2-а група | |||
АТс, мм рт. ст. | 143.4±5.1 | 128.6±4.9 | <0.05 |
АТд, мм рт. ст. | 88.3±3.9 | 72.2±2.8 | <0.05 |
КСР, см | 5.10±0.20 | 4.28±0.19 | <0.05 |
КДР, см | 6.25±0.31 | 5.59±0.26 | >0.05 |
КСО, см3 | 123.16±11.40 | 81.3±8.9 | <0.05 |
КДО, см3 | 196.8±12.1 | 155.6±11.9 | <0.05 |
УО, см3 | 73.1±3.2 | 75.8±4.6 | >0.05 |
ФВ, % | 40.3±1.6 | 49.40±2.3 | <0.05 |
%DS, % | 18.4±1.2 | 23.30±1.3 | <0.05 |
Vcf, с-1 | 0.76±0.04 | 0.98±0.05 | <0.05 |
ЗПСО, дин/с/см-5 | 1894.50±158.4 | 1481.90±138.6 | >0.05 |
Частота ШЕ на добу | 10508±938 | 6095±827 | <0.05 |
3-я група | |||
АТс, мм рт. ст. | 144.9±7.3 | 121.5±6.9 | <0.05 |
АТд, мм рт. ст. | 89.6±3.6 | 76.8±3.2 | >0.05 |
КСР, см | 5.28±0.30 | 4.5±0.10 | <0.05 |
Продовження таблиці 2
КДР, см | 6.21±0.24 | 5.81±0.12 | >0.05 |
КСО, см3 | 129.3±10.6 | 97.5±9.8 | <0.05 |
КДО, см3 | 194.1±13.4 | 166.9±12.1 | >0.05 |
УО, см3 | 65.8±3.5 | 69.6±3.8 | >0.05 |
ФВ, % | 34.6±1.98 | 41.57±2.13 | <0.05 |
%DS, % | 16.1±1.1 | 21.17±1.3 | <0.05 |
Vcf, с-1 | 0.67±0.01 | 0.79±0.02 | <0.05 |
ЗПСО, дин/с/см-5 | 1915.60±121.4 | 1580.35±129.0 | >0.05 |
Частота ШЕ на добу | 11901±1011 | 7228±986 | <0.05 |
На тлi лiкування ренiтеком в 1-й групi хворих достовiрно знижуються розмiри та об’єми порожнин ЛШ в систолу КСР та КДО при одночасовому збiльшенні ФВ, ступінь скорочення передньо-заднього розмiру ЛШ в систолу ( % D S ) i швидкiсть циркулярного скорочення волокон мiокарда ( Vсf ) .Не вiдмiчено значного зниження КДР i КСО, мало змiнився УО. Не спостерiгалося достовiрного зниження АТ i ЗПСО ( р>0,05). Значимо знизвся АТс, при цьому зменшувалась частота ШЕ ( табл. 2 ).
У хворих 2-ї групи динамiка ехокардiографiчних показникiв була аналогiчною. Але звертає на себе увагу статистично достовiрне зниження АТс, АТд i, що найбiльш важливо, ЗПСО. Динамiка зниження частоти ШЕ також була бiльш помiтною ( табл. 2 ).
В 3-й групi змiни розмiрiв i об’ємiв порожнин ЛШ ( за виключенням КДО ) були статично достовiрними ( р<0,05 ). Зростання УО було незначним ( р>0,05 ), ФВ, Vсf та %DS значно збiльшились, а АТс, АТд i ЗПСО статично достовiрно знизились (р<0,05 ). Кiлькiсть ШЕ зменшилась.
Таким чином, слiд пiдкреслити, що покращання показникiв, якi характерiзують стан скорочувальної функцiї мiокарда, супроводжується i зниженням числа ШЕ. Динамiка змiн показникiв ЕхоЕГ та частоти ШЕ помiтнiше у осiб з ХСН вищого ФК.
Для оцiнки впливу терапiї IАПФ на толерантнiсть до фiзичного навантаження хворим 1-ї групи проведено тест на велоергометрi до i пiсля лiкування ренiтеком. Пробу провели 19 хворим, з них у 8 ШЕ не реєструвалися. До лiкування ренiтеком тест iз фiзичним навантаженням був позитивним у 14 хворих (73,6%), ШЕ були спровокованi у 6 з 8 хворих, втiм у 3-х з них на ЕКГ вiдзначалася i депресiя сегменту ST. Величина порогового навантаження до лiкування склала 35,3±2,1 Вт, а загальний об’єм виконаної роботи - 1450,1±148,4 кгм.
Пiсля проведеної терапiї тест на велоергометрi виявився позитивним у 12 хворих (63,2%), ШЕ на фонi проби виявилася у 3-х хворих, а у одного реєструвалася депресiя сегменту ST. При цьому величина порогового навантаження збiльшилась до 49,8±3,01 Вт, а загальний об’єм виконаної роботи збiльшився до 2118,8±151,4 кгм.
Рiзниця в порiвняннi з цими показниками до лiкування є статистично достовiрною. Це свiдчить про те, що позитивнi кар - дiогемодинамiчнi змiни на тлi лiкування IАПФ сприяють не тiльки зменшенню кiлькостi ШЕ, але й зростанню толерантностi до фiзичного навантаження.
На нашу думку, представлялося цiкавим дослiдження впливу тривалої терапiї ренiтеком на показники гемодинамiки та частоту ШЕ, для чого обстежено 34 хворих з ХСН I-II ФК та ШЕ 1-ї градацiї. Лiкування ренiтеком проводили протягом 10 мiсяцiв у дозi 2,5 -20 мг на добу. Поряд з показниками кардiогемодинамiки визначали масу мiокарда ЛШ (ММЛШ). Величини показникiв порiвнювали до та пiсля лiкування. Результати дослiдження вiдображенi в таблицi 3. Як можна бачити, при тривалому призначеннi ренiтека значне зменшення кiлькостi ШЕ вiдбувається не тiльки на тлi покращання показникiв кардiогемодинамiки, але й при значному зменшеннi ММЛШ. Поряд з цим, за принципом зворотного зв`язку, зменшення кiлькостi ШЕ суттєво обмежує негативний вплив шлуночкових ектопiй на гемодинамiчнi показники i скорочувальну функцiю мiокарда.
Таблиця 3
Показники гемодинаміки, внутрісерцевої кінетики та скорочувальної функції міокарда при тривалому лікуванні ренітеком у хворих з дисфункцією ЛШ і ШЕ
| Значення показників |
| |
До лікування | Після лікування | ||
АТс, мм рт. ст. | 138.8±3.6 | 129.1±3.0 | <0.05 |
АТд, мм рт. ст. | 82.6±4.0 | 76.4±5.1 | >0.05 |
ТМЖПс мм | 12.9±1.1 | 10.1±0.8 | <0.05 |
ТЗСЛШс мм | 11.9±0.9 | 8.6±0.6 | <0.05 |
КСР, см | 4.16±0.24 | 3.6±0.10 | <0.05 |
КДР, см | 5.40±0.20 | 5.18±0.12 | >0.05 |
КДО, см3 | 142.0±6.1 | 129.0±5.9 | >0.05 |
КСО, см3 | 74.6±4.8 | 55.2±3.4 | <0.05 |
УО, см3 | 68.5±2.2 | 74.6±2.1 | <0.05 |
ФВ, % | 47.9±2.9 | 57.4±2.6 | <0.05 |
%DS, % | 24.1±1.3 | 31.4±1.8 | <0.05 |
Vcf, с-1 | 0.75±0.04 | 0.96±0.05 | <0.05 |
Продовження таблиці 3
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
