191

лютий-березень 2012 року

Інститут медіа права – громадська організація, яка ставить за мету захист права на свободу слова та свободу інформації, сприяння вільному поширенню інформації та розвитку незалежних засобів масової інформації.

Адреса: в, оф.24, м. Київ, 01015 | тел./факс: (|

Site: http://www. medialaw. | Twitter: http:///medialaw_ua/

FB: http://www. /MediaLawInstitute | e-mail: info [at] medialaw.

ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

МЕРЕЖА ЗАХИСНИКІВ ПРАВА НА ІНФОРМАЦІЮ

Інститут Медіа Права розпочав формування Мережі захисників права на доступ до інформації, метою якої є гарантування правового захисту права кожного на доступ до інформації. Ця ініціатива реалізовується в межах проекту Інституту Медіа Права «Створення Мережі захисників права на доступ до інформації» за підтримки програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження».

Створення Мережі захисників права на доступ до інформації є важливим кроком у розв’язанні питання доступу до інформації в Україні та забезпеченні належного судового оскарження порушень права на інформацію. У рамках Мережі досвідчені юристи, адвокати та активні громадські діячі надаватимуть письмові та усні консультації, а також здійснюватимуть юридичний супровід судових справ з метою забезпечення права на доступ до інформації та захисту прав журналістів.

Детальніше читайте: http://medialaw. /news/archive/1915/

ЗАКОНИ

Зміни до закону про телерадіомовлення

Третього березня 2011 року Президент України підписав Закон України "Про внесення змін до  Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо регулювання трансляції програм і передач з платними інтерактивними конкурсами .
Законом доповнюється стаття 6 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" положенням, за яким забороняється трансляція програм та передач з інтерактивними конкурсами (іграми, вікторинами), для участі в яких особа має зробити фінансовий внесок (дзвінок, смс тощо), не передбачений тарифним планом її оператора телекомунікацій або передбачений як додаткова послуга оператора, не включена до переліку послуг визначених договором або тарифним планом.

Така заборона не поширюватиметься на каналах з обмеженим доступом, а також на:

· трансляцію програм та/або передач з проведення розіграшів лотерей,

· трансляцію програм та/або передач з проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те, передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш;

· трансляцію програм та/або передач з проведення розіграшів на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, торговельної марки (знака для товарів і послуг), найменування або напрямів діяльності суб'єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі;

· трансляцію програм та/або передач з проведення конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу;

· трансляцію програм та/або передач з проведення розіграшів на безоплатній основі для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей.

Для поширення конкурсів на платних телеканалах встановлено вимоги щодо попередження щодо їх оплатності на контрастному фоні в обсязі не менше 20% екрану, забороною участі неповнолітніх, а також щоп'ятихвилинного попередження у вигляді тексту або звукового супроводу, якщо участь в конкурсу може завдати майнової шкоди телеглядачам та радіослухачам.

Закон набуде чинності через 10 днів після опублікування.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

КОМІТЕТ СВОБОДИ СЛОВА

Засідання комітету: 14.03.2012

Чотирнадцятого березня 2012 року Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації розгляне такі питання:

· про транслювання у святкові дні обласними державними телеканалами, а також Державною телерадіокомпанією “Всесвітня служба “Українське телебачення і радіомовлення” пропагандистського фільму “Просто Юля”;

· про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів знімальної групи програми розслідувань «Знак оклику» каналу ТВі на території державної резиденції «Залісся»;

· про проект Постанови Верховної Ради України “Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання ”;

· проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу" (щодо використання зображення лікарів), законопроект № 000 від 18.01.2012р., внесений Кабінетом Міністрів України;

· проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (законопроект № 000; н. д. Руслан Князевич; щодо узгодження із Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції»);

· проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (законопроект № 000; н. д. Олег Тищенко; щодо розташування засобів зовнішньої реклами та забезпечення безпеки дорожнього руху);

· про лист народних депутатів України Геращенко І. В., Герасим’юк О. В. щодо відкликання проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» щодо розширення прав журналістського колективу друкованого засобу масової інформації, законопроект № 000;

· проект Закону України «Про особливості здійснення закупівель за державні кошти телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо - та телесигналів для розповсюдження радіо - та телепрограм (за винятком послуг мобільного зв’язку та послуг доступу до Інтернету), законопроект № 000; н. д. Юрій Мороко, Віталій Корж);

· проект Закону України «Про внесення змін до статті 18 Закону України «Про статус народного депутата України" (законопроект № 000; н. д. Микола Томенко, Сергій Сас, Василь Кравчук; щодо виступів народних депутатів на телебаченні і радіо);

· проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення безпеки дорожнього руху та регулювання дозвільної системи здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів» та проект постанови про ухвалення цього законопроекту в першому читанні (законопроект ; н. д. Володимир Олійник, Володимир Малишев, Дмитро Шенцев);

· про звернення радника Президента України Ганни Герман щодо опублікування у виданні «Нова тернопільська газета» статті, яка носить дискримінаційний характер по відношенню до вихідців із країни Африки та Близького Сходу;

· про звернення журналіста видання «Українська правда» Найєма Мустафи;

· про звернення Надоші А. О. щодо сюжету від 21 лютого 2012 року в вечірньому випуску новин на ТРК "1+1".

Засідання відбудеться за адресою в/2, кім. № 11, о 14-00

ЗАКОНОПРОЕКТИ

Удосконалення закону про рекламу

Першого березня 2012 року народні депутати Ірина Бережна та Андрій Пінчук внесли до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про рекламу"» за № 000щодо вдосконалення контролю за дотриманням законодавства про рекламу.

Законопроектом передбачається зміни розділу закону про рекламу щодо контролю за дотриманням та відповідальністю за порушення законодавства про рекламу. Так, проектом пропонується зменшити кількість органів, що відповідають за контроль за рекламою, а саме, визначити 3 відповідальні органи:

· Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення за дотриманням законодавства про рекламу на телебаченні і радіо

· Антимонопольний комітет України щодо дотримання законодавства про захист від недобросовісної конкуренції

· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів [Держспоживінспекція — прим.] за дотриманням цього Закону та іншого законодавства про рекламу за виключенням контролю, що входить до компетенції двох вищезгаданих інституцій.

Відповідно до проекту повноваження Антимонопольного комітету України з контролю за дотриманням законодавства про рекламу визначатимуться законом про рекламу та спеціальним законодавством, в той час як повноваження Держспоживінспекції та Національної ради визначатимуться ст. 28 закону. Відповідно до проекту статті ці органи матимуть право порушувати провадження у справах про порушення законодавства про рекламу, видавати приписи про усунення порушень, проводити дослідження реклами на предмет відповідності закону, призначати експертизи, накладати санкції тощо.

Розмір штрафів щодо порушення рекламодавцями обмежень становитиме п'ятикратну вартість від вартості розміщеної реклами, а у разі повторного порушення ця сума подвоюватиметься. Штраф може стягуватися протягом 3 років з дня вчинення правопорушення або з дня останнього вчинення правопорушення.

Підстава для анулювання ліцензії

Двадцять третього лютого 2012 року народний депутат Орест Муц вніс до парламенту проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (законопроект № 000; щодо ліцензування мовлення).

Законопроектом передбачається, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення матиме право анулювання ліцензії у разі припинення дії угоди ліцензіата з оператором багатоканальної телемережі у разі, якщо в ліцензії на мовлення ліцензіата передбачено мовлення виключно у одній багатоканальній телемережі.

У пояснювальній записці до законопроекту автор аргументував необхідність законопроекту тим, що  договір є суттєвою умовою для здійснення діяльності як телерадіоорганізації, так і оператора багатоканальної телемережі, а у випадку припинення дії вказаного договору, виникає ситуація, коли ресурс багатоканальної телемережі не використовується, а Національна рада не може видати ліцензію на мовлення іншій телерадіоорганізації.

Зауважимо, що така норма потребує суттєвого доопрацювання для унеможливлення використання оператора багатоканальної мережі як фактору тиску та припинення діяльності незалежних медіа.

Спрощення реєстрації преси

Двадцять дев'ятого лютого 2012 року до Верховної Ради України було внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні (законопроект № 000; н. д. Олександр Абдуллін, Олена Бондаренко, Віктор Уколов; про спрощення процедури реєстрації друкованих засобів масової інформації)».

Проектом вносяться зміни до порядку реєстрації преси, а саме визначити, що реєстрація преси відбувається шляхом повідомлення заяви про державну реєстрацію. Якщо назва видання не використовує назву існуючого друкованого видання та не порушує інші умови закону орган реєстрації [Укрдержреєстр — прим.] зобов'язаний в десятиденний строк внести друковане видання до державного реєстру.

Із існуючої заяви на державну реєстрацію автори пропонують вилучити програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість, передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання, місцезнаходження редакції, а також вилучити відповідну підставу для відмови у державній реєстрації щодо невідповідності цих критеріїв обмеженням, визначеним у ст. 3 та ст. 4 закону.

Утім, у разі зміни юридичної адреси засновника (співзасновників), засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації буде зобов'язаний (зобов'язані) відповідно повідомити реєструючий орган у місячний термін, а у разі зміни засновника (складу співзасновників), назви, мови видання друкований ЗМІ підлягатиме перереєстрації.

Серед іншого автори пропонують дозволити без реєстрації інформаційні бюлетені політичних партій та громадських організацій, які використовуються для інформування їх членів про діяльність партії/громадської організації та ознайомлення із матеріалами інших засобів масової інформації, за умови точного посилання на джерело інформації, що передруковується».

ІНСТИТУТ МЕДІА ПРАВА

Дистанційна освіта

Інститут Медіа Права вже вшосте починає дистанційне навчання з медіаправа для журналістів. Дистанційний курс медіаправа – це форма дистанційної освіти журналістів з метою підвищення їх знань про медіазаконодавство, стандарти свободи слова та практику Європейського суду з прав людини. З цього року дистанційне навчання проходитиме на сайті дистанційних курсів Інституту Медіа Права (medialaw. ). детальніше читайте: http://medialaw. /news/archive/1921/

Відповідальність за поширення інформації в Інтернеті

Першого березня 2012 року відбувся експертний семінар на тему: «Відповідальність за поширення інформації в інтернеті: сучасні виклики». Більше п'ятдесяти представників медіа галузі, юристів та громадських активістів намагались дослідити яким є рівень відповідальності власників онлайн ресурсів та посередників в Україні на прикладі обговорення резонансних справ закриття резурсів . та «Дорожній контроль».

Розпочав семінар директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко з обговорення теми законодавчого регулювання відповідальності за поширення інформації в Україні. Він представив перспективи розвитку законодавства України щодо відповідальності за поширення інформації в Інтернеті. Експерт проаналізував Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав (№ 000), який був прийнятий Верховною Радою України у першому читанні. Відповідно до тексту Проекту, провайдер зобов’язаний у разі надходження до нього повідомлення про порушення, повідомити про це порушника протягом 14 днів, якщо ж порушник протягом двох тижнів не припинить незаконну діяльність – провайдер має обірвати доступ до Інтернету або закрити сайт. Застосування такого роду санкції без рішення суду, за словами Тараса Шевченка, абсолютно не відповідає Європейським практикам.

Детальніше читайте: http://medialaw. /news/archive/1922/

Суд за позовом Сергія Лещенка: відмова

Двадцять другого лютого 2012 року відбулось засідання Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Сергія Лещенка до Міністерства фінансів України. Суд постановив відмовити у задоволенні позовних вимог в позовному обсязі. Юристи Інституту Медіа Права отримали повний текст постанови суду 29 лютого.

Нагадуємо, що Сергій Лещенко звернувся до Міністерства фінансів України з інформаційним запитом про надання копії їхнього листа від 16 червня 2011 року, адресованого Кабінету Міністрів України, щодо обліку боргів ЄЕСУ перед Росією як державних. Міністерство відповіло, що лист знаходиться у Кабінеті Міністрів України, а тому воно не в змозі задовольнити запит журналіста. Натомість у володінні міністерства перебуває копія листа, підшита до матеріалів вихідної кореспонденції (вона відрізняється від оригіналу відсутністю тексту бланку та наявністю додаткових поміток), а також копія запитуваного листа, яка була надіслана міністерству з Кабінету Міністрів України.

Надавати копію з копії Міністерства фінансів України відмовилося.
Таким чином, міністерство володіє документами, які містять відкриту публічну інформацію, запитану позивачем. За Законом України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник повинен надати задокументовану публічну інформацію на запит протягом п’яти робочих днів. На підставі цієї прямої норми закону позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду.

Представник позивача від Інституту Медіа Права у суді окреслив позовні вимоги журналіста - визнання протиправними дій щодо відмови у задоволенні запиту про доступ до публічної інформації від 17.10.2011 р. та зобов'язання надати копію витребуваного документа. Ще одна позовна вимога стосувалася визнання відмови неправомірною за формою, оскільки у ній не був вказаний порядок її оскарження, як це передбачено законом.

Тим не менше суд відхилив усі позовні вимоги, погодившись із аргументами відповідача. Сергій Лещенко та Інститут Медіа Права мають намір оскаржувати цю постанову в апеляційному суді.

Ці та інші новини доступні на нашому сайті: http://medialaw. /news/

Наші заходи: http://medialaw. /events/

Освіта: http://medialaw. /education/

Законодавство: http://medialaw. /laws/laws_local/

© Інститут Медіа Права,