Тема: ВАЛЬС У ТВОРЧОСТІ Ф. ШОПЕНА
Мета: поглиблювати знання про творчість Ф. Шопена, закріплювати визначення понять «музичний образ», «вальс». Розвивати вміння інтерпретувати ліричні образи у фортепіанній музиці, формувати творче ставлення до втілення емоційно-образного змісту музичного твору у процесі його виконання, вокально-хорові навички, розвивати інтерес до творчостіФ. Шопена, виховувати естетичний смак.
Музичний матеріал: Ф. Шопен. Вальс-хвилинка, Вальс № 7.
Наочні посібник: Л. Непомнящий «Ф. Шопен» (репродукція); кросворд; вірш М. Рильського «Шопен»; нотна хрестоматія.
Обладнання: музичний інструмент, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований.
Х І Д У Р О К У :
Учні заходять до класу під музичний супровід (вальс ).
1. Організаційний момент.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Повідомлення теми і мети уроку.
(Тему уроку написано на дошці.)
Щирість та загадковість, збентеженість та спокій, пристрасть та ніжність… Яка палітра почуттів у цьому танці! Вважаю, що вам буде цікаво дізнатися, про який саме танець ітиметься на уроці. А допоможе вам у цьому кросворд.
4. Актуалізація опорних знань.
1. Композитор, автор пісні «Балада про мальви». (Івасюк)
2. Завершений сольний номер з опери, кантати, що відрізняється виразністю мелодії і досконалістю форми. (Арія)
3. Віршований твір героїчної, легендарної або казкової тематики.(Балада)
4. Композитор, автор Державного Гімну України. (Вербицький)
5. Музичний твір, створений без попередньї підготовки, імпровізація. (Експромт)
Ключове слово : ВАЛЬС.
6. Вивчення нового матеріалу.
Так, це ВАЛЬС, пристрасний і мрійливий, загадковий та бурхливий, ніжний та урочистий!
Саме про цей танець у творчості композиторів – романтиків ми сьогодні й поговоримо.
Шопена вальс… Ну хто не грав його,
І хто не слухав? На чиїх устах
Не виникала усмішка примхлива,
В чиїх очах не заблищала іскра
Напівкохання чи напівжурби
Від звуків тих кокетно-своєвільних,
Сумних, як вечір золотого дня…
М. Рильський
Федерік Шопен, засновник національної класичної школи, є справжньою скарбницею світової культури. Його творчість – одна з найвизначніших сторінок світової музичної класики. Як Моцарт і Бетховен, він поєднав у собі два геніальних дарування – композиторський та виконавський.
Він жив у складну, але цікаву епоху, Як поляк по матері, він належав польській культурі, був віддатний їй усім серцем. Як француз по батьку, він мав палку уяву і темперамент, гостро сприймав революційну стихію тих років.
Роберт Шуман писав: « Якщо б російський цар зрозумів, скільки небезпеки криється у простих мелодіях мазурки Шопена, він би заборонив цю музику». У його музиці душевність, щирість та сум поєднуються з патріотизмом та громадянськістю.
Федерік ШОПЕН народився 22 лютого 1810 року, у с. Желязова Воля, під Варшавою. Його батько Нікола Шопен служив гувернером та шкільним учителем; мати виховувалася у дворянській сім’ї.
У дитинстві Шопен проявив яскраві музичні здібності. У віці 7 років його почали вчити гри на фортепіано, і в тому самому році був виданий ним складений маленький полонез соль мінор. Незабаром Шопен став улюбленцем аристократичних салонів Варшави.
Шопен навчався у Варшавському ліцеї, де його батько був професором, згодом – у Варшавській консерваторії.
1831 року Шопен залишає Польщу й оселяється в Парижі. Там починає працювати над своїм першим скерцо, етюдами і баладами.
Початок і середина 1830-х років у Парижі були плідним періодом у житті композитора, адже він завершив свої найв 22.01.13
псевдонімом Жорж Санд. Їх союз тривав 8 років.
Узимку рр. здоров*я композитора значно погіршилось.
17 жовтня 1849 року Шопен помер у своїй паризькій квартирі на Вандомській площі. За його бажанням на відспівуванні в церкві Св. Мадлен прозвучали фрагменти реквієму Моцарта.
Шопен похований на паризькому кладовищі Пер-Лашез. Серце Шопена, згідно з його заповітом, було перевезено на Батьківщину і покоїться в костелі Святого Хреста у Варшаві.
Шопен був неперевершеним творцем мелодій, він одним із перших збагатив західну музику невідомими слов*янськими інтонаціями. Те саме стосується ритму: використовуючи формули польських танців, Шопен збагатив західну музику новими ритмічними малюнками.
Він створив цикл із 24 прелюдій у всіх мажорних і мінорних тональностях. Цикл побудований за принципом «від малого до великого» : перші прелюдії – лаконічні віньєтки, останні – справжні драми, діапазон настроїв – від цілковитої безтурботності до лютих поривів.
Але по-справжньому вразив Шопен Париж своїми оригінальними вальсами, мазурками і полонезами – жанрами, у яких знайшли віддзеркалення слов*янські танцювальні ритми і гармонічна мова, типова для польського фольклору.
«Трагічне, героїчне, драматичне, задушевне, просте й сердечне, замріяне, блискуче, величне – усі можливі прояви характеру людини втілюються в його творах», - так писав про музику Ф. Шопена інштейн.
— Які твори Ф. Шопена, що ми слухали раніше, ви можете пригадати?
— Чим приваблює нас музика видатного польського композитора?
— Як ви вважаєте, чому у своїй творчості Шопен звертався до фортепіано?
Мабуть, тому, що саме на цьому інструменті найвиразніше звучали музичні образи, пов*язані з культурою Польщі, саме цей інструмент відповідав творчим поривам Шопена. Якщо фортепіанні твори Шопена зіграти на інших інструментах, то вони втратять значну частину своєї чарівності. Шопена називають «поетом фортепіано».
Погляньте на репродукцію картини Л. Непомнящого « Ф. Шопен»: його оточують слухачі, які, затримавши подих, слухають неперевершену гру піаніста. І ми розуміємо, що за роялем – Шопен, «поет фортепіано».
У своїх творах Шопен оспівує Батьківщину. Поьську культуру неможливо уявити без Шопена. Його творчість відображає думки й почуття композитора, що пов*язані з трагічною долею його Вітчизни.
Вальс Шопена —- це сольна фортепіанна п*єса, зміст якої значно глибший, ніж традиційний танцювальний образ.
Одним із найпопулярніших вальсів Шопена є ВАЛЬС № 7 —- ніжний, світлий, сповнений суму. Він вважається вальсом Марії Водзиньської – нареченої Шопена, батьки якої так і не дали згоди на їх шлюб.
Послухайте Вальс № 7 Ф. Шопена.
—- Опишіть драматичний розвиток цього твору.
Слухання Вальсу № 7. Ф. Шопена.
—- Які музичні образи ви відчули під час слухання твору?
(бесіда з учнями)
—-Послухайте Вальс-хвилинку Ф. Шопена і порівняйте образи цих двох вальсів.
Слухання Вальсу-хвилинки Ф. Шопена.
ВОКАЛЬНО_ХОРОВА РОБОТА.
Розспівування.
7. Підсумок уроку.
Під впливом чарівності фортепіанних п*єс Ф. Шопена російський композитор зробив їх оркестрову обробку. Так з*явилася сюїта «Шопеніана» у 1906 році. Отже, музика продовжує своє життя в творах інших видів мистецтва.
—--Яка тема є головною у творчості Шопена?
—- До яких жанрів фортепіанної музики звертався Ф. Шопен?
—- Зіставити образи, що створив композитор у прослуханих вальсах. Який із них найбільше сподобався? Чому?
Домашнє завдання.
Знайти в мережах интернету хореографічну мініатюру «Шопеніана».
Учні виходять із класу під музичний супровід (вальс Ф. Шопена).
Ф. ШОПЕН
