Ірина Лосиця,

кандидат юридичних наук, приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу

Ганна Бокань,

приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу

«Декретна відпустка» приватного нотаріуса

Так сталося, що професія «нотаріус» — переважно жіноча професія. Крім того, що нотаріуси-жінки — грамотні досвідчені спеціалісти, вони ще й успішні мами.

Але за наявності гарантій, проголошених Конс­титуцією України, щодо можливості поєд­нувати працю з материнством, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинст­ва, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям, — у жінок-нотаріусів виникають певні труднощі з реалізацією норм чинного законодавства щодо використання державних пільг під час материнства.

Коли жінка працює на підприємстві, все зрозуміло: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів і більше з виплатою 100% середньомісячної заробітної плати; потім, за бажанням, відпустка для догляду за дитиною з виплатою державної допомоги. Але нотаріус — це особа, яка забезпечує себе роботою самостійно. Чи мають право нотаріуси-мами користуватися тими самими пільгами, про які згадано вище, чи ні? Та якщо так, то за яких умов? Спробуємо розібратися.

Хоча поняття «декретна відпустка» міцно увійшло в наше життя, але юридично такого виду відпустки немає. Термін «декретна відпуст­ка» використовують у побутовому обігу, маючи на увазі як відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, так і відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Відповідно до Закону України «Про відпуст­ки» зазначені види відпусток відносяться до соціальних відпусток.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами

Така відпустка надається жінкам на підставі листка непрацездатності, який видається за місцем спостереження за вагітною жінкою відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непраце­здатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455.

Тривалість цієї відпустки відповідно до ст. 17 Закону України «Про відпустки» становить:

1) до пологів — 70 календарних днів;

2) після пологів — 56 календарних днів (70 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Крім того, за ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. для жінок, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, загальна тривалість зазначеної відпустки становить 180 календарних днів (90 календарних днів «до родів» і 90 календарних днів «після родів»).

Така відпустка надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня всиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при всиновленні двох і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками вказана відпустка надається одному з батьків на їх розсуд.

А тепер звернемося до Закону України «Про нотаріат».

Стаття 29-1 передбачає можливість приватного нотаріуса таким чином скористатися державною гарантією підтримки материнства: «Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо). Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше одного тижня приватний нотаріус зобов’язаний не пізніше ніж за один робочий день до зупинення нотаріальної діяльності письмово повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та строку відсутності».

Крім того, не слід забувати, що при зупиненні нотаріальної діяльності на строк більше одного місяця, приватний нотаріус зобов’язаний укласти договір про його заміщення з іншим приватним нотаріусом (ст. 29-2 Закону України «Про нотаріат»). Порядок заміщення приватного нотаріуса передбачений наказом Міністерства юстиції України від 22.03.2011 р. № 871/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.03.2011 р. за № 388/19126, «Про затвердження Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса».

Тобто відпустка у значенні Закону України «Про відпустки» (ст. 2) приватному нотаріусу не може бути надана, тому що приватний нотаріус не перебуває у трудових відносинах з будь-яким роботодавцем. Проте зупинити на певний строк свою нотаріальну діяльність з такої поважної причини, як вагітність, догляд за дитиною тощо, приватний нотаріус має право. Очевидно, що строк, протягом якого приватний нотаріус за наявності певних умов може претендувати на соціальні виплати, пов’язані з вагітністю та пологами, можна лише умовно назвати «відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами».

Тепер розглянемо пов’язане з першим друге, не менш цікаве, питання: чи має право приватний нотаріус на отримання 100% середньо­місячного доходу у період відпустки, пов’язаної з вагітністю та пологами, та механізм отримання цієї виплати.

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України — таке правило закріплює ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тим­часовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (а саме цим законом передбачаються виплати, які ми дослі­джуємо). Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні по­слуги відповідно до зазначеного Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства. Особи, які застраховані на добровільних засадах у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку.

Тобто для отримання матеріального забезпечення на період вагітності та пологів необхідно бути застрахованим у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та сплачувати страхові внески не менше повних шести календарних місяців. Тому якщо Ви плануєте найближчим часом «декретну відпустку», треба заздалегідь потурбуватися про добровільне страхування і сплату страхових внесків у Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Що ж треба зробити, щоб застрахуватися у вказаному Фонді?

Згідно з п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі бажання нотаріуса він може брати участь на добровільних засадах у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Тоді єдиний внесок встановлюється в розмірі 36,6% бази нарахування єдиного внеску та розподіляється таким чином:

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — 4,0983%;

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, — 5,1913 %;

на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) — 90,7104%.

У разі бажання нотаріус може застрахуватися за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (пенсійним; на випадок безробіття; у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності). Єдиний внесок у такому разі встановлюється в розмірі 38,11% бази нарахування єдиного внеску та розподіляється таким чином:

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — 3,9360%;

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, — 4,9855%;

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, — 3,9622%;

на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) — 87,1163%.

З особою, яка подала до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання відповідну заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, територіальним органом Пенсійного фонду в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до типового договору, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

За умовами вказаного договору Ви будете сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується, але сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, встановленого Законом на місяць, в якому отримано дохід.

Сума єдиного внеску, не менше якої потрібно сплатити, у 2012 році становить:

Січень–березень — 1073,00 (мінімальна заробітна плата) х36,6% = 392,72 грн.

Квітень–червень — 1094,00х36,6% = 400,40 грн.

Липень–вересень — 1102,00х36,6% = 403,33 грн.

Жовтень–листопад — 1118,00х36,6% = 409,19 грн.

Грудень — 1134,00х36,6% = 415,04 грн.

Допомога по вагітності та пологах надається у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Розмір цієї допомоги для застрахованої особи дорівнює 100 відсот­ків середнього доходу, з якого сплачувався єдиний внесок, і не залежить від страхового стажу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням».

Для нотаріусів розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Середній дохід нотаріуса обчислюється, виходячи із суми оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися страхові внески.

До середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) включається заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) в межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

На 2012 рік максимальна величина доходу, з якого сплачуються страхові внески, становить:

Січень–березень — 1017,00 (прожитковий мінімум) х17 = 17289,00 грн.

Квітень–червень — 1037,00х17 = 17629,00 грн.

Липень–вересень — 1044,00х17 = 17748,00 грн.

Жовтень–листопад — 1060,00х17 = 18020,00 грн.

Грудень — 1095,00х17 = 18615,00 грн.

Для розрахунку страхових виплат застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або за один календарний день. Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески, на середньомісячну кількість календарних днів.

Сума страхових виплат розраховується шляхом множення суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Зразок листка не­працездатності затверджений спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2004 р. за № 1454/10053, «Про затвер­дження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності». На зворотному боці листка непрацездатності, крім іншого, заповнюється також довідка про заробітну плату, яка необхідна для розрахунку середнього доходу. Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів Украї­ни від 26.09.2001 р. № 1266 передбачено, що довідка про оподатковуваний дохід добровільно застрахованим особам видається державними податковими органами за місцем проживання зазначених осіб на підставі декларацій, поданих в установленому законодавством порядку. Розрахунки середнього доходу зазначеним у цьому пункті особам здійснюють робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Призначення та виплата матеріального забезпечення, а також надання соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нотаріусам здійснюються виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем здійснення їх обліку як страхувальників.

Документи для призначення допомоги по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Допомога по вагітності та пологах виплачується протягом десяти днів після призначення допомоги.

Важливо пам’ятати також, що зазначена допомога призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше 12 місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю й пологами.

Допомога при народженні дитини

Серед конституційних гарантій, проголошених нашою державою, є матеріальна і моральна підтримка материнства і дитинства.

Одним із шляхів реалізації цієї гарантії є виплата при народженні дитини державної допомоги.

Порядок призначення та розмір допомоги при народженні дитини встановлює Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини (опікуну).

Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про наро­дження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Важливо знати, що допомога при наро­дженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

виникнення інших обставин.

Допомога при народженні дитини нараховується, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини.

Допомога при народженні дитини надається у сумі:

на першу дитину — кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму (в квітні 2012 року це дорівнює 911,00х30 = 27330,00 грн.);

на другу дитину — кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму (в квітні 2012 року це дорівнює 911,00х60 = 54660,00 грн.);

на третю і кожну наступну дитину — кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму (в квітні 2012 року це дорівнює 911,00 х 120 = 00 грн.).

Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, а решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину — 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину — 72 місяців рівними частинами.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею тирічного віку

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути використана повністю або частинами як матір’ю дитини, так і її батьком, бабусею, дідусем чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків.

Як зазначено вище, приватний нотаріус має право зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк більше двох місяців за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо) за умови письмового повідомлення відповідного управління юстиції та укладення договору про заміщення (статті 29-1, 29-2 Закону України «Про нотаріат»).

За бажанням жінки або осіб, які фактично доглядають за дитиною, у період перебування будь-кого з них у відпустці для догляду за дитиною така особа може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.

Державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як і допомогу при народженні дитини, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Порядок призначення та виплати цього виду дер­жавної допомоги також встановлює Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Документи, необхідні для призначення дер­жавної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров’я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Документи, необхідні для призначення дер­жавної допомоги сім’ям з дітьми, розглядаються протягом 10 днів з дня звернення.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення органи соціального захисту населення видають чи надсилають заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Така допомога призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по до­гляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Матерям, які мають дітей віком до трьох років і вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, або одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається (виплачується) в повному розмірі. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.