Державне мито. Що нового?

Оксана Величко,

приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області

Державне мито. Що нового?

З 08.10.2012 набула чинності нова редакція Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 № 000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.09.2012 за № 000/21935 (далі — Інструкція 2012 року).

За вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, а також виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій, а за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів, що є в справах нотаріальних контор, — при їх видачі.

Державне мито за договорами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується другою стороною, яка не звільнена від сплати державного мита, або пропорційно за домовленістю сторін.

Розрахункові/касові документи про сплату державного мита додаються до примірників посвідчених правочинів, до заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану та інших відповідних матеріалів про видачу документів, а також до документів реєстрації укладених на біржах угод.

Нагадаємо, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи. Державне мито стягується за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Державне мито справляється за ставками в розмірах (частинах) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо).

Короткий огляд

1. Сплата державного мита при оформленні спадщини

На відміну від Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.05.1993 за № 50 (далі — Інструкція 1993 року), Інструкція 2012 року не містить вимог щодо оцінки майна на день відкриття спадщини, тобто відтепер відсутня норма:

«За видачу свідоцтв про право на спадщину державне мито стягується з вартості всього майна, що переходить у спадок, визначеної на день відкриття спадщини».

Якщо для сплати державного мита при спадкуванні час визначення вартості майна (на день смерті спадкодавця або на день звернення спадкоємця до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину) не буде мати суттєвого значення, бо державне мито на сьогодні становить лише 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (34 грн.), то згідно зі ст. 174 Податкового кодексу України (далі — ПК України) для оподаткування доходу різниця у вартості може суттєво вплинути на розмір податку.

Точку зору ДПА України було висловлено на офіційному порталі Державної податкової служби України, в розділі «Єдина база податкових знань»[1].

«Яким чином проводиться оцінка вартості нерухомого майна для розрахунку податку на доходи фізичних осіб при отриманні фізичною особою об’єктів спадщини (подарунку)?

Відповідь:

Коротка:

Для нарахування податку на доходи фізичних осіб при отриманні спадщини (подарунку) у вигляді майна нерухомого застосовується оціночна вартість майна. Оцінка ґрунтується на засадах національних стандартів оцінки майна та відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна.

Повна:

Правові засади здійснення оцінки майна, май­нових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 із змінами і доповненнями (далі — Закон).

Відповідно до ст. 3 Закону оцінка, зокрема, майна — це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

Згідно із абз. 1 ст. 9 Закону методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Відповідно до ст. 9 Закону та ст. 19 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 , із змінами і доповненнями, визначення оціночної вартості нерухомого майна здійснюється відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 000, Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 000.

Згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 000-ІV, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), кошти, майно, майнові чи немайнові права, успадковані платником податку, оподатковуються за правилами, встановленими ст. 174 ПКУ.

Отже, для нарахування податку на доходи фізичних осіб при отриманні спадщини (подарунку) у вигляді нерухомого майна застосовується оціночна вартість майна. Оцінка ґрунтується на засадах національних стандартів оцінки майна та відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна».

2. Посвідчення договорів дарування майна

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Указом Президента України «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій» від 10.07.1998 № 000/98 встановлено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії. Ставка державного мита згідно зі ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» за посвідчення договорів становить відсоток від суми договору, але не може бути меншою за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (за винятком ставки держмита за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів: тут законодавець «прив’язує» ставку до дійсної вартості транспортного засобу). Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, як зазначено у розділі V, визначає порядок справляння державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами й виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Отже, можна зробити висновок, що приватні нотаріуси дотримуються лише ставки, а вартість предмета договору дарування (за винятком відчуження транспортних засобів), що є також підставою для розрахунку плати за вчинення нотаріальних дій, визначається за взаємною згодою сторін.

3. Зазнали змін і вимоги щодо обчислення державного мита при посвідченні договорів відчуження фізичними та юридичними особами житлових будинків, квартир або їх частин, кімнат, садових (дачних) будинків, інших об’єктів нерухомості

Інструкція 1993 року

Інструкція 2012 року

48. При обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, а також іншого нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб, вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче його інвентаризаційної або балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об’єктів та зносу на момент відчуження, що вказується в довідках-характеристиках бюро технічної інвентаризації (п. 48 в редакції наказу Державної податкової адміністрації від 03.04.1998 № 000)

5. При обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження фізичними особами житлових будинків, квартир або їх частин, кімнат, садових (дачних) будинків, інших об’єктів нерухомості вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче оціночної вартості такого майна, а за посвідчення договорів відчуження юридичними особами зазначених у цьому пункті об’єктів нерухомості — не нижче балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об’єктів та зносу на момент відчуження

З огляду на те, що інвентаризаційна вартість у витягах, які видаються органами БТІ, вже не зазначається, відтепер нотаріус для посвідчення договору відчуження фізичними особами зобов’язаний вимагати оціночну вартість нерухомого майна, яка має проводитися суб’єктами оціночної діяльності відповідно до Тимчасового порядку визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 000 (далі — Тимчасовий порядок).

Але варто звернути увагу, що Тимчасовий порядок регулює визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), з метою визначення доходу для оподаткування (п. 172.11 ст. 172 ПК України), і його дія не поширюється на випадки успадкування та дарування нерухомого майна.

При посвідченні договорів відчуження юри­дич­ними особами нотаріус має вимагати балансову вартість майна з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об’єктів та зносу на момент відчуження.

4. Зміни відбулися й стосовно визначення вартості земельної ділянки при її відчуженні

Інструкція 1993 року	Інструкція 2012 року
49. Державне мито за посвідчення договорів міни та дарування земельних ділянок, переданих громадянам безоплатно відповідно до статті 121 Земельного кодексу України для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), садівництва, дачного й гаражного будівництва, а також за посвідченням договорів міни та дарування земельних ділянок, які належать юридичним особам на правах власності відповідно	6. Державне мито за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок фізичною особою обчислюється та справляється із суми договору, але не нижче оціночної вартості земельної ділянки. При здійсненні зазначених цивільно-правових договорів сплата державного мита провадиться за ставками, які встановлені Декретом
до статті 82 Земельного кодексу України, обчислюється із суми договору, але не нижче нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої Законом України «Про плату за землю». При посвідченні інших цивільно-правових угод з зазначеними вище земельними ділянками державне мито справляється відповідно до Декрету «Про державне мито» та з урахуванням вимог Земельного кодексу України

Отже, постає питання: що розуміти під оціночною вартістю земельної ділянки?

Правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Закону України «Про оцінку земель» (далі — Закон), інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Згідно з положеннями статей 5, 13 Закону грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною й експертною.

Поняття «оціночна вартість земельної ділянки» та порядок її проведення згадуються у вище­вказаному Тимчасовому порядку:

Оціночна вартість земельної ділянки визначається за результатами нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, інших земель несільськогосподарського призначення або земель сільськогосподарського призначення, де розташована така земельна ділянка, проведеної відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 000 (ЗП України, 1995 р., № 6, ст. 151; 2004 р., № 27, ст. 1782), та Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 000 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 23, с. 87; 2004 р., № 27, ст. 1782).

У разі непроведення нормативної грошової оцінки земель оціночна вартість земельної ділянки дорівнює ринковій вартості такої земельної ділянки, визначеній за результатами експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 000 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 42, ст. 1941).

Оціночна вартість земельної ділянки зазначається у документації з оцінки земель відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель».

Варто знову ж таки звернути увагу читачів на те, що цю постанову затверджено з метою реалізації норм ПК України (з метою оподаткування).

Натомість, з якої оцінки стягується державне мито, чітко передбачено в ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», із змінами, внесеними згідно із Законом від 05.07.2012 :

«Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами».

Таким чином, перед нотаріусом постають логічні питання: яку оцінку земельної ділянки він має вимагати при оформлені договорів дарування, міни та спадщини: нормативно-грошову вартість земельної ділянки (відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель») або оціночну (відповідно до Інструкції 2012 року та Тимчасового порядку)?

Точку зору податкової з приводу цього питання було викладено в журналі «Вісник податкової служби України» від 31.08.2012 № 32:

«За якою ставкою справляється державне мито при нотаріальному посвідченні договорів міни, дарування (купівлі-продажу) земельних ділянок?

Статтею 5 Закону про оцінку земель передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною й експертною залежно від призначення та порядку проведення. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться для визначення: розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників і механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. При здійсненні інших цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них використовується експертна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 13 Закону про оцінку землі). Отже, за посвідчення договорів міни та дарування земельних ділянок, переданих громадянам безоплатно відповідно до ст. 121 Земельного кодексу для ведення особистого селянського господарства, садівництва, будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), дачного й гаражного будівництва, власниками яких є громадяни, що здійснюють таке відчуження, державне мито справляється згідно з пп. «б» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93, тобто в розмірі 1% суми договору. У разі якщо сума договору, визначена за згодою сторін, є меншою за грошову (нормативну) оцінку земельної ділянки, то державне мито справляється в розмірі 1% грошової (нормативної) оцінки земельної ділянки. При цьому сума державного мита не повинна бути меншою одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.). Слід зауважити, що відповідно до п. 45 ст. 4 Декрету № 7-93 громадяни, власники земельних часток (паїв), яким виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки, звільняються від сплати державного мита за посвідчення договорів міни земельних ділянок. За нотаріальне посвідчення договорів міни та дарування земельних ділянок, які належать юридичним особам на праві власності згідно зі ст. 82 Земельного кодексу, державне мито обчислюється із суми договору, яка для цієї мети повинна бути не нижче нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої Законом про плату за землю, а сума держмита не повинна бути меншою одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 17 грн. (пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93).

Таким чином, при нотаріальному посвідченні інших цивільно-правових угод із зазначеними земельними ділянками, зокрема посвідченні договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, державне мито справляється в розмірі 1% суми договору, яка для обчислення державного мита повинна бути не нижче експертної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону про оцінку земель, а сума державного мита не повинна бути меншою одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 17 грн. (пп. «б» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93)».

5. Слід також звернути увагу на п. 9 Інструкції 2012 року, яким врегульоване питання нарахування державного мита за посвідчення іпотечних договорів, договорів про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, договорів про продовження строку дії раніше укладених договорів або збільшення початкової суми договору

Інструкція 1993 року	Інструкція 2012 року
53. За посвідчення договорів про поступку вимозі та переведення боргу, про продовження строку дії раніше укладеного договору або збільшення початкової суми договору державне мито обчис-	9. За посвідчення іпотечних договорів, а також за посвідчення договорів про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, про продовження строку дії раніше укладеного договору або збіль-
люється і справляється виходячи з оцінки нездійснених прав і невикористаних обов’язків або суми, на яку збільшується сума раніше укладених договорів	шення початкової суми договору державне мито обчислюється і справляється виходячи з оцінки нездійснених прав і невиконаних обов’язків або суми, на яку збільшується сума раніше укладених договорів

Отже, на цей час Інструкцією 2012 року цілком врегульовано питання нарахування державного мита за посвідчення іпотечних договорів, чого не було раніше, але, мабуть, не дуже вдало, бо порядок справляння мита за посвідчення іпотечних договорів регулюється пп. «ф» п. 3 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» і не викликає питань, оскільки тут ідеться про вартість предмета іпотеки, а не про оцінку нездійснених прав та невиконаних обов’язків. Ця вимога, напевно, стосується саме договорів про відступлення прав за іпотечними договорами. Сподіваємось, що словосполучення «іпотечні договори» у цій нормі з’явилося помилково.

До речі, не можна залишити без уваги той факт, що Інструкцією 2012 року врегульовано питання нарахування державного мита за посвідчення договорів про продовження строку дії або збільшення суми договору. У такому випадку згідно з ч. 2 п. 14 розділу V Інструкції 2012 року державне мито справляється залежно від характеру договору за тими самими ставками, що застосовувалися при оплаті державного мита за посвідчення первісних договорів. Отже, вирішено питання стягнення державного мита за посвідчення договорів про внесення змін до іпотечних договорів у разі збільшення вартості предмета іпотеки. Тобто, на нашу думку, має застосовуватися ставка (що є цілком зрозумілим) у розмірі 0,01 відсотка від суми договору, а не 1 відсоток, як за інші договори, що підлягають оцінці, як раніше роз’яснювали податкові органи.

Список використаних джерел

1. Земельний кодекс України від 25.10.2001 .

2. Про оцінку земель: Закон України від 11.12.2003 .

3. Про державне мито: Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93.

4. Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 № 000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.09.2012 за № 000/21935.

5. Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.05.1993 за № 50.

6. Податковий кодекс України від 02.12.2010 .

7. Тимчасовий порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 000.

[1] Режим доступу: http://sts. /ebpz/#answer-block