Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто
- 30% recurring commission
- Выплаты в USDT
- Вывод каждую неделю
- Комиссия до 5 лет за каждого referral
Ректору Київського університету
академіку НАНУ
Статистичний аналіз результатів
вступної кампанії 2008 р. та зимової
сесії 2008/2009 н. р. на факультеті соціології
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
У 2008 р. на першому курсі факультету соціології розпочали навчання 83 студенти. Серед них 37 були прийняті на бюджет за оцінками сертифікатів, 12 були прийняті на бюджет за пільгою, 34 заключили контракт. Зарахування здійснювалося на основі сертифікатів з історії України та української мови (шкала оцінок від 124 до 200 у кожному сертифікаті). В першу сесію студенти здали три іспити – історія України, культурологія, основи екології та соціобіології (шкала оцінок від 60 до 100 балів на кожному іспиті).
1. Згідно з Табл. 1 середні значення оцінок за обома сертифікатами є більшими у тих, хто поступив на бюджет без пільг, що є цілком природнім.
Табл. 1
Сертифікат з української мови (середня оцінка) | Сертифікат з історії України (середня оцінка) | |
Бюджет, без пільг (37 студентів) | 191.7 | 189.3 |
Пільги (12 студентів) | 170.3 | 163.7 |
Контракт (34 студенти) | 168.8 | 168.1 |
ВСЬОГО (83 студенти) | 179.2 | 176.9 |
Група тих, хто вступив за пільгою, та контрактників мало відрізняються за середніми оцінок сертифікатів і цю невелику різницю важко інтерпретувати статистично з огляду на невеликий розмір групи пільговиків.
2. Згідно з Табл. 2 за всіма трьома іспитами група тих, хто вступив на бюджет без пільг, демонструє середню оцінку, яка є значно (статистично значуще) більшою від оцінок у двох інших групах. Пільговики у порівнянні із контрактниками мають дещо більшу середню оцінку за всіма трьома іспитами, але цю відмінність важко інтерпретувати статистично тому, що група пільговиків є малочисельною (лише 12 студентів).
Табл. 2
Іспит з історії України (середня оцінка) | Іспит з культурології (середня оцінка) | Іспит з основ еко-логії та соціобіоло-гії (середня оцінка) | |
Бюджет, без пільг (37 студентів) | 87.9 | 91.6 | 93.4 |
Пільги (12 студентів) | 77.0 | 84.8 | 81.1 |
Контракт (34 студенти) | 75.4 | 83.5 | 75.6 |
ВСЬОГО (83 студенти) | 81.2 | 87.3 | 84.4 |
Отже, ті, хто потрапили до університету не завдяки пільгам або ж можливостям оплатити контракт, а завдяки результатам тестування, демонструють у першій сесії кращі результати.
3. Абітурієнти здавали тест з історії України, студенти складали в першому семестрі іспит з цієї ж дисципліни. Якщо звести оцінки зовнішнього тестування та оцінки університетського іспиту до однієї шкали вимірювання (від 0 до 100, де 0 означає мінімально задовільні знання, а 100 – відмінні знання), то можна побачити (див. Табл. 3), що оцінка на іспиті є нижчою, ніж на тестуванні.
Табл. 3
Сертифікат з історії, шкала 0-100, (середня оцінка) | Іспит з історії, шкала 0-100 (середня оцінка) | |
Бюджет, без пільг (37 студентів) | 85.9 | 69.9 |
Пільги (12 студентів) | 52.2 | 42.5 |
Контракт (34 студенти) | 58.0 | 38.5 |
ВСЬОГО (83 студенти) | 65.6 | 53.0 |
Звичайно, тестування та іспит в університеті стосуються різного обсягу знань та відбуваються за різними програмами. Але оскільки мова йде про одну й ту ж саму дисципліну (історія України), то ми можемо зробити висновок про те, що викладачі університету є більш вимогливими і менш схильні ставити високі оцінки у порівнянні із процедурою зовнішнього тестування.
4. Ми маємо результати зовнішнього тестування з історії України, та результати складеного через півроку іспиту із цього ж предмету. Результати будь-якого вступного іспиту інтерпретуються як оцінка здатності абітурієнта навчатися в університеті. Це означає, що результати вступних випробувань мають високо позитивно корелювати із результатами навчання (чим вище результати вступного іспиту тим кращі результати у навчанні), принаймні у 1-2 семестрах (пізніше в результаті спільного навчання фактор попередніх, отриманих до вступу, знань нівелюється і більш впливовими стають інші фактори). Особливо значною має бути кореляція для тієї дисципліни, з якої виконувалося вступне тестування. Здатність вступних тестів прогнозувати майбутні успіхи у навчанні називається прогностичною валідністю. Ця властивість вступних тестів чи не найбільш важливою. Питання підвищення прогностичної валідності тестів розглядалося на семінарі-нараді МОН під головуванням Міністра освіти та науки 03.12.2008 (www.mon.gov.ua). В наших даних кореляція між оцінкою вступного тесту з історії України та результатами іспиту з тієї ж дисципліни для студентів, що вступили саме завдяки тестам (студенти, що навчаються на бюджеті та не вступили за пільгою) є невисокою: коефіцієнт кореляції Пірсона 
, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена 
. Це означає, що у вступній кампанії 2008 р. результати вступного зовнішнього тестування з історії України слабо прогнозують результати навчання студентів у першому семестрі з цієї ж дисципліни для факультету соціології. Іншими словами, наші дані свідчать про низьку прогностичну валідністю тесту з історії України у випадку факультету соціології. Якщо вступний тест з певної дисципліни демонструє низьку прогностичну валідність, то є сенс факультету самостійно подбати про вирівнювання знань своїх першокурсників. Зокрема, можна одразу на початку першого навчального семестру провести власне тестування знань з профільної дисципліни і за результатами цього тестування порекомендувати певним студентам додаткові заняття з відповідних дисциплін.
5. В 2008 р. збільшилась кількість студентів, що закінчували школу не в Києві (на першому курсі факультету соціології таких студентів 37). Існує думка, що школярі, що навчалися не в Києві, є гірше підготовлені, ніж кияни. Табл. 4 демонструє зовсім інший ефект за результатами навчання у першому семестрі.
Табл. 4
Іспит з історії України (середня оцінка) | Іспит з культурології (середня оцінка) | Іспит з основ еко-логії та соціобіоло-гії (середня оцінка) | |
Київ (46 студентів) | 78.3 | 86.0 | 80.6 |
Не Київ (37 студентів) | 84.8 | 89.0 | 89.1 |
За трьома іспитами першої сесії кияни мають гірший середній бал у порівнянні із не киянами. Тобто випускники шкіл із регіонів не гірше, а навіть краще, навчаються у порівнянні із випускниками київських шкіл (принаймні за результатами першого семестру). Ця тенденція є менш виразною, якщо порівнювати киян та не киян, що навчаються на бюджеті та вступили без пільг (див. Табл. 5). Складність порівняння полягає в тому, що кількість студентів з Києва, що навчаються на бюджеті, є досить малою (14 студентів).
Табл. 5
Іспит з історії України (середня оцінка) | Іспит з культурології (середня оцінка) | Іспит з основ еко-логії та соціобіоло-гії (середня оцінка) | |
Київ, бюджет (14 студентів) | 86.7 | 91.3 | 91.2 |
Не Київ, бюджет (23 студентів) | 88.7 | 91.8 | 94.7 |
Отримані висновки можуть розглядатися лише як попередні та не можуть бути узагальнені з огляду на невеликий обсяг проаналізованих даних (дані стосуються лише одного факультету та однієї вступної кампанії). Подібного роду, але більш детальний, аналіз якості відбору першокурсників (зв’язку між результатами вступного тестування та успішністю студентів) є не тільки доцільним, але й необхідним в масштабах всієї країни або ж принаймні всього університету. Остаточна інтерпретація тенденцій стане зрозумілою лише через 2-3 роки, після порівняльного аналізу накопичених даних та визначення відповідних трендів.
Дані для аналізу зібрала створена восени 2008 р. лабораторія прикладних соціологічних досліджень факультету соціології.
Декан факультету соціології
