Свято зустрічі весни

Преображенський НВК

« Школа - дитсадок »

Відкрита виховна година

«Свято зустрічі

весни»

Вчитель: Картуесова Тетяна Миколаїна

н. р.

Мета. Розширити й поповнити знання дітей про традиційні українські свята. Розвивати культурно – музичні навики. Виховувати любов і бережне ставлення до традицій українського народу, до природи.

( Зал прикрашений українськими рушниками. На сцені портрет .

Гості збираються у вітальні, діти запрошують

їх на свято з хлібом - сіллю на вишитому рушнику. На столі, застеленому скатертиною, стоїть букет весняних котиків, вази з випеченим печивом у вигляді пташок.

Звучить фонограма «Зеленеє жито, зелене».

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаєм з любов’ю, хлібом і миром.

Для людей відкрита наша хата біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі.

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі.

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Рідній матері нашій, неньці Україні, її славному минулому та напруженому сьогоденню, сонцесяйній весні, що несе з собою гожий день та прекрасні квіти, присвячуємо розповідь.

(Лине вальс Є. Доги ).

Учитель. Велика і прекрасна наша земля. Змінюється, вічно оновлюється вона. Погляньте навколо: ласкаво світить сонечко. Від його теплого поцілунку розкриваються повіки перших квітів, весняний вітерець грайливо пестить ніжні коси берізки і плакучої верби, в голубому небі пропливають легенькі хмаринки, а довкола щасливим співом заливаються птахи. Це їм перший весняний місяць відкрив шлях до рідного краю.

Весна… Вже сама згадка про неї будить у серці ще мну радість, тривогу. Це свято оновлення і відродження природи, його відчувають і по – своєму переживають тварини і рослини, дорослі і діти - усе, що є живого на землі. Коли приходить весна, кожному з нас здається, що народжуєшся на світ удруге, що весна ця особлива, краща ніж були попередні. Бо хіба не зачаровує тебе вона, коли слухаєш спів - ніжний, щирий, зворушливий? Вслухайтесь, діти, і озветься весна до нас людським голосом.

Дорогі діти і гості! У нас сьогодні свято. Ми раді з вами його провести.

У давні часи в Україні рік розпочинався березнем. З 18 ст. було введено початок року з січня.

Березнем в народі називається небесний місяць, який народжувався у великий піст. Про нього кажуть, що назву взяв від білокорої берези, яка в цей час «плаче» солодким соком.

Зробимо коло, погуляймо,

І весело заспіваймо.

Сонечко, сонечко, глянь у віконечко,

Діткам маленьким з неба засяй.

Сумно їм, миленьким,

Сумно, вродливеньким.

Воленьки хочеться, виклич їх у гай.

Барвними квітами, ніжними вітами,

Співом пташиним їх забавляй.

1 березня – Свято Явдохи, що є вісником весни. Якщо на Євдокії ясний день - буде гарний рік.

Якщо віє теплий вітер, то й літо буде теплим.

14 березня - день весняного сонцевороту, дітям печуть пшеничні жайворонки, символи пташенят, які оспівують прихід весни.

Українська народна пісня.

« Ой чого ти, жайворонку».

- Ой чого ти, жайворонку,

Рано з вирію вилітав?

Ще на горах сніженьки лежать,

По долинах криженьки стоять.

_ А я тії сніженьки

Крильцями розмечу,

Ніжками розтопчу.

30 березня, за новим стилем, відзначають свято Теплого Олекси. У цей день пасічники виставляють бджоли на пасіку.

На теплого Олексія щука лід хвостом розбиває - рибалки сподіваються на добрі улови.

Діти виходять співаючи.

Благослови, мати, весну закликати,

Весну закликати, зиму проводжати,

Весну закликати, зиму проводжати,

Зимочка в візочку, веснонька в віночку.

Що то є за днина, що то є за свято,

Що сюди зійшлося так людей багато?

Знаю, що за днина, і всім варт це знати –

Прийшли сюди діти весноньку вітати.

Лети, наша пісне, за всі небокраї,

Всіх друзів збирай і привіт їм неси.

Україна – як мати! І більше немає

У цілому світі такої краси.

Бажаємо ми людям і щастя. і миру.

Усім наче сонце, ти світиш сама.

Тебе, Україно, ми любимо щиро,

Дорожчого краю на світі нема.

( Діти водять хоровод. )

Вийди, вийди, Іванку, заспівай нам веснянку.

Засумували, не співали, весни дожидали.

Весна, весна, що ти нам принесла?

Старим бабам по кийочку,

А дівчатам по віночку.

( Діти співають пісню « Прийди, прийди весно» )

Дівчинка – весна.

Звила ж я віночок вчора звечора ізвечора.

З зеленого барвіночку тай повісила на кілочку.

Ще зима в зелених шатах білих

Та з - під снігу, майже непомітний,

Виглянув зненацька серцю милий

Соромливий пролісок блакитний.

Пісня проліска.

Я - перша квіточка весни,

Я - пролісковий цвіт.

Я переспав зимові сни

І знов родивсь на світ.

У мене очі голубі

Такі, як неба синь.

Росту між кленів і дубів,

Люблю і сонце й тінь.

І знаю люблять всі мене,

Як весну золоту.

Бо знають, що зима мене,

Коли я зацвіту.

Весна.

Скажіть мені будь ласка, милі діти,

Чи можна рвати ці весняні квіти?

Хлопчик. Ми знаємо, що підсніжники, сон – трава, конвалії, давно занесені до Червоної книги і рвати ми їх не будемо.

Дівчинка.

Ще зимові віхоли літають,

Та розгін зими не зупинить,

І дзвінкі краплини починають

У промінні сонячнім бриніть.

Березневі струмки – водограї співучі

Перші діти весняного сонця дзвінкі.

В тій воді полоскать свої коси тонкі.

Березневі струмки – ви весни чародії.

Її кроків легких молоді посланці.

Ми чуєм ніжні – ніжні голоски -

Це ж заспівали березня струмки

( Звучить мелодія « Весняні струмочки» )

З давніх – давен у слов’ян першим святом року була зустріч весни, яка проходила радісно і пишно. Святкові ігри і пісні в різних місцях називали по - різному: веснянки, гаївки,

гагілки. Починали водити весняні хороводи з того дня, коли вперше закує зозуля або з’явиться пташка – веснянка. Ліричні і бадьорі, мов сама весна. Веснянки і гаївки славлять родючу землю і весняну працю, женуть сувору зиму і закликають лагідну весну.

Ведуча. Малеча бігала по вулицях, кликала весну, сонце.

Виглянь, виглянь, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко

На наше подвір’ячко.

Ведучий.

Ясне сонечко усміхається,

Зима лютая вже жахається,

Зима лютая з хуртовинами

За горами, за долинами.

Ведуча.

Зеленіють гаї вітами,

Прикрашають луки квітами.

Ясне сонечко зустрічаємо,

Весну красную ми вітаємо.

Красну весноньку довгожданную,

Любу гостоньку, всім бажанную.

Весна. На левадах збирались діти і грали в різні ігри.

Веснянка. « Та це ж весна».

Та це ж весна, бо тане сніг,

Дивись, струмок з гори побіг,

Шумить вода, ламає все,

Весна іде, тепло несе.

Шумить, гуде веселий гай.

І гомонить: « Вставай. Вставай!»

Розтане сніг, зима мине,

Земля кругом цвісти почне.

Дітей малих веселий рій

Помчить із хат на луг мерщій

Радіє все співає все,

Весна іде тепло несе.

До нас іде весна чудова, весела, світла, веселкова!

Скрізь стало радісно і світло, все навкруги нараз розквітло.

І світить сонечко згори на поле, ліс і на двори.

Зазеленіло зразу всюди, беруться до роботи люди.

Бо приказка така існує – що день весняний рік годує!

І от весна іде по краю: уже фіалка зацвітає.

І скоро сад увесь розквітне, бо гріє сонечко привітне.

Весна багато вже зробила: всю землю дощиком умила.

І квіти всюди зацвіли, щоб рідний край пташки знайшли.

Така в весні велика сила – вона чудова, гарна, мила.

Усі ми любимо весну, привітну, теплу, осяйну.

Прийди до нас, весна чарівна, прекрасна. радісна і дивна!

Ми скажем добрих слів багато, приходь, весна, до нас на свято!

Заходить дівчина – весна.

Хлопчик. Хто ти така, красуне дивна?

Весна. А я – Весна. Весна – чарівна!

Куди ступлю – сонце сяє.

Міста і села оживають.

Ріки й дерева величні

Землю – матір прославляють.

Хлопчик. – А що ж ти нам, Веснонько, принесла?

Весна. – А про це дізнаєтесь, коли зі мною пограєтесь.

У коло ставайте

І пісню веснянку починайте.

Діти стають у коло і виконують пісню « А вже красне сонечко припекло».

Хлопчик - Весна, весна, днем красна! Що ти нам, весно. принесла?

Весна. На дерева – цвіту,

А на поля – жита,

На травичку – росу,

На дівчаток – косу,

А на хлопчиків – силу,

Щоб росли й міцніли

Пісеньки співали,

В решето складали!

Повісили решето на вербі,

Як налетіли лебеді,

Та й звалили решето,

Розсипались пісеньки,

Тільки одна й залишилася.

Пісня « Ясне сонечко».

Ясне сонечко усміхається,

Зима лютая вже жахається.

Зима лютая з хуртовинами

За горами вже, за долинами.

Зеленіють гаї вітами,

Прикрашаються луки квітами.

Ясне сонечко ми вітаємо,

Красную весноньку,

Любу частеньку, довгожданную,

Всім бажаную.

Весна. Принесла я з собою ще й загадочки.

Послухайте уважненько

Та й розгадуйте дружненько.

1. І світить нам, і гріє.

Ніщо без нього не росте.

І всяк йому радіє,

Радієш ти, радію я,

Радіють поле, луки, гай.

Радіє з краю в край земля,

А що за диво? Відгадай! ( Сонце. )

2.Тане сніжок, оживає лужок,

День прибуває, коли це буває? ( Навесні. )

2. Маю плаття зелененьке,

Гнучкі ніжні віти,

Білу кору, стан тоненький –

Як я звуся, діти? ( Берізка. )

3. Вийшла звідкись гарна дівка,

На ній стрічка – семицвітна.

А де з річки воду брала,

Там коромисло зламала. ( Райдуга. )

4. Коли нема мене - чекають,

Коли ж я йду - усі тікають. ( Дощ. )

5. У лісі вирізана,

Гладенько витесана,

Співає, заливається,

Як називається? ( Сопілка. )

Звучить мелодія сопілки.

Ой, весна – весна, світлим днем красна,

Оживила світ, нам даруєш цвіт.

Голосні пісні, теплі дні ясні,

Ще й рясні дощі. Щастя й радощі.

Любимо тебе й небо голубе.

На траві росу і дзвінку красу,

І чарівний цвіт, веселковий світ,

Бо як ти ідеш - всім життя даєш!

Весна іде, а діти сідають на пеньочки.

Дівчинка.

Наступив веселий час,

Вже весна прийшла до нас.

Будем зараз танцювати,

Каблучками вибивати.

За селом, за селом гайок недалечко.

За гайком, за гайком, синє озеречко.

В озеречку щуки й окуні гуляють,

А рибалки сіті з човнів закладають.

Хлопчик.

Весно, весно, весняночко,

Прийди до нас, Подоляночко.

Прийди до нас, теплом утіш.

А ти, сонечку, світи ясніш.

(Діти ведуть хоровод ).

Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона сіла, тут вона впала,

Сім літ не вмивалась, бо води не мала.

Ой встань, ой встань, Подоляночко,

Ой встань, ой встань, молодесенька.

Обмий своє личко, личко біленьке,

Біжи до Дунаю, бери дівча скраю.

Весна. У рідному краї з приходом весни повертаються пташки. Дуже багато турбот чекає на них. І гнізда збудувати, і про пташенят попіклуватися. Лише одна зозуля не турбується про своїх малят. Її дітей доглядають інші птахи.

Ведучий. Весну, за уявленням наших предків, приносять на крилах птахи, тому й випікали обрядове печиво у формі пташок і, дарували людям на щастя, на здоровя.

На високу гору ідіте.

Пісеньок гарних співайте,

Весну – красну величайте

( Роздає дітям печиво «жайворонки» )

Благословляю вас, діти, весну закликати із веселою усмішкою і жайворонком – пташкою.

Діти підносять вгору «жайворонків» і промовляють:

Пташок викликаємо з теплого краю:

Летіть, соловейки, на нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

Дівчинка. Ой, виходьте, дівчата,

Будем весну стрічати,

Весну красну вітати,

Будем весну стрічати

Та віночки сплітати,

А віночки сплетемо,

Хороводом підемо.

Звучить «Веснянка» в обробці С. Воробеквича.

Веснянка

1. Ку – ку! Ку – ку! 2. Ку – ку! Ку – ку!

Чути в ліску. Чути усе.

Ходім, співаймо, Гаєм, лісочком

Радо вітаймо, Бором, потічком,

Радо вітаймо Бором, потічком.

Божу весну. Голос гуде.

3.Ку – ку! Ку – ку!

Пташко мала,

Ти нам співала

Правду казала.

Правду казала,

Щезла зима.

Пісня «Іди, іди дощику»

Іди, іди, дощику!

Зварю тобі борщику.

В полив’янім горщику!

Іди, іди, дощику,

Цебром, відром, дійницею

Над нашею пашницею.

Ведуча. З діда – прадіда, від роду до роду передавалися повір’я й прикмети, хліборобські поради.

«Весняний день – рік годує» - Ця приказка не дозволяла марнувати час. Рання чи пізня була весна, а на 12 неділю після Коляди треба було сіяти. Кинеш овес в грязь – він буде князь. Перед виїздом у поле господар наїдався, щоб колоски були повні, на ниву виходили в білій сорочці, кланялися сонцю, полю, приказували: «Роди, - не упадеш. Роди, земле, на всякого долю: на кривого, на сліпого, на козаченька молодого. Роди, земле, жито, пшеницю і всяку пашницю.

Діти співають пісню «Ой минула вже зима». Водять хоровод.

Ой, минула вже зима,

Снігу й льоду вже нема.

Ой, нема, ой нема,

Снігу й льоду вже нема.

Лугом квіти вже цвітуть.

Вівці травку вже пасуть.

Ой пасуть, ой пасуть.

Прилетіли журавлі

Й соловеєчки малі.

Ой малі, ой малі,

Соловеєчки малі.

Показ слайдів перелітних птахів. Музика «Спів пташок».

Дівчинка. Гляньте, діточки, малі,

Прилетіли журавлі.

Сіли собі на ріллі

Та курличуть: «Кру – кру – кру,

Стрічайте весноньку красну.

Учитель.

Гляньте, діточки малі,

Прилетіли гусочки.

Гуси прилетіли –

за ставочком сіли,

Та все кличуть: «Ге – ге – ге,

вже до нас весна іде».

Гляньте, мої діточки,

Качечки прилетіли –

на лужечку сіли.

Дівчинка.

Яке чарівне небо стало!

У нім така ясна блакить!

А щиро сонечко заграло

І веселіше стало жить.

Розквітли проліски блакитні,

Фіалки ніжні зацвіли.

А хмарки білі і тендітні

У синім небі пропливли.

Хлопчик.

Весна у край наш прилетіла

Чарівна, радісна, ясна.

І кожна пташечка зраділа,

Бо принесла тепло весна.

Побільшав день і більше світла

І радості немає меж!

Ось вітка сонечком розквітла

Весні радіють люди теж.

Дівчинка.

І звірі ті, що взимку спали,

Прокинулись уже від сну,

Із нір своїх повиповзали,

Щоб стріти радісну весну.

Вона ж тепло усім дарує,

Всіх закликає до життя.

Погляньте, як земля квітує!

Зимі немає вороття

Хлопчик.

І вже пташки, усім відомо,

Із вирію летять до нас.

Всі повертаються додому,

Бо пташенят ростити час.

Летять метелики на квіти,

Прокинулись від сну джмелі,

Теплу і сонцю раді діти,

І все радіє на землі. Звучить музика «Спів пташок». Демонструються слайди перелітніх, пташок.

Дівчинка.

Ну як же в світі не радіти,

Коли тепло, ясна блакить!

А очі всім милують квіти,

Це чарівна і дивна мить!

Бо стільки радості і світла,

Побільшав, потеплішав день!

Земля від квіт рясних розквітла,

А в небі тисяча пісень.

Хлопчик. А моя бабуся вчила мене весняних прикмет. Деякі я добре запам’ятав: довгі бурульки на деревах – спізниться літо; жайворонок прилетів – настане стійке тепло; побачив шпака – знай: весна біля порога; з берези тече багато соку – літо буде дощовим; грак прилетів – через місяць сніг зійде, а журавель – скоро скресне.

Учень. Вийди, вийди, Весняночко,

Прийди до нас, Ягілочко,

Прийди до нас, теплом утіш,

А ти, сонечко, світи ясніш.

(Хоровод «Ягілочка» ).

Дівчаточка – воробяточка, радьмося.

Та й виходьмо на травицю – граймося.

Та й виходьмо на травицю – в добрий час.

Нема таких співаночок, як у нас.

Дівчинка.

Зеленая весняночка пишно йде,

Пташечок із вирію нам веде,

Розсіває в полі ярий цвіт

Під тим небом синім, як блакить.

Зеленая весняночко в добрий час.

Ластівочки щебечуть раз у раз.

Бджілоньки літають по садках,

Медочок збирають по квітках.

Зеленая весняночка – красний цвіт,

Збираймося, діточки у похід,

Збираймося гуляти у поле в гай,

Нехай приголубить нас рідний край.

Хлопчик.

Став день світліший, прибавляє в силі,

Частіше сонце дивиться в вікно.

А дні зимові в вирій відлетіли,

Весну стрічати знову нам дано.

Весну стрічати, отже, гарно жити,

Розкрити душу сонцю, небесам.

Радіти квітам і пташкам радіти,

Веселці в небі, грозам, чудесам.

Дівчинка.

Розкрити душу для любові й світла,

Обняти Всесвіт, розчинитись в нім.

І щоб душа, як луг весняний, квітла,

І полетіла в небі голубім.

Весну стрічати – це розправить крила,

Тягнутися до сонця і тепла.

І щоб душа усю любов вмістила,

І сонце випромінювать могла.

Весна! Що краще є у світі?

Від сну пробуджується все.

Як не співати, не радіти –

Весна іде, тепло несе!

Учитель. Діти! У нас сьогодні свято весни. Для когось із вас – подвійне свято, день народження. Привітаємо їх, побажаємо бути веселими, як весна, багатими, як літо, щедрими, як осінь, а здоровими, як зима. І нехай несуть вони завжди в серці спогад про домівку, розквітлі вишні біля неї і материнську пісню.

Хлопчик. Превеселий був сей день, ми гуляли увесь день,

Побороли зиму, ось які ми сильні!

А зима розтала і її не стало!

Дівчинка. Весна чарівна і живе в ній казка,

Тепло, любов і материнська ласка.

А ще висока синява небес

І є багато радості й чудес!

А на травичці виграє роса,

У кожній квіточці своя краса,

І ночі зоряні, чарівні світлі дні,

Ліси зелені, дорогі мені.

Хлопчик. Пташині хори і рясні луги,

І вод весняних повні береги.

Квіток барвистих весняний розмай –

Це Україна наша – дорога земля,

Усе тут рідне: ліс, степи, поля.

На батьківській землі дорога в світ ясна,

А по землі до нас іде весна!

Дівчинка. Ну, як же в світі не радіти, коли тепло, ясна блакить.

А очі всім милують квіти – це чарівна і дивна мить.

Бо стільки радості і світла. Побільшав, потеплішав день.

Земля від квіт рясних розквітла, а небі - тисяча пісень!

Продовження показу слайдів весняних квітів, звучить «Вальс квітів»

П. І. Чайковського.

Ведуча. Слухаєш пісні про весну, прислів’я, загадки, прикмети і не перестаєш захоплюватись геніальною мудрістю народу нашого. Як же влучно, дотепно, соковито прикладали слово до слова, залишаючи все це нам у спадок. Як обожнювали природу, уміли розуміти й берегти її. Ви живете в час, коли народ наш повертає із забуття те, що залишили нам у спадок предки. Хочеться вірити, що на вашу долю випадуть рідкісні хвилини зустрічі весни так, як це робили предки. І почнете ви словами:

Зима наша біла!

Вже ти нам надоїла.

Годі тобі. Зимо, зимувати, вже весна надворі. І вогонь з’їсть опудало зими, з яким прийдете на свято. А далі полинуть веснянки, ігри, хороводи. Нехай обряди й звичаї предків стануть для нас традицією, а сьогоднішнє свято стане її початком.

Звучить «Веснянка» у виконанні Н. Матвієнко.