Тема: „Нарізування кріпильних різьб”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ПРОФТЕХОСВІТИ

КИЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ „АВІАНТ”

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Тема: „Нарізування кріпильних різьб”

Островська Любов Володимирівна

майстер виробничого навчання

Київ

2007р.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ПЛАНУ УРОКУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

Потрібно відмітити, що стандартної форми плану уроку немає. Форма плану як і побудова уроку може і повинна змінюватися в залежності від задач які вирішуються на заняттях, змісту, застосованих методів та засобів навчання.

Після аналізу попереднього уроку майстер виробничого навчання користуючись перспективно-тематичним планом та його рекомендаціями складає план наступного уроку.

З перспективно-тематичного плану майстер виробничого навчання вписує в план наступного уроку:

— тему уроку;

— мету, задачі та зміст уроку (вправи та виробничі роботи з навчально-технічними та навчально-технологічними вимогами до них які є критеріями оцінок на даному уроці;

— пристосування та інструмент; документацію та навчально-наочні посібники, типові помилки в роботі учнів; правила з охорони праці та безпеки життєдіяльності (ті, що відносяться до теми уроку);

— питання, що пов’язані із спец технологією та іншими предметами (по яким майстер складає та записує в план конкретні запитання для бесіди та закріплення матеріалу на вступному інструктажі;

— високопродуктивні методи праці.

Ознайомившись з рекомендованою літературою, майстер виробничого навчання визначає структуру уроку та час на кожний його елемент, а також методи проведення уроку, потім складає план уроку та конспект вступного інструктажу. Планування уроку починається з визначення його теми, мети та задач, змісту учбового матеріалу, матеріально-технічного забезпечення уроку. Необхідно чітко визначити виховні задачи та розробити методику проведення цієї роботи на протязі всього учбового заняття.

Об’єм та зміст різних елементів заняття різні. Вони залежать від періоду навчання та вирішуваності на заняттях задач. Тому і час який надається на кожний елемент заняття не може бути постійним.

Організаційна частина заняття має задачу – надати можливість учбовій групі підготуватися до заняття, на що відводиться 3-5 хвилин. Під час вступної частини заняття учні психологічно налаштовуються на сприйняття нового учбового матеріалу. В процесі підготовки повторюються теоретичні положення, закріплюються практичні вміння та навички отримані на попередніх заняттях.

Майстер планує проведення бесіди з учнями, готує контрольні запитання. В плані уроку вказує прізвище учнів яких потрібно запитати. Для перевірки відпрацьованих ними прийомів підбираються невеликі завдання. На повторення витрачається близько 10 хвилин.

Вступна частина заняття спрямована на підготовку учнів до опанування нових складніших вмінь та навичок, до виконання певних завдань, які поглиблюють та розширюють спеціальні знання. Ця частина заняття складається з вступного інструктажу, інструктажу з безпеки праці та життєдіяльності, розповіді про організацію робочого місця, розподілення завдання між учнями групи та роз’яснення їх.

Вступний інструктаж починається з повідомлення теми заняття, ознайомлення учнів з метою та задачами даного заняття. Тому в плані уроку майстер формує задачи чітко, та послідовно. Майстер розповідає про завдання, які будуть виконуватися на уроці, показує зразки. Потім переходить до пояснення, послідовного виконання завдання, розповідає про інструмент, пристосування та обладнання яке використовується. Він пояснює та демонструє прийоми роботи та контролю. Потім учням надається завдання, повторити те, що розповідалося та показувалося майстром.

Пояснюючи новий навчальний матеріал, майстер пов’язує його з високопродуктивними прийомами та методами роботи. Обов’язково потрібно зупинитися на правилах з безпеки праці, яких потрібно дотримуватися при виконанні завдань, організації робочого місця після чого повідомляє критерії оцінок, розподіляє завдання між учнями, повідомляє норми часу та пропонує зайняти робочі місця. Практика показала, що на вступну частину витрачається близько 15-17% часу всього заняття.

На загальній частині заняття учні самостійно виконують завдання в яких формуються та удосконалюються початкові вміння та навички. Учні вчаться застосовувати свої знання в певних практичних ситуаціях.

Самостійна робота учнів виконується під керівництвом майстра виробничого навчання, який здійснює спостереження, контроль та поточні інструктажі. Спостереження майстер виконує на протязі всієї роботи учнів зі свого робочого місця та під час цільових обходів.

Поточні інструктажі вирішують задачу безпосереднього напрямку та коректування виробничої діяльності учнів в процесі виконання ними завдання. Плануючи поточні інструктажі потрібно пам’ятати, що вони бувають індивідуальні та колективні.

Індивідуальні поточні інструктажі здійснюються при обході робочих місць учнів. Кількість обходів залежить від складності та змісту навчального завдання, особливостей навчальної групи, коли учні виконують роботи які вимагають терпіння та охайності.

Майстер виробничого навчання планує 5-т цільових обходів. Якщо при виконанні окремих завдань учні часто допускають певні помилки, майстер зупиняє роботу всієї групи і проводить колективний поточний інструктаж.

На загальну частину заняття витрачається близько 70-75% загального часу всього заняття.

Заключна частина заняття – це підведення підсумків навчання учнів. Майстер коротко розповідає про успіхи та недоліки кожного учня, аналізуючи їх причини. Майстер повинен звернути увагу на розгляд типових помилок. Особливе значення приділити дотриманню правил безпеки праці.

Закінчивши підведення підсумків, майстер повідомляє учням про зміст наступного заняття і видає домашнє завдання. Домашнє завдання може включати виконання невеликих робіт, викреслювання креслень та ескізів, підготовку маршрутної карти, читання загальної та додаткової навчально-технічної літератури і т. д. На кінець навчального дня потрібно запланувати прибирання учбового цеху. Учні прибирають свої робочі місця та здають їх черговому.

На заключну частину заняття витрачається 5-10% часу всього заняття. План уроку виробничого навчання розробляється майстром виробничого навчання та затверджується старшим майстром.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Старший майстер

_______________

План УРОКУ

ТЕМА № 7 Нарізування кріпильних різьб

Годин на тему: 18

Тема уроку № 1

Мета уроку: 1 Нарізування різьби плашками

Навчальна: навчити нарізувати трикутну різьбу плашками на деталях закріплених в 3-ти кулачковому патроні з подачею плашки пінолью задньої бабки.

Виховна : виховувати бережливе ставлення до інструменту, обладнання та матеріалу.

Розвиваюча: розвивати навички та вміння при користуванні різьбонарізними та контрольно-вимірювальним інструментом.

Тип уроку: урок здобуття нових знань та навичок.

Між предметні зв’язки: спецтехнологія токарної справи, креслення, допуски та посадки технічні вимірювання, матеріалознавство.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина: - 5 хв.

- перевірка явки учнів;

- перевірка стану наявності спецодягу і відповідності його вимогам з охорони праці.

ІІ. Вступний інструктаж:- 40 хв.

1. Оголошення теми, мети уроку.

2. Повторення пройденого матеріалу.

— Наведіть приклади різьбових деталей? ( )

— Як класифікується різьба? (Єлізаров В.)

— Які елементи має різьба? (Бєлокуров )

— Перерахувати особливості геометрії різьбонарізної плашки? ()

— Як вірно закріплювати плашку при нарізуванні різьби? ()

— Яким інструментом здійснюють контроль різьби зовнішньої?(Кириченко)

3.Викладення нового матеріалу:

- інструктаж з охорони праці на робочому місці.

- Організація робочого місця.

- Характеристика, призначення деталі та її матеріал.

- Вибір ріжучого інструменту та його кріплення.

- Вибір контрольно-вимірювального інструменту та прийоми користування ним.

- Вибір змащувально-охолоджувальної рідини.

- Вибір режимів різання.

- Установити та закріпити заготівку.

- Налаштувати верстат на режими нарізування різьби.

- Нарізування різьби плашкою закріпленої в ручному плашкотримачі.

- Контроль нарізаної різьби.

- Нарізування різьби плашкою закріпленої в само висувному плашкотримачі.

- Контроль нарізаної різьби.

Повторення прийомів: Нарізування зовнішньої кріпильної різьби плашкою закріпленої в ручному плашкотримачі ( ) Нарізування різьби плашкою закріпленої в само висувному плашкотримачі ()

- Види браку, заходи його попередження.

- Підвищення продуктивності токарної обробки.

Самостійна робота: (повідомити норму часу, та критерії оцінювання).

ІІІ. Поточний інструктаж: - 4 години 40 хв.

Цільові обходи:

1. Перевірка правильності організації робочого місця учнями.

2. Перевірка правильності виконання прийомів учнями на робочих місцях.

3. Перевірка дотримання учнями правил та вимог з охорони праці.

4. Індивідуальний інструктаж з учнями.

5. Контроль за якістю виконуваних навчальних робіт.

ІV. Заключний інструктаж: 20 хв.

1. Підведення підсумків.

- аналіз виконаних робіт;

- Розбирання помилок допущених в процесі виконання учбової роботи;

- демонстрація кращих робіт.

2. Виставлення оцінок.

3. Прибирання робочих місць.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ УРОКУ.

№ п/п	Інструмент та пристрої	Кількість на учня	Кількість на групу
1.	Заготівки для нарізування різьби	25	375
2.	Плашки – М8, М10 (з прорізом)	1	15
3.	Ручний плашкотримач	1	10
4.	Само висувний плашкотримач	1	5
5.	Штангенциркуль ( 0,1-0,05 мм)	1	15
6.	Планка-упор	1	10
7.	Лінійка	1	15
8.	Різьбове калібр - кільце	-	2
9.	Окуляри захисні	1	15
10.	Кісточка для змащування	1	15
11.	Змащувально-охолоджувальні мастила	1 ст.	15 ст.

Наочні посібники

1. Креслення

2. Ескіз

3. Зразок готової продукції

4. Зразок браку

5. Еталонна деталь „шпилька”, „натяжний гвинт”.

Викладання нового матеріалу.

Інструктаж з охорони праці на робочому місці.

1. Працювати тільки в спеціальному одязі.

2. Для захисту очей від стружки користуватися захисними окулярами.

3. Надійно закріплювати ріжучий інструмент та обробляєму деталь.

4. При встановленні чи знятті деталей, вимірюванні розмірів, зупинити верстат.

5. Не передавати і не приймати предметів через обробляє мий виріб.

6. Не залишати ключів на верстаті.

7. Не залишати працюючий верстат без догляду.

8. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена майстром.

9. Прибирати стружку руками – забороняється.

ІІ. Організація робочого місця.

Велику роль у створенні безпечних умов праці має правильна організація робочого місця токаря. При організації розкладки предметів на робочому стелажі треба дотримуватися таких принципів:

1. Важкі предмети розміщують у нижній частині, а легкі у верхній.

2. Ріжучий інструмент у зберіганні відділяють від контрольно-вимірювального.

3. Інструмент розподіляють за видами, розмірами та призначенням.

4. Предметами та інструментом, яким користуються частіше розташовують ближче, а яким рідше – далі.

5. Технологічна документація розташовується та зберігається на окремій поличці.

6. Складати деталі, що надійшли на токарну обробку в такому порядку, щоб не захаращувати робоче місце та прохід.

7. Закріпити креслення на планшеті.

Найпоширенішим з’єднанням деталей є різьбові з’єднання. Широко застосовуються ці з’єднання у машинних, механізмах. Пояснюється це тим, що вони прості і надійні, зручні у регулюванні, розбиранні та повторному складанні без зміни деталі.

Урок продовжуємо з читання креслення. На дошці за допомогою магнітів кріпляться два креслення: деталь „шпилька” та „Натяжний гвинт”. На попередніх уроках при вивченні теми „Обробка зовнішніх циліндричних та торцевих поверхонь „ учні виконували токарну обробку заготівок згідно вимог та розмірів за кресленням. Тому пояснення можна доповнювати запитаннями до учнів. Відповідаючи учні показують свої знання та вміння читати креслення.

Деталь „Шпилька” – кріпильна циліндрична деталь з метричною різьбою М10, застосовується для з’єднання деталей одним різьбовим кінцем L=12 мм загвинчується в деталь на інший кінець L=26 мм надівається скріплююча деталь і нагвинчується гайка. Деталь має габаритні розміри: найбільша довжина L=92 мм, найбільший діаметр Æ=10 мм., дві фаски 1,5х45 мм. Кріпильну різьбу метричну М10 L=12 мм та L=26 мм. Для виготовлення застосовується вуглецева конструкційна якісна сталь марки 35 шорсткість поверхні по RZ40 не вказані граничні відхилення розмірів виконуються по Н14; h14 і визначаються за таблицею 8.3 стор.103 та таблиця 8.4 стор. 119. Довідника молодого токаря. Точність виконання робіт по 8-9 квалітетам.

Деталь „Натяжний гвинт” застосовується для кріплення ножівочного полотна та регулювання його розміру в ручній ножівці.

Деталь має габаритні розміри: найбільшу довжину L=85 мм., найбільший діаметр Æ =22 мм, дві фаски 2х450, метричну різьбу М8 на довжині 32 мм з граничним відхиленням 6д (визначаємо за табл. 8.3 стор. 98) довідник молодого токаря.

Для виготовлення застосовується вуглецева конструкційна якісна сталь марки 45. Точність виконання робіт 8-9-му квалітетам, шорсткість поверхонь по RZ20.

Невказані граничні відхилення розмірів виконуються по Н14; h14

І визначаються за таблицею. Довідник молодого токаря.

Вибір ріжучого інструменту та його закріплення.

Підібрати і закріпити плашку в ручному плашкотримачі. Вибираємо плашку по системі різьби, за направленням витків (вліво або вправо), по діаметру та кроку різьби. Маркування на плашці повинно відповідати нарізуваній різьбі, плашка – плашкотримачу. На плашці неповинно бути зірваних зубців.

Деталь „Натяжний гвинт” для різьби М8-6д вибираємо плашку М8, де різьба метрична (М), різьба права з крупним кроком. Плашка суцільна, кругла виготовлена з інструментальної сталі, використовується з обох боків. На боковій поверхні плашки вказується розмір різьби, крок та матеріал. Протираємо, очищуємо плашкотримач та плашку від бруду. Встановлюємо плашку в плашкотримач пазом проти головного гвинта. Закріплюємо спочатку плашку головним гвинтом без затягування, потім бічними (1,3,4,5) (закріплення плашки може виконувати учень).

Для деталі „Шпилька” з різьбою М10 вибираємо плашку з метричною різьбою М10, з крупним кроком, діаметр дорівнює 10 мм, різьба права. Плашка розрізна, на відмінну від суцільної має проріз, що дає змогу регулювати діаметр різьби в межах 0,1-0,25 мм. Внаслідок зниження жорсткості нарізувана цими плашками різьба має недостатньо точний профіль середній діаметр нарізуваної різьби регулюють гвинтами плашкотримача. Для отримання більш якісної різьби виконують додатково калібрування. Протираємо плашку установлюємо та закріплюємо гвинтами самовисувного плашкотримача.

Вибір контрольно-вимірювального інструменту.

Контроль кроку й водночас кута профілю трикутної різьби здійснюють за допомогою різьбоміра – набору шаблонів-гребінок. Беремо еталонну деталь „Шпилька” підбираємо потрібний шаблон, прикладаємо його до різьби, визначаємо „на просвіт” збіжність кроків та кутів профілю грибінки і різьби.(мал. 1а)

В масовому виробництві точність різьбових деталей контролюють за допомогою граничних колібрів; зовнішню різьбу – різьбовими калібр-кільцем.

Беремо еталонну деталь „Шпилька” та для різьби М10 вибираємо прохідний калібр-кільце (ПР) який має повний профіль різьби і нагвинчуємо разом із контрольованим різьбовим виробом на повну довжину різьби. (мал.1б)

Непрохідний калібр-кільце (НЕ) має два-три витки з укороченим профілем і може вгвинчуватися різьбою не більш як на 1-2 витки (на дет. „Шпилька” здійснити показ).

При нарізуванні різьби плашкою перед початком роботи для полегшення заходу плашки обов’язково використовують змащувально-охолоджувальні рідини для сталі – емульсія, мінеральні та рослинні оливи, для чавуну – гас. В даному випадку ми будемо використовувати рослинні оливи.

Визначаємо режими різання при нарізуванні різьб. При нарізуванні різьби плашками та мітчиками подача дорівнює кроку різьби. Швидкість різання приймають для сталі 3-4 м/хв.; чавуну – 2-3 м/хв.; для кольорових сплавів – 10 м/хв.. Обробку виконують з охолодженням. Налаштовуємо верстат на потрібну частоту обертання шпинделя. За таблицею частоти обертання шпинделя установлюємо оберти 12,5 об/хв.. Вмикаємо та вимикаємо механізм обертання шпинделя. Установити та закріпити в трикулачковому патроні заготівку „Натяжний гвинт” з обробленою зовнішньою поверхнею під різьбу М8. Штангель циркулем перевірити діаметр стержня під різьбу, який повинен бути на 0,1-0,2 мм менше зовнішнього діаметра різьби. Для забезпечення заходу плашки с торця заготівки повинна бути обов’язково знята фаска під кутом 450, ширина фаски залежить від діаметра та кроку нарізуваної різьби. Переміщуємо задню бабку до правого торця заготівки і закріплюємо з таким розрахунком, щоб між пінолью, відкинутою з корпусу на 40-50 мм, та торцем заготівки можна було вставити плашкотримач (І) (мал.2). Перемістити поперечні полозки до положення, при якому рукоятка плашкотримача буде впиратися на планку (2) яка закріплена в різцетримачі супорта.

Нарізати різьбу.

Змастити поверхню заготівки під різьбу М8 рослинними оливами. Встановити плашку різальною частиною на фаску заготівки, підтискуючи плашкотримач торцем пінолі задньої бабки, рукоятка плашкотримача при цьому впирається на планку (2). Включити верстат на пряме обертання шпинделя, лівою рукою і одночасно правою обертати маговик задньої бабки за годинниковою стрілкою (мал.3) підтискуючи плашку до обертаючої заготовки. Як тільки плашка почне само нагвинчуватися на заготівку перестати подавати плашку на заготівку пінолью задньої бабки.

При нарізуванні різьби уважно слідкувати за переміщенням плашки. Нарізав різьбу, не доходячи до першої сходинки на 1-1,5 кроку нарізуваної різьби вимкнути верстат. Відвести піноль в початкове положення. Перемістити поперечні полозки на себе. Обертаючи плашкотримач вручну нарізати різьбу до кінця. Згвинтити плашку з нарізаної різьби деталі. Перемістити поперечні полозки в початкове положення, рукоятка плашкотримача (1) упирається в планку (2) (мал. 3). Підтримуючи рукою плашкотримач на зворотнє обертання шпинделя та згвинтити плашку. Якщо нарізана різьба получилася повна, то потрібно легенько відгвинтити головний гвинт плашкотримача, а два бокових підгвинтити тобто трішки стиснути плашку.

Якщо різьба була нарізана послабленою, то в цьому випадку плашку потрібно регулювати в протилежному напрямку. Нарізування плашкою лівої різьби виконується при зворотному обертанні шпинделя, а згвинчування плашки – при прямому обертанні.

Контроль різьби.

Калібр-кільце (рис. 5) повільно обертаємо правою рукою, нагвинчуючи його на різьбу заготівки. Кільце з суцільною зовнішньою накатаною поверхнею (ПР) повинно нагвинчуватися вільно,, а кільце з лункою на зовнішній поверхні (НЕ) – неповинно нагвинчуватися більш ніж 1-2 витки нарізуваної різьби.

Повторення прийомів нарізування різьби учнями.

Звернути увагу на дотримання учнями правил з охорони праці та правильність виконання прийомів.

Надати допомогу.

Нарізування різьби плашкою, закріпленою в самовисувному плашкотримачі.

Досконалішим і водночас безпечнішим є метод закріплення плашки в сомовисувному плашкотримачі, який встановлюється в пінолі задньої бабки (мал. 6).

Установити пристосування в конічний отвір пінолі задньої бабки. Спеціальне пристосування (І) має з правого боку конічний хвостик з конусом Морзе № 3 або № 4 для закріплення в пінолі задньої бабки, з лівого боку – полий циліндр з повздовжнім розрізом, в який кріпиться самовисувна втулка (Б) плашкотримача (А). У втулку (Б) вгвинчують направляючий штифт (3) який переміщується по розрізу та попереджує прокручування втулки (Б) разом з плашкотрамачем (А). Ручка (4) використовується для кріплення та зняття пристосування, а також у випадку його обертання в пінолі.

На початку установки пристосування перевірити правильність положення корпусу задньої бабки на її плитці та співпадання вершини конусів переднього та заднього центрів.

Це пристосування використовують при нарізуванні різьби на деталях не в упор або на деталях з вільним виходом різьби.

Установити та закріпити плашку в плашкотримачі.

Установити та закріпити деталь „Шпилька” в трикулачковому патроні.

Підвести до заготівки задню бабку і закріпити. Мінімально висунути піноль із задньої бабки та перемістити її так, щоб плашка (2) не доходила до торця заготовки на 3-5 мм. Змастити поверхню заготівки під різьбу мінеральним мастилом. Включити верстат та обертаючи рукоятку (маховик) задньої бабки подати на заготівку плашку до її само нагвинчування та само висування втулки після чого обертаючи маховичок в зворотному напрямку поставити піноль в початкове положення. Нарізати різьбу на задану довжину та вимкнути верстат.

Згвинтити плашку з деталі. Ввімкнути верстат на зворотне обертання шпинделя та згвинтити плашку. Не перемикаючи верстат з прямого ходу на зворотній без його зупинки.

Проконтролювати нарізану різьбу колібр-кільцем, різьбоміром.

Перевірка засвоєння учнями нового матеріалу. Повторення прийомів нарізування різьби. Перевірка дотримання вимог з охорони праці.

Види браку та заходи попередження.

Вид браку	Причина виникнення	Спосіб усунення
Рвана різьба	Тупа плашка. Незадовільно змащена поверхня. Перекіс плашки	Замінити плашку. Збільшити змащення.
Тупа різьба	Малий діаметр стержня.	Правильно встановити інструмент, не допускати перекосу.
Неточний профіль різьби	Висока швидкість різання. Тупий або неправильно загострений інструмент	Вибрати швидкість різання (за таблицею). Замінити інструмент
Мастила не відповідають оброблюваному матеріалу	Застосувати відповідну мастильно-охолоджувану рідину.

При нарізуванні різьби.

1. Дотримуватись технологічних режимів різання (обробки) деталей.

2. Врізування інструменту в заготівку виконувати повільно.

3. При використовуванні змащувально-охолоджувальної рідини не допускати її розлиття.

4. Під час роботи ручним плашкотримачем треба бути обережним, слідкувати, щоб рука не потрапила між рукояткою плашкотримача і опорною планкою.

Підвищення продуктивності токарної обробки.

Основним шляхом підвищення продуктивності токарної обробки є скорочення трудомісткості виготовлюваної продукції, що у свою чергу передбачає:

- скорочення основного часу за рахунок застосування підвищених режимів різання;

- скорочення допоміжного часу, що витрачається на установку і закріплення заготовки, підвищення та відведення інструменту та інше, вдосконалення способів контролю розмірів, налагодження верстатів на роботу по упорам, застосування шаблонів, колібрів, пристроїв, що прискорюють та полегшують роботу.

Література

1. Загальний курс слюсарної справи . М. І. Макієнко

2. Технологія токарної обробки. ін; івцев

3. Токарна справа. П. М.Дєнєжний

4. Організація і методика навчання в профтехучилищах. І. П.Позняк

5. Креслення. ін

6. Довідник молодого токаря.

7. Педагогічний досвід (збірник № 1) Київ-2001р.