МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. М. І. ПИРОГОВА
КАФЕДРА ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
ДИСЦИПЛІНА | — «ПЕДІАТРІЯ, ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ» |
МОДУЛЬ 2 | — ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ |
МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ
(спеціальність 7.110104 – «педіатрія»)
ТЕМА: " Організація стаціонару в домашніх умовах хворим на ГРВІ "(6 годин).
РОЗРОБНИКИ МЕТОДИЧНOЇ РЕКОМЕНДАЦІЇ: к. м.н., доцент Станіславчук Л. М.
Затверджено на методичній нараді кафедри Протокол № 1 від 28.08.2012
Вінниця ВНМУ 2012
Змістовий модуль 9.
Диференційна діагностика найбільш поширених дитячих респіраторних інфекцій та ГРВІ у дітей.
Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
Тема№50
Організація стаціонару в домашніх умовах хворим на ГРВІ (6 годин)
1. Актуальність теми Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) – велика група гострозаразних вірусних захворювань, які характеризуються загальними симптомами інфекційного токсикозу та переважним ураженням слизових оболонок дихальних шляхів.
У цю групу захворювань відносять грип, парагрип, аденовірусну, риновірусну, респіраторно-синцитіальну інфекції та ін. ГРВІ – найпоширеніші на земній кулі захворювання, характеризуються різноманітністю клінічних проявів, вірогідністю швидкого розвитку тяжкого стану, особливо у дітей першого року життя, тяжких ускладнень, що впливають на подальше життя хворого. Щорічно у світі реєструється більше 1 млрд хворих на ГРВІ, причому близько 70% захворювань приходиться на дитячий вік. Часта захворюваність на ГРВІ в дитячому віці висуває цю проблему в число найбільш актуальних у педіатрії. Повторні захворювання істотно впливають на розвиток дитини, приводять до ослаблення захисних сил організму, сприяють формуванню хронічних вогнищ інфекції, викликають алергізацію організму, затримують фізичний і психомоторний розвиток дітей. Тому вкрай важливими є своєчасна діагностика, лікування та профілактика ГРВІ.
Пандемічний грип
Протягом літнього періоду в Україні реєструвалися поодинокі завезені випадки грипу A/H1N1/09. Першого епідемічного підйому захворюваності на пандемічний грип, що мав місце в багатьох європейських країнах навесні та влітку 2009р., в Україні зареєстровано не було. Епідемічний підйом грипу в Україні почався наприкінці жовтня 2009 року в Західному регіоні. Пік захворюваності припав на 45-51 тижні 2009 року, коли перевищення порогових рівнів захворюваності було зареєстровано практично у всіх регіонах України. Середня тривалість епіднеблагополуччя в регіонах України склала від 7 до 9 тижнів. З 5 тижня 2010 вони опустились нижче показників попередніх епідсезонів. Поряд з пандемічним грипом в Україні циркулювали також три штами вірусів грипу, прогнозовані ВООЗ на сезон рр., а саме:
A/Брисбен/59/2007 (H1N1)
A/Брисбен/10/2007 (H3N2)
B/Брисбен/60/2008
Всього за епідемічний сезон рр. (з перших днів листопада 2009р. до кінця травня 2010р.) частка вірусу А/H1N1/09 серед вірусів грипу типу А, виділених від хворих на грип склала 93,1% та 36,9% з числа всіх обстежених осібобстежених методом ПЛР осіб ).
Складність ситуації, яка мала місце в Україні восени 2009 р.,полягала в тому, що в країні не було зареєстровано вакцини з вмістом штаму нового пандемічного грипу, яка могла б захистити від захворювання. Особливість перебігу даної епідемії також полягала у тому, що тяжкий перебіг хвороби частіше розвивався у хворих з серцево-судинною патологією, цукровим діабетом, з надлишковою (понад 20 %) масою тіла та вагітних жінок. Це дозволило віднести хворих таких категорій до груп ризику щодо несприятливих наслідків захворювання. Наслідки пандемії грипу рр. - у світі померлоосіб (лабораторно підтверджені летальні випадки у 214 країнах світу станом на 26.09. 2010 р.)
В Україні групою ризику при грипі А Н1N1 були дві вікові категорії дітей - діти до 2 років та діти від 14 до 18 років.
Фонові захворювання дихальної, серцево-судинної, нервовою системи та ожиріння є несприятливою прогностичною ознакою перебігу грипу A/H1N1 у дітей.
При грипі A/H1N1 відсутні індикаторні клінічні симптоми, які мають прогностичне значення щодо перебігу захворювання. Основною причиною смерті дітей при грипі A/H1N1 є тяжкий респіраторний дистрес синдром.
В умовах пандемії грипу противірусне лікування інгібіторами нейрамінідази {для специфічної терапії грипу ВООЗ рекомендує використовувати інгібітори нейрамінідази грипу А і В: озельтамівір(таміфлю), занамівір(реленца) перамівір.
В Японії почали використовувати інвір(ланінамівір)}повинно призначатися у максимально ранні строки дітям із тяжкою, ускладненою формою захворювання, дітям із груп ризику, які мають типову клінічну картину захворювання, навіть без лабораторного підтвердження діагнозу грипу.
Для оцінки тяжкості захворювання обов’язковим є вимірювання ЧСС, частоти дихання, артеріального тиску та термометрії.
При лікуванні дітей з позагоспітальною пневмонією в амбулаторних умовах необхідно проводити контроль сатурації кисню (SpO2) і при SpO2 < 92% показана госпіталізація.
Обов'язковим э проведення пульсоксиметрії під час госпіталізації та щоденно в інфекційному відділенні у хворих з середньо тяжкими та тяжкими формами грипу, дітям з груп ризику до покращення стану. При SpО2 < 90% показана оксигенотерапія через маску зі щільним приляганням маски до обличчя потоком кисню необхідним для підтримання SpО2 >90%. Якщо протягом 1 години не вдалось досягти достатнього рівня SpО2 вирішується питання про переведення хворого до відділення інтенсивної терапії.
Всім дітям із тяжкими, ускладненими формами грипу та всім дітям із груп ризику лікування повинно проводитись тільки в умовах стаціонару. Лікування дітей із тяжкими, ускладненими формами грипу та дітей груп ризику повинно проводитись в стаціонарах, до складу яких входить дитяче відділення реанімації та інтенсивної терапії. Лікування інгібіторами нейрамінідази хворих, які мають для цього покази, повинно починатись в амбулаторних умовах.
Згідно з рекомендаціями ВООЗ щодо сезону грипу рр. до складу вакцин проти грипу виробники мають включити такі штами: A/California/07/2009 (H1N1) - пандемічний вірус, A/Вікторія /361/2011(H3N2), В/Bісконсін/1/2010.
В Україні зареєстровані наступні вакцини для профілактики грипу:
ВАКСІГРИП/VAXIGRIP Спліт-вакцина для профілактики грипу інактивована рідка.
FLUARIX™/ФЛЮАРИКС™ інактивована спліт-вакцина для профілактики грипу.
ІНФЛУВАК®/INFLUVAC® Вакцина для профілактики грипу, поверхневий антиген, інактивована.
ГРИППОЛ® ПЛЮС Вакцина для профілактики грипу тривалентна інактивована полімер – субодинична.
ГРИППОЛ® НЕО Вакцина для профілактики грипу тривалентна інактивована субодинична ад’ювантна.
Проводити дворазову вакцинацію дітям віком до 6 років, раніше не щепленим проти захворювання на грип; першочергове щеплення осіб з груп ризику( до груп ризику належать і медичні працівники).
2. Мета (загальна): на підставі вивчення етіології, епідеміології, патогенезу, клініки, навчитися діагностувати ГРВІ у дітей різних вікових груп, проводити диференційну діагностику; освоїти основні принципи терапії і профілактики грипу та ГРВІ; навчитися організовувати стаціонар в домашніх умовах хворим на ГРВІ, надавати невідкладну допомогу при гіпертермічному та судомному синдромі, проводити протиепідемічні заходи в осередку.
3.Конкретні цілі: |
- визначати клінічні симптоми ГРВІ, проводити диференціальну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз - планувати обстеження і лікування хворого на ГРВІ в домашніх умовах, надавати екстрену допомогу дітям при гіпертермічному та судомному синдромі, демонструвати вміння ведення медичної документації дітей, хворих на ГРВІ, проводити профілактичні заходи в осередку інфекції |
4.Вихідний рівень знань-умінь. Уміти: |
1. За стандартними методиками, використовуючи попередні дані анамнезу хворого, дані огляду хворого, знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення виділити та зафіксувати провідний клінічний симптом (або синдром). (Шифр уміння - 1.ПФ. Д.01.ПР. Р.01.01-51) |
2. Шляхом співставлення зі стандартами, використовуючи попередні дані анамнезу та огляду хворого, на основі провідного клінічного симптому або синдрому, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення поставити найбільш вірогідний або синдромний діагноз захворювання. (Шифр уміння – 1.ПФ. Д.01.ПР. Р.02.01-275) |
3. На підставі найбільш вірогідного або синдромного діагнозу, за стандартними схемами, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення призначити лабораторне та/або інструментальне обстеження хворого. (Шифр уміння – 1.ПФ. Д.01.ПР. Р.03.01-275) |
4. Використовуючи найбільш вірогідний або синдромний діагноз захворювання, дані лабораторного та інструментального обстеження хворого, знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за певним алгоритмом, здійснити диференціальну діагностику захворювань. (Шифр уміння – 1.ПФ. Д.01.ПР. Р.04.01-275) |
5. Використовуючи найбільш вірогідний або синдромний діагноз захворювання, дані лабораторного та інструментального обстеження хворого, висновки диференціальної діагностики знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення та логічного аналізу поставити попередній клінічний діагноз. (Шифр уміння – 1.ПФ. Д.01.ПР. Р.05.01-275) |
6. В лікувальній установі, або в дома у хворого на підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначити принципи лікування захворювання. (Шифр уміння – 3.ПФ. С.04.ПР. Р.11.01-275) |
7. На підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначити необхідний режим відвідування дитячого колективу, фізичних навантажень та відпочинку при лікуванні захворювання. (Шифр уміння – 3.ПФ. С.05.ПР. Р.12.01-275) |
8. На підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначити необхідний характер вигодовування та дієту при лікуванні захворювання. (Шифр уміння – 3.ПФ. С.06.ПР. Р.13.01-275) |
9. На підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення та за допомогою стандартних схем: - визначити тактику обстеження та первинної профілактики здорових дітей (Шифр уміння – 3.ПФ. С.07.ПР. О.14); - визначити тактику обстеження та вторинної профілактики хворих, що підлягають диспансерному нагляду (Шифр уміння – 3.ПФ. С.07.ПР. О.15); - розрахувати та призначити необхідні продукти харчування дітям першого року життя. (Шифр уміння – 3.ПФ. С.07.ПР. О.16). |
5. Зміст навчання.
5.1. Перелік теоретичних питань:
1.Клініко-лабораторна характеристика та варіанти перебігу ГРВІ 2.Пандемічний грип, його епідеміологічні та клініко-патогенетичні особливості.
2. Диференціальна діагностика ГРВІ
3. Ускладнення ГРВІ
4. Планування обстеження і лікування хворого на ГРВІ в домашніх умовах
5.Надання невідкладної допомоги при гіпертермічному та судомному синдромі
6. Протиепідемічні заходи в осередку, покази до госпіталізації
7. Профілактика ГРВІ
5.2 . Джерела навчальної інформації.
Основна література:
1. , Трішкова Л. О., Крамарєв С. О., Інфекційні хвороби у дітей // К.: Здоров’я. – 2000. – 418 с. .
2.Інфекційні хвороби в дітей / за ред. , - Київ.: ВСВ ″Медицина″, с.
3. Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 000 “Клінічний протокол діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом А(H1N1 Каліфорнія).
4.Наказ МОЗ України від 09.07.2004№ 000 “Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей”.
5. Наказ МОЗ України від 31.08.2004 № 000 “Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах”
6. Nelson textbook 18th Edition by Robert M. Kliegman, MD, Richard E. Behrman, MD, Hal B. Jenson, MD and Bonita F. Stanton, MD. Видавництво: SAUNDERS. 2007. – 3200 р.
Додаткова література
1. , Юлиш антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей - Донецк:Регина, 2005.-389с.
2. , , співав. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів-Донецьк: Донбас, 20с.
3. , , Діагностика та лікування невідкладних станів у дітей. Навчальний посібник для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної освіти. – Донецьк: Донецький державний медичний університет ім. М. Горького., 2007. – 112 с.
4. , , Яворівський О. П., Булах І. Є., І., Палієнко І. А., (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. - Київ: Nova Knyha Publ.,2005.-404с.
5. Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями “дитячі інфекційні хвороби, «педіатрія» та ін. МОЗ України. – Київ, 2005 р. – 414 с.
6. Невідкладні стани в педіатрії: Навч. посіб. / За редакцією проф. та - Х.: Прапор– 200 с.
7. Оказание стационарной помощи детям. Карманный справочник. Оригинальное издание: Pocket book of Hospital care for children. Geneva, WHO, 2005. – Всемирная Организация Здравоохранения, 2006, 378 с.
8. Педиатрия. Под ред. Дж. Грефа. М.: Практика, 19с.
9. и др. Неотложные состояния у детей. – М.: «Медицинская книга», 2002. – 176 с.
10. Пєший ідкладна допомога в педіатричній практиці / Навчальний посібник для студентів і лікарів-інтернів вищих мед. навч. закладів ІІІ-IV рівнів акредитаціі. – Полтава, 2001. – 245 с.
11. Пособие ИВБДВ (Интегрированное Ведение Болезней Детского Возраста), Всемирная Организация Здравоохранения, Департамент Здоровья и Развития, Ребенка и Подростка (САН), 2000, 202 с.
12. Синдромная диагностика в педиатрии: справочник /Под ред. акад. РАМН А.А.Баранова – М.: Медицина, 1997. – 320 с.
13. Fisher, Randall G.; Boyce, Thomas G. Moffet’s Pediatric Infections Diseases: A Problem Approach, 4th Edition. – 2005.-1054 p.
14. Krugman’s infections diseases of children 11th edition. – 2003.- 820 p.
15. . , , « Инфекционные болезни и вакцинопрофилактика у детей.» Учебник для ВУЗов / М.:ГЭОТАР, Медиа, 2007.—688 с.
16. Інфекційні хвороби у дітей / за ред. єва.- К. “Моріон”, 2003. – 480 с.
17. Инфекционные болезни у детей / под ред. , .
– СПб.: СпецЛит, 2001. – 560 с.
18. Богадельников диагноз инфекционных заболеваний у детей: Рукрврдство для врачей и студентов. – 3 изд., испр. и дополн. – Донецк, 2013. – 712 с.
19. Инфекционные болезни у детей / под ред. , - М.: МИА, 200с.
20. Педіатрія/ за ред. Тяжкої О. В. – Вінниця: „Нова Книга”, 3 вид., 2009. – 1136 с.
21. Справочник по инфекционным болезням у детей / Под общей редакцией проф. , проф. , и доц. КуадДия. Издание 8-е, дополненное и переработанное. − Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2012. − 304 с.
22. Principes and practice of pediatric infections diseases / Edited by Saran S. Long,
Larry K. Pickering, Charles G. Prober, 1997.- 1821 р.
5.3.Інформаційний пакет за темою
Терапевтичні заходи
при лихоманці у дітей (“червона лихоманка”).
• Ліжковий режим, зволожене повітря
• Для посилення тепловіддачі раздягнути дитину
• Обтирання водою кімнатної температури (28-32 ºС)
• Рясне пиття для забезпечення підвищеної тепловіддачі через потовиділення
• Годування в залежності від апетиту
• Контроль випорожнень
• Медикаментозна терапія лихоманки за показами ВООЗ
• Покази до призначення антипіретиків
1. Дітям після 3 місяців
- при температурі >39,0 C і/чи
- при міалгії
- головному болю
2. Дітям перших 3 місяців життя, дітям з фебрильними судомами в анамнезі, дітям з важкими захворюваннями серця і легень при температурі >38,0 C
АНТИПІРЕТИК (ПАРАЦЕТАМОЛ 10-15 МГ/КГ або ІБУПРОФЕН 5-10 МГ/КГ per os)
Терапевтичні заходи
на догоспітальному етапі при лихоманці у дітей (“бліда лихоманка”).
• Ліжковий режим, зволожене повітря.
• Зігріти хворого (ковдра, грілки, тепле пиття). Фізичні методи охолодження протипоказані!
• Антипіретик(парацетамол 10-15 мг/кг або ібупрофен 5-10 мг/кг через рот, метамізол натрію (аналгін) 50% в/в, в/м дітям до 1 року 0,01мл/кг, >1 року 0,1 мл/рік життя).
• Судинорозширюючі засоби(папаверин 2% 0,1-0,2мл/рік життя, або но-шпа 2% 0,1мл/рік життя, або дібазол1%0,1мл/рік життя).
• Антигістамінні препарати{піпольфен(діпразін)2,5% в/в(обережно),в/м дітям до 1 року 0,01мл/кг, >1 року 0,1мл/рік життя, або дімедрол1% в/в, в/м 0,1мл/рік життя).
Нейролептики 0,25% розчин дроперідолу (разова доза 0,1 - 0,15мг/кг)
ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ
Невідкладна допомога при фебрильних судомах
1. Положення в ліжку з повернутою набік головою. Забезпечити доступ свіжого повітря; відновити дихання, очистити ротову порожнину і глотку від слизу.
2. Проводити одночасно протисудомну і антипіретичну терапію:
- 0,5% р-н седуксена 0,25-0,3 мг/кг (0,05 мл/кг), в/в, в/м (або в м'язи дна порожнини рота); при відсутності ефекту через 15-20 хв. введення седуксена повторити; при повторних судомах – 20% р-н оксибутирату натрію (ГОМК) 50-100 мг/кг (0,25-0,5 мл/кг), в/в, в/м;
жарознижуюча терапія: парацетамол 10-15 мг/кг або ібупрофен 5-10 мг/кг через рот, метамізол натрію (аналгін) 50% в/в, в/м дітям до 1 року 0,01мл/кг, >1 року 0,1 мл/рік життя.
Фебрильні судоми спостерігаються, як правило, у дітей віком до 5 років, пік захворювання припадає на перший рік життя. Частіше спостерігаються у дітей з перинатальним ураженням ЦНС.
Клінічна діагностика:
· Зазвичай судоми спостерігаються на висоті температури і припиняються разом з її падінням, продовжуються недовго -від декількох секунд до декількох хвилин.
· Характерні генералізовані тоніко-клонічні судоми, які супроводжуються втратою свідомості, рідше розвиваються односторонні і парціальні; відсутні вогнищеві неврологічні порушення;
· Протисудомні препарати необхідні рідко, хороший ефект отримують від антипіретиків;
· На відміну від фебрильних судом, судоми при менінгоенцефаліті, як правило, не пов'язані з гіпертермією, часто виникає необхідність повторного введення протисудомних препаратів.
.
5.4. Орієнтовна основа дії.
| Об’єкт дослідження | Послідовність дій при роботі з об’єктом дослідження |
1. | Хвора дитина | 1. Зібрати діагностичну інформацію: а) скарги на момент курації; б) анамнез захворювання; в) епідеміологічний анамнез; г) анамнез життя. 2. Оглянути дитину згідно методики обстеження. 3. Обгрунтувати та сформулювати попередній діагноз. 4. Написати план обстеження та лікування хворого. |
2. | Історія розвитку дитини (ф.112) | 1.Ознайомитися зі скаргами та даними об’єктивного статусу дитини на момент первинного огляду дільничим педіатром Ознайомитися з результатами лабораторних досліджень. 2. Виявити в них патологічні зміни та зробити висновки.1. Ознайомитися з препаратами, які призначені хворому. 2. Оцінити необхідність призначення препаратів з точки зору патоморфологічних змін в організмі та механізму дії медикаментів.1. Ознайомитися зі щоденниками нагляду за хворим. 2. Оцінити динаміку основних патологічних симптомів. |
6. | Хвора дитина Історія розвитку дитини (ф.112) | На підставі аналізу отриманих даних сформулювати заключний діагноз та визначити обсяг протиепідемічних заходів. |
6. Завдання для визначення рівня знань.
ТЕМA: " Організація стаціонару в домашніх умовах хворим на ГРВІ "
6.1 ПИТАННЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ.
„ГРИП ”
1. Пандемії викликають віруси грипу: А. А Б. В В. С Г. всі типии 2. Антигенний шифт характерний для вірусу грипу: А. А Б. В В. С Г. для всіх типів 3. Який синдром може спостерігатись при грипі: А. нейротоксикоз Б. круп В. геморагічний Г. абдомінальний Д. всі перераховані синдроми 4. Яке порушення дихання характерне для компенсованого крупу: А. інспіраторно-експіраторна задишка Б. експіраторна задишка В. інспіраторна задишка Г. апное 5. При субкомпенсованому крупі обов’язковим є введення: А. тавегілу Б. но-шпи В. еуфіліну Г. анальгіну Д. дексаметазону 6. Який препарат використовують в якості етіотропного при грипові: А. ацикловір Б. арбідол В. лоратадін Г. рибавірін
7. Який препарат використовують в якості етіотропного при грипові: А. ібупрофен Б. озельтамівір В. рибавірін Г. ацикловір 8. Який препарат використовують в якості етіотропного при грипові: : А. занамівір Б. неовір В. ламівудин 9. Ремантадин ефективний при: А. грипі А Б. грипі В В. грипі С Г. при всіх типах грипу Д. на сьогоднішній день при грипі неефективний
10. Ефективність протигрипозних препаратів різко знижується, якщо з моменту захворювання пройшло більше: А. 48год. Б. 24 год. В. 12 год. Г. 6 год.
11. Який антипіретик не використовується при грипі у дітей до 12 років: А. парацетамол Б. ацетилсаліцилова кислота В. ібупрофен 12. Оптимальний період для проведення імунопрофілактики грипу: А. серпень-вересень Б. жовтень-листопад В. грудень-січень Г. лютий-березень
|
„ПАРАГРИП”
1. Провідною ланкою в патогенезі несправжнього крупу є:
А. набряк слизової оболонки гортані і трахеї
Б. рефлекторний спазм м’язів гортані
В. гіперсекреція слизу
Г. інтоксикація
2. Що характерно для несправжнього крупу:
А. афонія
Б. стенотичне дихання
В. гнусавий голос
3. Вірус парагрипу найчастіше уражає слизові оболоноки:
А. Гортані
Б. Носа
В. Бронхів
Г. Бронхіол
4. Синдром крупу найчастіше виникає:
А. Вночі
Б. Вдень
В. Ввечорі
Г. Вранці
5. Де повинно проводитись лікування дитини з компенсованим крупом:
А. В домашніх умовах
Б. Денний стаціонар поліклініки
В. Боксове відділення, оснащене інгаляційною апаратурою
Г. Відділення інтенсивної терапії та реанімації
6. Який синдром є характерним для парагрипу:
А. Синдром крупу
Б. Синдром менінгізму
В. Синдром нейротоксикозу
Г. Синдром ексикозу
7. В якому віці круп спостерігається найчастіше:
А. У дітей 1-3 років
Б. У дітей першого року життя
В. У дітей 5-7 років
Г. У дітей старше 7 років
8. Яке порушення дихання характерне для субкомпенсованого крупу:
А. змішана інспіраторно-експіраторна задишка
Б. експіраторна задишка
В. інспіраторна задишка
Г. апное
9. Вкажіть разову дозу дексаметазона для парентерального введення при субкомпенсованому крупі:
А. 0,05 мг/кг
Б. 0,15 мг/кг
В. 0,6 мг/кг
Г. 2 мг/кг
10. При відсутності ефекту від консервативної терапії декомпенсованого
несправжнього крупу проводять:
А. трахеотомію
Б. інтубацію трахеї пластиковими трубками
В. плазмаферез
„Аденовірусна інфекція ”
1. Вхідними воротами для аденовірусної інфекції є:
А. Верхні дихальні шляхи
Б. Кон’юнктива ока
В. Кишечник
Г. Всі відповіді вірні
2. Одна з найбільш частих клінічних форм аденовірусної інфекції:
А. фарингокон’юнктивальна лихоманка
В. поліартрит
Б. енцефаліт
Г. увеїт
3. Клінічні варіанти аденовірусних кон’юнктивітів:
А. катаральний
Б. фолікулярний
В. плівчастий
Г. всі відповіді правильні
4. Перебіг захворювання від 1 до 4 тижнів є характерним для:
А. грипу
В. парагрипу
Б. аденовірусної інфекції
Г. риновірусної інфекції
5. Для якої інфекції характерний плівчастий кон’юнктивіт:
А. аденовірусної
Б. парагрипу
В. грипу
Г. респіраторно-синцитіальної
Д. риновірусної
6. Клінічні форми аденовірусної інфекції
А. фарингокон’юнктивальна лихоманка
В. кератокон’юнктивіт
Б. тонзилофарингіт
Г. мезантеріальний лімфаденіт
Д. всі відповіді правильні
7. Діарея характерна для:
А. респіраторно-синцитіальної інфекції
В. риновірусної інфекції
Б. аденовірусної інфекції
Г. парагрипу
Д. всі відповіді правильні
8. Що характерно для лихоманки при аденовірусній інфекції:
А. іноді триває 2 – 3 тижні
Б. може бути хвилеподібною
В. частіше триває 5 - 7 днів
Г. всі відповіді правильні
9. Найбільш типовою ознакою („візитною карточкою”) аденовірусної інфекції є:
А. мезентеріальний лімфаденіт
Б. плівчастий кон’юнктивіт
В. кератокон’юнктивіт
Г. катар верхніх дихальних шляхів
10. Аденовірусну інфекцію від інфекційного мононуклеозу відрізняють:
А. лімфаденопатія
Б. збільшення печінки та селезінки
В. гематологічні показники
„РС-інфекція”
1. Які віруси найчастіше спричиняють розвиток бронхіоліту
А. віруси грипу
Б. віруси пара грипу
В. аденовіруси
Г. респіраторно-синцитіальні віруси
Д. риновіруси
2. Цитопатогенна дія яких вірусів в культурі клітин спричиняє утворення симпластів:
А. аденовірусів
Б. риновірусів
В. вірусів парагрипу
Г. РС - вірусів
Д. вірусів грипу
3. Лабораторні методи діагностики РС - інфекції:
А. Імунофлюоресцентний
Б. Бактеріологічний
В. Біохімічний
4. Показання для госпіталізації при несправжньому крупі:
А. компенсована форма
Б. субкомпенсована форма
В. декомпенсована форма
Г. всі форми крупу
5. При РС-інфекції у дітей перших 6-ти місяців життя найчастіше спостерігається:
А. ринофарингіт
Б. бронхіоліт
В. мезаденіт
Г. діарея
6. Для РС-інфекції нехарактерним є:
А. діарея
Б. задишка
В. ціаноз
Г. нападоподібний кашель
7. Для декомпенсованого крупу нехарактерним є:
А. сиплий голос
Б. «гавкаючий» кашіль
В. задишка інспіраторно-експіраторна
Г. відсутність ознак дихальної недостатності
8. Синдром крупу може спостерігатись при:
А. грипі
Б. парагрипі
В. аденовірусній інфекції
Г. респіраторно-синцитіальній інфекції
Д. всі відповіді правильні
9. Для РС-інфекції нехарактерним є:
А. дихальна недостатність
Б. гастроентерит
В. велика кількість дрібнобульбашкових хрипів
Г. нападоподібний кашель
10. Важкість стану при РС-інфекції найчастіше обумовлена:
А. Гепатолієнальним синдромом
Б. Лімфоаденопатією
В. Дихальною недостатністю
Г. Всі відповіді вірні
11. При важких формах РС-інфекції призначають:
А. альгірем
Б. озельтамівір
В. синаджиз
Г. ацикловір
Д. правильної відповіді немає
„Риновірусна інфекція ”
1. Риновіруси належать до:
А. ортоміксовірусів
Б. пікорнавірусів
В. параміксовірусів
Г. коронавірусів
2. При риновірусній інфекції призначають:
А. лейкоцитарний інтерферон
Б. рибавірін
В. ремантадин
Г. занамівір
3. Для риновірусної інфекції не характерно:
А. Гіпертермія
Б. Набряк слизової оболонки носа
В. Гострий початок
Г. Водянисті виділення з носу
7.2 ЗАДАЧІ.
Задача 1
Хлопчик, 2 роки, захворів вчора. Скарги на підвищення t тіла до 37,40С, нежить. Епід. анамнез: у батька дитини – гостре респіраторне захворювання. Об’єктивно: рясні слизові виділення з носу, мацерація шкіри навколо носу. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Тони серця ритмічні, звучні. При перкусії легень - ясний легеневий звук, при аускультації – везикулярне дихання. Живіт м'який, печінка та селезінка не пальпуються. Кал, сечовиділення в нормі.
1. Поставте попередній діагноз
2. Якими методами лабораторної діагностики можна підтвердити етіологію захворювання?
3. Призначте лікування.
4. Вкажіть методи профілактики.
Задача 2.
Дитина, 6 років, хворіє другу добу. Захворювання почалося гостро з підвищення t до 39,50С, головного болю, закладеності носу. .Об'єктивно: дитина млява, t тіла 39,20С, кашель нечастий, малопродуктивний. Шкіра звичайного кольору. Лімфовузли не збільшені. Гіперемія слизової оболонки м'якого піднебіння з ін’єкцією судин. Тони серця ритмічні, звучні. Дихання везикулярне Живіт м'який, печінка та селезінка не пальпуються. Кал, сечовиділення в нормі.
1. Поставте попередній діагноз.
2. Якими методами лабораторної діагностики можна підтвердити етіологію захворювання?
3. Призначте лікування.
4. Вкажіть методи профілактики.
Задача 3.
Хлопчик , 6 місяців, захворів вчора. Підвищилась t тіла до 37,80С, з’явився частий малопродуктивний кашель, незначні серозні виділення з носу. Об'єктивно: загальний стан тяжкий за рахунок симптомів дихальної недостатності. Дитина неспокійна. Шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Тони серця ритмічні, приглушені. Дихання шумне, задишка інспіраторно-експіраторна. При перкусії легень - коробковий відтінок перкуторного звуку, при аускультації – жорстке дихання, велика кількість сухих свистячих та дрібнобульбашкових хрипів з обох боків. На рентгенограмі ОГП – горизонтальне розташування ребер, підвищення прозорості легеневих полів. Живіт м’який, печінка та селезінки не збільшені. Кал, сечовиділення в нормі.
1. Поставте попередній діагноз.
2. З якими захворюваннями потрібно проводити диференціальний діагноз?
3. Призначте лікування.
4. Вкажіть методи профілактики.
Задача 4
Дівчинка, 5 років, хворіє четверту добу. Захворювання почалось гостро, підвищилась температура тіла до 38,90С, з’явились рясні слизові виділення з носу, кашель. Об'єктивно: дівчинка капризна, апетит знижений, температура тіла 38,00С. Шкіра звичайного кольору. Гнійні виділення з обох очей. Підщелепні та шийні лімфовузли до 0,5см в діаметрі, рухливі. Слизова зіву яскраво гіперемійована, фолікули задньої стінки глотки гіпертрофовані Тони серця ритмічні, звучні.. При аускультації легень – везикулярне дихання. Живіт м’який,. печінка та селезінка не пальпуються. Кал, сечовиділення в нормі.
1. Поставте попередній діагноз.
2. З якими захворюваннями потрібно проводити диференціальний діагноз?
3. Призначте лікування.
4. Вкажіть методи профілактики.
