Красилівська райдержадміністрація
Відділ освіти
Красилівський Будинок творчості дітей та юнацтва
Фольклорно-етнографічна експедиція «З народного
напившись джерела»
Свято «Зиму проводжаймо,
Весну зустрічаймо»
Автор:
Волицька ЗОШ І-ІІІ ступенів
2010р.
Свято «Обжинки»
На столі – скатертина, коровай на вишитому рушничкові, макітра з варениками.
1-й учень
Ой у нашому селі
Вже співи чуть,
То трударі - женці
З поля йдуть.
Вже колосся все зібрали,
Спасовою бороду пов’язали.
Час гарних пісень співать,
І обжинки розпочать.
Дівчина
Ой ниво наша, ниво
Верни нам нашу силу
Ми на тобі жили
Силоньку положили
1 женчик
Ой заспіваймо, гей
Нехай вдома почують
Ой, нехай же нам
Вечероньку готують
Пісня «Живо женчики, живо» ( женці плетуть вінок і прикрашають дівчину )
Живо, женчики, живо,
Дожинайте ниву,
Будемо плести віночки
З золотої пшенички
Перепілонька сіра,
Де ж ти будеш сиділа;
Вже немає пшениці,
Бо кінець косовиці.
Ми пшениченьку зжали,
В снопики пов’язали,
В кіпоньки поскладали,
Хороше заспівали
2 женчик
Ой наш господар журився,
На нивку дивився
Ой як з нивки позбирав
Той журитись перестав.
Пісня «Землю орали, зерном сіяли»
Землю орали, зерном сіяли
Дай Боже спожити.
І снопи жали, в копи складали.
Дай Боже спожити
Солому в скирду, зерно в комору.
Дай Боже спожити.
Пшеничку змелю, коровай спечу.
Діточок дружити
Дівчина (вклоняється)
Дай вам, Боже,
Щоби щасливо дочекали
На той рік сіяти, орати,
А ми здорові збирати!
Господар
Дай, Боже, дочекати в добрім здоров’ї!
А ти, молода, Бог дай здорова, росла
І шлюбного вінця доросла
Дівчина
Нате ж вінець,
А нам дайте на танець
(господар бере вінок і дає ій кілька монет)
3 женчик
Дай вам господь Бог
Обкосів діждати,
Іще вам, дай Боже,
Щасливо зібрати,
З Богом веселити
І довгий вік прожити
(Господиня пригощає женців варениками)
Пісня «Вареничків наварила»
Вареничків наварила
З нової пшениці,
Їжте, пийте і гуляйте,
Славні трудівниці.
Вареничків наварила
Усіх пригощаю
Ой дай Боже дочекати
Нового врожаю
А ти бо, ледащо,
В садочку лежало.
Вареничків не дамо
Щоб ти не казало
Ой нажала сім копів
А восьму не вспіла,
Як почула музики
Той з поля побігла.
Жала, жала пшениченьку
Аж рука боліла
Як почула музики
То чуть не зомліла
Народна гра «Просо»
Хазяїн стає збоку, а решта, узявшись за руки, стають у ряд. Хазяїн з палицею у руках підходить до крайньої дівчини у ряду і говорить:
— Дівко, дівко наймись до мене просо жати.
— А яке воно?
— Отаке! – показує вище голови.
— Не дістану.
— А отаке? – показує нище коліна.
— Не нагнусь.
— А заміж?
— Хоч зараз.
З цими словами вона кидає руку своєї сусідки і біжить попід піднятими руками всього ряду до кінця, хазяїн переслідує її ударами.
З такими ж пропозиціями звертається до кожної з ряду, і кожну потім переганяють на інший край ряду. Тоді інший стає хазяїном, і гра продовжується.
Господар
Дякую, що гарно попрацювали, обжинки скінчили, піснями і розвагами нас веселили.
Господиня
А обжинковий вінок повісимо в хаті на стіні й збережемо до осені, щоб цим зерном сіяти озимину.
(Входять хлопець і дівчина з короваєм)
Дівчина
Працьовитми руками пахне красень-коровай
Обжинками, урожаєм славиться наш край
Хто добро в душі плекає
Хлібом - сіллю Волицька земля вітає.
