Українська мова
І курс, ІІ семестр
Самостійна робота № 1
Тема 1. Закінчення іменників ІІ відміни множини в Р. в.
Студенти повинні знати: особливості відмінювання іменників.
Студенти повинні вміти: визначати закінчення іменників ІІ відміни множини в Р. в., використовувати набуті теоретичні знання під час виконання практичних завдань.
І. Конспект.
Закінчення іменників ІІ відміни в родовому відмінку множини
Іменники ІІ відміни в родовому відмінку множини можуть мати закінчення -ів або нульове закінчення.
Іменники чоловічого роду мають звичайно закінчення -ів: солдат - солдатів, тато - татів, кілограм - кілограмів.
Нульове закінчення в родовому відмінку множини мають лише ті іменники, які в множині втрачають суфікс -ин: киянин - кияни, киян, громадянин - громадяни, громадян. У тих іменниках, які не втрачають -ин, виступає закінчення -ів: грузини - грузинів, осетини - осетинів.
Виняток - слова хазяїн та похідні з нього хазяї, хазяїв (і хазяїни, хазяїнів).
Нульове закінчення мають також іменники циган і чобіт.
Закінчення -ей мають іменники гості - гостей, коні - коней.
Іменники середнього роду мають переважно нульове закінчення: вікно - вікон, обличчя - облич, роздоріжжя - роздоріж.
Закінчення -ів мають такі іменники середнього роду: почуття - почуттів, поле - полів, відкриття - відкриттів, сузір'я - сузір'їв, почуття - почуттів, життя - життів, подвір'я - подвір'їв, море - морів, межгір'я - межгір'їв, верхів'я - верхів'їв, ікло - іклів, прислів'я - прислів'їв та ін.
Іменник чудо в множині має форму чудеса, чудес і чуда, чуд.
ІІ. Виконання практичних завдань.
Завдання 1.
1. Прочитайте текст.
Ще в сиву давнину на Поділлі, у тихій і затишній долині, де било з-під землі кришталеве джерело, осіли люди. Жили мирно і щасливо, аж поки на рідний край не напали монголо-татарські орди. Не раз налітали люті вороги, але щоразу підіймалося з руїн село.
Якось зненацька наскочили ординці, спалили хати та повели всіх людей у полон. Нікому було вже відбудовувати село. І тоді сталося диво. На попелищі в долині виросли дивовижні рослини, які не боялися вогню, бо самі спалахували полум’ям і залишалися цілісінькими. Здавалося, в них уселився дух непоборного народу, що його ніякі вороги не змогли зломити...
У народі цю рослину назвали неопалимою купиною. Так розповідає легенда.
· Випишіть з тексту іменники ІІ відміни.
· Поставте їх у форму множини.
· Поставте 4 утворені іменники множини у родовому відмінку.
Завдання 2.
Поставте подані іменники ІІ відміни у родовому відмінку множини.
Почуття, раз, громадянин, грузин, осетин, чоловік, чобіт, болото, море, поле, серце, апельсин, солдат, болгарин, брелок, вірменин, грам, рукав, кілограм, пальто, око, дно, гість, плече, томат, вухо, татарин, хазяїн.
Самостійна робота № 2
Тема 2. Складні і складені особові імена та прізвища й похідні від них прикметники.
Студенти повинні знати: творення і правопис складних і складених особових імен та прізвищ, правопис похідних від них прикметників.
Студенти повинні вміти: використовувати набуті теоретичні знання під час виконання практичних завдань.
І. Конспект
Складні і складені особові імена та прізвища й похідні від них прикметники
План
1. Імена та прізвища (прізвиська).
2. Похідні прикметники.
1. Імена та прізвища (прізвиська).
Імена та прізвища (також прізвиська) людей, які складаються з двох чи трьох слів або до складу яких входять частки, артиклі тощо, можуть писатися окремо, разом і через дефіс.
1. Окремо пишуться:
а) Прізвиська (українські та перекладені іншомовні), що складаються з імені та прикметника, узгодженого з ним або з наступним іменником: Іван Волове Око, Олена Прекрасна, Ричард Левове Серце, Степан Тигряча Смерть; сюди належать і особові найменування американських індіанців: Маленький Вовк, Тупий Ніж і т. ін.
б) Псевдоніми, що складаються з імені та прізвища: Джек Лондон, Жорж Занд, Леся Українка, Марко Вовчок, Панас Мирний.
в) Повні давньоримські особові назви, у яких перше слово означає особове ім’я, друге — родове ім’я, третє — прізвище: Гай Юлій Цезар, Марк Порцій Катон.
г) Частки, артиклі та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) в іншомовних особових назвах: Людвіг ван Бетховен, да Вінчі, де ла Куева, ді Вітторіо, дю Гар, Нур ед Дін, ле Шапельє, фон дер Гольц.
Примітка 1. Скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з власними іменами через апостроф: Д’Аламбер, Д’Артаньян, Д’Обіньє; О’Генрі, О’Кейсі, О’Коннейль; частки Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, які передують прізвищам і разом із тим становлять їх невід’ємну частину, пишуться через дефіс: Ван-Дейк, Мак-Магон, Мак-Клюр, Сан-Мартін, Сен-Сімон.
Примітка 2. У ряді випадків частки пишуться разом із прізвищами, бо в такій формі засвоїла їх українська мова: Декандоль, Деліль, Дерібас, Лагарп, Ламетрі, Лафонтен, Лесаж, Фонвізін.
д) Слово дон («пан») перед особовим ім’ям як форма ввічливого звертання: дон Базіліо, дон Педро, дон Хосе. У власних назвах відомих літературних героїв це слово пишеться з великої літери: Дон Жуан, Дон Кіхот.
Примітка. У загальному значенні слово донжуан пишеться разом і з малої літери.
е) Складові частини корейських, в’єтнамських, бірманських, індонезійських особових назв: Кім Ір Сен, Пак Ті Вон, Хо Ші Мін, Гнуєн Конг Хоан, У Ну Мунг, Фетай Чотінучит.
2. Разом пишуться:
а) Українські прізвища, що складаються з дієслова в наказовій формі та іменника: Горицвіт, Непийвода, Убийвовк.
б) Українські прізвища, що виникли на основі словосполучень, до складу яких входять як повнозначні, так і службові слова: Добрийвечір, Нетудихата, Панібудьласка.
в) Українські прізвища, утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука: Довгопол, Кривоніс, Скороход.
г) Слов’янські особові імена, утворені від двох основ: Владислав, Володимир, Мечислав, Ярополк.
д) Складні китайські імена, які завжди виступають після прізвища: Го Можо, Ден Сяопін, Тао Юаньмінь, Сунь Ятсен.
Примітка. Якщо китайське ім’я становить одне слово, то обидві частини особової назви (прізвище та ім’я) пишуться окремо: Дін Лінь, Лу Сінь, Цюй Юань.
е) Тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под., що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбей, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Сіна, Ібн Фадлан, а тюркське паша — через дефіс: Гедік-паша, Осман-паша.
3. Через дефіс пишуться:
а) Складні особові імена: Василь-Костянтин, Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія-Антуанетта, Мартін-Лютер, Фрідрих-Вільгельм.
б) Складні прізвища: Альтаміра-і-Кревеа, Гулак-Артемовський, Жоліо-Кюрі, Квітка-Основ’яненко, Нечуй-Левицький, Новиков-Прибой, Римський-Корсаков.
в) Імена з кваліфікаційними прикладками: Іван-царенко, Кирик-мужичок. Але якщо прикладка розгорнута, то ставиться тире: Іван — мужичий син, рідше — кома: Іван, селянський син.
2. Похідні прикметники
1. Прикметники від складних особових імен, що пишуться через дефіс, зберігають це написання: Жан-Жак — жан-жаківський.
2. Прикметники від китайських, корейських, в’єтнамських та індонезійських особових назв пишуться разом: Мао Цзедун — маоцзедунівський. Кім Ір Сен — кімірсенівський.
3. Прикметники від прізвищ типу ван Бетховен, фон Бісмарк утворюються тільки від іменника: бетховенський, бісмарківський. Якщо прикметник утворюється від прізвища з часткою, артиклем тощо, то він пишеться разом: де Голль — деголлівський, Нур ед Дін — нуреддінівський. Прикметники від прізвищ типу Д’Аламбер зберігають апостроф після частки: д’аламберівський.
4. Не утворюються прикметники:
а) Від складних прізвищ, прізвиськ і псевдонімів типу Гулак-Артемовський, Марко Вовчок, Ричард Левове Серце.
Примітка. Прикметник, утворений від імені та прізвища, пишеться через дефіс: Bальтер Скотт — вальтер-скоттівський, Жюль Верн — жюль-вернівський, Марк Твен — марк-твенівський.
б) Від тюркських, вірменських, арабських та ін. особових назв типу Керогли, Осман-паша тощо.
в) Від невідмінюваних іншомовних прізвищ типу ді Вітторіо, Ламетрі, Д’Обіньє.
ІІ. Виконання практичних завдань.
Завдання 1.
Запишіть десять прізвищ прикметникової форми.
Завдання 2.
Запишіть псевдоніми українських письменників:
· Квітка Григорій Федорович;
· Вілінська Марія Олександрівна;
· Левицький Іван Семенович;
· Рудченко Панас Якович;
· Тобілевич Іван Карпович;
· Косач Лариса Петрівна;
· Кандиба Олександр Іванович;
· Кандиба Олег Олександрович;
· Фітільов Микола Григорович;
· Губенко Павло Михайлович;
· Лозов’ягін (Лозов’яга) Іван Павлович;
· Бурґгардт Освальд.
Самостійна робота № 3
Тема 3. Творення та правопис складних слів з кількісними числівниками.
Студенти повинні знати: творення та правопис складних слів з кількісними числівниками.
Студенти повинні вміти: використовувати набуті теоретичні знання під час виконання практичних завдань.
І. Конспект
Творення та правопис складних слів з кількісними числівниками.
При творенні складних слів (іменників і прикметників) необхідно обирати правильну форму кількісних числівників.
Основними правилами є такі:
1) числівник один у складних словах має форму одно-: однокласник, одноліток, одноколірний, одногорбий, однолюб;
2) у двох формах виступають у складних іменниках і прикметниках числівники два, три, чотири. Елементи дво-, три-, чотири - приєднуються до кореня, який починається на приголосний: двобортний, двовуглекислий, двопроцентний, двотижневик, трибарвний, трисерійний, тритомник, тришаровий, тритижневий, триборство, чотирикімнатний, чотирикілометровий, чотириденний, чотирикутник тощо. Форми двох-, трьох-, чотирьох - виступають в окремих словах, другий компонент яких, як правило, починається на голосний: двохатомний, двохосьовий, трьохелементний, трьохелектродний, чотирьохактний, чотирьохетапний, а також двохсотліття, двохмільйонний тощо, хоча: двоокий, двоокис, двооксид, двоопуклий, двоутробний.
Форми родового відмінка традиційно вживаються у прикметниках, що закінчуються на -тисячний, - мільйонний, - мільярдний, а також у словах, компонентом яких є складний числівник: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний, двадцятидвохрічний, двадця-тичотирьохповерховий, двохтисячоліття;
3) числівники п'ять — десять, числівники на - дцять і на - десят у складі прикметників та іменників мають форму родового відмінка (із закінченням - и): п'ятигодинний, шестиденка, десятилітровий, де-в'ятнадцятиденний, п'ятдесятиметровий;
4) числівники дев'яносто, сто в складних словах зберігають форму називного відмінка: стоголосий, стодвадцятиміліметровий, стодвадцятип'ятилітній, стоквартирний, дев'яностопроцентний, дев'яносторіччя;
5) числівники сорок, двісті — дев'ятсот виступають у складних словах у формі родового відмінка: сорокавідерний, сорокап'ятирічний, сорокаденний, двохсотлітній, п'ятисотрічний;
6) числівник тисяча входить до складу іменників і прикметників у формі тисячо-: тисячочотирьохсотліття, тисячотонний, тисячоватний, тисячоголосий, тисячокілометровий, тисячогранний, тисячоголовий, тисячократний.
ІІ. Виконання практичних завдань.
Завдання 1.
Замініть подані сполучення складними прикметниками.
2 (години), 8 (тонни), 200 (тисячі), 2 (секції), 22 (роки), 2 (види), 43 (години), 5 (хвилини), 52 (роки), 2 (основи), 28 (кілометри), 9 (місяці), 126 (кілограми), 3 (етапи), 6 (рази), 16 (поверхи), 50 (томи), 3 (елементи).
Завдання 2.
Замініть цифри словами, поясніть правопис; визначте утворену частину мови.
1-річні курси, 5-стопний ямб, 2-колісний велосипед, 2-годинна лекція, 5-процентний розчин, 4-місячна дитина, 4-кілометровий похід, 5-тисячний внесок, 20-мільйонний житель, 40-відерний ящик, 500-кілометровий перехід, 28-градусний мороз, 19-річний син, 5-метроваглибина, 3-значне число, 500-літній ювілей,
