До нас приїхав ревізор

Світлана БОНДАРЕНКО

приватний нотаріус, м. Дніпропетровськ

ДО НАС ПРИЇХАВ РЕВІЗОР

Пропонуємо розглянути одне з важливіших питань, яке виникає при спілкуванні нотаріусів і посадових осіб податкових органів – це питання документальних перевірок податковими органами правильності нарахування та сплати податку з доходу від здійснення нотаріальної діяльності.

Щоб, не дай боже, не опинитися на місці знаменитих героїв комедії , необхідно знати свої права та обов’язки, права та обов’язки посадових осіб у цей сфері.

З метою визначення кола таких прав та обов’язків розглянемо норми діючого законодавства.

Нам всім добре відомо, що у відповідності до ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, повноваження посадових осіб податкових органів під час будь-якої документальної перевірки, підстави і порядок такої перевірки повинні бути чітко визначені законом.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» та абзацу 2 пп. «в» п. 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Закон № 000), платники податку зобов’язані:

- допускати посадових осіб податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування (звертаємо увагу, що цей пункт не стосується приватних нотаріусів, оскільки приміщення, яке є робочим місцем нотаріуса, використовується не для отримання доходу і не для утримання об’єкту оподаткування, а для виконання обов’язку з вчинення нотаріальних дій);

- допускати посадових осіб податкових органів до перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

- під час перевірки, що проводиться податковими органами, давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування;

- підписати акт про проведення перевірки;

- на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації.

Статтею 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 000) передбачено, що при перевірці фізичної особи податковий орган, як контролюючий орган, має право здійснювати перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише податку з доходів фізичних осіб.

Статус, компетенція, функції, права та обов’яз­ки податкових органів в першу чергу визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (Закон № 000).

З метою посилення правового захисту грома­дян та забезпечення дотримання їх конституційних прав їни 12 січня 2005 року прийняла Закон № 000, який було опубліковано 16 лютого 2005 року в газеті «Урядовий кур’єр» і який набув чинності з дня опублікуван­ня. Цим законом внесено зміни до Закону Украї­ни № 000, і згідно цих змін органи державної податкової служби мають право:

– Здійснювати документальні невиїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, в тому числі і фізичними особами, які не мають статусу підприємців;

– Здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, в тому числі і фізичними особами, які не мають статусу підприємців;

– Запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів,

Але випадки, компетенція та порядок таких перевірок повинні бути встановлені законами України.

Статтею 11-1, якою доповнено Закон № 000 і яка регламентує підстави та порядок проведення планових і позапланових виїзних перевірок, встановлено, що на підставі планової виїзної перевірки перевіряються показники фінансово-господарської діяльності платника податків, а позапланова виїзна перевірка таких показників здійснюється тільки на підставі рішення суду та за наявності визначених законом обставин.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання з метою одержання прибутку (підприємницька господарська діяльність), та без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність), при цьому, з фізичних осіб суб’єктами господарювання є тільки фізичні особи, які зареєстровані як підприємці (п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України).

У зв’язку з тим, що приватна нотаріальна діяльність не є підприємницькою діяльністю, а нотаріуси не можуть бути підприємцями, то нотаріальна діяльність не є фінансово-господарською діяльністю, а доходи, отримані приватним нотаріусом, не є показниками фінансово-господарської діяльності.

Порядок, підстави і компетенція податкових органів при документальних невиїзних перевірках та при запрошенні платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, законодавством не встановлена.

Тобто діючою законодавчою базою не передбачено порядок перевірки податковими органами та їх посадовими особами своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку з доходу від здійснення нотаріальної діяльності; не передбачено компетенцію податкових органів під час такої перевірки: не встановлено за скільки днів необхідно попередити про перевірку, скільки часу буде тривати така перевірка, кількість перевірок, підстави недопуску посадових осіб до перевірки, права та обов’язки податкового органу під час перевірки, тощо. Оскільки правове врегулювання перевірок просто фізичних осіб, в тому числі нотаріусів, відсутнє, то такі особи позбавлені можливості перевіряти правильність дій податкових органів під час таких перевірок та, у разі їх невідповідності закону, оскаржити такі дії. Вимоги податкових органів про допуск до документальної перевірки приватного нотаріуса не будуть відповідати положенням Конституції України, оскільки будь-яка посадова особа зобов’язана діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі проведеного аналізу доходимо до висновку, що податкові органи не можуть здійсню­вати документальну перевірку достовірності, повноти нарахування і сплати податків будь-якою фізичною особою, в тому числі приватними нотаріусами, поки діючим законодавством не буде регламентовано порядок (процес) таких перевірок, їх види, компетенція податкових органів під час таких перевірок та підстави проведення перевірок. ■