Завідувачі кафедри
№ п/п | Прізвище, імя та по батькові | Роки праці |
1 | Половко І. К., кандидат фіз.-мат. наук професор | 1 |
2 | , кандидат геогр. наук професор | 1953 – 1974 |
3 | І., кандидат геогр. наук професор | 1 |
4 | , доктор фіз.-мат. наук професор | 1991 – 2002 |
5 | Сніжко С. І., доктор геогр. наук професор | з 2002 |
|
ПОЛОВКО ІВАН КИРИЛОВИЧ |
Народився 20 липня 1887 р. в м. Ічня на Чернігівщині.
У 1912 р. закінчив з відзнакою фізичний факультет Київською університету.
У рр. - лаборант кабінету фізики Метеорологічної обсерваторії Київського університету.
У рр. - асистент фізичного факультету.
У 1919 р. зарахований до аспірантури.
рр. - завідувач Метеорологічної обсерваторії Київського університету.
У рр. - геофізик, старший геофізик, керівник сектору атмосферної електрики Метеорологічної обсерваторії Київською університету.
Після закінчення аспірантури працює в установах Гідрометеослужби та Академії наук України, бере участь у експедиційних дослідженнях. Під його керівництвом досліджувалися атмосферні явища, іонний склад атмосфери, виконувалися аерологічні, актинометричні, агрокліматичні спостереження.
У 1937 р. йому було присвоєно учений ступінь кандидата фізико-математичних наук, та звання професора Київського університету.
У рр. - завідувач кафедри фізичної географії.
У рр. - робота в наукових установах м. Уфа (тепер - Башкоторстан, Росія).
У рр. - професор, завідувач кафедри фізичної географії Київського університету, у рр. - завідувач кафедри метеорології та кліматології.
Одночасно працював у геофізичній лабораторії АН України ( рр.).
Основні наукові праці: «Кліматичні елементи Києва ( рр.)» (1937 р); «Клімат Української РСР. Короткий нарис» (1958 р., співавтор).
Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні рр.».
Помер 24 квітня 1967 р. у Кисві.
|
ПОПОВ ВАЛЕНТИН ПЕТРОВИЧ () Професор, доктор географічних наук |
Народився 29 квітня 1894 р. у м. Рильськ Курської губернії (Росія).
У рр. - спеціаліст метеорологічної секції вченого Комітету України в Києві.
У рр. - керівник відділу агрометеорології Мліївської дослідної станції.
У рр. - керівник лабораторії агрометеорології Українського НДІ овочівництва.
У рр. - керівник відділу агрометеорології Бориспільської науково-дослідницької геофізичної обсерваторії.
У рр. - начальник агрометеорологічної станції м. Алма-Ата (тепер - м. Алмати, Казахстан)
У 1943 р. захистив докторську дисертацію «Баланс вологи в ґрунті і його географічні коефіцієнти».
У рр. - директор Київської науково-дослідної геофізичної обсерваторії.
у рр. - керівник відділу фізичної географії НДІ географії Київського державного університету.
З 1952 рр. - професор кафедри кліматології географічного факультету Київського державного університету
у рр. - завідувач кафедрою метеорології та кліматології географічного факультету.
Читав курси: “Кліматологія”, “Метеорологія”
Займався проблемами фізико-географічного районування України, питаннями агрометеорології, агрокліматології.
Автор понад 60 наукових праць, зокрема «Почвенная влага и методы её изучения» (1928 р), «Методика и материалы по изучению почвенной влаги» (1932 р.), «Баланс влаги в почве и показатели сухости климата УССР» (1944 р). «Физико-географическое районирование Украинской ССР» (1968 р.). Автор 3 винаходів.
Помер 6 вересня 1976 р. у Києві.
|
ЩЕРБАНЬ МИХАЙЛО ІЛЛІЧ |
Народився 23 лютого 1921 р. в с. Зарічанка Чемеровецького району Хмельницької обл. Учасник Великої Вітчизняної війни, за бойові заслуги був нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня і Слави IIIступеня.
У 1945 р. закінчив геолого-геоґрафічний факультет Київського університету.
рр. працював у Київській науково-дослідний геофізичній обсерваторії ( рр. - завідував відділом актинометрії).
рр. - аспірант кафедри метеорології.
У рр. - старший викладач, доцент, у рр. - завідувач кафедри, професор (з 1976 р.) кафедри метеорології та кліматології Київського університету.
У 1953 р. - захистив кандидатську дисертацію «Клімат Києва та його зміни у зв'язку з генеральним планом реконструкції» (науковий керівник - к. ф.-м. н. проф. І. К. Половко).
У рр. - декан географічного факультету 3 1976 р. - професор кафедри метеорології та кліматології.
У 1974 р. захистив докторську дисертацію «Мікроклімат природних та перетворених ландшафтів рівнинної частини Української РСР (теорія та експеримент)» із спеціальності 11.00.09 - метеорологія, кліматологія.
Читав лекції а університетах: Пекінському та Нанкінському (Китайська Народна Республіка. рр.). Ягеллонському (м Краків. Польща. 1969 р.), Дебреценському (Угорщина, 1970 р.) Брненському (Чехословаччина. 1975 р.). Загребському (Югославія 1979 р.).
Автор понад 300 праць, серед яких 9 монографій та навчальних посібників; «Микроклиматология» (1968, 1985 рр.), «Фізична географія Української РСР» (1969, 1982 рр. співавтор), «Изменения климата Земли» (1978 р.). «Природа Украинской ССР. Климат» (1984 р., співавтор). «Клімати земної кулі» (1986 р.).
Основні праці присвячені, сучасним проблемам метеорології та кліматології, радіаційному та тепловому режиму земної поверхні та атмосфери, клімату земної кулі, мікроклімату сучасних міст, актуальним питанням охорони навколишнього середовища, історії географічної науки.
Віце-президент Українського географічного товариства, обраний Почесним членом цього товариства. Був також членом Вченої Ради географічного товариства СРСР. йому присвоєно звання "Почесний член Географічного товариства СРСР".
У складі колективу авторів одержав Державну премію України в галузі науки і техніки за цикл монографій з географічних основ регіонального природокористування в Україні (1993 р.).
Помер 21 серпня 2000 р. у Києві.
|
ВОЛОЩУК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ |
Народився 2 квітня 1938 р. у с. Давидківці у Польщі (зараз - Чортківський район Тернопільської області).
Закінчив Львівський державний університет їм. І. Франка (1962 р.) за фахом теоретична фізика.
Працював заступником директора з науки Інституту експериментальної метеорології (м. Обнінськ, Росія), директором Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту.
У 1966 р. - в Інституті прикладної геофізики (Москва) захистив кандидатську дисертацію «Деякі питання гідродинаміки аерозольних рідин».
У 1973 р. у Головній геофізичній обсерваторії ім. О. І. Воєйкова (Ленінград) захистив докторську дисертацію «Деякі питання динаміки аерозолів» за спеціальністю 01.04.12 - геофізика.
У рр. очолював кафедру метеорології та кліматології на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
З 2004 р. - головний науковий співробітник Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту.
Читав курси: «Фізичні основи теорії клімату», «Основи гідромеханіки і термодинаміки», «Планетарний граничний шар атмосфери», «Математичні основи теорії подібності».
Основні наукові напрямки: параметризація турбулентної дифузії та фізико-хімічних перетворень антропогенних газо - аерозольних домішок у граничному шарі атмосфери, перенесення вітром атмосферних аерозолів, побудова напівемпіричної теорії вікової трансформації глобального та регіональних кліматичних полів, загальних питань екології, аналіз впливу антропогенних забруднень на загальний вміст озону в атмосфері та його варіації, реакція кліматичних умов України на глобальне потепління, яке може бути викликане антропогенним підсиленням глобального атмосферного парникового ефекту.
Автор близько 200 наукових праць, зокрема «Введение гидродинамику грубодисперснных аэрозолей» (1975 р. співавтор). «Кинетическая теория коагуляции» (1984 р.), «Клімат Києва) (1995 р., співавтор і головний редактор), «Глобальне потепління і клімат України: регіональні екологічні та соціально-економічні аспекти» (2002 р., співавтор).
Член Керуючого Регіонального Комітету міжнародної програми “Лідери з області розвитку та охорони навколишнього середовища" (Москва, Росія).
|
СНІЖКО СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри |
Освіта: Київський державний університет імені Тараса Шевченка (КНУ), кафедра гідрології та гідрохімії (1980 р.); захистив кандидатську (1989 р., Гідрохімічний інститут, РФ) та докторську дисертацію (2002 р., КНУ).
Підвищення кваліфікації:
· 2006 р. - навчався в Навчальному центрі Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) у Туреччині, де прослухав курси з методики викладання метеорології, зміни клімату, чисельних методів прогнозування погоди. Отримав кваліфікаційний сертифікат міжнародного зразка.
· 2006 р. - прослухав навчальний курс з гідрометеорологічних катастроф у навчальному центрі ВМО у Китаї.
Досвід роботи:
· 1978 р. - технік-гідролог у інституті «Союзгазпроект» - експедиційні дослідження на трасі газопроводу «Уренгой-Куйбишев-Петровськ»;
· з 1979р. по 1995 р. - інженер, мол. наук. співр., ст. наук. співр. н.-д. гідрохімічної лабораторії географічного ф-ту КНУ;
· з 1995 р. по 2002 р. - доцент кафедри гідрології та гідрохімії географічного ф-ту КНУ;
· з 2002 р. - зав. кафедри метеорології і кліматології.
Робота за кордоном:
08-09/2008 – Великобританія / Кембриджський університет /Центр атмосферних наук/ проведення наукових досліджень.
10/2006 - Німеччина / Потсдамський університет, Потсдамський інститут клімату / проведення наукових досліджень на кафедрі гідрології та кліматології.
07/1999 - Німеччина / Вестфальський університет (м. Мюнстер) / проведення наукових досліджень.
08/1999Німеччина / Федеральний інститут гідрології (м. Кобленц) / наукове стажування.
09/1999Німеччина, Вісбаден / Гесенське міністерство охорони навколишнього середовища / наукове стажування.
1рр.- Німеччина/Вестфальський університет (м. Мюнстер) / Гаст-доцент на кафедрі прикладної геології Інституту геології та палеонтології.
Досвід роботи в міжнародних наукових проектах:
· 2рр. - Національний експерт проекту Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки Німеччини «Інвентаризація точкових та дифузних джерел емісії азоту та фосфору транскордонного річкового басейну»;
· 1рр. Експерт проекту «1997 TACISC BC Programme: Bugand Latorica / Uzh Transboundary Water Quality Monitoringand Assessment (ENVREG)», керівник міжнародної гідрохімічної експедиції.
Володіння іноземними мовами: німецька, російська - вільно, англійська, польська — добре.
Громадська діяльність:
Член національного комітету України з Міжнародної гідрологічної програми ЮНЕСКО та Оперативної гідрологічної програми ВМО, член науково-методичної комісії з гідрометеорології Міністерства освіти і науки України, член експертної ради з географічних наук ВАК України, член Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член редколегій наукових журналів «Метеорологія і кліматологія», «Український гідрометеорологічний журнал», «Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія», «Вісник Київського університету» та ін.
Публікації: автор та співавтор 180 наукових і навчально-методичних робіт, у тому числі 20 книг. Основні видання: наукові монографії «Урбометеорологічні аспекти забруднення атмосферного повітря великого міста» (Київ, 2011, у співавторстві з ), «Теорія і методи аналізу регіональних гідрохімічних систем» (Київ, «Harmonised Inventory of Point and Diffuse Emissions of Nitrogen and Phosphorus for a Transboundary River Basin» (Berlin, у співавторстві з Schreiber H., Constantinescu L. T., Cvitanic I. et. al.), «Гідрохімія та радіогеохімія річок і боліт Житомирської області» (Житомир, 2002, у співавторстві з , , та ін.), підручники «Метеорологія» (Київ, 2009, у співавторстві з та І.), «Динамічна метеорологія» (Київ, 2009, у співавторстві з ), «Математичне моделювання атмосферних процесів» (Київ, 2006, у співавторстві з ), «Оцінка та прогнозування якості природних вод» (Київ, 2001), «Інженерна гідрохімія» (Київ, 2001).
Підготовка наукових кадрів:
Під науковим керівництвом проф. С. І.Сніжка підготовлено та захищено 5 кандидатських дисертацій: Дворецькою І. В. «Динаміка окремих хімічних складових та оптичних властивостей атмосфери над територією України», «Метод визначення дат стійких переходів температури повітря через фіксовані значення та тенденції їх змін в умоваїх сучасного клімату», «Оцінка та прогнозування сучасного стану забруднення атмосферного повітря у м. Києві», «Формування гідролого-гідрохімічного режиму та якості води у верхів’ях басейнів Дністра та Західного Бугу», Косовець- «Хімічний склад атмосферних опадів та його роль у формуванні хімічного складу поверхневих вод території України».
Наукові та державні відзнаки:
· 2010 р. – Почесна грамота Ректора КНУ імені Тараса Шевченка,
· 2009 р. - премія ім. Шевченка (КНУ) за кращу наукову роботу,
· 2008 р. - науковий грант Кембриджського університету,
· 2006 рр. - науковий грант Німецької служби академічних обмінів,
· 1999 р. - науковий грант Німецької служби академічних обмінів,
· р. - науковий грант Німецької служби академічних обмінів,
· 2004 р. - звання «Почесний працівник Гідрометслужби України»,
· 1986 р. - знак «Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС».
Читає курси «Аналітична, фізична і колоїдна хімія: хімія атмосфери», «Прикладна математична статистика», «Методи обробки та аналізу гідрометеорологічної інформації».
