Черкаси: результати експертного опитування
«100 днів на посаді міського голови»
У ході експертного опитування, яке проводилося з 17 лютого по 3 березня 2011 р. у місті Черкаси, визначено рівень ефективності діяльності міського голови у формуванні та впровадженні місцевої політики, визначенні пріоритетів діяльності в соціально-економічній та гуманітарній сферах через 100 днів після обрання на посаду. Одним із завдань опитування була оцінка прозорості та відкритості міського голови, характеристика залучення громади до процесів формування та реалізації місцевої політики.
Добір[1] експертів у дослідженні проводився за методом «снігової кулі». В опитуванні взяли участь 32 експерта.
Згідно результатів опитування, відносна більшість експертів вважає, що діяльність міського голови в соціально-економічній сфері б % впевнені, що відповідна діяльність мала ефективний характер, 41 % вважає, що скоріше ефективний, ніж ні. У тому, що діяльність була неефективною, переконані 41 % респондентів. Значна кількість опитаних (14 %) вагалася з відповіддю. Варто зазначити: тільки на 4 % більша кількість експертів, які оцінили діяльність як скоріше ефективну, ніж тих, хто вважає дії мера в соціально-економічній сфері неефективними.
Учасники опитування вважають ефективною діяльність міського голови у вирішенні проблем у гуманітарній сфері. Так, 7 % респондентів вказують, що діяльність б % – що скоріше так, ніж ні. 30 % вважають діяльність у гуманітарній сфері неефективною. 15 % вагалися з відповіддю.
Результати опитування засвідчили: більшість експертів вважає, що конфлікту між міським головою та міською радою в місті немає. Зокрема, жоден з опитаних не вказує на його існування, 37 % переконані, що його скоріше немає, чітко впевнені у відсутності протистояння 37 %. 19 % респондентів стверджують, що сьогодні такий конфлікт скоріше існує, ніж ні. 7 % вагалися з відповіддю.
Під час опитування експертам запропонували перерахувати ініціативи міського голови в соціально-економічній сфері. Було названо низку соціально-орієнтованих проектів у сфері тарифної політики, реформування ЖКГ, діяльність у сфері роботи міськвиконкому. Учасники опитування згадували про підвищення тарифів, вартості проїзду в комунальному транспорті. Зокрема:
· підвищення ставок єдиного податку до максимально можливої величини;
· громадське обговорення нових тарифів на утримання житлового фонду та спроба їх підвищення;
· ініціатива здійснити випуск муніципальних облігацій для капітального ремонту доріг у 2011 році;
· наміри щодо передачі комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго» у довгострокову концесію;
· підвищення вартості проїзду в громадському транспорті;
· системні зусилля зі сприяння створенню ОСББ та виділення значних коштів на співфінансування капремонтів ОСББ;
· задекларована робота зі скорочення апарату управління міськвиконкому, ліквідація райвиконкомів.
У гуманітарній сфері було згадано соціально-орієнтовані ініціативи в сфері проведення громадських заходів, діяльність в сфері освіти та охорони здоров’я, культурницькі акції:
· реорганізація системи надання медичної допомоги з метою зменшення витрат на її утримання (профілізація пологових будинків, переміщення 2-ї міської лікарні у вивільнене приміщення 2-го пологового будинку; зміна господарського статусу низки медичних закладів: РОЦ «Астра», міської інфекційної лікарні, міської стоматологічної поліклініки);
· створення комунального медіа-холдингу КП «Муніципальне інформагентство «Черкаси»;
· проведення фестивалю «КриЖталь», новорічних та різдвяних свят («Масляна», «Святкова Коляда»).
Учасники опитування наводили приклади здобутків та прорахунків протягом 100 днів діяльності нового міського голови на посаді, які, на їхню думку, вплинули на ситуацію в місті.
Зокрема, основні здобутки, які називали експерти, полягали у змінах в управлінсько-організаційній сфері:
· безконфліктне створення стабільної та дієвої депутатської більшості у міськраді;
· налагодження конструктивної співпраці з губернатором Сергієм Тулубом;
· визначення головних пріоритетів діяльності міської влади на 2011 рік;
· намагання скоротити апарат міськвиконкому та райвиконкомів для економії бюджетних коштів.
Варто зазначити, що половина експертів у своїх відповідях взагалі не змогли назвати жодних суттєвих здобутків міського голови за 100 днів.
Серед прорахунків:
· відверто поганий інформаційний супровід так званої «медичної реформи»;
· демонстрація негативного ставлення до малого бізнесу;
· низка провалів у системі тарифоутворення та технічного обслуговування баз даних у ЖКГ: прорахунки в методах формування нових тарифів на квартплату, технічні збої у базах даних абонентів «ТЕЦ»;
· поступливість щодо вимог підвищити тарифів на проїзд у маршрутках і затвердження нової вартості без громадського обговорення.
На фоні спроб зекономити бюджетні кошти створення комунального медіа-холдингу КП «Муніципальне інформагентство «Черкаси» виглядає не послідовним та нелогічним.
До політичних прорахунків Сергія Одарича, згідно оцінок експертів, можна віднести об’єднання очолюваної ним фракції «Партії вільних демократів» з Партією регіонів. Внаслідок цього меру довелося поступитися практично всіма ключовими позиціями у міськвиконкомі, у тому числі посадою першого заступника і секретаря міськради. Значна частина виборців, яка підтримувала мера на місцевих виборах, сприйняла це за зраду.
Прорахунком також можна назвати й те, що міська рада і мер не підтримали звернення підприємців, які боролись проти прийняття податкового кодексу, до уряду.
Результати експертного опитування засвідчили, що у значній кількості випадків при формуванні політики у сфері місцевого розвитку діяльність міського голови була скоріше анонсуванням намірів щодо вирішення проблем в соціально-економічній та гуманітарній сферах.
Максимальну оцінку (96 %) отримала діяльність щодо підтримки та розвитку парків, зелених зон у місті. У той же час, 41 % експертів вважає, що сьогодні можна говорити тільки про наміри впровадження політики відносно питань реформування ЖКГ, 48 % – щодо реформування системи муніципального транспорту. 53 % впевнені, що не реалізовується ефективно політика щодо боротьби з безробіттям в громаді.
Також 63 % учасників опитування вважають, що не проводиться робота з ремонту та розбудови інфраструктури (тепломережі, паркінги). 48 % вказують, що не бачать діяльності щодо розвитку малого бізнесу.
У гуманітарній сфері, на думку експертів, провадилася політика в питаннях реалізації культурно-мистецьких програм та інших заходів муніципального значення (92 %). Значна частина респондентів вказує, що політика або не реалізується, або можна тільки говорити про відповідні наміри. 59 % переконані, що відсутня діяльність щодо покращення рівня шкільної освіти в громаді, модернізації шкіл, комп’ютеризації, оновлення матеріально-технічної бази. Це ж стосується реалізації політики щодо забезпечення позашкільного дозвілля молоді (відкриття гуртків, муніципальних клубів) – 48 %.
Заслуговує на увагу чимала кількість тих, хто вагався з оцінкою, що може свідчити про брак інформації. Наприклад, надання спеціалізованої медичної допомоги, організація санаторно-курортних, науково-медичних закладів охорони здоров’я, що належать до спільної власності громади, – 37 %; реалізація заходів із соціального захисту та соціального забезпечення дітей, молоді, жінок, сім’ї, інших категорій населення (соціальні програми) – 40 %.
№ з/п | Проблематика | Так | Можна говорити скоріше про наміри реалізації політики | Ні | Ця тема взагалі не актуальна для міського голови | Складно відповісти |
Соціально-економічна сфера | ||||||
1 | Реформування ЖКГ | 33 % | 41 % | 26 % | ||
2 | Сприяння розвитку малого бізнесу | 26 % | 48 % | 7 % | 19 % | |
3 | Будівництво та експлуатація доріг місцевого значення | 15 % | 34 % | 37 % | 7 % | 7 % |
4 | Ремонт та розбудова інфраструктури (тепломережі, паркінги) | 4 % | 22 % | 63 % | 11 % | |
5 | Реформування системи муніципального транспорту | 15 % | 48 % | 37 % | ||
6 | Залучення приватних інвестицій в економічний розвиток громади | 11 % | 22 % | 33 % | 4 % | 30 % |
7 | Вирішення питань збору, транспортування, утилізації та знешкодження відходів | 33 % | 41 % | 15 % | 11 % | |
8 | Підтримка та розвиток парків, зелених зон у місті | 96 % | 4 % | |||
9 | Боротьба з безробіттям | 4 % | 4 % | 53 % | 23 % | 16 % |
Соціально-гуманітарна сфера | ||||||
1 | Покращення рівня шкільної освіти в громаді, модернізація шкіл, комп’ютеризація, оновлення матеріально-технічної бази | 4 % | 22 % | 48 % | 4 % | 22 % |
2 | Забезпечення дошкільної освіти, функціонування дошкільних дитячих установ, оновлення їхньої матеріально-технічної бази | 15 % | 59 % | 4 % | 22 % | |
3 | Забезпечення позашкільного дозвілля молоді (відкриття гуртків, муніципальних клубів) | 4 % | 19 % | 48 % | 7 % | 22 % |
4 | Реалізація заходів із соціального захисту та соціального забезпечення дітей, молоді, жінок, сім’ї, інших категорій населення | 4 % | 30 % | 15 % | 11 % | 40 % |
5 | Надання спеціалізованої медичної допомоги, організація санаторно-курортних, науково-медичних закладів охорони здоров’я, що належать до спільної власності (соціальні програми) громади | 4 % | 4 % | 40 % | 15 % | 37 % |
6 | Реалізація культурно-мистецьких програм та інших заходів муніципального значення | 92 % | 4 % | 4 % | ||
7 | Підтримка та розвиток бібліотек (обласних спеціалізованих, для дітей та юнацтва) | 4 % | 7 % | 33 % | 30 % | 26 % |
8 | Заходи з реабілітації людей з особливими потребами та забезпечення для них повноцінної інфраструктури (наприклад, пандуси) | 19 % | 44 % | 4 % | 33 % |
У більшості випадків експерти вказують, що консультації з громадою у сфері місцевого розвитку, визначення та розв’язання місцевих проблем не проводились. Тільки 4 % учасників опитування вважають, що такі консультації відбувалися, 26 % – що скоріше відбувалися. В той самий час більшість респондентів (48 %) впевнені, що консультації скоріше не проводились, 22 % вважають, що їх зовсім не було.
Більшість учасників опитування, даючи оцінку рівню прозорості політики, яку проводив міський голова протягом 100 днів з моменту обрання на посаду, переважно визначили її як непрозору. Так, тільки 4 % експертів вважає таку політику цілком прозорою, в основному прозорою – 44 % респондентів. Скоріше як непрозору оцінили її 41 %, а 11 % експертів висловили переконання у цілковитій непрозорості.
Судячи з відповідей експертів, в місті не поширені форми консультування з громадою, що опосередковано підтверджують в оцінках експертів дані щодо прозорості та відкритості. Так, найчастіше використовується формат проведення прес-конференцій з інформування про діяльність міського голови – 78 %, оприлюднення проектів рішень міського голови на сайті міської влади для обговорення громадою – 49 %.
Водночас, переважно респонденти вказують, що, зокрема, не застосовуються такі формати, як організація та проведення громадських слухань (63 % впевнені, що вони не відбувалися), 67 % зазначають, що не проводилися регулярні консультації міського голови з організаціями громадянського суспільства та мешканцями щодо місцевої політики в різних суспільно-важливих сферах. 75 % не фіксують включення представників організаціями громадянського суспільства до складу комісій, робочих органів, які опікуються формуванням політики при міському голові.
Дані опитування можуть свідчити про закритість роботи міського голови, відсутність повноцінних заходів із формування та реалізації публічної політики.
№ з/п | Формат консультацій | Так | Ні | Можна говорити лише про анонсування намірів | Складно відповісти |
1 | Організація та проведення громадських слухань | 15 % | 63 % | 11 % | 11 % |
2 | Оприлюднення проектів рішень міського голови на сайті міської влади для обговорення громадою | 49 % | 7 % | 37 % | 7 % |
3 | Проведення регулярних консультацій міського голови з організаціями громадянського суспільства та мешканцями громади щодо місцевої політики в різних суспільно-важливих сферах | 11 % | 67 % | 11 % | 11 % |
4 | Оприлюднення звітів про діяльність міського голови | 37 % | 22 % | 30 % | 11 % |
5 | Ініціювання роботи громадських рад чи інших консультаційно-дорадчих структур при міському голові, органах місцевого самоврядування | 11 % | 63 % | 7 % | 15 % |
6 | Включення представників організаціями громадянського суспільства до складу комісій, робочих органів, які опікуються формуванням політики при міському голові | 7 % | 75 % | 11 % | 7 % |
7 | Проведення прес-конференцій з інформування про діяльність міського голови | 78 % | 15 % | 0 | 7 % |
8 | Участь міського голови у заходах громадських організацій | 7 % | 45 % | 15 % | 33 % |
Експерти в ході дослідження та опитування оцінили кадровий склад міськвиконкому у вирішенні проблем місцевого розвитку скоріше як професійний. Так, 4 % вважає його цілком професійним, більшість (52 %) – скоріше професійним. Водночас скоріше непрофесійним його вважає 18 % респондентів, чітко впевнені в цьому – 15 %. 11 % вагалися з відповіддю. Це може свідчити про не сформульовані оцінки респондентів щодо політики міського голови, брак інформації.
Відповідні цифри певною мірою складно корелюються з попередніми положеннями опитування щодо реалізації політик в соціально-економічній та гуманітарній сферах, які в основному були оцінені респондентами негативно.
Узагальнення
Згідно результатів опитування, відносна більшість експертів вважає, що діяльність міського голови в соціально-економічній сфері б % впевнені, що відповідна діяльність мала ефективний характер, 41 % вважає, що скоріше ефективний, ніж ні. У тому, що діяльність була неефективною, переконані 41 % респондентів. Значна кількість опитаних (14 %) вагалася з відповіддю. Варто зазначити: тільки на 4 % більша кількість експертів, які оцінили діяльність як скоріше ефективну, ніж тих, хто вважає дії мера в соціально-економічній сфері неефективними.
Учасники опитування вважають ефективною діяльність міського голови у вирішенні проблем у гуманітарній сфері. Так, 7 % респондентів вказують, що діяльність б % – що скоріше так, ніж ні. 30 % вважають діяльність у гуманітарній сфері неефективною. 15 % вагалися з відповіддю.
Результати опитування засвідчили: більшість експертів вважає, що конфлікту між міським головою та міською радою в місті немає. Зокрема, жоден з опитаних не вказує на його існування, 37 % переконані, що його скоріше немає, чітко впевнені у відсутності протистояння 37 %. 19 % респондентів стверджують, що сьогодні такий конфлікт скоріше існує, ніж ні. 7 % вагалися з відповіддю.
Під час опитування експертам запропонували перерахувати ініціативи міського голови в соціально-економічній сфері. Було названо низку соціально-орієнтованих проектів у сфері тарифної політики, реформування ЖКГ, діяльність у сфері роботи міськвиконкому. Учасники опитування згадували про підвищення тарифів, вартості проїзду в комунальному транспорті. Зокрема: підвищення ставок єдиного податку до максимально можливої величини; громадське обговорення нових тарифів на утримання житлового фонду та спроба їх підвищення; ініціатива здійснити випуск муніципальних облігацій для капітального ремонту доріг у 2011 році; наміри щодо передачі комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго» у довгострокову концесію; підвищення вартості проїзду в громадському транспорті; системні зусилля зі сприяння створенню ОСББ та виділення значних коштів на співфінансування капремонтів ОСББ; задекларована робота зі скорочення апарату управління міськвиконкому, ліквідація райвиконкомів.
У гуманітарній сфері було згадано соціально-орієнтовані ініціативи в сфері проведення громадських заходів, діяльність в сфері освіти та охорони здоров’я, культурницькі акції: реорганізація системи надання медичної допомоги з метою зменшення витрат на її утримання (профілізація пологових будинків, переміщення 2-ї міської лікарні у вивільнене приміщення 2-го пологового будинку; зміна господарського статусу низки медичних закладів: РОЦ «Астра», міської інфекційної лікарні, міської стоматологічної поліклініки); створення комунального медіа-холдингу КП «Муніципальне інформагентство «Черкаси»; проведення фестивалю «КриЖталь», новорічних та різдвяних свят («Масляна», «Святкова Коляда»).
Учасники опитування наводили приклади здобутків та прорахунків протягом 100 днів діяльності нового міського голови на посаді, які, на їхню думку, вплинули на ситуацію в місті.
Зокрема, основні здобутки, які називали експерти, полягали у змінах в управлінсько-організаційній сфері: безконфліктне створення стабільної та дієвої депутатської більшості у міськраді; налагодження конструктивної співпраці з губернатором Сергієм Тулубом; визначення головних пріоритетів діяльності міської влади на 2011 рік; намагання скоротити апарат міськвиконкому та райвиконкомів для економії бюджетних коштів.
Варто зазначити, що половина експертів у своїх відповідях взагалі не змогли назвати жодних суттєвих здобутків міського голови за 100 днів.
Серед прорахунків: відверто поганий інформаційний супровід так званої «медичної реформи»; демонстрація негативного ставлення до малого бізнесу; низка провалів у системі тарифоутворення та технічного обслуговування баз даних у ЖКГ: прорахунки в методах формування нових тарифів на квартплату, технічні збої у базах даних абонентів «ТЕЦ»; поступливість щодо вимог підвищити тарифів на проїзд у маршрутках і затвердження нової вартості без громадського обговорення.
На фоні спроб зекономити бюджетні кошти створення комунального медіа-холдингу КП «Муніципальне інформагентство «Черкаси» виглядає не послідовним та нелогічним.
До політичних прорахунків Сергія Одарича, згідно оцінок експертів, можна віднести об’єднання очолюваної ним фракції «Партії вільних демократів» з Партією регіонів. Внаслідок цього меру довелося поступитися практично всіма ключовими позиціями у міськвиконкомі, у тому числі посадою першого заступника і секретаря міськради. Значна частина виборців, яка підтримувала мера на місцевих виборах, сприйняла це за зраду.
Прорахунком також можна назвати й те, що міська рада і мер не підтримали звернення підприємців, які боролись проти прийняття податкового кодексу, до уряду.
Результати експертного опитування засвідчили, що у значній кількості випадків при формуванні політики у сфері місцевого розвитку діяльність міського голови була скоріше анонсуванням намірів щодо вирішення проблем в соціально-економічній та гуманітарній сферах.
Максимальну оцінку (96 %) отримала діяльність щодо підтримки та розвитку парків, зелених зон у місті. У той же час, 41 % експертів вважає, що сьогодні можна говорити тільки про наміри впровадження політики відносно питань реформування ЖКГ, 48 % – щодо реформування системи муніципального транспорту. 53 % впевнені, що не реалізовується ефективно політика щодо боротьби з безробіттям в громаді.
Також 63 % учасників опитування вважають, що не проводиться робота з ремонту та розбудови інфраструктури (тепломережі, паркінги). 48 % вказують, що не бачать діяльності щодо розвитку малого бізнесу.
У гуманітарній сфері, на думку експертів, провадилася політика в питаннях реалізації культурно-мистецьких програм та інших заходів муніципального значення (92 %). Значна частина респондентів вказує, що політика або не реалізується, або можна тільки говорити про відповідні наміри. 59 % переконані, що відсутня діяльність щодо покращення рівня шкільної освіти в громаді, модернізації шкіл, комп’ютеризації, оновлення матеріально-технічної бази. Це ж стосується реалізації політики щодо забезпечення позашкільного дозвілля молоді (відкриття гуртків, муніципальних клубів) – 48 %.
Заслуговує на увагу чимала кількість тих, хто вагався з оцінкою, що може свідчити про брак інформації. Наприклад, надання спеціалізованої медичної допомоги, організація санаторно-курортних, науково-медичних закладів охорони здоров’я, що належать до спільної власності громади, – 37 %; реалізація заходів із соціального захисту та соціального забезпечення дітей, молоді, жінок, сім’ї, інших категорій населення (соціальні програми) – 40 %.
У більшості випадків експерти вказують, що консультації з громадою у сфері місцевого розвитку, визначення та розв’язання місцевих проблем не проводились. Тільки 4 % учасників опитування вважають, що такі консультації відбувалися, 26 % – що скоріше відбувалися. В той самий час більшість респондентів (48 %) впевнені, що консультації скоріше не проводились, 22 % вважають, що їх зовсім не було.
Більшість учасників опитування, даючи оцінку рівню прозорості політики, яку проводив міський голова протягом 100 днів з моменту обрання на посаду, переважно визначили її як непрозору. Так, тільки 4 % експертів вважає таку політику цілком прозорою, в основному прозорою – 44 % респондентів. Скоріше як непрозору оцінили її 41 %, а 11 % експертів висловили переконання у цілковитій непрозорості.
Судячи з відповідей експертів, в місті не поширені форми консультування з громадою, що опосередковано підтверджують в оцінках експертів дані щодо прозорості та відкритості. Так, найчастіше використовується формат проведення прес-конференцій з інформування про діяльність міського голови – 78 %, оприлюднення проектів рішень міського голови на сайті міської влади для обговорення громадою – 49 %.
Водночас, переважно респонденти вказують, що, зокрема, не застосовуються такі формати, як організація та проведення громадських слухань (63 % впевнені, що вони не відбувалися), 67 % зазначають, що не проводилися регулярні консультації міського голови з організаціями громадянського суспільства та мешканцями щодо місцевої політики в різних суспільно-важливих сферах. 75 % не фіксують включення представників організаціями громадянського суспільства до складу комісій, робочих органів, які опікуються формуванням політики при міському голові.
Дані опитування можуть свідчити про закритість роботи міського голови, відсутність повноцінних заходів із формування та реалізації публічної політики.
Експерти в ході дослідження та опитування оцінили кадровий склад міськвиконкому у вирішенні проблем місцевого розвитку скоріше як професійний. Так, 4 % вважає його цілком професійним, більшість (52 %) – скоріше професійним. Водночас скоріше непрофесійним його вважає 18 % респондентів, чітко впевнені в цьому – 15 %. 11 % вагалися з відповіддю. Це може свідчити про не сформульовані оцінки респондентів щодо політики міського голови, брак інформації.
Відповідні цифри певною мірою складно корелюються з попередніми положеннями опитування щодо реалізації політик в соціально-економічній та гуманітарній сферах, які в основному були оцінені респондентами негативно.
[1] Попередньо визначено Критерії відбору експертів:
Група організації громадянського суспільства (ОГС): представники організацій, які активно працюють у конкретних темах, та користуються довірою, є пізнаваними у громаді; організацій, які спеціалізуються на системному аналізі місцевої політики; експерти, що реалізують проекти в соціально-економічній та політичній сферах, розробляють пропозиції; мають досвід роботи у сфері ОСББ, ЖКГ, у питаннях оптимізації інфраструктури міста тощо; експерти з питань екології, утилізації відходів тощо, з питань молодіжної політики.
Група ЗМІ: журналісти, оглядачі, можливо, редактори, які спеціалізуються на соціально-економічних та гуманітарних темах; користуються довірою у читачів/глядачів та добре обізнані у місцевій тематиці; представляють ЗМІ різної форми власності (комунальні/державні, приватні медіа).
Група освітяни: працівники ВНЗ – експерти з економічних питань, місцевого самоврядування, освіти (як політики – policy); експерти, яких долучають до розробки місцевих програм розвитку, стратегічного планування тощо; освітяни, які представляють шкільні та дошкільні заклади освіти і добре обізнані в адміністративних проблемах; викладачі, що спеціалізуються на інженерії та архітектурі.
