – 2 учнів;
Г) мати розвинений інтелект – 3 учнів.
Вважаєте ви себе лідером?
Так – 11 учнів;
Ні – 5 учнів.
В сучасному суспільстві потрібні лідерські якості?
Так – 14 учнів;
Ні – 2 учні.
Молодіжне лідерство дає переваги:
А) в знайомстві з новими людьми – 3;
Б) самоствердження – 2;
В) авторитет та впевненість в собі – 11.
Лідерські здібності можливо проявити:
А) в школі – 10;
Б) серед друзів – 1;
В) де завгодно – 5.
Професія, яка потребує проявлення лідерських здібностей:
А) так – 6;
Б) ні – 10.
Залучити учнів до активної роботи в структурах учнівського самоврядування (школа лідерів) можливо шляхом:
А) зацікавлення в громадській роботі – 13;
Б) грошима – 2;
В) примусово – 1.
Чи приймаєте ви участь в роботі учнівського самоврядування:
А) так – 8;
Б) ні – 8.
Учнівське самоврядування (школа лідерів) сприяє активізації лідерського молодіжного середовища та підвищує громадську активність:
А) так – 11;
Б) важко відповісти – 4;
В) не сприяє – 1.
8 і 9 клас (опитано 39 учнів)
Лідер має:
А) бути впевненим у собі – 14 учнів;
Б) мати організаторські здібності – 20 учнів;
В) бути наполегливим – 2 учнів;
Г) мати розвинений інтелект – 1 учнів;
Д) володіти ораторськими здібностями – 2 учнів.
Вважаєте ви себе лідером?
Так – 20 учнів;
Ні – 19 учнів.
В сучасному суспільстві потрібні лідерські якості?
Так – 35 учнів;
Ні – 4 учні.
Молодіжне лідерство дає переваги:
А) в знайомстві з новими людьми – 9;
Б) самоствердження – 7;
В) авторитет та впевненість в собі – 14;
Г) різноманітні подорожі – 7;
Д) ніякі – 2.
Лідерські здібності можливо проявити:
А) в школі – 23;
Б) серед друзів – 0;
В) де завгодно – 16.
Професія, яка потребує проявлення лідерських здібностей:
А) так – 9;
Б) ні – 30.
Залучити учнів до активної роботи в структурах учнівського самоврядування (школа лідерів) можливо шляхом:
А) зацікавлення в громадській роботі – 27;
Б) грошима – 7;
В) примусово – 5.
Чи приймаєте ви участь в роботі учнівського самоврядування:
А) так – 18;
Б) ні – 21.
Учнівське самоврядування (школа лідерів) сприяє активізації лідерського молодіжного середовища та підвищує громадську активність:
А) так – 26;
Б) важко відповісти – 8;
В) не сприяє – 5.
Висновки
Отже, у підлітків нашої школи є задатки лідерських здібностей, але не всі їх можуть та намагаються проявити. Більшість опитаних учнів стверджують, що саме в навчальному закладі вони мають можливість їх реалізувати. Роль педагогів — величезна в розвитку лідерства, це в першу чергу кроки до розвитку дитячої обдарованості та самостійності. Мета творців навчально-виховного процесу створити всі належні умови до самореалізації учнів, їх самоствердження, допомогти виявити вогники обдарованості та лідерства й розвинути їх у яскраве полум’я.
