Концепція Загальнодержавної цільової економічної програми здійснення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі на роки (далі – Програма)

Проект

СХВАЛЕНО

Розпорядження Кабінету Міністрів України

від №

КОНЦЕПЦІЯ

Загальнодержавної цільової економічної програми здійснення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі на роки (далі – Програма)

І. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Необхідність проведення зазначеної роботи виникла в зв’язку з постійним підвищенням вимог до безпечності харчових продуктів та збільшення стурбованості, як вітчизняних так і іноземних споживачів, стосовно впливу на життя та здоров'я людей харчових продуктів та сировини тваринного та рослинного походження. Споживачеві потрібно запропонувати широкий спектр безпечних продуктів високої якості. Ланцюг виробництва харчових продуктів стає все більш і більш складним. Ефективна політика безпеки харчових продуктів має визнати взаємопов’язану сутність виробництва харчових продуктів та кормів. Це вимагає оцінки й моніторингу ризиків для здоров'я споживачів, що пов’язані з сировиною, практикою виробництва й переробкою і це вимагає створення й діяльності систем контролю для моніторингу.

Статтею 42 Конституції України визначено, що Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до пункту 16 статті 7 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”, статті 3 Закону України “Про ветеринарну медицину” державна служба ветеринарної медицини запроваджує виконання програм державного моніторингу максимальних меж залишків ветеринарних препаратів та інших забруднюючих речовин у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі.

Крім того, Програма розроблена на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р “Про затвердження заходів щодо виконання у 2006 Плану дій Україна – ЄС”, де передбачено розробити план проведення моніторингу залишкових кількостей речовин відповідно до принципів Директиви 96/22/ЄС та Директиви 96/23/ЄС про моніторинг залишкових речовин.

Не зважаючи на отримання в 2004 році спеціального рішення від Європейської комісії щодо внесення України до списку третіх країн, які мають право експортувати мед, яйця, рибу, молоко до країн ЄС, в зазначеній продукції, при її експорті, неодноразово було виявлено наявність залишкових кількостей хлорамфеніколу, нітрофуранів, сульфаніламідних препаратів. В зв’язку з цим, по системі термінового попередження по харчових продуктах та кормах RASFF, всі країни світу були повідомлені про те, що продукція українського походження, в якій були виявлені заборонені речовини, є небезпечною. Крім того, до української продукції були застосовані спеціальні заходи в пунктах проходження контролю до моменту отримання офіційних гарантій контролю (такими гарантіями офіційного контролю за безпекою харчових продуктів є затверджені на національному рівні Програми щодо контролю у харчових продуктах та кормах залишків ветеринарних препаратів та інших забруднювачів) та/або задовільних результатів аналізу наступних партій продукції. В разі повторного виявлення заборонених речовин в продукції Україна була позбавлена дозволу на експорт цієї продукції.

До 2004 року державний контроль за якістю та безпечністю харчових продуктів та кормів базувався на проведенні досліджень продукції за показниками, виходячи із можливостей лабораторій проводити такі дослідження.

Тому, з підвищенням вимог з боку споживачів до якості та безпечності харчових продуктів та з метою гармонізації вітчизняного законодавства в галузі безпечності харчових продуктів та кормів виникла проблема із забезпеченням, в повній мірі, державного контролю за показниками безпеки харчового ланцюга від поля до столу. Ланцюг виробництва продуктів харчування стає все більш і більш складним. Це вимагає оцінки й моніторингу ризиків для здоров'я споживачів, що пов’язані з сировиною, практикою виробництва й переробкою. Все це вимагає й діяльності систем контролю для моніторингу.

За минулий рік, в цілому по Україні, спеціалістами ветеринарної медицини при здійсненні ветеринарно-санітарного контролю та нагляду було проведено 235,9 млн. експертиз (партій) відповідних досліджень підконтрольної продукції. При цьому не допущено до реалізації 3,7 тис. тонн небезпечної сировини та готових харчових продуктів.

Державною службою ветеринарної медицини при здійсненні ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за безпечністю харчових продуктів тваринного походження, які виробляються та реалізуються в Україні, а також при експорті та імпорті продукції не допущено в реалізацію небезпечної продукції (по роках):

2004 рік – 19535,0 т; 2005 рік – 28236,216 т; 2006 рік - 11989,437 т. Це дало можливість не допустити ускладнення епізоотичної та епідеміологічної ситуації у державі, уникнути харчових отруєнь та забезпечити споживачів безпечною продукцією.

Здатність ветеринарних лабораторій країни обмежувати надходження неякісних продуктів харчування на ринок завдяки комплексному тестуванню на наявність залишків антибіотиків та запобіганню небажаному експорту було продемонстровано у випадку виявлення хлорамфеніколу (левоміцетину) у сухому сепарованому молоці. Згідно з інформацією Державного комітету статистки України країни Європейського Союзу були основними покупцями українського сухого молока до 2002 року. У жовтні 2002 року Європейська Комісія запровадила жорсткі процедури нагляду за імпортом сухого молока з України з огляду на виявлене забруднення його хлорамфеніколом (левоміцетином).

Внаслідок втрати довіри з боку споживачів та суворих процедур контролю за імпортом обсяг експорту до європейського ринку зменшився з 11400 тонн сухого молока вартістю 11 мільйонів доларів США (26% від обсягу експорту сухого молока) у 2002 році до 1400 тонн вартістю 4 млн. дол. США у 2005 році (3%).

Удосконалення можливостей лабораторій ветеринарної медицини на всіх рівнях дасть змогу проводити контроль за наявністю, в тому числі хлорамфеніколу в сирому молоці, що надходить для переробки. З часом ці заходи дозволять відновити довіру вітчизняного споживача та покупців Європейського Союзу.

II. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом.

Головною причиною виникнення даної проблеми була неповна відповідність вимогам Міжнародного епізоотичного бюро та інших міжнародних організацій обсягу проведення лабораторних досліджень тварин, неїстівних продуктів тваринного походження, харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, призначених для споживання людям, а також кормів для годівлі тварин.

Для порівняння наведено таблицю методів лабораторного контролю які проводяться в державних лабораторіях ветеринарної медицини і методи, які відповідають вимогам Директиви 96/23 та Рішення 657/2002 ЄС

Напрямки державного ветеринарно-лабораторного контролю за продукцією тваринного походження* та кормами для обласних державних лабораторій відповідно до вимог директиви 96/23:

№	Показники	Методи лабораторного контролю	Методи згідно Рішення 657/2002 ЄС – які будуть в референс – центрі ЦДЛВМ
Методи якими проводять дослідження	Арбітражні методи, які необхідно опанувати
Група А – Субстанції й препарати з анаболітичним ефектом й незареєстровані препарати:
1	Стильбени, похідні стильбенів, їх солі й ефіри	ELISA	РХ/МС/МС	РХ/МС/МС
2	Препарати щитовидної залози		РХ/МС/МС	РХ/МС/МС
3	Стероїди	ELISA	РХ/МС/МС	РХ/МС/МС
4	Лактони резорцинової кислоти, включаючи зеранол	ELISA	РХ/МС/МС	РХ/МС/МС
5	Бета-агоністи	ELISA	РХ/МС/МС	РХ/МС/МС
6	Речовини, які включені у додаток IV Директиви ЕС № 000/90 от 01.01.2001.	ELISA,RI	РХ/МС/МС	РХ/МС/МС
Група В – Ветеринарні препарати та їх похідні:
1	Антимікробні субстанції:
	Сульфаніламіди	ELISA,RI	РХ/МС/МС	РХ/МС/МС
	Фторхінолони, тощо	-----	РХ	РХ
2	Інші ветеринарні препарати:
а	антигельмінтики	------	РХ	РХ
b	кокцидіостатики;	------	РХ/МС/МС	РХ/МС/МС
c	Карбамати та піретроїди	ТШХ*
d	Cедативнi препарати	------	------	РХ/МС/МС
e	Нестероїдні протизапальні лікарські препарати	------	-----	РХ/МС/МС
f	Інші фармакологічно активні субстанції	------	-----	РХ/МС/МС
3	Інші субстанції та контамінанти навколишнього середовища
а	Хлороорганичні сполуки, у т. ч. РсВ	ТШХ*	ГХ, ГХ/МС	ГХ/МС
b	Фосфорорганічні сполуки	ТШХ*	ГХ, ГХ/МС	ГХ/МС, РХ/МС
c	Хімічні елементи	-------	ААС	ААС, АІС, ІЗП
d	Мікотоксини	ТШХ*	РХ, РХ/МС	РХ/МС
e	Барвники	-------	ELISA	РХ/МС
f	Інші (радіонукліди)	-------	Спектрометричний	Спектрометричний
4	Інші незареєстровані субстанції для ветеринарних цілей	-------	------	РХ/МС

До 2005 року законодавством України не було передбачено фінансування відповідної Програми. Проте, на сьогоднішній день, статтею 98 Закону України “Про ветеринарну медицину” регламентовано фінансування та забезпечення виконання загальнодержавних довгострокових програм з питань ветеринарної медицини, у тому числі загальнодержавної програми здійснення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах.

Вибіркове проведення лабораторних досліджень щодо виявлення залишкових кількостей ветеринарних препаратів та інших забруднювачів може призвести до їх потрапляння у харчові продукти та створити перепони щодо експорту продукції за межі України, у першу чергу до країн-членів ЄС.

Національні програми здійснення моніторингу за залишками ветеринарних препаратів та забруднювачів у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі є в більшості країн світу.

Підставою для розробки Плану державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та інших забруднювачів у необроблених харчових продуктах та кормах є Директива Європейського Союзу 96/23 та Рішення 657/2002 ЄС, які встановлюють вимоги для контролю речовин і груп залишкових речовин.

Через відсутності відповідного обладнання, витратних матеріалів, на сьогодні План моніторингу не забезпечує охоплення всіх вимог, зазначених у Директиві ЄС 96/23.

За результатами досліджень, що постійно проводяться Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів і кормових добавок щороку розробляється Загальнодержавний план моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у необроблених харчових продуктах тваринного походження, який затверджується Державним комітетом ветеринарної медицини України (далі – План моніторингу).

Ці Плани моніторингу розглянуті та затверджені Європейською Комісією. Проте Україна не має можливості в повній мірі виконувати вимоги Планів моніторингу за браком коштів на придбання необхідного обладнання, витратних матеріалів тощо. На сьогоднішній день, з метою забезпечення виконання Планів моніторингу необхідні дослідження проводяться іноземними лабораторіями. Таким чином, кошти із державного бюджету спрямовуються в бюджет іноземних держав.

Завдання зазначеної Програми не можуть бути повністю розв’язані в рамках, розробленої Мінагрополітики, Комплексної програми підтримки розвитку українського села, тому що постійно удосконалюються як методи виробництва і переробки харчових продуктів та кормів, так і принципи визначення тих чи інших показників безпечності продукції тваринного походження і кормів, а також контролю, необхідного для забезпечення додержання прийнятих стандартів безпеки. Комплексною програмою підтримки розвитку українського села (розділ “Гарантування якості і безпеки продовольства”) передбачено створити референс лабораторії (центри) з визначення окремих показників безпечності, як це передбачено директивою ЄС 96/23. Крім того, в рамках Програми планується виділення коштів, в тому числі і для референс лабораторій (центрів), для розробки і валідації методик.

ІІІ. Мета Програми

Основною метою Програми є розв'язання пріоритетного напрямку соціально-економічного розвитку держави, а саме досягнення високого рівня забезпечення населення України безпечною і доброякісною продукцією шляхом недопущення потрапляння на споживчий ринок продуктів тваринного походження, а також харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, що містять залишки ветеринарних препаратів та забруднювачів, що також буде сприятиме експорту української продукції тваринного походження, зокрема до країн ЄС.

Також метою Програми є:

- гармонізація нормативно-правових актів з питань безпечності харчових продуктів до вимог ЄС та СОТ;

- прискорення вступу України до СОТ;

- усунення перешкод при торгівлі з країнами СОТ, ЄС;

- взаємовизнання результатів досліджень державних лабораторій ветеринарної медицини України між країнами СОТ та ЄС;

- отримання конкурентноспроможних результатів досліджень;

- підвищення рівня аналітичних можливостей державних лабораторій ветеринарної медицини;

Разом з тим, метою Програми є більш прозоре інформування споживачів про ризики, пов’язані з харчовими продуктами та кормами.

ІV. Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

У порівнянні з іншими економічно розвинутими країнами відповідно до директиви 96/23 ЄС виділяються державні кошти, націлені на виконання Планів моніторингу (для прикладу: Розпорядження 10/2002 Міністерства сільського господарства і розвитку регіонів Угорщини Щодо моніторингу шкідливих залишків забруднюючих речовин в продуктах тваринного походження). Проте, згідно із законодавством в нашій державі спочатку потрібно розробити та схвалити концепцію Програми моніторингу, і вже в рамках Програми буде передбачено виділення коштів на фінансування виконання Планів моніторингу.

Контроль за вмістом залишкових кількостей ветеринарних препаратів та інших забруднювачів у харчових продуктах та кормах може відбуватися за трьома варіантами шляхом:

1) Виробник несе основну частину відповідальності за безпеку власної продукції перед споживачем, через впровадження на виробництві системи ХАССП. Ця система, ґрунтується на принципах Аналізу ризиків та контролю критичних точок. Принципи ХАССП у процесі виробництва та обробки харчових продуктів застосовуються на всій території ЄС та найбільш розвинених країнах, тому що вони є дуже важливими під час здійснення управління безпекою харчових продуктів, що, у свою чергу, дає змогу забезпечити захист споживачів. Особливе значення має наявність на підприємстві системи НАССР при отриманні дозволів на право експорту харчових продуктів тваринного походження, у тому числі до країн-членів ЄС.

Так, з цією метою запроваджено системи забезпечення безпечності та якості на таких підприємствах:

- підприємство "Бастіон", Дніпропетровська область;

- риболовецьке підприємство "Бриз", Запорізька область;

- ВАТ “Козятинський птахокомбінат”, Вінницька область;

- ВАТ “Світловодський маслосиркомбінат”, Кіровоградська область;

- ВАТ “Канівський маслосирзавод”, Черкаська область.

Згідно статистичної звітності в Україні налічується 15096 потужностей підконтрольних ветеринарній службі, у тому числі м'ясопереробні – 4481, молокопереробні – 2628, рибопереробні – 1227, інші підприємства – 6760. На сьогодні продовжується робота з впровадженням на виробництві системи ХАССП або аналогічних систем забезпечення якості та безпеки продукції. Слід зазначити, що така робота вимагає від виробника значних затрат часу та коштів. Тому запропонований варіант, в нинішніх умовах реалізувати складно.

2) Товаровиробник контролює якість та безпечність виробленої продукції через проведення відповідних досліджень продукції в акредитованих лабораторіях згідно з вимогами Обов’язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф-2). В разі експорту продукція повинна буде досліджуватися у відповідно обладнаних закордонних лабораторіях на відповідність вимогам країни-імпортера щодо безпечності та якості.

Цей варіант має багато недоліків, основними з яких є великі грошові затрати виробників продукції, невикористання наявного науково-технічного потенціалу, постійне відставання України від інших держав щодо забезпечення вітчизняних споживачів безпечними та якісними харчовими продуктами.

3) Шляхом виконання Планів державного моніторингу.

Державними лабораторіями ветеринарної медицини проводяться дослідження в основному експрес-методами (ELISA – TEST, радіо імунним, тонкошаровою хроматографією). За вимогами директив 96/23 ЄС виконання Планів державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів в продукції тваринного походження повинно виконуватися при наявності підтверджуючих методів. На сьогоднішній день, витрати державного бюджету на проведення досліджень, лише по обмеженій кількості показників, в закордонних референс-лабораторіях складають 175 тис. євро щорічно. За умови оснащення та акредитацій лабораторій ці дослідження будуть проводитися в Україні, в результаті чого буде зекономлено 130 тис. євро.

Зважаючи на вищезазначене оптимальним варіантом є прийняття на державному рівні відповідної Програми з визначенням конкретних виконавців і напрямів досліджень, їх строків та аналізу одержаних результатів, напрямів реалізації державної політики у галузі безпеки продуктів тваринного походження та кормів, а також харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі здійснення моніторингу за залишками ветеринарних препаратів, що застосовувалися для профілактики і лікування тварин, пестицидів та інших забруднювачів (важких металів, нітратів, мікотоксинів, радіонуклідів тощо) у ланцюгу – “від лану – до столу”. Запровадження Програми дасть можливість стабільно і в повному обсязі виконувати щорічні Плани моніторингу на міжнародному рівні, а також можливість їх схвалення відповідним комітетом ЄС, та використовувати наявні науково-технічні можливості нашої держави і науковий потенціал.

V. Шляхи та способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми.

Є декілька шляхів розв’язання проблеми.

Перший шлях: забезпечення лабораторій необхідним обладнанням, витратними матеріалами, проведення стажування спеціалістів тощо, і проведення досліджень на вміст залишків ветеринарних препаратів та інших забруднювачів відповідно до директиви 96/23 ЄС.

Другий шлях: частково проводити дослідження в Україні, частково у закордонних лабораторіях. Цей шлях покличе за собою значні витрати і не дасть можливість нашим лабораторіям розвиватися.

Тому ми пропонуємо зупинитися на першому шляху і реалізувати його у декілька етапів.

Перший етап ( роки) виконання:

- створення необхідної матеріально-технічної та правової бази для виконання Плану моніторингу. Для цього потрібно придбати необхідне обладнання, прилади та матеріали, а також розробити підзаконні нормативно-правові акти.

- проведення валідації методик визначення залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, що забезпечується відповідним навчанням спеціалістів ветеринарної медицини;

- акредитація державних лабораторій ветеринарної медицини.

Другий етап (2008-2011 роки) передбачає:

- впровадження на державному рівні методів контролю за показниками безпеки, а також впровадження на місцевому рівні експрес-методів такого контролю та їх наукове супроводження;

Третій етап (2008-2013 роки) передбачає

- остаточне формування системи моніторингу за залишками ветеринарних препаратів та забруднювачів у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, виділення необхідних коштів на придбання обладнання, приладів і матеріалів із сертифікованими ветеринарними препаратами та іншими забруднювачами (референт-матеріали), участь у проведені міждержавних порівняльних лабораторних досліджень;

Забезпечується виконання цього через:

- впровадження методик визначення залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі;

- визначення об’єктів досліджень та встановлення критеріїв відбору зразків;

- розроблення механізму виявлення і вилучення продуктів тваринного походження і кормів, а також харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі з перевищенням допустимого рівня залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів;

- гармонізація показників максимально допустимих залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у тканинах тварин (сироватці крові, сечі тощо), продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі з міжнародними вимогами та директивами ЄС та впровадження їх в Україні;

- узагальнення одержаних результатів досліджень, проведення їх статистичного та наукового аналізу;

- створення та впровадження системи інформаційного забезпечення заінтересованих міністерств і відомств, а також споживачів через засоби масової інформації щодо виробництва екологічно безпечних та конкурентоспроможних продуктів тваринного походження і кормів, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі.

VІ. Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності.

Виконання Програми дасть змогу зменшити, починаючи з 2008 року, надходження на споживчий ринок України продуктів тваринного походження і кормів, а також харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, з недопустимою залишковою кількістю ветеринарних препаратів та забруднювачів, через в більшій мірі охоплений офіційним контролем харчовий ланцюг “від поля – до столу” включаючи виробництво, вирощування сировини, переробку, зберігання, транспортування та обіг, що в кінцевому результаті сприятиме покращенню здоров’я нації і дасть можливість вітчизняним товаровиробникам випускати конкурентоспроможну продукцію та збільшити її експорт, у тому числі до країн ЄС.

На даний час Україна отримала дозволи на експорт меду, коней для забою, яєць курячих, риби, молока. Це, в свою чергу, підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції та збільшить надходження коштів від торгівлі як до Державного бюджету України, так і до суб’єктів господарювання.

Удосконалення можливостей лабораторій ветеринарної медицини на всіх рівнях дасть змогу проводити контроль за наявністю, в тому числі хорамфеніколу З часом ці заходи дозволять відновити довіру вітчизняного споживача та покупців Європейського Союзу.

Із запровадженням нових стандартів якості та безпеки щодо тварин, продуктів тваринного походження і кормів, а також харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі прискориться вступ України у Світову організацію торгівлі, що безумовно розширить ринки збуту та забезпечить стабільні валютні надходження в Державний бюджет України. Для прикладу, після схвалення службами Європейської комісії (Офіс з питань продуктів харчування та ветеринарії - FVO) Планів державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та інших забруднювачів у меді бджолиному, за даними митних органів, збільшився експорт меду бджолиного українського походження за період 2006 року в порівнянні з 2005 та 2004 роками, а саме: 2004 р. – 4642 тонн, 2005 р. – 5176 тонн та у 2006 році – 6561 тонн меду.

Соціальним аспектом впровадження Програми є забезпечення високого рівня захисту здоров’я населення та інтересів споживачів у сфері безпеки харчової продукції через зменшення потрапляння небезпечної продукції на споживний ринок. Практичний підхід побудований на виявленні та ліквідації потенційних небезпек на всіх стадіях виробництва дасть можливість вітчизняним виробникам випускати якісну та безпечну продукцію. Як наслідок, можна прогнозувати зменшення захворювань, пов’язаних зі споживанням продуктів тваринного походження, харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі із залишковою кількістю ветеринарних препаратів та забруднювачів.

1) Результати впровадження даної Загальнодержавної Програми можливо оцінити за удосконаленням системи інформації щодо безпеки продукції тваринного походження і кормів та рівня інформованості громадськості стосовно забруднених продуктів тваринного походження і кормів, а також харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі; обізнаності щодо виваженого застосування ветеринарних препаратів, кормових добавок й обережного застосування пестицидів, гербіцидів тощо. Населення України, про результати моніторингових досліджень буде проінформовано шляхом розміщення такої інформації на веб-сайті Державного комітету ветеринарної медицини України.

Програма також сприятиме:

- розвитку ветеринарної лабораторно-діагностичної служби, діяльності наукових установ, створенню нових робочих місць в інших галузях національної економіки.

- для українського агробізнесу відкриваються нові світові ринки збуту своєї продукції, що безумовно призведе до збільшення валютних надходжень до Державного бюджету України та формування іміджу України як держави, стандарти безпеки якої відповідають світовим

VІІ. Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми.

Фінансування Програми буде здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, які будуть спрямовані на забезпечення матеріально технічної бази лабораторій для проведення досліджень (на придбання необхідних приладів, витратних матеріалів, забезпечення стажуванням спеціалістів). Необхідно зауважити, що роботи з виконання досліджень, проводиться фахівцями лабораторій безкоштовно.

Для проведення лабораторних досліджень, згідно з міжнародними вимогами, необхідно придбати сучасне обладнання (газові та рідинні хроматографи з мас-спектрометрами, високоефективні рідинні хроматографи, обладнання для імуноферментного та радіоімунного аналізу, тонкошарової хроматографії тощо), інші прилади та референт-матеріали.

Програма передбачатиме використання державними установами ветеринарної медицини міжнародно прийнятих методик ISO, EN та відповідного обладнання. Для первинного виявлення залишків застосовують скринінгові методи: радіоімунний та імуноферментний аналізи, тонкошарову хроматографію, електрофорез, мікробіологічні дослідження, тощо, а для кількісного визначення – методи підтвердження (рідинної, газової хроматографії з мас-спектрометрією, високоефективної рідинної хроматографії, газової хроматографії, атомно-абсорбційної спектрофотометрії тощо).

Для здійснення Загальнодержавної програми необхідно придбання сучасного високочутливого обладнання на суму понад 48 млн. гривень. На розробку методик необхідне фінансування в розмірі 3-4 млн. гривень. Щорічні витрати на

моніторингові дослідження зразків по видам тварин та сировини тваринного походження становить близько 10 млн. грн.

Виконання Програми не потребує додаткового залучення трудових ресурсів до установ державної ветеринарної медицини.

Галузь ветеринарної медицини має широку мережу лабораторій. Які акредитовані Функції державного контролю буде розподілено між декількома рівнями: центральний рівень (Держкомітет ветмедицини України, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок та Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, регіональний рівень (обласні державні лабораторії ветеринарної медицини) та місцевий рівень (інспектори державних установ ветеринарної медицини (офіційні лікарі) районного (міського) рівня, спеціалісти районних державних лабораторій ветеринарної медицини).

Проект Загальнодержавної цільової економічної програми здійснення моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі на роки розміщено на офіційному веб-сайті Державного департаменту ветеринарної медицини. Крім того, проект було обговорено на засіданні колегії Національної Академії аграрних наук України.