Безпечна подорож за кордон
Щоб провести короткий час чарівної подорожі за кордон з користю, насолодитись повноцінним відпочинком, покращити здоров’я, слід заздалегідь попіклуватись про його безпеку.
Ключовими факторами, що визначають ступінь ризику для туристів при поїздках до різних країн світу є: місце, тривалість, мета поїздки, а також побутові умови та гігієна харчування. В залежності від цього приймається рішення стосовно необхідності вакцинації чи проведення профілактичних заходів.
Проведення профілактичних заходів (прийом протималярійних препаратів, проведення щеплень, дотримання правил особистої гігієни тощо) є запорукою Вашого безпечного відпочинку в екзотичних країнах.
Кожна держава має свої вимоги до осіб, що в’їжджають на територію, стосовно попередження завозу та розповсюдження інфекційних та паразитарних захворювань. Більш детально ознайомитись з вимогами щодо в’їзду можна в посольствах цих країн, у лікаря, який оформляє довідки про стан здоров‘я перед виїздом за кордон, туристичних агентств.
Туристичні агентства, інші організації, які відправляють туристів та співробітників до ендемічних країн, повинні інформувати про епідемічну ситуацію в країні виїзду, можливий ризик зараження інфекційними захворюваннями та заходи профілактики.
Всесвітня організація охорони здоров‘я (ВООЗ) особливу увагу мандрівників звертає на жовту лихоманку і малярію.
Жовта гарячка – інфекційне захворювання вірусної етіології. Хвороба поширена в спекотних країнах Африки, Південної і Центральної Америки, має специфічні природно-географічні умови і є характерним для даної місцевості (ендемічним) захворюванням.
Природна сприйнятливість людей до жовтої гарячки висока. Захворювання починається гостро, температура тіла за 1-2 дні піднімається до 39-400С. Хвороба характеризується двофазовим перебігом, вираженою інтоксикацією, геморагічним синдромом, ураженням нирок і печінки. Захворювання у нещеплених осіб перебігає у тяжкій формі з летальністю до 25-40%. Специфічне лікування відсутнє.
Резервуаром і джерелом вірусу жовтої гарячки, головним чином, є мавпи та людина. Вірус передається від мавпи та людини комарами Aedes aegypt. Мандрівники знаходяться під ризиком зараження в усіх зонах, нбезпечних з жовтої гарячки.
Профілактична вакцинація проти жовтої гарячки осіб, що виїжджають до небезпечних територій, є єдиним і найбільш надійним засобом попередження захворювання. Імунітет після введення вакцини виробляється через 10 днів і триває протягом 10 років.
Щеплення проти жовтої гарячки проводяться з 9-ти місячного віку при відсутності протипоказань, за 10 днів до в’їзду в країну, що є небезпечною з жовтої гарячки. Попередньо проводиться медичний огляд пацієнта з метою встановлення можливості проведення вакцинації та попередження можливих ускладнень. Після щеплення видається Сертифікат міжнародного зразку. Ревакцинація, при необхідності, проводиться через 10 років після вакцинації.
Від громадян, які виїжджають до небезпечних з жовтої гарячки країн, згідно Міжнародних медико-санітарних правил (Стаття 36), вимагається вакцинація проти жовтої гарячки і наявність Сертифікату міжнародного зразку для в‘їзду в зазначені країни.
ВООЗ наголошує, що вакцинація проти жовтої гарячки переслідує 2 мети:
1. Попередження міжнародного поширення інфекції шляхом захисту території країн від ризику завозу та поширення вірусу. Ряд країн вимагає наявності міжнародного сертифікату про щеплення
2. Персональний захист здоров‘я та життя мандрівників.
Акцентуємо увагу на необхідності та важливості вакцинації проти жовтої гарячки при виїзді до ендемічних країн.
Не менш небезпечною для туристів є малярія, яка зустрічається більш, ніж в 100 країнах світу (додаток 3). Ендемічні з малярії країни відвідують щороку понад 125 млн. туристів. Багато з них хворіють на малярію під час відвідування цих країн, ще близько 10000 - після повернення додому.
За рекомендаціями ВООЗ, протималярійні препарати з метою особистої профілактики починають приймати за один тиждень до виїзду, протягом всього терміну перебування на ендемічній території та 4 тижні після повернення (один раз на тиждень).
Вибір протималярійного препарату залежить від країни виїзду, ризику зараження малярією, виду малярійного збудника, що переважає в конкретній зоні, стійкості збудника до препаратів.
Призначення будь-якого препарату потребує попередньої консультації лікаря. Можна звернутись до дільничного лікаря, лікаря – інфекціоніста лікувально - профілактичного закладу за місцем проживання, кабінетів щеплень.
Слід суворо дотримуватись дозування препарату відповідно до інструкції, особливо це стосується дітей. Препарати необхідно приймати під час їжі і запивати великою кількістю води.
В Україні, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, зареєстровані такі протималярійні препарати: делагіл, іммард, плаквеніл, ларімеф, мефлахін, ларіам, які можна придбати в аптечній мережі.
За умови регулярного прийому препаратів можна значно знизити ризик захворювання тяжкими формами малярії, попередити ускладнення хвороби.
Особливо рекомендуємо уникати поїздок в ендемічні з малярії країни без особливої потреби вагітним жінкам та маленьким дітям.
Слід уникати укусів комах, комарів, кліщів, користуючись для цього репелентами (речовинами, що відлякують комах), наносячи їх на відкриті ділянки тіла і на одяг. Застосовувати засоби для відлякування комах слід в суворій відповідності з рекомендаціями виробника, особливо по відношенню до дітей. Крім того, для захисту від комах, перебуваючи в "тропіках", можна користуватись протимоскітними сітками.
Дотримання елементарних заходів щодо вживання чистої питної (кип’яченої чи бутильованої) води та продуктів харчування, заходів особистої гігієни, в т. ч. миття рук перед вживанням їжі, дозволяє попередити зараження на холеру, кишкові паразитози. Купуючи місцеві овочі та фрукти на ринках ретельно мийте їх чистою водою.
Вакцинація проти холери рекомендується особам з підвищеним ризиком до даної хвороби (в першу чергу медичним працівникам та робітникам служб надзвичайних ситуацій), особливо у разі виїзду до Індії, Бангладеш, які є традиційними ендемічними вогнищами хвороби.
З метою профілактики інших паразитозів, не слід купатися в прісних водоймах, прати, ходити без взуття, не вживати блюда із „заморських продуктів”, що не пройшли кулінарної обробки.
З метою особистого захисту у разі виїзду за кордон бажано бути щепленим проти дифтерії, правця, кору, поліомієліту, епідпаротиту, краснухи, гемофільної інфекції.
Подорожі в регіони з поганими побутовими умовами, низьким рівнем санітарії та гігієни, відсутністю медичного обслуговування, в т. ч. одноразового медичного інструментарію, де відсутня чиста питна вода, можуть представляти серйозний ризик для здоров’я. У таких випадках перед виїздом до цих країн з метою запобігання черевного тифу, вірусного гепатиту А і В рекомендується проводити щеплення проти цих інфекційних хвороб.
Слід пам’ятати, що ризиком для туристів при поїздках до будь-якої країни є зараження на ВІЛ/СНІД та інші хвороби, що передаються статевим шляхом. Тому, необхідно користуватися засобами особистого захисту та уникати незахищених статевих контактів.
У разі захворювання, будь-якого підвищення температури під час перебування на небезпечних територіях чи після повернення, слід звернутись до лікаря, повідомивши його про виїзд до ендемічної країни протягом останніх трьох років, та виконувати всі його рекомендації.
Ваша обізнаність в питаннях профілактики інфекційних захворювань є запорукою безпечного відпочинку.
Головне управління Держсанепідслужби України у Львівській області
