Методологія використання засобів інтерактивної мультимедіа

Методологія використання засобів інтерактивної мультимедіа.

З метою знаходження шляхів вирішення кожної із вищеконстатованих дидактичних задач (див. Підрозділ 3 Розділу "Методологія"), які можуть бути розв’язані використовуючи засоби інтерактивної мультимедіа, необхідно послуговуватися відповідною методологією. Ця методологія повинна продемонструвати способи найраціональнішого застосування кожного із засобів інтерактивної мультимедіа, тобто вона повинна дати відповіді на запитання: для чого необхідно використовувати засоби інтерактивної мультимедіа, як правильно слід ними послуговуватися, а, отже, дати розробникам конкретні руководства, тобто рекомендації із використання кожного засобу в часто зустрічаючихся комбінаціях.

Отже, розглянемо методологію послуговування засобами інтерактивної мультимедіа для:

· представлення навчального матеріалу дистанційного курсу;

· організації взаємодії в дистанційних курсах навчання;

· створення навчального середовища, що забезпечуватиме студента та викладача комфортними умовами для діяльності.

Представлення навчального матеріалу курсу

Методологія використання засобів інтерактивної мультимедіа для подання навчального матеріалу передбачає розгляд конкретних способів послуговування ними для того, щоб забезпечити досягнення таких цілей:

· донести знання до студента;

· проконтролювати здобуті студентом знання.

Опишемо методологічні засади досягнення кожної із них.

З метою донесення знань студенту

Студент одержує нові знання із навчального матеріалу, який подається у вигляді лекцій. Лекції --- єдиний засіб досягнення даної дидактичної цілі в тих дистанційних курсах навчання, які побудовані на основі підходу електронного змісту.

Лекція

Для подання лекційного матеріалу використовують усі інтерактивні мультимедійні засоби (див. Підрозділ 2 Розділу "Методологія"), за винятком текстової конференції. Розглянемо методологію послуговування:

· гіпертекстом;

· графікою;

· аудіофрагментами;

· відеофрагментами;

· аудіоконференціями;

· відеоконференціями

в дистанційному навчанні на основі глобальних комп'ютерних комунікацій.

Гіпертекст

Гіпертекст є основним (іншими словами найвживанішим, а також найтривіальнішим) засобом інтерактивної мультимедіа, який використовується для подання навчального матеріалу дистанційного курсу. Як відомо, за допомогою гіпертексту розв'язують наступні дві задачі, суть яких полягає у:

1. форматуванні текстової інформації;

2. організації системи переходів (гіперпосилання) між окремими текстовими документами.

Отже, гіпертекст використовують з метою структурування навчального матеріалу курсу, а саме, за допомогою форматування вдається виділити найважливіші моменти у навчальному матеріалі, акцентувати увагу студента на найістотніших деталях тощо, а послуговування гіперпосиланнями дозволяє порозбивати великі за об'ємом частини навчального матеріалу на дрібніші, але логічно пов'язані між собою.

Виходячи з даної цілі, ми рекомендуємо під час підготовки гіпертекстових документів послуговуватися нижченаведеною рекомендацією.

Перед початком форматування текстового матеріалу продумайте правила форматування, яких Ви будете неухильно дотримуватися. Виконання цих правил дасть Вам змогу зберегти єдиний стиль під час підготовки текстових матеріалів, що буде запорукою адекватної інтерпретації їх студентом. Запам'ятайте, що форматування повинне бути збалансованим. А саме, використання надмірної кількості кольорів, шрифтів та інших подібних елементів призводить до відторгнення студента від навчального матеріалу, тобто аж ніяк не сприятиме його усвідомленню.

Графіка

Підсумовуючи практичний досвід, накопичений в ході досліджень, пов'язаних з розробкою дистанційних курсів та проведенням за допомогою них навчальних сесій, можна стверджувати, що графіку потрібно використовувати для представлення навчального матеріалу курсу, з метою підтримки нею інтерактивності в наступних випадках, а саме, коли необхідно:

· Наочно представити виучувані об'єкти. По суті справи, таке представлення є демонстрацією окремих об'єктів, їх сукупності та взаємозвязків між ними. Це дає можливість студентам оглянути об'єкт з різних точок зору, під різними кутами зору, з різних проекцій тощо. Отже, студенти мають можливість "відчути" досліджуваний об'єкт.

· Змоделювати правила взаємовідносин між окремими об'єктами при тих чи інших умовах. Таке моделювання зводиться до демонстрації виучуваних законів, закономірностей, тощо. В даному випадку інтерактивність зводиться до маніпулювання студентом частинами графічного зображення, з метою проведення ним свого роду експериментів для глибшого усвідомлення виучуваного матеріалу, який поданий за допомогою графічної "установки".

· Дати графічну інтерпретацію кожного кроку послідовності виучуваних операцій при роботі з об'єктами. Тобто тут має місце підтримка за допомогою графічних зображень кожного етапу виконання виучуваного алгоритму дій. Це дає можливість запамятати весь процес через вивчення його дискретних етапів. Найчастіше кожен дискретний етап подають, використовуючи анімацію. При цьому студенти мають можливість призупинити анімацію, змінити швидкість проходження анімації, а також побачити будь-яку картинку із набору, який є фундаментом анімації.

Для реалізації цих завдань придатні всі раніше нами констатовані види статичних графічних зображень (див. Підрозділ 2 Розділу "Методологія"). Нагадаємо, що до них відносять:

Ø Реалістичні зображення;

Ø Фігуральні зображення;

Ø Схематичні зображення.

Проте найкраще застосовувати фігуральні та схематичні зображення, оскільки використання їх спрощує процес подання навчального матеріалу дистанційного курсу.

Ми розглянули основні застосування даного інтерактивного мультимедійного засобу. До допоміжних функцій графіки в ході представлення навчального матеріалу відносять:

· Її здатність привертати увагу студента, позитивно впливати на його емоційну сферу, а, отже, і мотивувати студента. Якщо студент через сприйняття графіки отримуватиме задоволення, тобто позитивні емоції, то він буде прагнути і далі вивчати запропонований навчальний матеріал. Тобто студент матиме мотив для навчання.

· Здатність підсилювати значимість тіє інформації, яка подається за допомогою гіпертексту, який є основним інтерактивним мультимедійним засобом представлення навчального матеріалу дистанційного курсу. Наприклад, для того, щоб підсилити інформацію, суть якої полягає в абсолютній категоричності та одночасній важливості, використовують відповідне із змістом графічне зображення.

·

Виходячи із вищеописаних цілей використання графічних зображень, ми стверджуємо, що готуючи графічні зображення з метою представлення за допомогою них навчального матеріалу необхідно притримуватися низки правил, основні з яких сформульовані у вигляді нижченаведених рекомендацій.

1. Відшукуйте баланс під час реалізації графічних зображень. Справа в тому, що графічне зображення необхідно деталізовувати до тих пір, поки воно не почало відображати вкладуваний у нього зміст. Занадто сильна деталізація не є ознакою грамотного послуговування графічними зображеннями. Очевидно, що дане положення стосується статичних графічних зображень, відмінних від реалістичних.

2. Послуговуйтесь кольоровою гамою в графічних зображеннях. Очевидно, що кольорові зображення набагато ефективніші (чи ефектніші??) ніж чорно-білі. Кольорова палітра посилює привабливість графічного зображення, але послуговування кольоровою гамою в представленні графічної інформації повинне мати міру.

3. Забезпечуйте оптимальну міру реалізму в графічних зображеннях. Почуття реалізму в графічних зображеннях важливий фактор, оскільки як занадто сильний реалізм, так і занадто слабкий реалізм, не одинаково позитивно впливають на ефективність сприйняття інформації. Наприклад, коли ціль графічного зображення полягає у відображенні взаємозвязків між компонентами, то занадто сильний реалізм не є хорошим рішенням.

4. Використовуйте у графічних зображеннях натяки. Натякування є закликом до візуального сприйняття окремих і найважливіших моментів, частин, компонент графічного зображення. Як правило, графічні зображення (особливо реалістичні) містять масу відволікаючих моментів, які не є суттєвими. Для того, щоб виділити важливі аспекти графічного зображення використовують:

· Лінії та стрілки;

· Контрастність, разючі кольори, композицію, розміри;

· Мітки, що пояснюють значення ключових термінів.

Із психологічних наук відомо, що під час споглядання графічного зображення очі того, хто сприймає рухаються по діагоналі --- від лівого верхнього до правого нижнього кутка. А це означає, що під час проектування графічного зображення усі найважливіші елементи треба намагатися розміщувати вздовж цієї діагоналі.

У більшості із вищеописаних випадків функціонального навантаженння графіки має місце її використання в ролі доповнення чи альтернативи навчальному матеріалу, який поданий у вигляді гіпертексту.

Проте, гіпертекст не єдиний інтерактивний мультимедійний засіб, який функціонує разом із графічними зображеннями та направлений разом із ними на вирішення тієї чи іншої задачі щодо представлення навчального матеріалу курсу.

Аудіо дозволяє реалізувати звуковий супровід для послідовності графічних зображень, яка є або анімацією або набором слайдів. Останній спосіб реалізує презентацію, яка носить назву "слайд-шоу". "Слайд-шоу" є послідовним відображенням дискретних графічних зображень (слайдів) із набору, які супроводжуються (синхронізовані) аудіофрагментами. Зазвичай кожному слайду ставлять у відповідність єдиний аудіофрагмент. На відміну від слайдів, відеофрагменти (мова про які піде далі), розглядаючи їх з точки зору користувача (у нашому випадку студента та викладача) це не послідовність дискретних елементів, а окремий неподільний програмний об'єкт.

Аудіофрагменти

Базуючись на методиці розробки дистанційних курсів та проведення за допомогою них навчальних сесій, можна констатувати, що аудіофрагменти (для представлення за допомогою них навчального матеріалу дистанційного курсу, з метою підтримки ними інтерактивності) використовують у тих випадках, коли необхідно:

· Донести до студента такого роду навчальний матеріал, який за своєю природою вимагає обов'язкового прослуховування. Маємо на увазі насамперед навчальний матеріал дистанційних курсів з вивчення іноземних мов, музичного мистецтва тощо; отже, сюди відноситься кожен дистанційний курс, у якому звукове сприйняття навчального матеріалу має першочергове значення. Насамперед це дає можливість студентові сприймати інформацію на слух, отже, сприймати її у такому виді, в якому він буде головним чином послуговуватися здобутими знаннями.

· Дати студенту можливість самому потренуватися у вимові (орфо…), тобто передбачається прослуховування студентом аудіофрагменту-еталону з наступними відтвореннями ним власних версій правильної вимови, які на завершення оцінюються навчальною програмою. Це дає можливість потренуватися студенту, тобто через ряд спроб отримати необхідні навики (і тільки їх).

· Дати студенту альтернативу у способі сприйняття навчального матеріалу лекції. Таке рішення передбачає послуговування аудіофрагментами на одному рівні (одночасно) із основною формою представленння навчального матеріалу лекції --- гіпертекстом. Це дає можливість студентові вибрати найзручніший для нього спосіб отримання нових знань, виходячи із індивідуальних уподобань. У даному разі аудіофрагменти (розмовний текст) дублюють "один до одного" гіпертекстові фрагменти. Дана альтернатива передбачає також пояснення за допомогою аудіо кожного кроку послідовності виучуваних операцій, яка з самого початку є представлена за допомогою набору графічних зображень чи набору словесних інструкцій (гіпертекст).

Для реалізації цих завдань послуговуються такими видами аудіофрагментів --- розмовним текстом та музичними фрагментами. Нагадаємо, що поруч із розмовним текстом під час подання навчального матеріалу використовують також і звукові ефекти.

Ми описали основні застосування розглядуваного інтерактивного мультимедійного засобу. Існують допоміжні функції аудіофрагментів під час представлення за допомогою них навчального матеріалу. До них відносять:

· Здатність привертати увагу студента, надихати його на мажорний лад (за допомогою винекнення у студента позитивних емоцій) у процесі оволодіння навчальним матеріалом, а, отже, стимулювати чи мотивувати студента для оволодіння новими знаннями;

· Можливість акцентування уваги студента на тій інформації, яка має найважливіше значення для нього під час сприймання; найчастіше інформація, яку планують акцентувати за допомогою аудіофрагментів, подана у вигляді гіпертексту та графічних зображень. Поруч із акцентуванням тут одночасно має місце і привнесення зацікавленості студентові, через подання інформації у формі аудіо, яка є найпершою (а, отже, найприроднішою) формою обміну повідомленнями (отже, і їх усвідомлення) між людьми, беручи до уваги людську природу;

· Можливість пояснення навчального матеріалу тим студентам, хто гірше засвоює його за допомогою читання гіпертексту чи візуального сприймання графічних зображень.

Виходячи із вищеописаних цілей використання аудіофрагментів, ми стверджуємо основні рекомендації, яких варто дотримуватися, готуючи такі засоби інтерактивної мультимедіа.

1. Уважно продумайте сценарій презентації того аудіоматеріалу, який згодом буде розмовним текстом. Створення аудіофрагменту типу "розмовний текст" передбачає розробку з цією метою деталізованого сценарію презентації аудіоінформації. Такий сценарій повинен забезпечити правильність підбору необхідних голосів, правильність їх змішування, акцентувати увагу на відмінності між голосами, інтонації тощо. Забезпечте лаконічність представлення розмовного тексту, а саме, уникайте заплутаних фраз і використовуйте добре відомі слова. Використовуйте короткі фрази та паузи для того, щоб студент мав можливість усвідомити інформацію, а в окремих випадках також і для того, щоб зсинтезувати власні повідомлення.

2. Забезпечте якість аудіофрагментів. Ефективність аудіофрагментів залежить від якості їх запису. Тому уникайте під час запису аудіофрагментів відволікаючих шумів, зберігайте стійку силу звуку (гучність) тощо.

Під час подання навчального матеріалу у вигляді лекцій має місце використання аудіофрагментів у ролі альтернативи гіпертексту.

Одначе, крім гіпертексту, що функціонує разом із аудіофрагментами та направлений разом із ними на вирішення завдань щодо подання навчального матеріалу курсу, має місце використання аудіофрагментів "в парі" з графікою. Тут вирізняється, наприклад, "слайд-шоу", мова про яку велась вище, у пункті "Графіка".

Відеофрагменти

Проаналізувавши технологію створення дистанційних курсів і проведення за допомогою них навчальних сесій стає очевидним, що відеофрагментами потрібно послуговуватися для того, щоб представити навчальний матеріал курсу (з метою підтримки за допомогою них інтерактивності) в таких випадках, а саме, коли необхідно:

· Найреалістичніше представити (порівняно з гіпертекстом, графічними зображеннями та аудіофрагментами) ті виучувані фрагменти навчального матеріалу, які містять об'єкти, що володіють наступними характеристиками: рухом чи взаємодією. Це дає можливість студентам побачити реальні об'єкти навколишнього світу в їх природній динаміці чи прослідкувати взаємодію об'єктів, що є найефективнішим способом запам'ятовування, тобто засвоєння (порівняно із усіма вищерозгляненими засобами інтерактивної мультимедіа) навчального матеріалу. В такому розумінні відеофрагменти практично ідеально підходять для демонстрації і запам'ятання кожного року послідовності дій виучуваного алгоритму.

·

До допоміжних функцій відеофрагментів під час представлення за допомогою них навчального матеріалу відносять:

· забезпечення перспективою для ефективного подальшого розвитку моторної памяті студента в тих випадках, коли він планує тренуватися з метою отримання глибоких навиків та умінь. У цьому разі відеофрагменти виступають у ролі вказівки "роби як я";

· сконцентровування уваги студента, налаштовування його на мажорний лад, а, отже, стимулювання чи мотивування студента для оволодіння новими знаннями;

· можливість пояснення навчального матеріалу тим студентам, хто гірше засвоює його за допомогою вищерозглянених засобів інтерактивної мультимедіа;

·

Базуючись на основі вищеописаних цілей використання відеофрагментів, ми стверджуємо основні рекомендації, що їх варто дотримуватися, готуючи такі засоби інтерактивної мультимедіа.

· Обґрунтовуйте доцільність використання відеофрагментів, базуючись на основі природи (суті, змісту) розроблюваного Вами проекту. Справа у тому, що відеофрагменти на сьогодні надзвичайно вимогливі до апаратної частини обчислювальних систем і пропускної здатності глобальних телекомунікаційних мереж. А тому, лише крайня необхідність використання їх на сторінках дистанційних курсів, а не естетичні міркування, заставить Вас послуговуватися цими інтерактивними мультимедійними засобами. При цьому вагомою аргументацією послужить обов'язковість використання відеофрагментів, а не графічних зображень (зокрема анімації) для гарантування найточнішого та найглибшого розуміння і запам'ятання фрагмента навчального матеріалу. Обмеженнями у використанні відеофрагментів також є наявність програмного забезпечення для їх відтворення і апаратного та програмного забезпечення для їх підготовки (створення). Розробляючи відеофрагменти, уникайте створення тих, на яких в явному виді фігуруватиме викладач, або будь-яка інша особа, котра доноситиме до студента навчальний матеріал. У протилежному випадку, засвоюючи матеріал курсу, студент мимоволі відволікатиметься на сприйняття абсолютно другорядних деталей, як-от зовнішній вигляд викладача, його манери, вбрання тощо;

· Знаходьте оптимальний формат представлення відеофрагментів. У тому разі, коли Ви визначились у необхідності використання відеофрагменту, подумайте над тим, яким повинен бути найоптимальніший формат для демонстрації відеофрагменту. Можливо Вам не потрібно створювати повноекранний відеофрагмент, а доцільно обмежитися невеликим за розміром вікном, або можливо, з метою зменшення розміру файла відеофрагмента варто використати низьку роздільну здатність тощо.

· Запам'ятайте, що послуговування лише відеофрагментами для подачі деякого фрагменту навчального матеріалу є не абсолютно вірним. Так, відеофрагменти найреалістичніше (поряд із гіпертекстом, графічними зображеннями та аудіофрагментами) подають навчальний матеріал. Але сприйманню відеофрагменту повинне передувати подання навчального матеріалу за допомогою хоча б одного ранішерозгляненого засобу інтерактивної мультимедіа. Це забезпечить підготовку (свого роду пропедевтику навчального матеріалу) студента для наступного сприймання ним відеофрагмента з метою акцентування його уваги на найважливіших моментах, ключових позиціях, особливостях тощо.

На основі сказаного резюмуємо, що відеофрагменти використовують в ролі доповнення чи альтернативи гіпертексту, графічним зображенням, аудіофрагментам.

Аудіоконференція

Раніше (див. Підрозділ 3 Розділу "Методологія") ми зазначили, що для подання навчального матеріалу послуговуються аудіоконференціями, з метою реалізації за допомогою них аудіолекцій. Акцентуючи увагу на методах побудови дистанційних курсів навчання та реалізації за допомогою них такого роду навчального процесу можна твердити, що аудіоконференції у цьому контексті використовують тоді, коли:

· викладач прагне переконатися (або прнаймні задовольнити себе ілюзіями на основі студентських реплік; про фактичний стан речей у плані засвоєння навчального матеріалу студентом викладач дізнається після проходження ним передбачених контролюючих етапів), що студенти правильно зрозуміли (або розуміють) навчальний матеріал прочитаної їм лекції (або лекції, що триває). У даному випадку для викладача ознакою розуміння студентами навчального матеріалу є отримання ствердних відповідей від них на запитання: "Шановні студенти, чи є до мене запитання по матеріалу лекції? Ви все зрозуміли?" та наявність запитань, які з'являються у студентів у процесі проведення лекції (останнє матиме місце в тому разі, коли викладач дозволяє студентам задавати запитання по ходу викладання ним нового матеріалу). Такий підхід у поданні навчального матеріалу гарантує кращу якість його усвідомлення через присутність "живого викладача", і що найголовніше --- через можливість безпосередньої взаємодії "студент-викладач" і навпаки. Відчутного ефекту від цього інтерактивного мультимедійного засобу досягають у тому випадку, коли матеріал аудіолекції є також доступним для вивчення студентом за допомогою інших засобів інтерактивної мультимедіа (гіпертекст, графічні зображення, аудіо-, відеофрагменти). У цьому разі має місце або попередня підготовка студента до сприйняття навчального матеріалу аудіолекції, або його наступне закріплення;

· важливим є присутність "живого викладача" для подачі такого навчального матеріалу, для адекватного усвідомлення якого потрібно задіяти слухове сприйняття. Маємо на увазі насамперед навчальний матеріал дистанційних курсів з вивчення іноземних мов, де критично важливим є забезпечення студентів з самого початку еталонною вимовою. У цьому випадку наявність взаємодії між студентами та викладачем дає можливість кожному студенту представити на загальний огляд або тільки викладачеві власну вимову запропонованих слів, словосполучень, речень тощо, що її далі викладач перевіряє (зазвичай акцентує увагу студента на допущених ним помилках, а точніше корегує вимову студента).

Послуговування аудіоконференціями з метою проведення аудіолекцій має свої переваги та обмеження. Розглянемо їх детальніше.

Основною перевагою аудіоконференції є відносно (порівняно з відеоконференцією. Див. далі.) низька вартість апаратного та програмного забезпечення, що потрібне для її підтримки. Не потребує для роботи високошвидкісних каналів зв'язку. Легка в інсталяції та управлінні.

До недоліків аудіоконференції відносять:

1. Необхідність синхронізації у часі викладача та студентів для проведення аудіолекції.

2. Можливе перевантаження студентів через прослуховування у фоновому режимі реплік інших студентів і зворотної реакції на них викладача.

3. Неможливість використання невербальних реплік на кшталт міміки, пантоміміки, жестикулювання. Щоправда існує можливість висловлювання викладачем своїх емоцій за допомогою інтонації.

4. Обмеження щодо змісту навчального матеріалу, який планують подавати за допомогою аудіолекції.

Опираючись на вищеописані цілі використання аудіоконференції, на її переваги та недоліки, ми рекомендуємо дотримуватись під час проведення аудіолекцій такої вимоги.

Визначте для студентів правила задання ними запитань. Наявність таких правил гарантуватиме порядок взаємодій між викладачем та студентами та забезпечить толерантність у взаємовідносинах між ними.

Відеоконференція

За аналогією із аудіоконференціями, які використовують для реалізації аудіолекцій, відеоконференціями послуговуються відповідно для проведення відеолекцій. Систематизуючи результати експериментів, пов'язаних із розробкою дистанційних курсів та проведенням за допомогою них навчальних сесій, приходимо до висновку, що відеоконференціями, з метою представлення за допомогою них навчального матеріалу, послуговуються у тих випадках, коли:

· викладач бажає дізнатися (або задовільнити себе ілюзіями на основі студентських реплік, емоцій, міміки тощо; про якість засвоєння навчального матеріалу студентом викладач дізнається після проходження ним запланованих контролюючих етапів дистанційного курсу), що студенти правильно зрозуміли (або розуміють) навчальний матеріал прочитаної їм лекції (або лекції, що триває). У цьому разі ознакою розуміння студентами навчального матеріалу викладачеві слугуватиме отримання після завершення лекції ствердних відповідей від них (у вигляді словесних реплік, відповідних жестів, мімічничних образів тощо), на запитання на кшталт: "Шановні студенти, які запитання виникли у Вас? Ви все зрозуміли?". У тому випадку, коли викладач дозволяє студентам задавати запитання по ходу лекції, ознакою глибокого усвідомлення студентами навчального матеріалу є наявність адекватних запитань від них. Отже, використання відеоконференцій для проведення відеолекцій гарантуватиме кращу якість засвоєння знань, через глибоке розуміння, що його забезпечує присутність "живого викладача" і що найголовніше --- через наявність безпосередньої взаємодії між викладачем та студентом і навпаки. Ефективність від використання відеоконференцій у цій ролі буде вищою тоді, коли матеріал, що подається, представлений також і за допомогою таких засобів інтерактивної мультиммедіа як гіпертекст, графічні зображення, аудіо - та відеофрагменти. В цьому разі має місце або попередня підготовка студента до сприйняття навчального матеріалу аудіолекції, або його наступне закріплення;

· важливим є демонстрування саме "живим викладачем" того навчального матеріалу, що його студенти сприйматимуть одночасно як візуально, так і на слух. Сюди відносимо демонстрацію окремих об'єктів (викладач найліпше акцентує увагу студента на істотних частинах об'єкта та взаємозв'язках між різними об'єктами), демонстрацію алгоритму роботи (послідовності дій) або демонстрацію "реального" експерименту.

Ми описали основні функції відеолекцій на основі відеоконференцій, але існують недоліки у такому способі подачі навчального матеріалу. Найпершим із них є обов'язкова синхронізація у часі викладача та студента (точніше групи студентів), що частково суперечить принципу свободи вибору часу студентами для занять за програмою дистанційного курсу навчання. До недоліків також відносимо відволікання та перевантаження студентів інформацією, що він її отримує сприймаючи у фоновому режимі під час лекції репліки чужих студентів і реакції на них викладача. На сьогодні використання відеоконференцій обмежено високою вартістю використовуваного апаратного та програмного забезпечення, а також відсутністю широкого розповсюдження високошвидкісних телекомунікаційних мереж.

Базуючись на вищеописаних цілях використання відеоконференцій, на обмеженнях у роботі з ними, ми рекомендуємо дотримуватись під час проведення відеолекцій такої вимоги.

Визначте для студентів правила задання ними запитань. Наявність таких правил гарантуватиме порядок взаємодій між викладачем та студентами та забезпечить толерантність у взаємовідносинах між ними.

Для контролювання отриманих студентом знань

З метою перевірки одержаних студентом знань у середовищі дистанційних курсів застосовують:

· тестування;

· розв'язування завдань;

· проходження практики.

Розглянемо детально методологію послуговування засобами інтерактивної мультимедіа для реалізації кожного з цих контролюючих етапів. Очевидно, що для організації кожної із даних стадій перевірки отриманих студентом знань послуговуються:

· графічними зображеннями;

· гіпертекстом;

· аудіо - та відеофрагментами.

Тест

У ході організації цього типу контролю засобами інтерактивної мультимедіа послуговуються задля:

· формулювання запитань тесту. Зазвичай постановка запитань передбачає використання гіпертексту. Послуговування іншими засобами інтерактивної мультимедіа (графічними зображеннями, аудіо - та відеофрагментами) тут теж має місце, а саме, з метою представлення об'єктів (ситуацій, установок тощо) для їх сприйняття (оцінювання, аналізу тощо) студентом. Як правило, проектуючи тест, передбачають використання для формулювання запитань деякого одного засобу інтерактивної мультимедіа (не беручи до уваги гіпертекст, як найрозповсюдженіший спосіб реалізації завдань). Проте, з метою організації різнопланового опитування, а також у випадках особливого за своїм змістом навчального матеріалу, запитання тесту можуть відрізнятися одне від одного використовуваними засобами інтерактивної мультимедіа;

· подання списку відповідей, одна з яких є правильною. Використання для представлення кожної відповіді зі списку певного одного засобу інтерактивної мультимедіа не є строго детерміноване. Все залежить від навчального матеріалу, рівень засвоєння якого передбачається проконтролювати. У випадку послуговування різними засобами інтерактивної мультимедіа для подання відповідей із запропонованого набору, отримуємо тести, які вирізняються складністю, що вимагає від студента гнучкості мислення, тобто відмови від відшукання правильної відповіді по шаблону, наприклад, методом виключень;

· покращення дизайну того фрагменту сторінки дистанційного курсу, який є реалізацією тесту.

Реалізовуючи тест слід передбачити можливість представлення студенту в повному обсязі всього переліку запитань із набором відповідей до кожного з них. Це дасть змогу студентові почати тестування своїх знань із будь-якого запитання, наприклад, із найлегшого, що до певної міри гарантуватиме вибір правильної відповіді, а, отже, є виправданим задля самоутвердження студента (часткового чи повного скасування його комплексу неповноцінності). Такий підхід, щодо організації контролю отриманих студентом знань, є унікальним (лише для тестів), бо, наприклад, практика, яка подібна до тестів з організаційної точки зору й мова про яку піде далі, передбачає дотримання логічної послідовності в процесі виконання вказівок-інструкцій (тобто не можливо виконати деяку вказівку-інструкцію, не виконавши попередню тощо).

Іншим важливим моментом є надання студенту можливості роботи тільки з одним-єдиним запитанням тесту. Всі інші запитання тесту при цьому він переводить у не активний стан. Такий підхід дозволяє студенту сконцентрувати свою увагу на поточній в даний момент проблемі (запитанні) і не розпорошувати власну увагу на сусідні запитання та набори відповідей до них, тобто не відволікатися на мимовільне їх сприйняття.

Завдання

Під час організації та функціонування завдань роль засобів інтерактивної мультимедіа полягає у:

· формулюванні умови завдання, задля постановки перед студентом проблеми, що її він повинен сам вирішити. Нагадуємо, що в завданнях спосіб знаходження розв'язку зазвичай не оговорений, тобто студент сам оцінює ситуацію і знаходить оптимальний варіант на відміну від практики, мова про яку піде далі;

· представленні за допомогою них розв'язку завдання. Слід сказати, що на відміну від постановки умови завдання, яка передбачає використання строго (чітко) визначеного набору інтерактивних мультимедійних засобів, організація подання студентом знайденого розв'язку є важчою, бо за своєю природою у завданнях наперед не оговорений спосіб знаходження розв'язку, а тому слід дати можливість студенту представити розв'язок у тому виді, у якому він забажає. Тобто слід продумати основні та альтернативні способи представлення розв'язку студентом, кількість і зміст яких залежатиме від умови самого завдання;

· покращенні дизайну того фрагменту сторінки дистанційного курсу, який є реалізацією завдання;

· реалізації системи допомоги, якою студент може, при потребі, послуговуватись у випадку відсутності жодних ідей (іншими словами гіпотез) для знаходження розв'язку завдання.

Практика

Для організації такого типу контролю засоби інтерактивної мультимедіа використовують з метою:

· подання об'єктів, на які будуть спрямовані подальші дії студента, який покроково виконує запропоновані інструкції практики. У цьому разі засоби інтерактивної мультимедіа виступають як, свого роду, "поле для діяльності", яке завчасно підготовлене під час створення дистанційного курсу;

· надання студенту інструментарію (набору засобів) для виконання ним тієї чи іншої інструкції практики. В даному випадку інтерактивні мультимедійні засоби виступають в ролі "цеглинок", за допомогою яких студент повинен синтезувати щось своє, відповідно до вимог інструкції;

· покращення дизайну того фрагменту сторінки дистанційного курсу, який є реалізацією практики;

· реалізації системи допомоги, що її розглядатимемо як підказку задля спрямовування студента на правильний шлях виконання дії-інструкції у випадку невірного початку виконання чи у випадку відсутності у студента взагалі ідей щодо її виконання.

Організовуючи практику, потрібно дотримуватись наступного важливого моменту. Студенту на розгляд у слід представляти (для подальшого виконання ним) тільки одну вказівку-інструкцію. Це дає йому змогу сконцентруватися на одній-єдиній в даний момент локальній проблемі та забезпечить при цьому акцентування уваги.