КОНСПЕКТ
заняття гуртка «Чарівна палітра»
«ВІНОЧОК»
Мета: продовжити знайомство дітей зі звичаями та оберегами нашого народу. Через звичаї та традиції донести до дітей відчуття краси, як надзвичайного дива, яке дійсно впливає на душу нашої дитини. Вчити відчувати гармонію природу і настрою, відчувати красу через вміння висловлюватись підбирати художнє слово, використовуючи словесне малювання. Розвивати вміння передавати свої відчуття в малюнку. закріпити засвоєні раніше навички малювання, самостійно вибирати художній матеріал. Виховувати естетичні почуття та почуття краси лінії, виховувати ініціативність та індивідуальність під час виконання роботи.
Попередня робота.
Розгляд гербарію з засушеними квітами, малювання квітів нетрадиційними техніками.
Матеріал. Дидактична гра «Чарівні віночки», наочний посібник «Український віночок», зразки з зображенням квітів, художній матеріал.
Хід заняття.
Вихованці розміщуються на килимку. На мольберті прикріплений наочний посібник - український віночок.
- Сьогодні у на буде незвичайне заняття, тому що до нас завітала дорога гостя, бабуся нашої Інночки, Ніна Михайлівна.
Бабуся вітається з дітьми, розпитує їх про повсякденні справи, заводить розмову про обереги.
- Що таке оберіг? Які ви маєте обереги? Від чого вони вас оберігають?
(Орієнтовна розповідь бабусі):
- Ми сьогодні поговоримо про чисто жіночий оберіг, яким в давнину користувалися лише дівчатка та дівчата. Волосся за давнім повір’ям має магічну силу: як у землі-пшенична нива, так у жінок волосся. Як ви доглядаєте за своїм волоссям?
Колись дівчатка мали і права, і бажання прикрашатися вітами, квітами і стрічками. Вінок вважався не тільки красою, але й оберегом «знахарем душі –він біль знімає, волосся береже. Впліталися у вінок найчастіше такі квіти: деревій – символ нескореності; барвінок – до хати горнеться, символ життя; безсмертник – дарує здоров’я; цвіт вишні чи яблуні – символ материнської любові; ружа, мальва, півонія – віра, надія, любов; волошки – за пахощі та лікувальні властивості. Довго не вплітали ромашку, та коли переконалися, що вона приносить не тільки здоров’я, але немов би символізує доброту, ніжність – то стали вплітати її разом з гронами калини, цвітом яблуні, вишні, вусиками хмелю –символ гнучкості й розуму. Всього у віночку дванадцять квіточок.
Вінки із штучних квітів найчастіше купували, найкращі вінки робили київські черниці. Були вінки й з пір’я, або просто височні й надлобні оздоби з пір я, пофарбованого в зелене.
З яких квітів вінок не був, живих чи штучних, він повинен бути невисоким і охайно прилягати до лиця. Вінок з живих квітів захищав колись дівчину від напасників. Народ вірив, що дівчина, маючи на голові вінок, володіє чарами, якими можна тяжко покарати кожного напасника.
В українському народному весіллі вінок відіграє ту ж роль, яку в інших народів відіграє біле покривало: «фата» - по-російськи, чи «вельон» - по-польськи. У інших звичаях цю роль виконує вінок з «хрещатим барвінком», символом тривалого кохання.
У плетінні вінків дівчатами досягнуто не меншого мистецтва, ніж у вишиванні, тканні та мереживі. В залежності від індивідуальних здібностей, дівчата так комбінують форми та барви квітів у вінку, що вінок стає мистецьким твором і підкреслює красу дівочого обличчя. Коли ми були дітьми, ми гралися з тим що нас оточувало; з тим, що зробили своїми руками та руками старших. (Бабуся вчить вихованців грати в гру «Нумо, нумо в зеленого шуму», «Відгадай»).
Керівник гуртка дякує Ніні Михайлівні і пропонує дітям намалювати бабусі подарунок (віночок) на згадку про її молодість і про нашу зустріч.
- Тепер подивіться на себе у люстерко – ви маєте різний колір волосся, різний колір очей. Подумайте, яке розташування, які квіти, комбінація яких оберегів пасуватиме вам до лиця.
Практична робота. Виготовлення ескізів свого віночка, комбінуючи квіти маку, волошок, ромен-зілля, чорнобривців та дикої ружі. Під час виконання роботи - індивідуальна робота з кожною вихованкою з приводу розміщення, розміру, поєднання фарб.
Визначення художнього матеріалу, самостійне виконання роботи.
Підведення підсумків. Аналіз виконання робіт проводить Ніна Михайлівна. Вона приймає подарунки від дітей і пригощає їх власноруч випеченими тістечками.
«А гарбузи готували для небажаних женихів», -
каже бабуся Ніна Михайлівна.
Список використаних джерел інформації
1. Алісійчук -естетичне виховання молодших школярів. - К.: Академія, 2001.-160 с.;
2. Артеменко і естетичне виховання учнів. - К.: Рад. школа, 198с.;
3. Варзацька як засіб пізнання. Початкова школа№12. - С.34-35;
4. Вільчук мистецтво як засіб когнітивного розвитку школярів. - К.: Основи, 20с.;
5. Пошуки неповторної краси. Образотворче мистецтво№3. - С. 23-25;
6. Джміль. Часопис. - К.: 1999 – 2011 р.;
7. Словесный художественный образ и детский рисунок. Искусство в школе№2. - С. 39-43;
8. Калініна Е. Інтегровані уроки з образотворчого мистецтва. Рідна школа№2. - С. 37-38;
9. І. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільного віку. Рад. шкС. 48-50;
10. Традиційні та нетрадиційні методи навчання у розвитку творчої особистості. Рідна школа№ 12. - С. 29-30;
11. Кревіда І. Дидактичні ігри з образотворчим навантаженням. Поч. школа№8. - С. 57-58;
12. Любарська і можливості образотворчого мистецтва. Поч. школа№2. - С. 55-59;
13. Основні орієнтири виховання учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Програма. МОН України. Київ. -2007р.;
14. Програма художньо-комплексних занять у гуртках дітей дошкільного віку для шкіл мистецтв і позашкільних заходів. Міністерство освіти України. Київ. 1995р.
