ЗАХИСТ ПРАВ ГРОМАДЯН-МЕШКАНЦІВ ГУРТОЖИТКІВ
Проблема захисту житлових прав українських громадян, що мешкають в гуртожитках, поряд з іншими соціально-економічними питаннями останнім часом знаходиться в центрі уваги громадськості.
Відповідно до частини 9 статті 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” об’єкти житлового фонду, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за бажанням останніх можуть передаватися в комунальну власність за місцем розташування будинків із наступною приватизацією органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами зазначеного Закону.
Громадяни, на яких розповсюджується дія вказаного нормативного акту, та які проживають в гуртожитках, що є об’єктами права державної або комунальної власності, отримали право на приватизацію житла у вигляді окремої кімнати (декількох кімнат, житлових блоків, секцій).
З прийняттям Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” від 04.09.2008, було визначено, що протягом трьох років з дня прийняття Закону має бути здійснена передача гуртожитків у власність територіальних громад.
При цьому, громадяни, які проживають в гуртожитках, що є власністю підприємств та організацій, утворених в процесі приватизації, отримали право на приватизацію приміщень після передачі таких гуртожитків в комунальну власність при умові, якщо вони фактично проживають в таких гуртожитках не менше п’яти років.
Нажаль, безпосередня реалізація Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” зіткнулась з багатьма труднощами як об’єктивного (недостаток державних коштів, необхідних для забезпечення процесу передачі гуртожитків у власність територіальних громад), так і суб’єктивного характеру. Сьогодні є категорія громадян, які прожили в гуртожитках все життя. В силу життєвих обставин і свого віку вони вже не зможуть набути інше житло.
На сьогоднішній день, в Дніпропетровській області, з початку приватизації, налічується 109 гуртожитків, що не увійшли до статутних капіталів приватизованих підприємств, з яких до комунальної власності було передано 96 гуртожитків. Триває робота з передачі у комунальну власність територіальних громад міст Дніпропетровської області решти 13 гуртожитків. Гальмує цей процес позиція органів місцевого самоврядування, які не бажають приймати зазначені гуртожитки, посилаючись на відсутність технічної та іншої документації, коштів на їх утримання, збереження, ремонт. Так, наприклад, щодо гуртожитків у м. Нікополі по вул. Станіславського та вул. Трубченко, 9 - не зважаючи на зобов’язання Нікопольської міської ради в судовому порядку прийняти вказані спірні об’єкти до комунальної власності, та приймаючи до уваги численні звернення Регіонального відділення до міського голови міста Нікополь з прискорення вирішення цього питання, міська Рада тривалий час гальмувала процес передачі гуртожитків до комунальної власності територіальної громади м. Нікополя.
За останні п’ять років судами прийнято 12 позитивних рішень стосовно гуртожитків, з подальшим вирішенням питання по передачі їх до комунальної власності. Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2010р. та відповідним наказом про примусове виконання зобов’язано балансоутримувача КВП „Дніпропетровський комбайновий завод” передати, а Дніпропетровську міську раду прийняти гуртожиток по вул. Шелгунова, 4 до комунальної власності. Постановою про закінчення виконавчого провадження від 18.03.2011 та актом приймання передачі у лютому 2012 р. вищевказаний об’єкт було передано до комунальної власності.
Щодо передачі гуртожитків під час приватизації до статутних капіталів господарських товариств, то в цьому питанні, як Фондом державного майна України так і Регіональним відділенням, за власною ініціативою розглядається в судах можливість виключення вартості гуртожитків із вартості статутних капіталів товариств та передачі їх у комунальну власність. Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 березня 2010 року визнано право власності за державою, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області на гуртожиток по в.
В подальшому, рішенням від 11 лютого 2013 року Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, витребувано нерухоме майно: у будівлі гуртожитку № 3 по вул. Б. Хмельницького,14 у м. Дніпропетровську, загальною площею 2666,5 кв. м. на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2013 вищевказане рішення набрало законної сили.
На теперішній час, відповідно до статті 15 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” тривають дії щодо внесення будівлі гуртожитку № 3 по вул. Б. Хмельницького,14 у м. Дніпропетровську до Реєстру речових прав на нерухоме майно.
І головне, згідно ст.19 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, без попереднього надання їм (їх сім'ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків відповідно до цього Закону допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей. Таким чином, право мешканців гуртожитків на проживання в гуртожитку охороняється законом.
Не останньою в цій справі є і позиція самих мешканців гуртожитків, їх готовність відстоювати свої права в суді. Регіональне відділення Фонду держмайна України по Дніпропетровській області, в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, всіляко сприяє захисту прав мешканців гуртожитків і гарантує їм цілковиту підтримку.
