Чинники впливу віртуального середовища на розвиток інтелектуальних компетенцій особистості

ЧИННИКИ ВПЛИВУ ВІРТУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ОСОБИСТОСТІ

ЛОТОЦЬКА (Ільіна) Юнона Миколаївна

[e-mail]

на прикладі науково-дослідницького проекту «ПСИХОЛОГІЯ ЖИТТЄВОЇ УСПІШНОСТІ»

Віртуальна інтернет-реальність вийшла за межі керування людиною, і доки невідомо до чого це призведе. Актуальними є питання формування «інформаційного інтернет-імунітету” (через некритичне сприйняття інформації, підвищенний ризик наразитися на небезпечні впливи: модні інтернет-меми, що часто змінюються) та інтернет-альтернатив. З 2008 року ми працюємо над науково-дослідницьким проектом “Психологія життєвої успішності”, метою є розробка науково-обґрунтованої ментальної моделі життєвих виборів, які приводять до успіху, з урахуванням гендерних, вікових, культурних, філософських та ін. аспектів. Реалізація проекту у віртуальному контексті, це - ДКР УСПІХ (дистанційний курс розвитку, Moodle, ver. 1.8, 350 учасників на 01.04.2012 http://moodle. dlc-success. org/, 7 країн) та динамічні спільноти, що самоврядуються (Фейсбук http://www. /groups//, через брак інформації та професійної психологічної підтримки для дорослих, ми відкрили психологічну підтримку-блог Живий Журнал http:///, т. ін). Метою віртуальної частини нашого експерименту є створення інтелектуального інтерактивного середовища для розвитку психологічних знань і вмінь дорослих, які призводять до зростання якості життя. Нами виявлені певні закономірності та особливості діяльності особистості у віртуальних інтернет-спільнотах. У кожній групі виділилася активна самостворена спільнота «ключ-група». Функції її визначалися учасниками самостійно: рефлексивні питання; наративна самотерапія; обмін інформацією; психологічна підтримка; створення правил поведінки у групі. Загалом в групах більше, як 400 осіб. Ми розділили прояви учасників на два кластери: когнітивних та комунікаційних проявів (неранжовано): Децентрація (60% віртуальні групи проти 20% реальні ). Тобто, Інтернет сприяє розвитку децентрації; У віртуальному світі рідше, аніж в реальному знаходять справжні альтернативи, це пов’язано з концентрацією-децентрацією та локусом контролю (прямі кореляції). В інтернеті забагато альтернатив, що додатково ускладнює вибір. Це зменшує дослідницьку поведінку. У 45% досліджених має місце надмірний Інтернет-імунітет, як відмова від будь-яких пропозицій та спілкування з незнайомим (упередження щодо нових, або таких, що активно ініціюють спілкування людиною, контентом, спільнотою). Звісно, у користувачів віртуального світу має бути імунітет на, наприклад, різноманітне віртуальне «сміття» сексуального характеру, ксенофобські чи інші. Можливо, інтернет є провокуючим фактором у створенні ментальних замкнутих циклів даних упереджень. Рефлексія власної поведінки - (20%) проти невідрефлексованої поведінки. Визначено болісну рефлексію власної поведінки, особливо пов’язаної із зміною локусу контролю; “Інтернет-сканування особистості”. Розпізнання прихованих проявів реальної особистості у віртуальних спільнотах відбувається не так як у житті (невербальна, паравербальна поведінка), але дорослі винаходять нові засоби (ми назвали їх інтернет-вербальними проявами). Висновки про особистість у віртуальному просторі роблять через статистику активності, вибір тем, підбір фотографій, коло друзів, уподобання (“лайки”, “класс” та ін ). Ми відслідкували що одною з інтернет-можливостей є феномен опосередкованої критики через вигадані персонажі: “у мене був друг, так він таке зробив...”.

Соціально-психологічні прояви, виявлені нами у ході спостереження такі: Ідентифікаційні ігри. Близько 15%у реальних групах проти 35% в інтернет-групах. Ігрові зони - гендер, вік, риси характеру, тобто, декларується “симулятивна модель”, яка не має за собою реальної історії. Ще присутня “полегшена соціальність”, «полегшена» відповідальність у стосунках. В реальному житті нами відслідковано більш конфліктну поведінку (35% конфліктів проти 10%), ніж у віртуальних спільнотах. Але й у віртуальному світі є прошарок людей, які спеціально йде в групу з різними деструктивними настановленнями. Виділено критерії негативних та позитивних їх проявів. Негативними ми вважаємо деструктивні інтернет-впливи, що приводять до депресивного стану суб’єкту, зниження його активності, самоповаги та бажання спілкування. Позитивний вплив, характеризується підтримкою самооцінки та створює мотиваційний імпульс для саморозвитку. Визначено, що вплив інтернет-середовища проходить в три етапи: виявлення зони розвитку, усвідомлення її, трансформація. Дискомфорт не є трігером віднесення до тої чи іншої оціночної категорії. Психологічні прояви дорослих у віртуальних спільнотах є цікавим феноменом, та потребує подальшого дослідження та аналізу. Досліджені нами когнітивні та соціально-психологічні прояви у віртуальних спільнотах прямо визначають необхідність розвивати метакогніції. Когнітивні та соціально-психологічні прояви показують певну специфіку інтернет-простору, що варто враховувати у створенні віртуальних освітніх середовищ.