«ДАНКО» З УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА» ЗАПАЛИВ СЕРЦЯ ПІТЕРСЬКИХ ТЕАТРАЛІВ
12 листопада, 2012
Тала ПРУТКОВА, журналіст.
Нещодавно театр-студія «Данко» Університету «Україна» з успіхом виступила на V Міжнародному фестивалі аматорських театрів у Санкт-Петербурзі. Участь у фестивалі взяли творчі колективи з Росії, України, Німеччини, Естонії, Білорусі, Латвії. Серед членів журі були народні артисти РФ Олександр Галібін, Георгій Тараторкін, Сергій Мігіцко, а також театральні критики Григорій Заславський і Євгенія Троп.
Театр-студія «Данко» існує вже дев’ятий рік, його акторами є студенти різних курсів і випускники Університету «Україна». Очолює театр Андрій Лелюх, людина неординарна і залюблена у свою справу. Він – учень заслуженого артиста Дмитра Чайковського, актор театрів «Браво» і «Вільний театр». Саме Лелюху належить ідея тіньових постановок, де серед інших акторів на сцені грають Світло і Тінь.
Студії «Данко» випала почесна місія відкрити фестиваль. За словами Андрія Лелюха, впоратися із завданням було непросто, адже довелося представляти вистави колег із закордону, маючи про них доволі туманні уявлення. Попри «труднощі перекладу» «данківцям» вдалося вразити й вибагливу пітерську публіку, й іменитих членів журі.
Утім, пітерці могли й не оцінити «тіньового» мистецтва «Данко», адже участь колективу в фестивалі з самого початку була під загрозою. Річ у тім, що спочатку організатори визнали «Данко»… неформатом, мовляв, у них фестиваль класичної драми, а гра світла і тіней – це щось відокремлене, позажанрове. Та врешті, зважаючи на високу мистецьку якість і оригінальність постановок, «Данко» допустили до участі у фестивалі як почесних гостей! І навіть нагородили дипломом за творчий внесок у проведення заходу.
– Аматорський театр – це постійний експеримент, – говорить Андрій Лелюх. – Кожний колектив – це унікальна подія. Якщо аматори роблять продукцію і виїздять із нею, це засвідчує, що вони чогось досягли. Адже в аматорів є проблеми з організацією процесу, з фінансуванням. Аматорський театр вимагає повної віддачі: потрібно знати, як із нічого зробити щось… Хоча ми не є театром традиційної драматургії, нам вдалося виступити на рівні… Звичайно, було б добре мати фестиваль тіньових театрів. Бо, вочевидь, саме такий театр виник найдавніше, коли люди, сидячи біля вогнища, побачили на стінах печери власні тіні.
Усі п’ять днів фестивалю актори виступали на сцені Учбового театру «На Маховій», де починали свій шлях представники «золотого фонду» російського театрального мистецтва. Кожну міні-виставу «Данко» глядачі зустрічали, затамувавши подих. Адже, на відміну від традиційних постановок, у театрі тіней передбачити розвиток подій, навіть уявити собі, що буде далі – майже неможливо. Ось на полотні з’являється силует старого чоловіка. Хто він? Це – Майстер, здогадується глядач, дивлячись на його замислену постать, застиглу в пошуках ідеї. Колісниця часу приносить у голову старого спогади, пролітають картини життя, годинник тікає – і от уже неспокійні руки Майстра танцюють у натхненній праці. Але що робить цей Майстер? Який шедевр вийде з-під його вправних пальців?.. Процес триває, лабораторія творчості наповнена серпанком інтриги: дим, пара, іскри… Яка чарівність! Зал принишк в очікуванні, от-от Майстер покаже своє дітище, напруга зростає, гримить музика і от він – Витвір… Але стривайте-но, це ж лише… Вішак? Цей диво-майстер так довго і натхненно робив звичайний вішак, яких повно у шафах кожного із присутніх? Але ні, це не просто пересічна вішалка, це – втілення мистецтва, це інструмент самої Мельпомени, це квінтесенція театру, його душа!
Актори «Данко» інтригували пітерську публіку метафорами й символами, спонукали глядачів до роздумів. Філософське світосприйняття Андрія Лелюха, його захоплення античними мислителями має відображення у кожній постановці «Данко». Тут і осмислення життєвого призначення людини, і пошуки втраченої гармонії, і дуальність, на якій тримається Всесвіт – одвічна єдність Світла і Тіні.
Фестиваль у Санкт-Петербурзі був не першим, в якому брав участь театральний колектив Університету «Україна». «Данко» вже встиг запалити серця глядачів на фестивалях «Морська мушля» (Созополь, Болгарія), «Театральний форум – 2010» (Ірпінь, Україна), «Київ травневий» (Київ, Україна, 2010), Всеукраїнському фестивалі любительських театрів і цирку «Театральний форум – 2011 (Буча, Україна, 2011). Особливо запам’яталися виступи «Данко» у межах еко-культурного фестивалю «Трипільське коло», який п’ять років поспіль з успіхом проходить у місті Ржищеві Київської області. Традиційно фестиваль відкриває феєричне шоу у виконанні акторів «Данко», яке неодмінно зустрічають радісними оваціями тисячі відвідувачів із усієї України. Зважаючи на таку любов глядачів, показово, що в лютому 2011 театр отримав звання народного.
Зараз актори «Данко» готуються до VI Міжнародного фестивалю аматорських театрів «ЛіхтArt», який триватиме в Рівному з 22 по 25 листопада.
Джерело: http:///
