Наукова бібліотека є навчально-допоміжним, інформаційним, науковим, культурно-освітнім структурним підрозділом Університету

До концепції розвитку наукової бібліотеки ім. М. Максимовича

КНУ ім. Тараса Шевченка

Наукова бібліотека є навчально-допоміжним, інформаційним, науковим, культурно-освітнім структурним підрозділом Університету.

МІСІЯ: Розвиток, створення, збереження, організація доступу та використання власних і світових інформаційних ресурсів, які відповідають навчальному та науковому процесам в університеті; забезпечення інформаційних дослідницьких потреб студентів, викладачів, співробітників університету на принципах доступності, оперативності, інформативності, комфортності.

КРИТЕРІЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

• Бібліотечно - інформаційний сервіс – Бібліотека підтримує розвиток освіти та науки в університеті, пропонуючи ресурси для отримання знань, інформації та ідей на основі відкритості інформації, оперативності та комфортності.

• Якість – Бібліотека запроваджує ефективність бібліотечного обслуговування та програм для своїх користувачів, використовуючи найвищі стандарти в організації управління.

• Відкритість – Бібліотека підтримує принципи академічної свободи та будує весь сервіс на основі відкритості та доступності.

• Різноманітність – Бібліотека поважає всі потреби та запити користувачів університетської громади, цінує різноманітність своїх колекцій.

• Співробітництво – Бібліотека взаємодіє зі структурними підрозділами університету, надає ресурси та сервіс для підтримки академічних та дослідницьких програм, а також співпрацює з науковими інституціями та бібліотеками України та світу.

• Інновації – Бібліотека вивчає та запроваджує сучасні досягнення в бібліотечно-інформаційній галузі.

Основні напрямки роботи

Бібліотечно-інформаційний фонд НБ – 3,5 мільйони примірників – досить вагомий показник для бібліотеки не тільки на рівні держави, але й на міжнародному рівні. Це надбання, яке потрібно зберегти та примножити. Разом з тим, фонд потребує серйозної роботи, зокрема:

- Оптимізація кількості друкованого фонду в науковому книгосховищі шляхом переміщення окремих масивів видань до галузевих відділів обслуговування Бібліотеки. За необхідності, дублетні (виявлені примірники однієї назви у великій кількості) та морально застарілі видання (один примірник залишається в книгосховищі) вилучати з фонду. Необхідним є аналіз розташування фондів, технічного стану приміщень книгосховищ та їхнього обладнання (запровадження системи RFID для оперативного переобліку, системи мобільних стелажів, що надасть можливості економії площі до 50% тощо;

- Пріоритетне спрямування зусиль на збільшення фонду електронних видань (власних оцифрованих та передплачених ліцензійних). Формування переліку видань за пріоритетністю, що потребують цифрового опрацювання для створення електронної бібліотеки (надалі – ЕБ). Роботу буде сплановано відповідно до чіткого плану дій. Крім того, необхідним є впровадження процесів пошуку та зберігання електронних ресурсів, що знаходяться у вільному доступі та доступні для депозитарного представлення в Бібліотеці. Ці операції дозволять суттєво наповнити ЕБ та сприятимуть якісному збільшенню загального фонду Бібліотеки;

- Проведення комплексної ретро-каталогізації для подальшої інтеграції отриманих бібліографічних записів з традиційних карткових каталогів в електронний каталог Бібліотеки. Це дозволить в повному обсязі представити фонд Бібліотеки для всіх категорій читачів-користувачів. Ретро-каталогізацію можливо здійснювати у різний спосіб. Можливе залучення кадрового потенціалу Бібліотеки для ручного вводу бібліографічних записів з каталожних карток або студентів-практикантів для здійснення даних операцій. В такому разі необхідною умовою є фахове редагування бібліографічних записів з високою вірогідністю звіряння запису з ресурсом «de visu». Іншим шляхом є створення «імідж-каталогу», що дозволило б здійснювати звірку зі «сканом» самої каталожної картки. І найоптимальнішим є шлях створення «імідж-каталогу» та конвертація сканованих бібліографічних записів в електронний каталог (надалі – ЕК) бібліотеки. Це мінімізує часові витрати та значно зменшить редакторську роботу;

- Аналіз функціональності існуючої АБІС з огляду на об’єктивну необхідність трансформаційного спрямування вторинної інформації з електронного каталогу Бібліотеки до світової бібліотечної практики обміну та використання бібліографічної інформації. Йдеться про можливість представлення бібліографічної інформації у форматах родини MARС, а саме UNIMARC та MARC21. Необхідними є також технологічні можливості АБІС в аспекті підтримки протоколу Z 39.50, основна мета якого є підвищення здатності до взаємодії інформаційних систем різних бібліотечних об'єднань таким чином, щоб ці системи були представлені в гармонізованому вигляді для кінцевого користувача як в сенсі підтримуваних типів пошуку інформації, так і в сенсі представлення бібліографічної інформації, та забезпечували передбачуваність, точність і повноту результатів пошуку. Запровадження платформи федеративного пошуку (всіх ресурсів бібліотеки – друкованих, електронних – в одному вікні);

- Вдосконалення процесів аналітико-синтетичного опрацювання інформаційних ресурсів з метою уніфікації та оптимізації шляху «Ресурс-Читач» та скорочення термінів технологічного опрацювання документів. Оптимізація процесів наукового опрацювання документів напряму залежить від можливостей і технологічних характеристик АБІС. Це дозволить сконцентрувати увагу на редагуванні ЕК Бібліотеки, що підвищить рівень його інформативності;

- Розвиток бібліотеки як зібрання сучасної наукової літератури та інформаційних ресурсів і сервісів та гармонійне поєднання їх з меморіальною колекцією (рідкісних і цінних видань, особистих бібліотечних колекцій та особових архівних фондів тощо). Продовження робіт щодо впорядкованого представлення стародруків в рамках проекту «Old printed books», а також можливого представлення в проектах World Digital Library. Europeana. Створення нових колекцій, їх оцифрування та представлення для широкого кола читачів-користувачів;

- Подальше формування колекції та сервісів Бібліотеки згідно з освітньою, науково-дослідною та виховною місією Університету, з урахуванням потреб наукового та академічного процесів на основі постійної тісної співпраці з факультетами;

- Організація та розвиток Електронної бібліотеки: створення власних інформаційних ресурсів та організація доступу до ядра світових наукових е-ресурсів. Участь в проектах Світової Цифрової Бібліотеки та ін. Для реалізації цих завдань необхідним є дотримання попередніх рекомендацій для формування повноцінної Електронної бібліотеки, виконання умов прийняття участі в означених проектах та підготовка необхідних матеріалів належної якості для подальшого представлення в електронному середовищі;

- Долучення до роботи Консорціуму «ЕЛІБУКР: Електронна бібліотека» (www. elibukr. org) на правах повноцінного члена для подальшої інтеграції у світове бібліотечно-інформаційне співтовариство. Це дозволить одночасно з усіма учасниками проекту придбати спеціалізовані продукти та програмне забезпечення для доступу до електронних ресурсів. За умовами проекту, необхідним є гарантування можливості використання наукових електронних ресурсів в навчальному процесі та наукових дослідженнях, що проводяться в університеті; забезпечення можливості вільного доступу до інформаційних ресурсів проекту для студентів, викладачів і науковців; забезпечення можливості вільного розміщення публікацій викладачів, співробітників та студентів університету через власний електронний інституційний репозитарій та/чи створені електронні журнали відкритого доступу; розвитку стратегії перетворення наукової бібліотеки університету у науково-інформаційний центр на принципах доступності, оперативності, комфортності, сприяння розвитку послуг з навчання протягом життя;

- Сприяння відкритому доступу до результатів наукових досліджень в Університеті через розвиток та підтримку електронних версій наукових журналів (оцифровка, створення метаданих, представлення на порталі «Наукова періодика України», створення та розвиток власного інституційного репозитарію, прийняття політики відкритого доступу та інших подібних проектів). Враховуючи зростаючу актуальність використання наукометричних показників, зокрема, індексів цитування, Н-індексу та ін., як показника впливовості науковця, необхідним є представлення публікацій науковців Університету для індексування в міжнародних реферативних базах та пошукових системах, наприклад, Google Scholar. Це значно підвищить рівень присутності результатів досліджень науковців університету в світовій академічній громаді та збільшить рейтинг Університету;

- Прагнення до ідеального рівня сервісів, що відповідають потребам читачів-користувачів: зосередження уваги на очікуваннях і потребах читачів-користувачів щодо бібліотечного сервісу та ресурсів на засадах комфортності, оперативності, інформативності. Бібліотека повинна бути постійним місцем перебування читачів-користувачів (студентів) у вільний від лекційних, семінарських, практичних занять час. Наявність бібліотечно-інформаційного сервісу (а не банального «обслуговування»), доступ до всесвітньої мережі Інтернет (в тому числі і засобами Wi-Fi), оперативне виконання замовлень, проведення творчих зустрічей з авторами, проведення круглих столів, семінарів, конференцій – все це повинно сприяти підвищенню коефіцієнта релевантності у взаємовідносинах між читачем-користувачем та Бібліотекою;

- Представлення Бібліотеки у всесвітній мережі Інтернет засобами динамічного, гостинного, інформативного, функціонального сайту (порталу) Бібліотеки, технологічні можливості якого могли б дозволити здійснювати не тільки пошук інформації, але й надавати читачам-користувачам оптимальний спектр бібліотечно-інформаційного сервісу, зокрема дистанційного (дистантного) обслуговування; повномірного використання можливостей світової блогосфери – створення та ведення корпоративного блогу Бібліотеки чи тематичних блогів тощо; представлення у соціальних мережах, таких як Facebook, Twitter, Google та ін.; проведення Skype - конференцій та Вебінарів;

- Здійснення кадрової політики в частині розвитку професійних, технологічно-компетентних кадрів-бібліотекарів (система підвищення кваліфікації, тренінгів тощо) та якісне оновлення персоналу Бібліотеки. Сприяння співробітникам, що прагнуть підвищення свого професійного рівня, у здобутті повної вищої або другої вищої освіти в бібліотечно-інформаційній галузі. Для цього необхідним є залучення прикладного досвіду роботи Української бібліотечної асоціації, Київського національного університету культури і мистецтв, Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв тощо. Крім цього, здійснення ротації кадрів в межах Бібліотеки для раціональнішого та результативнішого використання їхнього інтелектуального та професійного потенціалу. Прийняття на роботу молодих, кваліфікованих, сучасних спеціалістів на конкурсних засадах ;

- Науковий статус Бібліотеки передбачає підвищення рівня науково-дослідної роботи шляхом проведення відповідних досліджень, публікацій їх результатів у вигляді монографій, статей у фаховій періодиці, організацію та проведення конференцій на базі Бібліотеки та участь в роботі конференцій, семінарів, круглих столів та інших заходах навчальних і наукових закладів України;

- Окремої уваги заслуговує науко-методична робота Бібліотеки як координаційного центру для бібліотек вищих навчальних закладів України, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Бібліотека є опорною базою Науково-методичної бібліотечної комісії Міністерства освіти і науки України і повинна здійснювати методичне керівництво бібліотеками вищих навчальних закладів міста Києва, Київської зони, України. Повномірність виконання цих функцій пропорційна рівню матеріального забезпечення Бібліотеки в частині фінансування проведення конференцій, відряджень, семінарів. Потрібно актуалізувати високий статус Бібліотеки, провести низку виїзних заходів до бібліотек ВНЗ інших регіонів України, підвищити корпоративну, взаємовигідну співпрацю на рівні організації Зведеного електронного каталогу та формування авторитетних файлів. Зміцнити та поглибити роботу з профільним Міністерством для лобіювання потреб та інтересів університетських бібліотек на державному рівні;

- Структура Бібліотеки повинна бути функціональною та оптимізаційно-виправданою з огляду на важливість кінцевого результату своєї діяльності.