Тема 8. Публічно-правові утворення
як учасники цивільних відносин
1. Цивільна правосуб’єктність публічно-правових утворень.
2. Правові форми участі держави у цивільних відносинах.
3. Правові форми участі Автономної Республіки Крим у цивільних відносинах.
4. Правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах.
1. - Відповідно до підрозділу 3 Розділу ІІ ЦК поряд з фізичними та
юридичними особами учасниками цивільних відносин є держава Україна, Автономна Республіка Крим та територіальні громади.
- Цивільна правосуб’єктність публічно-правових утворень в
юридичній літературі формулюється по-різному:
1) публічно-правові утворення за правовим статусом є юридичними особами публічного права (їх створення та діяльність регулюється нормами публічного права, однак для участі в приватних відносинах вони прирівнюються до юридичних осіб приватного права– ст. 3 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”);
2) публічно-правові утворення вважаються самостійним суб’єктом цивільного
права і розглядаються в якості скарбниці ( відповідного бюджету– ); їх органи вважаються представниками скарбниці.
Ця теорія лягла в основу нового ЦК України: відповідно до ст. ст. 167, 168 та 169 ЦК держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади у цивільних відносинах діють на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
- Як учасники цивільних відносин публічно-правові утворення
наділені цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю.
- Оскільки ці суб’єкти створені не для участі у цивільних відносинах, що має для них допоміжний характер, то їх цивільна правоздатність не може вважатися загальною (універсальною), вона має відповідати їх цілям і завданням та публічним інтересам. Публічно-правові утворення можуть мати лише ті цивільні права та обов’язки, які прямо передбачені в законі.
- Публічно-правові утворення набувають і здійснють цивільні права, а також створюють та виконують цивільні обов’язки через свої органи.
Відповідно до ст. ст. 170, 171 та 172 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки відповідно через органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
- Органами државної влади є Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України інші центральні та місцеві органи державної виконавчої влади
- Органами влади АРК є Верховна Рада АРК, Рада Міністрів АРК, та інші
створювані ними органи.
- Органами місцевого самоврядування є місцеві ради та їх виконавчі комітети.
За характером цивільних відносин можна виділити такі правові форми участі публічно-правових утворень у цивільних відносинах:
1) участь публічно-правових утворень у немайнових відносинах;
2) участь публічно-правових утворень у речових відносинах;
3) участь публічно-правових утворень у корпоративних відносинах;
4) участь публічно-правових утворень у договірних зобов’язальних відносинах;
5) участь публічно-правових утворень у недоговірних зобов’язальних відносинах;
6) участь публічно-правових утворень у спадкових відносинах.
2. І. Участь держави у немайнових відносинах
- Ст. 161 Господарського кодексу України: „Право на використання назви країни походження товару”.
Ч.3- забороняється використання суб’єктами господарювання напису (клейма) „Виготовлено в Україні” або аналогічного за змістом щодо товарів, які мають іноземне походження.
ІІ. Участь держави у речових відносинах.
- Згідно зі ст. ст. 318 та 326 ЦК України держава Україна є власником державного майна, у тому числі грошових коштів, що їй належать. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
- Майно держави за його правовим режимом поділяється на :
1) відокремлене майно - частина майна, що не закріплене за окремими юридичними особами (як правило кошти державного бюджету);
2) майно закріплене за державними юридичними особами.
Відповідно до ч.2 ст. 167 ЦК держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо).
- Державне майно може бути закріплене за юридичними особами публічного права на праві:
господарського відання (державні унітарні комерційні підприємства)
оперативного управління (державні казенні підприємства та державні установи і організації, що перебувають на державному бюджеті)
- Лише держава може бути набувачем права власності на : скарб, що є пам’яткою історії та культури (ст. 343 ЦК); викупленої пам’ятки історії та культури (ст. 352 ЦК); реквізованого майна (ст. 353 ЦК); конфіскованого майна (ст. 354 ЦК).
- Держава може бути суб’єктом права спільної власності.
- Держава може бути суб’єктом інших речових прав (володіння, сервітут та ін.).
ІІІ. Участь держави у корпоративних відносинах.
- Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу корпоративні права - це
права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої, а також інші правомочності, передбачені законом або статутними документами.
- Згідно з ч.3 ст. 167 ЦК держава може створювати юридичні особи
приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ст. ст. 168 та 170 корпоративні права держави можуть здійснюватися:
1) безпосередньо відповідними органами державної виконавчої влади;
2) уповноваженою особою з управління корпоративними правами держави визначеною за результатами конкурсу.
ІV. Участь держави у договірних зобов’язальних відносинах.
- Договори за державними замовленнями (ст. 183 ГК України); договори купівлі-продажу державного майна в процесі приватизації (Закон України „Про приватизацію державного майна”); угоди про розпділ продукції (Закон України „Про угоди про розподіл продукції”); концесійні договори та ін.
- Закон „Про цінні папери та фондовий ринок”: облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик та ін.
V. Участь держави у недоговірних зобов’язальних відносинах.
- Відповідальність за шкоду, завдану прийняттям закону про припинення права власності на певне майно (ст. 1170 ЦК); відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади (ст. 1173 ЦК); відповідальність за шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду (ст. 1176 ЦК).
- Зобов’язання, що виникає з публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу (ст. 1144 ЦК).
VІ. Участь держави у спадкових відносинах.
- Держава може бути спадкоємцем за заповітом (ст. 1222 ЦК).
3. - І. Участь АРК у немайнових відносинах.
- Право на використання власної символіки
Положення про Герб АРК, затверджене Поставновою Верховної Ради АРК. Від 21.04.1999 р.– зображення Герба АРК може бути використано в декоративних цілях таким чином, щоб при цьому не було виявлено неповагу до Герба АРК.
- ІІ. Участь АРК у речових відносинах.
- Згідно зі ст. ст. 318 та 2 ЦК України АРК є власником майна АРК, у тому числі грошових коштів, що їй належать. Від імені та в інтересах АРК право власності здійснюють органи влади АРК.
- Майно АРК за його правовим режимом поділяється на :
1) відокремлене майно - частина майна, що не закріплене за окремими юридичними особами (як правило кошти бюджету АРК.- ст. 138 Конституції України);
2) майно закріплене за юридичними особами, створеними АРК.
Відповідно до ч.2 ст. 168 ЦК держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо).
- Майно АРК може бути закріплене за юридичними особами публічного права на праві:
господарського відання (унітарні комерційні підприємства, засновані АРК)
оперативного управління (унітарні некомерційні підприємства, засновані АРК та організації, що перебувають на бюджеті АРК).
- АРК може бути суб’єктом права спільної власності.
- АРК може бути суб’єктом інших речових прав (володіння, сервітут та ін.).
- ІІІ. Участь АРК у корпоративних відносинах.
- Відповідно до ч.3 ст. 168 ЦК АРК може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
- Корпоративні права АРК можуть здійснюватися:
1) безпосередньо відповідними органами влади АРК;
2) уповноваженою особою з управління корпоративними правами АРК.
- ІV. Участь АРК у договірних зобов’язальних відносинах.
- Відповідно до Конституції АРК, затвердженої Законом України від 23.12.1998 р. до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим відноситься:
- за пропозицією Ради міністрів Автономної Республіки Крим прийняття рішень про випуск місцевих позик;
- визначення порядку укладення і затвердження договорів і угод від імені Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим, затвердження договорів і угод.
- V. Участь АРК у недоговірних зобов’язальних відносинах.
- Відповідальність за шкоду, завдану органом влади АРК (ст. 1173 ЦК); відповідальність за шкоду, завдану, посадовою особою або службовою особою органу влади АРК (ст. 1174 ЦК); відповідальність за шкоду, завдану органом влади АРК у сфері нормотворчої діяльності (ст. 1175 ЦК).
- Зобов’язання, що виникає з публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу (ст. 1144 ЦК).
- VІ. Участь АРК у спадкових відносинах.
- АРК може бути спадкоємцем за заповітом (ст. 1222 ЦК).
4. - І. Участь територіальної громади у немайнових відносинах
- Право територіальної громади на найменування комунального підприємства
Відповідно до ч.5 ст. 78 ГК України найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова „комунальне підприємство”.
- ІІ. Участь територіальної громади у речових відносинах.
- Згідно зі ст. ст. 318 та 327 ЦК України територіальна громада є власником комунального майна, у тому числі грошових коштів, що їй належать. Від імені та в інтересах територіальної громади право власності здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
- Майно територіальної громади за його правовим режимом поділяється на :
1) відокремлене майно - частина майна, що не закріплене за окремими юридичними особами (як правило кошти місцевого бюджету);
2) майно закріплене за комунальними юридичними особами.
Відповідно до ч.2 ст. 169 ЦК територіальна громада може створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо).
- Комунальне майно може бути закріплене за юридичними особами публічного права на праві:
господарського відання (комунальні комерційні підприємства)
оперативного управління (комунальні некомерційні підприємства та комунальні установи і організації, що перебувають на місцевому бюджеті)
- Територіальна громада може бути набувачем права власності на : безхазяйну річ (ст. 335 ЦК); знахідку, у разі відмови від неї особи, яка знайшла річ або коштів вилучених від продажу транспортного засобу (ст. 338 ЦК); бездоглядну домашню худобу, у разі відмови від неї особи, яка виявила її (ст. 341 ЦК); конфіскованого майна (ст. 354 ЦК).
- Територіальна громада може бути суб’єктом права спільної власності.
- Територіальна громада може бути суб’єктом інших речових прав (володіння, сервітут та ін.).
- ІІІ. Участь територіальної громади у корпоративних відносинах.
- Згідно з ч.3 ст. 169 ЦК територіальні громади можуть створювати юридичні
особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
Корпоративні права територіальної громади можуть здійснюватися:
1) безпосередньо відповідними органами місцевого самоврядування;
3) уповноваженою особою з управління корпоративними правами територіальної громади.
- ІV. Участь територіальної громади у договірних зобов’язальних відносинах.
- Відповідно до ст. 27 Закону України „Про місцеве самоврядування” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:
- залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст;
- розміщення на договірних засадах замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах та організаціях.
- Відповідно до ст.. 11 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу” місцевими радами може бути прийнято рішення про випуск облігацій місцевих позик.
- V. Участь територіальної громади у недоговірних зобов’язальних відносинах.
- Відповідальність за шкоду, завдану органом місцевого самоврядування (ст. 1173 ЦК); відповідальність за шкоду, завдану, посадовою особою або службовою особою органу місцевого самоврядування (ст. 1174 ЦК); відповідальність за шкоду, завдану органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності (ст. 1175 ЦК).
- Зобов’язання, що виникає з публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу (ст. 1144 ЦК).
- VІ. Участь територіальної громади у спадкових відносинах.
- Територіальна громада може бути спадкоємцем за заповітом (ст. 1222 ЦК).
- Відповідно до ч.3 ст. 1277 ЦК спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
