Вступне слово
Міністра освіти і науки України Івана Вакарчука
на нараді з питань формування системи цінностей особистості засобами позашкільної освіти
27 березня 2009 р., МОН
Шановні пані та панове!
Шановні колеги!
І.
Дякую вам за те, що ви залишили свою працю, родинні справи й погодилися взяти участь у сьогоднішній розмові.
Відповідно до принципу державно-громадського управління освітою, який у 2008 році задекларувало й неухильно дотримується Міністерство освіти і науки, сьогодні, впевнений, відбудеться відверта розмова про проблеми та шляхи їх подолання в системі позашкільної освіти та виховної роботи.
У цій залі вже відбувалася низка зустрічей:
- з учителями української мови та літератури, які працюють у школах з мовами навчання національних меншин;
- з вашими колегами, котрі викладають історію;
- з фахівцями з природничо-математичних дисциплін;
- з вихователями та вчителями, які навчають дітей іноземним мовам у дитячих садках та у початковій школі;
- з науковцями та викладачами вищих навчальних закладів з питань утвердження української мови як мови навчання для здобуття вищої освіти;
- з відповідальними за виховну роботу у професійно-технічних та вищих навчальних закладах.
Найближчим часом у цій залі зберуться вчителі, які викладають у школах предмети художньо-естетичного циклу.
Цей неповний перелік я навів для того, щоб засвідчити, що наша зустріч не є спонтанною. Вона є логічним складником кроків міністерства до прийняття важливих рішень не на підставі “бюрократичної творчості” в кабінетах чиновників, а винятково через діалог з вами – нашими колегами, які щоденно працюють з дітьми. раще вас ніхто не знає рецептів для поліпшення стану виховної роботи з дітьми та залучення їх до змістовного дозвілля.
Cьогодні ми поговоримо про те, що може позашкільна освіта, і яка її роль у нашому освітньому просторі як складової у вихованні наших дітей.
Насправді наша молодь − чудова. Вона активна, розумна, обдарована та кмітлива.
Соціологічні дослідження, проведені Державним інститутом проблем сім'ї та молоді, свідчать, що 63% української молоді з оптимізмом дивляться у своє майбутнє; усвідомлюють, що існує залежність між власним успіхом і успіхом країни; 67% молодих людей пишаються тим, що вони є громадянами ”країни.
Разом з тим наше суспільство стикається із серйозними викликами, що впливають на його стабільність і розвиток — дитяча бездоглядність, безпритульність, підліткова злочинність, дитячий алкоголізм, наркоманія, вживання психотропних речовин та інші негативні явища. Що ми з вами через систему освіти і, зокрема, через систему дошкільної освіти маємо зробити для того, щоб пом’якшити соціальні наслідки теперішніх бурхливих і заплутаних змін у житті нашої держави?
По-перше. Треба виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи патріотичне вихованням — яке є стратегічним за своїм значенням завданням — із повсякденним вихованням поваги до онституції держави, законодавства, державних символів — Герба, Прапора, Гімну.
По-друге. Виховувати в наших дітях національну самосвідомість, вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності перед своєю нацією.
По-третє. Виховання поваги та любові до української мови як державної. Знання української мови та послуговування нею повинно стати пріоритетним у виховній роботі з дітьми.
По-четверте. Моральність особистості, культура поведінки, релігійні моральні цінності, бережливе ставлення до природи, розвиток мотивації до праці.
Про це ми і поведемо розмову. Сьогодні в нараді беруть участь понад 300 учасників, які працюють у системі позашкільної освіти, серед яких представники органів управління освітою, директори позашкільних навчальних закладів, керівники гуртків, методисти, заступники директорів з виховної роботи.
Метою наради є створення плану дій на найближчі три роки.
ІІ.
Успішній реалізації завдань формування духовності дітей сприяє широка мережа позашкільних навчальних закладів, справжніх осередків позашкільної освіти та виховної роботи в позаурочний час.
Зараз ви бачите, як за останні вісім років змінювалась їх кількість.
Діаграма 1. Кількість позашкільних навчальних закладів в Україні
Сьогодні працюють 1478 позашкільних навчальних закладів дослідницько-експериментального, художньо-естетичного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, науково-технічного напрямів та 660 дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
Ці заклади відвідують понад 1,5 млн. дітей, що складає третину (32,9%) від загальної кількості дітей шкільного віку.
Діаграма 2. Динаміка охоплення дітей позашкільною освітою (у відсотках)
Крім того, понад 2 мільйони дітей відвідують гуртки, секції, інші творчі об’єднання, організовані для них на базі загальноосвітніх навчальних закладів.
Загалом у країні функціонує 77 300 гуртків та інших творчих об’єднань з різних напрямів діяльності.
Найбільше дітей охоплено позашкільною освітою в Кіровоградській (46,6%), Харківській (42,3%), Київській (41,1%), Сумській (40,8%), Луганській (38,7%), Дніпропетровській (36,4%), Чернігівській (35,4%), Миколаївській (35,2%), Херсонській (35%), Одеській (33,7%) областях та Києві (37,9%) і Севастополі (40,7%).
Діаграма 3. Охоплення дітей позашкільною освітою (у розрізі областей, у відсотках)
ІІІ.
Які ж уподобання мають наші діти сьогодні? Майже третина дітей шкільного віку відвідують заклади художньо-естетичного напряму (33,2%). Віддають перевагу науково-технічній творчості 14,3% учнів, 8,8% вихованців присвячують свій вільний час еколого-натуралістичному напряму, а 7,2% дітей займаються туризмом та краєзнавством. Іншими напрямами діяльності охоплено ще 14,1% дітей.
Діаграма 4. Охоплення дітей позашкільною освітою (за напрямами, у відсотках)
Необхідно зазначити, що кількість учнів, які обрали науковий пошук, за останні 5 років збільшилась майже на 14%.
Важливим напрямом у діяльності позашкільних закладів є те, що вони сприяють створенню найефективніших умов для професійної орієнтації та самовизначення особистості у професійній діяльності. Особливо це актуально сьогодні, коли у системі загальної середньої освіти здійснюється перехід до профільної старшої школи і дітям необхідно визначитися з вибором профілю навчання.
—учасні позашкільні заклади, крім освітньо-виховної, виконують і соціальну функцію. Їх відвідують діти, яким вкрай необхідна підтримка і захист держави. Це діти-сироти, діти з багатодітних та неповних сімей, діти з особливими потребами. За оперативною інформацією міністерства, позашкільну освіту здобувають понадосіб з особливими потребами. Для таких дітей багато гуртків створено на базі спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів. Більшість дітей з обмеженими можливостями віддають перевагу гурткам художньо-естетичного напряму (51%). Майже однаковим є інтерес дітей до гуртків науково-технічного та еколого-натуралістичного напрямів –близько 15%.
Діаграма 5. Охоплення позашкільною освітою дітей-інвалідів (за напрямами, у відсотках)
ІV.
Ми проаналізували рівень підліткової злочинності у тих областях, де за минулі два роки зберігається тенденція до збільшення охоплення дітей позашкільною освітою.
Зверніть увагу на таблицю. Виявляється, там, де діти активно залучені до позашкілля, динаміка підліткової злочинності та втягнення їх у неправомірні дії має тенденцію до зменшення. А там, де діти охоплені позашкільною освітою в незначній мірі, динаміка злочинності є загрозливою. ’оча на якісному рівні це і так зрозуміло, але на таблиці ми маємо кількісну кореляцію.
Таблиця 1
Залежність підліткової злочинності від рівня охоплення учнів позашкільною освітою у 2008 році (на прикладі областей, які мають найвищий та найнижчий показники охоплення дітей позашкільною освітою)
№ | Регіон | Охоплення дітей позашкільною освітою | Динаміка злочинів, скоєних неповнолітніми | Динаміка втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність |
Позитивна динаміка | ||||
1 | Кіровоградська | 46,6% | -8,8% | -36,5% |
2 | Сумська | 40,8% | -48,2% | -30% |
3 | Дніпропетровська | 36,4% | -19,4% | -13,3% |
4 | Донецька | 32,5% | -13,9% | -15,6% |
5 | м. Київ | 37,5 | -24,2% | -50,7 |
Негативна динаміка | ||||
1 | Житомирська | 21% | 240% | 14,1% |
2 | Закарпатська | 27,8% | 17% | 23% |
Наприклад, у Кіровоградській області до позашкільної освіти залучено близько половини дітей (46,6%). ” цій області у 2008 році втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність у порівнянні з 2007 роком зменшилося більше, ніж на третину (36,5%), а кількість злочинів, скоєних неповнолітніми, – на 8,8%.
Невисокий відсоток охоплення дітей позашкільною освітою в Житомирській області – менше чверті (21%). Може, саме тому в області кількість злочинів, скоєних неповнолітніми минулого року, збільшилась удвічі (на 240% !), втягнуто у злочинну діяльність на 14,1% неповнолітніх більше.
Отже, позашкільна освіта – це зайнятість дітей та “витягнення” їх із вулиці. Висновок очевидний — позашкільна освіта потрібна.
V.
Розуміючи це, міністерство приділяє належну увагу забезпеченню стабільного функціонування позашкільної освіти.
” листопаді 2008 року на засіданні колегії міністерства обговорювався цілий спектр питань, які стосуються стану та перспектив позашкільної освіти, шляхів збереження та розвитку мережі позашкільних закладів, проблем кадрового і методичного забезпечення, поліпшення матеріально-технічної бази.
Було визначено ряд важливих завдань, над вирішенням яких сьогодні працює міністерство або контролює їх виконання іншими структурами. —подіваюся, з рішенням колегії всі присутні ознайомлені.
Однак сьогодні неможливо оминути болюче питання фінансування з місцевих бюджетів позашкільної освіти, яке сьогодні набуває особливої гостроти.
З метою врегулювання зазначеного питання ми направили листи до голів –ади Міністрів Автономної –еспубліки рим, обласних, иївської та —евастопольської міських державних адміністрацій з проханням вжити дієвих заходів щодо збереження діючої мережі позашкільних закладів та сприяти їх фінансовому забезпеченню.
Водночас міністерство звернулося з клопотанням до абінету Міністрів ”країни дати відповідне доручення в області, а також — до Голови Верховної –ади ”країни з проханням прискорити розгляд законопроекту щодо змін до Бюджетного кодексу, який би міг врегулювати зазначену проблему. Цей документ вже другий рік знаходиться на розгляді у Верховній –аді ”країни.
За оперативними даними, що надійшли з регіонів, станом на 1 березня 2009 року не закрито жодного позашкільного закладу системи освіти, незважаючи на суттєве зменшення коштів на їх фінансування.
’очу висловити слова подяки присутнім у залі, хто в цей складний час докладає значних зусиль для підтримки системи позашкільної освіти.
VI.
Підвищення ролі позашкільних навчальних закладів у вихованні дітей та молоді передбачає й підвищення рівня підготовки керівних і педагогічних кадрів для них.
Нині в ”країні в позашкільних навчальних закладах працюють понад 24,3 тисячі педагогічних працівників.
Аналіз вікового складу показує, що за останні роки постійно скорочується кількість молодих педагогів віком до 30 років. Водночас з 2002 року кількість педагогів пенсійного віку збільшилась на 7% і становить зараз 15%. ’то ж за такої ситуації прийде на зміну досвідченим педагогам? Вкрай необхідно вирішувати цю проблему.
Недостатнім є освітній рівень педагогів, які працюють у позашкіллі. Зокрема, надто високою залишається частка методистів і заступників директорів позашкільних навчальних закладів, які мають лише середню спеціальну або навіть загальну середню освіту, що не відповідає кваліфікаційним вимогам до вказаної категорії педагогічних кадрів.
За останні 3 роки не пройшли підвищення кваліфікації майже половина керівників гуртків, більше половини методистів і 70% керівників закладів.
”се зазначене вимагає цілеспрямованого вдосконалення системи підвищення кваліфікації. А саме:
1 у системі вищої освіти створити умови для здобуття повної вищої освіти педагогічними працівниками позашкільних навчальних закладів;
2 передбачити вивчення питань позашкільної освіти у навчальних дисциплінах з педагогіки, психології та методик викладання шкільних предметів, а також при виконанні курсових і дипломних робіт;
3 обласним управлінням освіти розробити перспективні плани кадрового забезпечення позашкільних навчальних закладів;
4 створити умови для проходження курсів підвищення кваліфікації працівниками системи позашкільної освіти.
VІI.
Вкрай недостатнім є забезпечення позашкільних закладів програмами та методичними посібниками, централізовано не здійснюється їх друк та доставка.
Немає єдиного переліку програм за всіма напрямами позашкільної освіти. На практиці здебільшого керівники гуртків користуються власними програмами, які затверджуються місцевими органами освіти як авторські.
З огляду на те, що у позашкільних навчальних закладах існує більше 400 різновидів гуртків, забезпечення їх навчальними програмами в аматорський спосіб може розтягнутися на довгі роки. Потрібні швидкі і радикальні кроки.
Для розв’язання окреслених проблем щодо методичного забезпечення передбачаємо:
1 провести моніторингове дослідження стану навчально-методичного забезпечення закладів позашкільної освіти;
2 створити авторські колективи для розроблення програмно-методичного забезпечення системи позашкільної освіти;
3 вивчити питання щодо видання програм із різних напрямів позашкільної освіти державними позашкільними навчальними закладами.
І насамкінець, шановні колеги, ми очікуємо почути ваше бачення розв’язку окреслених і не окреслених тут проблем. Нам важливо знати вашу думку, оскільки, як я вже говорив, за результатами обговорення планується розробити План першочергових дій.
Дякую за увагу й запрошую до відвертої розмови!
