Його Святість
Бенедикт XVI
Libellus Litis (ККСЦ кан.1185) на кардинала Л. Гузара
Святіший Отче,
ми є членами Східної Католицької Церкви, які вірять і визнають, що Ви, як Римський Єпископ, є послідовником св. Петра, Заступником Христа на землі та Пастирем усієї Церкви, а тому силою свого уряду маєте найвищу, безпосередню і повну владу в Церкві, яку можете завжди вільно виконувати (ККСЦ кан.43).
Не задля себе самих, але з любові до Христа, правди, і для добра Церкви і спасіння безсмертних душ, ми звертаємося до Вас і на підставі ККСЦ кан.1185, 1055 §1, 1059 §1 і 1060 §1 п.1-2 подаємо скаргу на Верховного Архиєпископа кардинала Л. Гузара і просимо про службу Вашого суду.
Гузар зловживає своїм найвищим церковним авторитетом для того, щоб вбивати життя в Церкві. Нищені душі не можуть захищатися, тому що Він виступає в імені Святішого Отця і вимагає абсолютного послуху, хоча одночасно намагається підступно відірвати УГКЦ від Святішого Отця. Його мислення і погляди не є ані католицькими, ані християнськими.
Він проповідує іншого Христа (Христа Нью Ейдж).
Він проповідує іншого духа (духа лібералізму і релятивізму).
Він проповідує іншу Євангелію (антиєвангелію) (пор. 2 Кор.11,4), і це все прикриває т. зв. східною духовністю.
Конкретним плодом його влади в УГКЦ є духовна смерть. Він має на сумлінні духовний розклад в монастирях, семінаріях, в Українському Католицькому Університеті (УКУ). Також має на сумлінні масове поширення симонії та грошових махінацій в УГКЦ. Майже на всі головні місця в УГКЦ він попризначав людей, які мають духа схизми чи духа Нью Ейдж. Гузар вишукує залишки духовного життя в УГКЦ і немилосердно їх ліквідує. Він не дозволяє правдиву місію і духовне пробудження на Україні.
Конкретні злочини кардинала Л. Гузара:
1а) У 1977 році в Римі без відома і згоди Святішого Отця прийняв єпископські свячення, за що 19 років був суспендований. Однак, кардинал А. Содано, маючи з ним свої плани скритої ліквідації УГКЦ на Україні, подбав не лише за те, щоб його позбавити суспензи, але і про його насильне просунення на Главу УГКЦ.
1б) В 1996р. єп. Л.Гузар протизаконно через інтриги узурпував уряд Верховного Архиєпископа. Проти цього протестували три митрополити УГКЦ меморандумом від 25.11.1996р., де висловили переконання всіх єпископів УГКЦ, що т. зв. вибір єп. Л.Гузара є незаконним, а, отже, недійсним. Все це детально обгрунтовано документами в книзі митрополита С. Сулика “Як Стефан став митрополитом” (Львів 2001).
2) Гузар ноторично прилюдно повторює, що немає різниці між Католицькою і Православною Церквою. Він стверджує, що греко-католики є “православними”, а це значить членами схизматичної церкви (прим. Тут йдеться про навмисну словесну і психологічну маніпуляцію: грецьке слово “ортодоксос”, яке вживається у Св. Літургії для означення католицьких вірних, в Церковній Традиції, також і тепер в українській мові перекладається словом “правовірний”, але кардинал Л. Гузар цілеспрямовано просуває схизматичний переклад, а ним є слово “православний”. Одначе, це слово на Україні означає приналежність до Православної, тобто схизматичної, Церкви). Він насильно змушує священиків, щоби греко-католицьких вірних у Св. Літургії називали православними. Цим приводить вірних УГКЦ до переконання, що нема різниці між Католицькою і Православною Церквою, і таким чином поступово ліквідує греко-католицьку ідентичність.
3) Гузар не приховує старань впровадити спільну участь у Євхаристії з Православною Церквою. Однак, йому не йдеться про правдиву єдність в Христі і збереження власної ідентичності, але він зловживає екуменізмом для порушення правдивої віри і зникнення УГКЦ!
4) 29.09.2005р. в інтерв’ю для Catholic News під назвою “Глава УГКЦ хоче Єдиний Український Патріархат”, кардинал Л. Гузар де-факто закликав до відступництва від Католицької Церкви, коли сказав: “Не є головним, щоб патріархом цієї Української Церкви був католик. Єдиною вимогою для такого керівника є, щоб цей патріарх був мужем, здатним всіх об’єднати”. І, не зважаючи на велику кількість зауважень, він до сьогодні ці свої слова ані не відкликав, ані не пояснив.
5) Теологічні і моральні єресі в книзі “Бесіди з Блаженнішим Л. Гузаром. До постконфе-сійного християнства” А.Аржаковського, Львів 2006, ISBN -0 (переклад з французького оригіналу). Гузар:
а) Має некатолицький погляд на непомильність і примат Папи. Різними протилежними і двозначними твердженнями він затемнює правдиву і ясну суть правди про уряд св. Петра (стор. 57, 58, 59).
б) Берестейську Унію 1596 року, коли настало з’єднання руської Церкви з Римом, тобто обновлення східної Католицької Церкви, кардинал Л. Гузар вважає за помилку і зло в Церкві. Тим дуже ранить і дезорієнтує простих вірних (стор. 25,45,46).
в) Його християнська віра порушена гностичним поглядом на якісь духовні енергії, які ототожнює з якимись радіохвилями, а також практично не вірить у вічну погибель (стор. 61-63).
г) Сам признається, що займається віщуванням за допомогою маятника, а також не вважає це за гріх проти Першої Божої Заповіді (стор. 63).
д) Своїм ставленням дозволяє гомосексуальне співжиття і не вважає це за гріх! (стор. 67).
6) Гузар, прикриваючись східною традицією, відкрито висміює набожність до Пресв. Серця Христового і нищить в Церкві будь-яку живу форму прояву особистого відношення до Христа.
7) Зневажаючий фільм “Код да Вінчі” в Росії і Білорусії через прилюдний вияв Церкви був заборонений. Вірні України хотіли також висловити свою незгоду. Кожен був свідомий того, що якщо провід УГКЦ виступить проти фільму, то фільм не транслюватиметься. На жаль, вірні від будь-якого вияву протесту були відраджувані священиками, які зі страху поділяли єдність зі ставленням кардинала Л. Гузара. Тим, які все-таки або демонстрацією у Львові, або письмовою петицією протестували, з насмішкою повідомляли: “ Гузар схвалює трансляцію фільму.”
8) Загальна думка віруючих і невіруючих на Україні є такою, що кардинал Л. Гузар – масон. Саме тому кардинал в листопаді 2003року висловився на цю тему через мас-медіа: він стверджував, що хоча ім’я Любомир Гузар є у списках членів масонської ложі в Парижі, але що це не є він, а його близький родич.
9) У днях з 13.09.– 20.09.2006р. у Львові відбувся Синод єпископів УГКЦ. 19.09.2006р. на цьому Синоді таємним голосуванням були вибрані нові єпископи УГКЦ зі списку кандидатів, який згідно ККСЦ кан.182 §3 де-факто склав Верховний Архиєпископ – кардинал Л. Гузар, і на який дав “згоду” Святіший Отець, а насправді Конгрегація для Східних Церков і кардинал А. Содано.
Згідно ККСЦ кан.182 § 4 ця згода має силу, поки не буде виразно відкликана.
Содано, знаючи, що його влада в Церкві закінчується 15.09.2006р., разом з кардиналом Л. Гузаром подбали, щоб у цьому списку не було жодного наверненого священика, який має Христового Духа! Цей список кандидатів на єпископів УГКЦ до нині є дійсним, і тому потрібно його скасувати. Планом кардинала Л. Гузара є просунути на єпископів ще за своєї влади насамперед цих конкретних ліберальних священиків: о. Б.Ґудзяк, о. І.Дацько, о. Й.Мілян, о. Г.Гриньків, ЧСВВ, о. Т.Сеньків.
Також хочемо Вас інформувати, що під час Вашого понтифікату кардинал Л. Гузар просунув іменування і висвячення декількох негідних єпископів. Один є прихильником вчення Тейлора де Шардена і теології визволення, а про другого всі знають, що має нешлюбну дитину і своїм способом життя дає згіршення (бізнес, алкоголь, розпуста). Наступні мають духа схизми і Нью Ейдж і всі називають вірних УГКЦ “православними”, а це означає – членами православної схизматичної Церкви.
10) Зловживання церковним авторитетом кардиналом Л. Гузаром і використання ним світських владних структур для ліквідації вірних:
а) Гузар документом LV 399/2003 від 6.08.2004р. таємно і протизаконно звернувся до державних органів (Облдержадміністрації і СБУ) і передав їм особисті дані 23-ох громадян ЧР і СР (без їхнього відома), очорнив їх і домагався у державних органів, щоби ці люди (священики і монахи) були або депортовані, або позбавлені права в’їзду в Україну. Цей документ діє до сьогодні. Вже 6 невинних осіб таким чином потерпіло – у паспортах їм поставили печатку і заборону вступу на Україну.
б) Гузар навмисно підтримує конфлікт у Бучацькій єпархії проти єпископа І. Білика, ЧСВВ. Кардинал протизаконно і таємно звернувся в поліцію документом Прот. № P 2004/143 від 2.3.2004 і також до заступника мера міста Тернополя документом Прот. № P 2004/144 від 2.3.2004 і до Головного Судді Львівського апелятивного господарського суду документом Прот. № P 2004/605 від 29.11.2004 і свідомо, в різкому протиріччі з церковним і цивільним правом, передав цим державним органам неправдиві інформації, вимагаючи від них, щоби на підставі цих неправдивих інформацій несправедливо пошкодили єпископові І. Білику, ЧСВВ. Гузар таким чином виявляв цілковитий непослух у відношенні до Святішого Отця, рішення якого щодо єпископа І. Білика, ЧСВВ, кардиналу Л. Гузару було передане Апостольським Нунцієм документом № 000/04 від 4.2.2004!
Коли більше, ніж 50 священиків з Бучацької єпархії протестували проти цього безправ’я кардинала Л. Гузара щодо їхнього єпископа І. Білика, ЧСВВ, і просили за відкликання неправдивих документів і направлення шкоди, то кардинал Л. Гузар закликав на них протитерористичний підрозділ поліції (поліція ОМОН). Це викликало велике згіршення у широкого загалу.
Гузар поводився так тому, що єпископ Іриней Білик, ЧСВВ, вже є єдиним правовірним єпископом на Україні, який не є в єдності з лінією Нью Ейдж, вибудованою кардиналом Л. Гузаром.
Святіший Отче, просимо, щоб кардинал Л. Гузар за ці свої злочини, виконані з позиції найвищого церковного і Божого Авторитету, з огляду на загальне добро Церкви, був справедливо суджений і покараний. На підставі церковного права ККСЦ кан.1059 Ви самі маєте судити або маєте особисто делегувати суддів. Гузар спричинив велике згіршення віруючих і невіруючих, порушив віру маленьких і ввів УГКЦ до глибокої кризи і втрати індентичності! Спосіб і міру покарання визначаєте Ви, Святіший Отче. Ми тільки покірно пропонуємо, щоб кардинал Л. Гузар був відкликаний з функції Глави УГКЦ і позбавлений гідності кардинала (див. ККСЦ кан.1436, 1460 і 1464). В добі патристичній було цілком нормальним, що єпископи або навіть патріярх, якщо провинилися проти віри чи моралі і так шкодили Церкві, то за це були єпископом Риму або Синодом єпископів відкликані або позбавлені своєї церковної гідності (напр. Константинопольський патріарх Несторій, V ст.).
Святіший Отче, якщо промовчите нашу скаргу і не схочете судити кардинала Л. Гузара, тим самим не схочете заступитися за “безборонну вдову”! Тією “вдовою” не є тільки ми, це передовсім ті маленькі – тисячі безіменних безборонних жертв, які є духовно вбивані через його згіршення і ним установлену систему. Він за 10 років вибудував скриту ліквідаційну систему в УГКЦ. Якщо буде покараний, буде паралізована і ця система, і єдино так може настати оздоровлення в монастирях, семінаріях, в Синоді єпископів і в цілій УГКЦ. Якщо буде покараний, але на його місце дістанеться особа тієї ж духовної орієнтації, тоді цілеспрямований розклад УГКЦ закінчиться схизмою.
Так, як насильно Ватикан через кардинала А. Содано настановив Л. Гузара і тим завів нову систему руйнування Церкви, так само мусить бути нині “насильно”, але для оздоровлення Церкви, поставлена Вами особистість з протилежним духом, яка вибудує нову оздоровлюючу систему.
Просимо згідно ККСЦ кан.1187 п.1:
1) Заборонити називати вірних в Літургії “православними” (т. т. схизматиками).
2) Зупинити свячення єпископів, вибраних кардиналом Л. Гузаром.
3) Відкликання кардиналом Л. Гузаром єретичного вчення в книзі “Бесіди з Блаженнішим Л. Гузаром. До постконфесійного християнства”.
4) Відмінити тайні і незаконні декрети, якими звертався до державних установ.
Пропонуємо:
1) Відкликати кардинала Л. Гузара з функції Верховного Архиєпископа УГКЦ.
2) Позбавити його гідності кардинала.
З надією і глибокою пошаною Вашої допомоги просять за кривавлячі члени УГКЦ,
в Христі Вам віддані
o. ThDr. Методій Р. Шпіржік, ЧСВВ
o. ThLic. Маркіян В. Гітюк, ЧСВВ
o. ThDr. Ілля А. Догнал, ЧСВВ
Підгірці 1.р.
Адреса: Монастир ЧСВВ, 80660 Підгірці, Бродівський р-н, Львівська обл.
munity. org.ua; *****@***org
P. S. 1) Пригадуємо, що ліквідаційна діяльність кардинала Л. Гузара була і є підтримувана і прикрита працівниками Конгрегації для Східних Церков і Апостольським Нунцієм в Україні Архиєпископом І. Юрковичем
2) В 1917 році у Фатімі була дана обітниця, що цілосвітове пробудження в Церкві є з’єднане з пробудженням Росії. Однак пробудження в Україні є середником до пробудження Росії. Святіший Отче, почніть реформу УГКЦ на Україні, а тим відкриєте двері для цілосвітового пробудження і духовного воскресіння Церкви.
Копії:
Всім кардиналам і єпископам Католицької Церкви і вірним УГКЦ
Додаток:
1. меморандум з 25.11.1996
2. Гузара № 000/03 від 6.08.2004
3. Гузара Прот. № Р 2004/143 від 2.03.2004
4. Гузара Прот. № Р 2004/144 від 2.03.2004
5. Гузара Прот. № Р 2004/605 від 29.11.2004
6. Лист Апостольського Нунція М. Етеровича № 000/04 від 4.02.2004
