Регіональна цільова програма «Освіта Луганщини. роки»

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення обласної ради

Регіональна цільова програма

«Освіта Луганщини. роки»

ПАСПОРТ

регіональної цільової Програми

Назва: Освіта Луганщини. роки.

Підстава для розроблення: Указ Президента України від 04.07.2005 № 000/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 “Про схвалення Концепції Державної програми розвитку освіти на роки”.

Ініціатор розроблення Програми: управління освіти і науки облдержадміністрації.

Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми: розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 “Про схвалення Концепції Державної програми розвитку освіти на роки”.

Розробник Програми: управління освіти і науки облдержадміністрації, управління (відділи) освіти міських рад, райдержадміністрацій, Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Луганській області, Рада директорів вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації.

Співрозробники Програми: Головне фінансове управління, Головне управління охорони здоров’я облдержадміністрації.

Відповідальний виконавець Програми: управління освіти і науки облдержадміністрації.

Учасники Програми: навчальні заклади різних типів, управління (відділи) освіти виконкомів міських рад міст обласного значення, райдержадміністрацій.

Термін реалізації Програми: роки.

Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні Програми: міські, районні, обласні бюджети.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми:

всього – 3 тис. грн,

у тому числі:

кошти державного бюджету – 50270,2 тис. грн

кошти обласного бюджету – 13473,5 тис. грн

кошти бюджетів міст та районів – 5 тис. грн

кошти небюджетних джерел – 93494,1 тис. грн.

I Визначення проблем, на розв’язання яких спрямована Програма

Підготовка Програми зумовлена модернізацією системи освіти в Україні, підвищенням ролі регіонального компоненту в її розвитку. Через нерівномірність бюджетних витрат в області недостатньо забезпечені потреби кожного громадянина в освіті нової якості. Обсяги фінансування з державного бюджету регіональної системи освіти не задовольняють потреб сталого розвитку навчальних закладів. Виділення коштів з обласного та місцевого бюджетів сприятиме функціонуванню та дальшому розвитку освітянської сфери регіону.

Мережа дошкільних навчальних закладів всіх типів та форм власності складає 418 одиниць, в них виховується 45,5 тисяч дітей відповідного віку, що становить 50,5% від загальної кількості дітей дошкільного віку. В сільській місцевості дошкільну освіту забезпечують 88 дошкільних закладів, в них виховується 2,4 тис. дітей, що складає тільки 31,7 %, міській – 330 дитячих садків, 43,1 тис. дітей, що складає - 53,2 %.

У Луганській області потребують влаштування в дошкільні заклади понад 2,5 тис. дітей. З 2002 року народжуваність повільно, але стабільно зростає. Наслідком зростання народжуваності в наступні п’ять років буде збільшення кількості дітей дошкільного віку. За п’ять років кількість дітей дошкільного віку зросте приблизно на 10,0 тисяч.

Відповідно прогнозується збільшення контингенту вихованців дошкільних закладів освіти з різних причин: зростання зайнятості батьків на виробництві, розуміння необхідності отримання систематичної дошкільної освіти і підготовки дітей до продовження навчання в загальноосвітніх закладах. Останнім часом відчувається потреба в забезпеченні дошкільним вихованням дітей раннього віку, що потребує додаткового відкриття груп раннього віку.

Збільшення кількості дітей, які повинні відвідувати дошкільні навчальні заклади, вказує на необхідність поновлення роботи закритих та будівництва нових дошкільних навчальних закладів.

Наявні місця у дошкільних закладах не задовольняють реальні потреби в містах Луганську, Сєверодонецьку, Ровеньках та майже у всіх сільськогосподарських районах області. Необхідно також завершити прийняття до комунальної власності територіальних громад міст відомчі дошкільні навчальні заклади.

На диспансерному обліку знаходяться близько 9,7 тисяч дітей віком від 3 до 6 років. Тільки 3,0 % хворих дітей мають можливість відвідувати спеціальні і санаторні групи дошкільних навчальних закладів. Потребує розвитку мережа спеціальних і санаторних груп дошкільних навчальних закладів, забезпечення їх необхідним корекційним обладнанням.

За останні 5 навчальних років контингент дітей шкільного віку скоротився на 93,2 тис., що в свою чергу впродовж 2001–2006 років призвело до закриття 60 загальноосвітніх шкіл.

Зменшення учнівського контингенту призводить до вимушеного закриття частини шкіл, перш за все, у сільській місцевості. Забезпечення належного доступу дітей шкільного віку до якісної загальної середньої освіти спонукає до розширення мережі освітніх округів. Зазначене вимагає регулярного підвезення школярів та педагогічних працівників до навчальних закладів і додому, створення шкіл повного дня, придбання шкільних автобусів.

Оснащення загальноосвітніх шкіл І–ІІІ ступенів сучасною комп’ютерною технікою складає 71,0%. На 1 комп’ютер припадає 10 учнів 10-11 класів. До інформаційної мережі Інтернет підключено тільки 138 шкіл, що складає 28,0% від загальної їх кількості. Це потребує подальшої інформатизації шкіл, підключення їх до мережі Інтернет.

В школах не в повній мірі використовується варіативна складова частина навчальних планів, потребує оновлення матеріально–технічна база навчальних кабінетів, майстерень, бібліотек, їдалень. Бібліотечний фонд шкільних бібліотек протягом декількох років зовсім не поповнюється. Потрібно нове комплектування бібліотечних фондів методичною, довідковою, художньою літературою, створення електронних підручників.

В області нараховується понад 4,0 тис. дітей–сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, створено 30 шкіл–інтернатів: 13–загальноосвітніх, 14–спеціальних, 3–дитячих будинки.

Проте, неможливість створити для кожної дитини належної, позитивно насиченої родинної атмосфери, зношеність та застарілість будівель шкіл–інтернатів, слабка навчально–матеріальна база, перевантаження, зростання кількості хворих дітей, не забезпечують в повній мірі потреб та соціального захисту вихованців цих закладів.

Для забезпечення належних умов утримання вихованців шкіл-інтернатів необхідно здійснити заміну систем тепло та водопостачання, замінити покрівлі будинків, віконні і дверні блоки, посиліти конструкцію будівель.

Потребує впровадження поетапне реформування системи інтернатних закладів для дітей–сиріт шляхом їх розукрупнення та створення малокомплектних дитячих будинків.

В області функціонують 108 позашкільних навчальних закладів за різними напрямками позашкільної освіти з охопленням 79,2 тис. дітей та підлітків, що складає 37,5% від загальної чисельності дітей шкільного віку.

Водночас залишаються невирішеними питання удосконалення системи навчально–виховного процесу в позашкільних закладах, створення сучасних моделей позашкільної освіти, належного фінансування.

У зв’язку з демографічною ситуацією поступово зменшується контингент учнів професійно–технічних навчальних закладів, що в свою чергу спонукає здійснити оптимізацію мережі закладів профтехосвіти шляхом об’єднання малокомплектних однопрофільних ПТНЗ.

Вирішенню цієї проблеми буде також сприяти створення на базі кращих закладів профтехосвіти спеціалізованих та навчально–практичних центрів з впровадження сучасних виробничих технологій та матеріалів.

Потребує вирішення проблема взаємодії професійно-технічних навчальних закладів з підприємствами – замовниками робітничих кадрів з питань надання робочих місць для проходження учнями ПТНЗ виробничого навчання, виробничої практики та подальшого їх працевлаштування.

Враховуючи значну фізичну та моральну зношеність обладнання, устаткування та техніки професійно–технічних навчальних закладів нагальною проблемою є модернізація матеріально–технічної бази ПТНЗ шляхом оснащення навчально–виробничих майстерень сучасним обладнанням, інструментами, матеріалами, технікою та транспортом.

Для забезпечення якісної професійної підготовки, створення належних умов для професійного навчання і виховання професійно–технічні навчальні заклади будуть працювати над вирішенням проблем капітальних і поточних ремонтів будівель і споруд та впровадження енергозберігаючих технологій.

У зв’язку з демографічною ситуацією існує загроза різкого зменшення кількості абітурієнтів, що призведе до невиконання державного замовлення, закриття малочисельних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, зниженню попиту на деякі спеціальності. Тому актуальною залишається проблема оптимізації мережі вищих навчальних закладів з урахуванням інноваційного розвитку економіки області у форматі «наука-освіта-виробництво-бізнес».

Важливою проблемою залишається питання кадрового забезпечення навчально-виховного процесу в ВНЗ області, адже збільшення контингенту студентів значно перевищує зростання наукового складу та вказує на непропорційність.

Потребує всебічної підтримки забезпечення умов для професійного розвитку педагогічних кадрів. Відповідно до державних вимог щодо переходу системи загальної середньої освіти на нову структуру та зміст у ЛОІППО необхідно спрямувати зусилля на опанування вчителями інформаційних технологій, інтерактивних методів навчання, методик незалежного тестування тощо. Слід систематично допомагати вчителям у подоланні стереотипів у виховній роботі, духовно-моральному вихованні учнів, застосуванні здоров’язберігаючих технологій.

Слід також зосередити увагу на роботі з молодими спеціалістами, формуванні в них педагогічної майстерності та ціннісного ставлення до професій.

Окремою проблемою є формування компетентностей менеджера в керівників ЗНЗ, робота з резервом керівників.

Необхідно посилити увагу щодо працевлаштування випускників, зокрема надання їм першого робочого міста. Вища школа не завжди адекватно реагує на потребу галузей у спеціалістах, значна частина випускників не може працевлаштуватися за обраним фахом. Потребує погодження держзамовлення на підготовку спеціалістів, узгодження відкриття нових спеціальностей, укладання тристоронніх угод „Вищий навчальний заклад – студент – роботодавець”.

Проблемою вищої освіти залишається якість підготовки студентів, поліпшення матеріально-технічної бази, комп’ютеризація навчально-виховного процесу, поліпшення умов проживання студентів у гуртожитках ВНЗ.

II Визначення мети Програми

Метою Програми є підвищення якості освіти, її інноваційний розвиток, забезпечення рівного доступу кожного громадянина до здобуття якісної освіти, удосконалення механізму управління, соціальний захист учасників навчально-виховного процесу.

Програма спрямована на розширення обсягів охоплення населення області освітою, розвиток професіоналізму, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення готовності педагогів до роботи в умовах розвитку освіти, інноваційний розвиток системи післядипломної педагогічної освіти.

Програма забезпечує доступність дошкільної освіти, збереження та розвиток мережі дошкільних навчальних закладів, зміцнення їх матеріально-технічної бази, охорону здоров’я дітей дошкільного віку та соціальний захист учасників навчально-виховного процесу.

В галузі загальної середньої освіти є підвищення якості, інноваційний розвиток та забезпечення рівного доступу до здобуття загальної середньої освіти, модернізація її на основі державно-громадського управління, інформатизації, профільного навчання у старшій школі, створення системи незалежного оцінювання якості загальної середньої освіти, сприяння розвитку здібностей дітей у позашкільних навчальних закладах.

Основна мета кадрової політики у сфері освіти полягає у підготовці нового покоління педагогічних працівників, керівників, підвищення їхньої загальної культури, професійної кваліфікації та соціального статусу до рівня, що відповідає ролі педагога у громадському суспільстві. Для якісного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів управлінськими кадрами та подальшої підготовки їх для роботи на керівних посадах у системі освіти запровадити підвищення кваліфікації з питань управлінської діяльності як керівників загальноосвітніх навчальних закладів, так і їх резерв на базі Луганського обласного інституту післядипломної освіти.

Потребує всебічної підтримки забезпечення умов для професійного розвитку педагогічних кадрів. Відповідно до державних вимог щодо переходу системи загальної середньої освіти на нову структуру та зміст у ЛОІППО необхідно спрямувати зусилля на опанування вчителями інформаційних технологій, інтерактивних методів навчання, методик незалежного тестування тощо. Слід систематично допомагати вчителям у подоланні стереотипів у виховній роботі, духовно-моральному вихованні учнів, застосуванні здоров’язберігаючих технологій.

Слід також зосередити увагу на роботі з молодими спеціалістами, формуванні в них педагогічної майстерності та ціннісного ставлення до професій.

Програма спрямована на модернізацію закладів освіти для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей, дітей, які мають відхилення в фізичному та психічному здоров’ї; забезпечення соціально-трудової адаптації та інтеграції дітей у суспільстві; створення умов, наближених до родинних, впровадження державної політики поетапного реформування системи інтернатних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, розвиток системи спеціальної освіти.

В галузі післядипломної педагогічної освіти є модернізація, інноваційний розвиток, підвищення якості післядипломної педагогічної освіти, забезпечення рівного доступу педагогів до її здобуття. Розробка наукових основ варіативних моделей післядипломної педагогічної освіти, апробація андрагогічного циклу безперервної освіти педагогічних працівників різних спеціальностей, інформатизація, моніторинг якості післядипломної педагогічної освіти.

В галузі професійно-технічної освіти є підвищення якості підготовки кваліфікованих робітничих кадрів та випуск кваліфікованих робітників із ПТНЗ відповідно до угод з підприємствами-замовниками робітничих кадрів, перепідготовка й підвищення кваліфікації незайнятого населення.

В галузі вищої освіти є прискорення подальшої розбудови системи вищої освіти, адаптації до трансформаційних процесів в економіці, інтеграції у європейський і світовий освітній простір, забезпечення рівного доступу молоді до здобуття якісної освіти, започаткування низки стратегічних програм, які поєднають власні наукові розробки, кадровий супровід та виробничий сектор і бізнес, впровадження науково-дослідних розробок вищих навчальних закладів в економіку регіону, об’єднання вищої школи та науково-дослідних установ відповідно до напрямів наукової та науково-технічної діяльності, забезпечення соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.

III Аналіз факторів впливу на проблему та ресурсів для реалізації регіональної цільової Програми

Сильні сторони	Слабкі сторони
• дошкільна освіта: наявність резерву не використаних будівель дитячих садків для відновлення; наявність кадрового потенціалу для роботи у відновлених дошкільних закладах; • загальна середня освіта: вплив на замовлення педагогічних працівників; наявність системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; • заклади освіти обласного підпорядкування: наявність розвинутої мережі інтернатних закладів обласного підпорядкування; стабільність кадрового потенціалу; • позашкільна освіта: охоплення дітей позашкільною освітою; різноманітна форма напрямків позашкільної освіти; • післядипломна педагогічна освіта: високий рівень теоретичної підготовки; випереджена спрямованість підвищення кваліфікації педагогічних працівників; контакт з учасниками навчального процесу; уміння бачити стратегію та перспективу; знання регіону та вчителів; інформаційне оснащення; передача професійних знань і досвіду; можливість передавати кращій досвід; уміння працювати в команді; реагування на задоволення потреб та стратегію розвитку освіти в регіоні;вчасна реакція на підготовку кадрів; можливість залучення кращих кадрів ; • заклади професійно-технічної освіти: наявність відповідної мережі та навчально-матеріальної бази ПТНЗ; забезпечення підготовки кваліфікованих робітників за всіма галузями економіки регіону; надання випускникам ПТНЗ інтегрованих професій, що підвищує їх конкурентоспроможність на ринку праці; здійснення перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітного дорослого населення регіону; • заклади вищої освіти: наявність висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів та багатогалузевої мережі ВНЗ I-IV рівнів акредитації; існування системи заохочення обдарованих студентів (іменні стипендії, обласні конкурси з грошовими винагородами, пільгове кредитування); наявність підготовки за 200 спеціальностями та спеціалізаціями	• дошкільна освіта: зміни демографічної ситуації, дефіцит дошкільних закладів для задоволення потреб населення в дошкільній освіті; • загальна середня освіта: застаріла матеріально-технічна база шкіл; відсутність відповідного лабораторного, спортивного, методичного, медичного обладнання; порушення температурного режиму в школах в осінньо-зимовий період; відсутність нормативно-правової бази щодо управлінської вертикалі; недостатня кількість молодих спеціалістів; недосконалість законодавчо-правової бази; недостатність фінансування; недостатня кількість електронних засобів навчання та сучасних підручників; • заклади освіти обласного підпорядкування: недосконала законодавча база; відсутність належного корекційного обладнання; недостатність молодих спеціалістів; • позашкільна освіта: дефіцит позашкільних закладів різних напрямків у сільській місцевості; застаріла матеріально-технічна база; недостатній кадровий потенціал у сільських позашкільних закладах; обмежена мережа гуртків та творчих об’єднань у сільській місцевості; • післядипломна педагогічна освіта: відсутність системи підготовки управлінських кадрів; відсутність впливу на глобальні зміни в освіті та уміння працювати в ринкових умовах; стереотипна, застаріла форма подання матеріалу; слабка координація методичної служби, відсутність нормативної бази; відсутність вибору для вчителя; низька конкурентоспроможність; • заклади професійно-технічної освіти: відсутність коштів для оновлення навчально-матеріальної бази; 65% моральної і фізично зношеного обладнання, 100% - меблів в гуртожитках ПТНЗ; повільні темпи адаптації інженерно-педагогічних працівників до нових державних стандартів; відсутність коштів на одноразове гаряче харчування учнів ПТНЗ; постійний відтік молодих кадрів через низьку заробітну плату; значне відставання змісту професійно-технічної освіти від сучасних інноваційних змін у галузі економіки та виробництва; • заклади вищої освіти: слабка виробнича база для організації практики студентів, науково-прикладних досліджень, апробація експериментальних програм; недосконалість системи моніторингу щодо попиту на ринку праці фахівців з вищою освітою; низький темп створення науково-дослідницьких виробничих лабораторій
Можливості (O)	Загрози (T)
• дошкільна освіта: сприяти зміні формульного розрахунку утримання дітей в дошкільних навчальних закладах; додаткове фінансування розвитку дошкільної освіти; розвиток мережі дошкільних закладів різних типів; • загальна середня освіта: розвинута мережа загальноосвітніх навчальних закладів; запровадження систем громадсько-державного управління атестації шкіл та педагогічних кадрів; • заклади освіти обласного підпорядкування: створення умов, наближених до домашніх, для виховання та навчання дітей-сиріт; забезпечення їх якісними освітньо-виховними послугами; створення дитячих будинків нового типу (до 50 осіб) з метою родинного виховання дітей-сиріт; реформування існуючої системи державної опіки з урахуванням сучасних вимог; • позашкільна освіта: додаткове фінансування позашкільної освіти; розвинута мережа гуртків, об’єднань, секцій; система заохочень кращих обдарованих вихованців закладів; • післядипломна педагогічна освіта: перехід до ринкових умов; введення нових предметів; використання досвіду інших країн; наявність вчителів, які викладають кілька предметів; залучення до проектів; підготовка наукових кадрів; • заклади професійно-технічної освіти: мобільне реагування на вимоги ринку праці та економіки; здійснення допрофесійної підготовки учнів 7-8 класів загальноосвітніх шкіл за технологічним профілем; впровадження сучасних виробничих технологій шляхом створення спеціалізованих та навчально-практичних центрів; • заклади вищої освіти: забезпечення підготовки кваліфікованих кадрів з вищою освітою для різних галузей економіки та виробництва.	• дошкільна освіта: руйнація будівель дитячих садків, які не працюють тривалий час; зростання кількості сімей, які перебувають на обліку для влаштування в дошкільні заклади; • загальна середня освіта: вплив демографічної ситуації на зменшення мережі шкіл, особливо в сільській місцевості; збільшення кількості шкільних будівель, які знаходяться в аварійному стані; застаріла навчальна, методична та інформаційна база шкільних бібліотечних фондів; недостатня кількість молодих педагогічних кваліфікованих кадрів; збільшення кількості вчителів, які викладають один і більше предметів; низька мотивація вчителів до професійного розвитку; • заклади освіти обласного підпорядкування: поширення соціального сирітства; руйнація навчально-матеріальної бази; • позашкільна освіта: застаріла матеріальна база позашкільних закладів, закриття гуртків та зменшення контингенту; недостатній кадровий потенціал, відсутність молодих спеціалістів; • післядипломна педагогічна освіта: зазіхання на майно; об’єднання з університетами; адміністративний тиск; формальний підхід до освітянських проблем; • заклади професійно-технічної освіти: негативна демографічна тенденція; низький попит у молоді на професії, які потребує ринок праці; стійка соціальна думка щодо непрестижності професійно-технічної освіти; • заклади вищої освіти: зменшення контингенту студентів у зв’язку з демографічною ситуацією; зменшення попиту на інженерні напрямки підготовки спеціалістів; перехід науково-педагогічних кадрів в інші галузі економіки; низький відсоток впровадження науково-дослідних робіт у економіку регіону

IV Обґрунтування шляхів, засобів розв’язання проблем у сфері освіти, обсягів і джерел фінансування, строки та етапи виконання Програми

Доступ до якісної освіти передбачає швидке реагування на демографічні та соціально–економічні зміни. Основними шляхами розв’язання проблем є забезпечення доступності і безоплатності різних форм здобуття освіти в дошкільних і позашкільних навчальних закладах; обов’язковості і безоплатності здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до державного стандарту; безоплатності здобуття першої робітничої професії та першої вищої освіти на конкурсних засадах у державних і комунальних навчальних закладах; формування мережі навчальних закладів, здатних забезпечувати надання високоякісних освітніх послуг; оптимізація та розвиток мережі професійно–технічних навчальних закладів, підвищення ефективності мережі вищих навчальних закладів для задоволення потреб у фахівцях з вищою освітою.

Аналіз можливих варіантів розв’язання проблем у системі дошкільної освіти надає необхідність змін підпорядкування дошкільних навчальних закладів у сільські місцевості, нормативів фінансування, пошуку шляхів ефективної реорганізації мережі дошкільних закладів, удосконалення використання традиційних джерел фінансового та матеріально–технічного забезпечення дошкільної освіти.

Демократизація в освіті передбачає посилення ролі органів громадського самоврядування, активізацію участі професійних і громадських організацій в діяльності навчальних закладів, прогнозування їх розвитку, оцінювання якості освітніх послуг.

Основними шляхами розв’язання проблеми є сприяння активній діяльності батьківських комітетів, опікунських рад, меценатів, громадських організацій, фондів, засобів масової інформації, залучення їх до розроблення та виконання рішень у галузі освіти, розширення ролі студентського і учнівського самоврядування в навчально–виховному процесі.

Підвищення ефективності використання фінансових та матеріально–технічних ресурсів, які залучаються для забезпечення діяльності галузі, можна досягти шляхом : здійснення об’єктивного контролю у рамках „економічність – ефективність –результативність”.

Основними засобами розв’язання проблем є: здійснення профільного навчання учнів старшої школи; інформатизація та комп’ютеризація навчально–виховного процесу; створення умов для здобуття якісної освіти у сільській місцевості; оцінювання здібностей дітей, учнів і студентів за допомогою об’єктивних методів та оптимальна індивідуалізація програм їх навчання; створення умов для здобуття якісної освіти дітьми–сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, інвалідами; забезпечення доступу до високоякісної вищої освіти та мобільності випускників вузів на ринку праці; створення ефективної системи підготовки і перепідготовки педагогічних і науково–педагогічних кадрів, їх атестації та професійного удосконалення і удосконалення механізму ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів.

Як оптимальний варіант пропонується змішана модель розвитку освіти, що базується на поєднанні переваг утворювальної і руйнівної моделей.

Варіантами розв’язання проблем розвитку освіти є запровадження низки нових педагогічних та управлінських технологій, зокрема: перехід на концептуальну форму розвитку освіти на всіх рівнях навчальних закладів; моніторинг якості освіти; організація служби освітнього маркетингу для вивчення соціального попиту на освітні послуги; оновлення діяльності науково–методичної служби; обґрунтування оптимального варіанту розв’язання проблем пов’язано з розробкою та апробацією інноваційних технологій та нового змісту освіти які здійснюються відповідно до авторської концепції фахівців Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти „Технопарк для освітян”. Інститут має договори про співпрацю з базовими школами області, а також з школами, які ведуть експериментальну роботу. На розв’язання проблем спрямована видавнича діяльність інституту, яка здійснює навчально–методичне забезпечення слухачів курсів підвищення кваліфікації та науково–методичний супровід модернізації освітньої галузі.

Визначення основ оптимального варіанту шляхів і засобів розв’язання проблем здійснюється шляхом створення умов для здобуття педагогами якісної післядипломної освіти, розвитку професіоналізму, реалізації андрагогічного циклу безперервної освіти, забезпечення варіативності післядипломної освіти.

Виконання Програми здійснюється шляхом формування мережі шкіл І–ІІІ ступенів, гімназій, ліцеїв, колегіумів, навчальних закладів різних типів, профілів та форм власності, оптимізації структури загальноосвітніх навчальних закладів для однозмінного навчання, створення умов для профільного навчання учнів старшої школи, умов для здобуття якісної освіти у сільській місцевості, забезпечення варіативності здобуття якісної базової, повної загальної середньої освіти; кадрової та ресурсної підготовки управлінців, учителів, учнів до нових вимог оцінювання якості освіти в умовах переходу до незалежного зовнішнього тестування.

Виконання Програми здійснюється шляхом модернізації матеріально–технічної бази позашкільних навчальних закладів; удосконалення нормативно–правової та науково–методичної бази позашкільної освіти; забезпечення соціальної гарантії працівникам позашкільних навчальних закладів; організаційної підтримки діяльності дитячих творчих колективів.

Засобами розв’язання проблем є створення належних умов для виховання й навчання дітей–сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, їх соціально–трудової адаптації та захисту майнових інтересів, реформування інтернатних закладів для дітей–сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, розвиток мережі закладів корекційної та реабілітаційної допомоги. Виконання Програми здійснюється шляхом формування мережі професійно–технічних навчальних закладів різних типів та форм власності, оптимізації мережі ПТНЗ шляхом приєднання малокомплектних однопрофільних ПТНЗ до більш потужних закладів профтехосвіти, проведення моніторингу регіонального ринку праці для визначення потреби у підготовці робітничих кадрів, модернізації матеріально–технічної бази ПТНЗ, створення навчально–практичних центрів галузевого спрямування, інформатизації та комп’ютеризації навчально–виробничого процесу, використання можливостей ПТНЗ для перепідготовки і професійного навчання незайнятого населення, відповідно до угод з обласним центром зайнятості, використання можливостей місцевих бюджетів та коштів підприємств для фінансової підтримки ПТНЗ.

Виконання Програми здійснюється шляхом удосконалення інноваційного розвитку вищої освіти; оптимізації структури вищої освіти з урахуванням інноваційного розвитку економіки у форматі „наука–освіта–виробництво–бізнес”; забезпечення оптимізації структури вищої освіти; посилення партнерських зв’язків вищих навчальних закладів з роботодавцями.

Видатки, пов’язані з виконанням Програми, здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному, обласному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел. Передбачається залучення позабюджетних коштів інвесторів, меценатів, громадських фондів, інших юридичних і фізичних осіб, що не суперечить чинному законодавству України.

Матеріально–технічні та фінансові ресурси визначаються реальними потребами реалізації конкретних проектів, які є складовими Програми розвитку освіти області на 2007–2011 роки, відповідно до санітарно–гігієнічних норм і правил із урахуванням типового переліку обов’язкового навчального обладнання, а також наукового розвитку у галузі інформаційних технологій, інших чинників формування сучасного рівня якісної освіти.

Матеріально–технічна частина Програми коригуватиметься бюджетом міст та районів та реальними можливостями позабюджетних надходжень, а також обласним та державним бюджетами з щорічним уточненням видатків відповідно до чинного законодавства.

V Обсяги, етапи і джерела фінансування Програми

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Всього:
Обсяг ресурсів усього, тис. грн., у тому числі:	73505,6	5	8	5	9	3
державний бюджет	12662,2	10878,0	10050,0	9780,0	6900,0	50270,2
обласний бюджет	3688,6	2701,4	2190,5	2341,5	2551,5	13473,5
бюджети міст та районів	53133,0	7	79 995,9	82527,0	9	5
кошти небюджетних джерел	4021,8	18863,4	17464,4	27817,0	25327,5	93494,1

VI Перелік завдань і заходів Програми та результативні показники

Вдосконалення фінансово – економічних механізмів щодо пріоритетного фінансування закладів освіти, поліпшення матеріально – технічної бази дитячих дошкільних, закладів загальної середньої освіти, закладів освіти обласного підпорядкування, позашкільної освіти, післядипломної педагогічної освіти, професійно – технічної освіти, вищих навчальних закладів дасть змогу досягти таких результатів:

- збільшення охоплення дітей дошкільною освітою – 80 %;

- забезпечення доступності та якості загальної середньої освіти;

- підвищення індексу людського розвитку та індексу рівня освіти регіону;

- адекватність підготовки та перепідготовки фахівців до розв’язання проблем реформування економіки;

- підвищення якості підготовки та перепідготовки фахівців з вищою освітою, усунення бар’єрів у взаємному визнанні дипломів про вищу освіту;

- узгодження потреби ринку освітніх послуг та ринку праці, поліпшення ситуації з працевлаштуванням випускників, надання їм першого робочого місця;

- поліпшення фінансового, матеріально-технічного і кадрового забезпечення вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, посилення соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.

VII Напрями діяльності та заходи Програми

(Додаток 1 до регіональної програми

«Освіта Луганщини. роки»)

VIII Координація і контроль за виконанням Програми

1. Контроль за виконанням Програми і координація дій між виконавцями програми покладається на управління освіти і науки облдержадміністрації.

2. Звіт про хід виконання програми надається міськими головами та головами райдержадміністрацій двічі на рік до 15 числа наступного за звітним періодом місяця до управління освіти і науки облдержадміністрації.

3. Управління освіти і науки облдержадміністрації звітує перед обласною радою про виконання Програми один раз на рік.