Шевченкове слово в нашому серці

Шевченкове слово в нашому серці

Встань, поете, подивися

на поля просторі,

колоситься там пшениця,

наче синє море.

Україна твоя вільна,

вже панів немає,

і народ наш український

сам шлях обирає.

І в сім’ї народів славних,

в сім’ї вольній, новій

тебе згадує, поете,

незлим тихим словом!

( учениця 10 класу

Орлово-Іванівської школи Шахтарського

району)

Перші весняні дні для шанувальників літературної спадщини Великого Кобзаря – це можливість щоразу по-новому осмислити його поетичні та прозові твори, краще осягнути минуле, зрозуміти сучасне й себе в ньому.

Щороку до 9-10 березня в загальноосвітніх навчальних закладах Донецької області відбувається низка заходів, яку традиційно називають Шевченківським тижнем.

Учителі-гуманітарії готують і проводять тематичні уроки, бесіди, літературні години, години спілкування «Уроки Кобзаря», конференції «В сім’ї вольній, новій», «круглі столи», семінари, вечори вшанування пам’яті тощо, присвячені творчості Тараса Григоровича Шевченка. Кращому сприйняттю особистості митця сприяють книжкові та художні виставки, експозиції, фотовітрини.

З року в рік активізують креативність юнацтва Всеукраїнський конкурс учнівської творчості під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!» та Міжнародний мовно-літературний конкурс студентської та учнівської молоді імені Тараса Шевченка. Вони стали вже традиційними й позитивно сприймаються вчителями й учнями Донеччини. Учасники змагань доводять, що, звертаючись до Кобзаря, вони «причащаються вічністю», мудрішають, духовно зростають, бо Тарас Шевченко для кожного свідомого українця є символом незламності духу, справжності, патріотизму й щирої любові до України.

Школярі пишуть твори, складають сценарії, кіносценарії, створюють поетичні збірочки, календарі, присвячені Кобзареві. Дитячі поетичні рядочки, перші драматургічні й режисерські спроби, юнацькі філософські роздуми захоплюють своєю неординарністю, аурою натхнення, навіяного думами, піснями, баладами, віршами, поемами, картинами видатного українського поета й художника.

Шлях до успіху Тарасові, на думку учениці 7 класу Ярівської школи Краснолиманської міської ради Погребняк Дарини, проклали зірки. За допомогою сучасної науки астрології, гороскопів дівчина пояснює, що люди, народжені 9 березня, мають великі інтелектуальні здібності, сильну волю, схильні до творчої праці.

Крім того, лелека приніс до хати Григорія Шевченка хлопчика в день Святителя Тараса, і тому батьки нарекли його Тарасом. «Отримавши таке ім’я, – стверджує Дарина, – дитина програмувалася на неспокій, бо «Тарас» означає бурхливий, бунтар». Так, Григорій та Катерина, обравши ім’я, визначили долю сина.

Ще зовсім по-дитячому, але зворушливо звучать віршові рядочки, складені ученицею 5 класу Ясинуватської школи №2 Колєно Валерією:

Прочитай вірші Шевченка, скільки мудрості у них,

скільки правди, скільки жалю, скільки «мови солов’їв».

Як порад багато мудрих, як багато настанов!

Прислухайтесь, люди, до усього знов і знов…

Так, припадаючи до благодатного мистецького джерела нашого літературного генія, автори конкурсних робіт виявляють неабиякі філологічні нахили й здібності.

Міжнародний мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка сприяє не лише розвиткові творчих здібностей, а й вимагає глибокого знання та розуміння біографії Кобзаря, конкретних фактів його життєвого та творчого шляху. Учні 6 класу, учасники фінального етапу, при написанні твору з теми «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» давали відповіді на питання: “Чому людина має оберігати свою культуру, традиції?», «Чи може людина соромитися своєї мови або історії?», «Наскільки потрібно вивчати іноземні мови сьогодні?». Школярі 7-11 класів на матеріалі власних творчих робіт (листа одному з героїв Шевченкових творів, діалогу між двома друзями, у якому йшлося про осмислення вислову Шевченка: «Дружба без достатніх доказів порожнє, лукаве слово», твору-роздуму з теми «Вітчизна – це не хтось і десь, я – теж Вітчизна», твору-відгуку на відому малярську роботу «Катерина», твору-роздуму «Ваш Шевченко») виконували завдання з мови, а саме: використовували омоніми, антоніми, багатозначні слова; вводили до тексту однорідні додатки, звертання, дієприкметникові звороти, поширені прикладки, однорідні та неоднорідні означення, неповні речення; ставили риторичні запитання, будували складнопідрядні речення з підрядними частинами причини і мети, односкладні називні речення.

Таким чином, творчість Т. Шевченка є імпульсом до розуміння суті української історії, життя народу. Із упевненістю можна говорити, що «Шевченко виступає сьогодні духовним будівничим нашої держави», через сприйняття поетової спадщини народ України «національно самостверджується, морально зміцнюється, духовно очищується».

Відділ української мови та

літератури

Донецького облІППО